Постановление суда № 139477889, 03.09.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1364/17

Провадження № 2-п/484/21/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання Заволенковської Д.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання сторони не з`явилися, були повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_1 , адвоката Вялової І.М. надійшла заява з проханням розглянути заяву про перегляд заочного рішення у її відсутність.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідач мотивує тим, що вона, як боржник за кредитним договором не була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг ПриватБанку та не підписувала їх а також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

У заяві ОСОБА_1 просить суд поновити їй строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та скасувати його призначивши справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначає, що отримала його копію лише 07.04.2026 року, оскільки копія рішення на адресу її проживання не надсилалась, так як за вказаною в позові адресою вона не мешкала, а мешкала по АДРЕСА_1

Від представника ОСОБА_1 , адвоката Вялової І.М. 24.08.2026 року надійшла заява, в якій представник наоголошеє на тому, що відповідач дійсно не проживала за адресою, вказаною в позові на час розгляду справи, а саме АДРЕСА_2 , хоча і була там зареєстрована, про що свідчить інформаційна довідка надана на запит суду ще 17.05.2017 року (а.с. 41).

Заява про перегляд заочного рішення була подана до суду кур`єрською доставкою 24 квітня 2026 року про що свідчить конверт (а.с. 116-117).

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2010 року у розмірі 71 383, 88 грн. Вирішено питання про судові витрати.

У травні 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, в якій просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2017 року скасувати та до вимог АТ КБ «Приватбанк» застосувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до пункту 9 Розділ XIII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції закону, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктами 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, серед інших, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи й у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Інститут заочного рішення передбачає особливий порядок перегляду такого судового рішення за ініціативою відповідача судом, який ухвалив таке рішення, згідно якому передбачено подання відповідачем до цього суду заяви про перегляд заочного рішення і лише після розгляду такої заяви по суті у разі залишення її без задоволення відповідач має можливість оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку (статті 284, 287, 288 ЦПК України).

Так, статтею 284 ЦПК України в редакції закону, яка є чинною на день звернення із заявою про перегляд заочного рішення у справі, яка переглядається, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до положень статті 228 ЦПК України в редакції закону, яка була чинною на день ухвалення судом заочного рішення у справі, яка переглядається, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення, а визначальним для унормування початку перебігу строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду є вручення судового рішення.

За такого процесуальний закон пов`язує перебіг для відповідачки у справі строку на перегляд заочного рішення, ухваленого 06 червня 2017 року, шляхом подання заяви про перегляд цього рішення із її обізнаністю про таке рішення суду та отриманням його копії.

Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

В матеріалах справи, яка переглядається, відсутні докази направлення відповідачці ОСОБА_1 копії заочного рішення від 06 червня 2017 року з дотриманням вимог статті 227 ЦПК України в редакції закону, що діяла на день ухвалення цього рішення. Так, у справі наявний супровідний лист від 07 червня 2017 року про направлення ОСОБА_1 копії заочного рішення, але докази вручення цього рішення відсутні (а.с. 93).

Судом встановлено через канцелярію, що заявниця дійсно отримала копію заочного рішення лише 07.04.2026 року після звернення до суду із заявою про отримання копії заочного рішення 26.03.2026 року.

За наведених обставин, враховуючи те, що у справі відсутні докази отримання відповідачем копії заочного рішення до 07.04.2026 року, суд вважає що є підстави для поновлення відповідачці строку звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення.

В той же час, відповідно до вимог ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяви відповідачки про перегляд заочного рішення, застосування строку позовної давності, письмові пояснення представника відповідача адвоката Вялової І.М., суд вважає, що відповідач не послався на докази, які мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки обставини, на які посилається відповідачка, як на такі, що впливають на правильне вирішення спору, але не були враховані судом при заочному розгляді справи, а саме: те що відповідачка, як боржник за кредитним договором не була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг ПриватБанку та не підписувала їх а також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, не є такими, що слугують підставою для скасування заочного рішення, оскільки цивільна справа містить копію Анкети заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку а також Розрахунок заборгованості за Договором № б/н від 26.03.2010 року станом на 28.02.2017 року, з якого можливо обчислити строк позовної давності, а отже ці документи досліджувались судом під час заочного розгляду справи ще 06.06.2017 року і були прийняті до уваги судом при вирішенні спору.

З урахуванням наведеного суд вважає, що дана заява підлягає залишенню без задоволення.

В той же час, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (в даному випадку до Миколаївського апеляційного суду). У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 287-289 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: