Решение № 139478740, 03.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1457/26

№ провадження 2/738/723/2026

Рішення

іменем України

03 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

26 червня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 02 квітня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1375-0324, відповідно до якого, ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 2 000,00 грн на строк 300 днів, базовий період - 14 днів, промо-ставка становить 1.75% за кожен день користування кредитом протягом перших 14 календарних днів базового періоду, знижена % ставка 2,50% в день, стандартна % ставка 2,50% в день. Відповідачка порушила умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 13 квітня 2026 року утворилась заборгованість у сумі 16 790,00 грн. Кредитодавцем прийняте рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме частково списано заборгованість позичальнику за нарахованими процентами у сумі 6 790,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 10 000,00 грн. Позивач, посилаючись на статті 11, 13, 15-16, 509, 525-526, 543, 549-550, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-612, 624-625, 629, 1049-1050, 1054 ЦК України, статті 2-6, 10-13, 18, 19, 23, 27-28, 42-43, 46-49, 58, 60, 62, 64, 76-81, 83, 89, 95, 120, 122-124, 133-134, 137, 141, 174-177, 182-184, 187, 209, 229, 237, 258-260, 263-265, 274-277, 279 ЦПК України, статті 1-3, 12-14, 21 Закону України «Про споживче кредитування», просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1375-0324 від 02 квітня 2024 року в розмірі 10 000,00 грн, яка складається: 2 000,00 грн - заборгованості за кредитом, 8 000,00 грн - заборгованості за нарахованими процентами, 2 662,40 грн понесених судових витрат.

27 липня 2026 року до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивований тим, що позивачем до позовної заяви додані документи, які створені самим позивачем або отримані в межах його інформаційної системи, а тому самі по собі не підтверджують виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідача. Позивачем не доведено факту оформлення нею кредиту шляхом введення одноразового ідентифікатора, не доведено також підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1375-0324 від 02 квітня 2024 року та отримання кредитних коштів за вказаним договором. Надана позивачем квитанція на підтвердження отримання відповідачкою коштів не містить відомостей, які б беззаперечно підтверджували отримання коштів відповідачкою. Із квитанції вбачається лише дата здійснення платежу, сума платежу, маскований номер платіжної картки, однак відсутні прізвище, ім`я, по батькові власника рахунку, номер IBAN. Надана позивачем довідка про видачу кредитних коштів складена позивачем та не є первинним банківським документом. Розрахунок заборгованості складений позивачем та не відображає фактів укладення договору, отримання кредитних коштів, погодження відповідачкою умов договору, правильності застосованої процентної ставки. Також розрахунок не містить відомостей про методику нарахування процентів, підстави застосування процентної ставки після спливу строку кредитування, правові підстави нарахування процентів за кожний окремий період, документи, які підтверджують здійснення такого розрахунку.

2.Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02 квітня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1375-0324 продукту «CreditKasa». Даний договір, разом з правилами відкриття кредитної лінії, підписані відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, зазначено рахунок позичальника НОМЕР_1 . Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит, на наступних умовах: сума кредиту 2 000,00 грн; строк кредитування 300 календарних днів; базовий період 14 днів; промо-ставка 1,75% за кожен день користування кредитом протягом перших 14 календарних днів базового періоду; знижена % ставка -2,50% в день; стандартна % ставка -2,50% в день; дата повернення кредиту 26 січня 2025 року. Також відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту, яким визначені умови надання кредиту (арк. с. 11-20, 28-31).

Кредитний договір, у відповідності до норм частини першої статті 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Копією квитанції №2445079229 підтверджено успішне перерахування 02 квітня 2024 року грошових коштів у розмірі 2 000,00 грн на картку 516780*80, призначення платіжної операції видача кредитних коштів за договором 1375-0324 від 02 квітня 2024 року (арк. с. 32).

Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1375-0324 від 02 квітня 2024 року, видача кредитних коштів здійснювалася за допомогою системи LIQPAY: платіж № 2445079229 від 02 квітня 2024 у сумі 2 000,00 грн на номер платіжної карти № НОМЕР_1 з призначенням платежу: «Видача кредиту» (арк. с. 33).

Згідно із розрахунком заборгованості за договором 1375-0324 від 02 квітня 2024 року, станом на 13 квітня 2026 року заборгованість склала 16 790,00 грн, з яких 2 000,00 грн заборгованість за кредитом, 14 790,00 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 34-42).

Позивач просить суд стягнути з відповідачки не всю заборгованість, а лише її частину в розмірі 10 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 8 000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, у зв`язку із застосуванням до позичальника програми лояльності для споживчих фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 6 ,79090 грн.

Відповідачка не подала докази, які б підтвердили виконання нею умов договору позики.

4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що 02 квітня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1375 0324. Вказаний договір був укладений в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

У договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Доводи відповідачки про те, що вона не укладала вказаний договір, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Під час заповнення Заявки на отримання кредиту або укладення кредитного договору саме на позичальника покладені обов`язки вказати всі його особисті дані необхідні для його ідентифікації та в подальшому отримання кредитних коштів. Позичальник обирав персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет, при підписанні документів на телефонний номер клієнта йому направлялось повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт вводив на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, як аналог власноручного підпису, є підтвердженням особи клієнта. Позичальник добровільно зазначав персональні дані та номер банківської карти. Тобто волевиявлення позивача було вільним і відповідало його внутрішній волі відповідно до положень ст. 203 ЦК України.

Отже, саме відповідачка ініціювала укладення кредитного договору, оформивши відповідну заявку на сайті кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачкою та кредитором не був би укладеним.

У договорі про відкриття кредитної лінії № 1375-0324 від 02 квітня 2024 року відповідачка зазначила номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та саме на цей рахунок був здійснений позивачем переказ грошових коштів у сумі 2 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 2445079229 від 02 квітня 2024 року.

Згідно із нормами статті 46 Закону України «Про платіжні послуги», порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону. Виконання платіжних операцій з цифровими грошима здійснюється відповідно до правил, визначених Національним банком України. Надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників.

Надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або облікового номера, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право:

1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення;

2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Надавачі платіжних послуг мають право здійснювати обмін інформацією між собою щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача.

Зважаючи на вищенаведені норми Закону України «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачці, відомості про неї, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі не відбулась.

Враховуючи вищевказане, позивач виконав свій обов`язок і надав відповідачці кредитні кошти.

Позивачем до позовної заяви додані наявні, належні та допустимі докази, які в сукупності підтверджують належним чином отримання кредитних коштів.

Разом з тим, твердження відповідачки про те, що до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження отримання кредитних коштів останньою не заслуговують на увагу.

Навпаки, сторона відповідача, відповідно до норм ЦПК України, саме, ч. 3 ст. 12, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, не спростувала та не довела зворотного.

Отже, належними доказами доведено факт укладення вказаного договору з відповідачкою та отримання нею грошових коштів на належну їй банківську картку.

Слід зазначити, що відповідачка була вільна в укладенні зазначеного договору та була обізнана із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідачка погодилася з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідачка, заперечуючи проти суми заборгованості, не спростувала суму заборгованості, заявленої до стягнення, не надала контррозрахунку у зв`язку з незгодою з таким розрахунком.

Відповідачка не виконала умови кредитного договору, не повернула кредит та не сплатила відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 16 790,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14 790,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки не всю заборгованість, а лише її частину в розмірі 10 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - прострочена заборгованості за кредитом, 8 000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

На підтвердження розміру не виконаного ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 02 квітня 2024 року, позивачем надано розрахунок заборгованості.

За умовами кредитного договору строк кредитування 300 календарних днів; базовий період 14 днів; промо-ставка 1,75% за кожен день користування кредитом протягом перших 14 календарних днів базового періоду; знижена % ставка -2,50% в день; стандартна % ставка -2,50% в день; дата повернення кредиту 19 січня 2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом позивач у період з 02 квітня 2024 року до 15 квітня 2024 року кредитодавець застосовував процентну ставку в розмірі 1,75% в день, з 16 квітня 2024 року до 26 січня 2025 року нарахування за відсотками проводилося за ставкою 2,50 % за кожний день користування кредитом, які передбачені умовами договору.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватись із нормами Закону.

Кредитний договір № 1375-0324 укладений 02 квітня 2024 року строком до 26 січня 2025 року. При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року про внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір був укладений після набрання чинності цим Законом і при його виконанні мають застосовуватися вищевказані положення Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів-2,5% (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів-1,5% (до 20 серпня 2024 року) з 20 серпня 2024 року- не більше 1%.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за ставкою 1,75 % з 02 квітня 2024 року до 15 квітня 2024 року та за ставкою 2,50% з 16 квітня 2024 року до 21 квітня 2024 року, що становить 790,00 грн та узгоджується з приписами Закону України «Про споживче кредитування» в редакції на час укладення та виконання договору, проте нарахування відсотків за ставками 2,50 % з 22 квітня 2024 року до 26 січня 2025 року не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки повинні були нараховуватися за ставкою 1,5% та 1%.

З огляду на зазначене заборгованість за відсотками:

- за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року буде складати 3 600,00 грн (2000,00 грн*1,5%=30,00 грн*120 днів);

- за період з 20 серпня 2024 року до 26 січня 2025 року буде складати 3 200,00 грн (2000,00 грн*1%=20,00 грн*160 днів).

Отже з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 9 590,00 грн., з яких 2000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 590,00 грн - заборгованість за процентами.

З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2 553,24 грн сплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 265, 280, 282 ЦПК Укpаїни, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 9 590,00 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1375 - 0324 від 02 квітня 2024 року (станом на 13 квітня 2026 року).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 553,24 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Н.В. Волошина