Постановление суда № 139477155, 02.09.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1888/26

Провадження № 1-кп/147/712/26

УХВАЛА

іменем України

02 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020000000272 від 08.06.2026, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2026 року (справа №127/20210/26) у кримінальному провадженні №12026020000000272 від 08.06.2026, а саме арешт на автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.09.2025, виданого ТСЦ 6844, належить ОСОБА_8 , який проживає за адресою: с. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області та передати останньому на відповідальне зберігання. В обгрунтування клопотання зазначає, що 11 червня 2026 року слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_10 винесено ухвалу про накладення арешту на майно, вилучене 08.06.2026 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.09.2025, виданого ТСЦ 6844, належить ОСОБА_8 , який проживає за адресою: с. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницькорї області. Підставою для накладення арешту на майно є забезпечення збереження майна, на які слідчий просив накласти арешт, а також недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. На даний час кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_4 знаходиться на розгляді у Тростянецькому районному суді, а тому відпала потреба в подальшому арешті на транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_8 . Вказаний транспортний засіб ОСОБА_8 необхідний для використання власних потреб, оскільки він є інвалідом третьої групи. Причина інвалідності ураження опорно-рухового апарату. На час винесення ухвали про арешт майна власник автомобіля не був присутнім під час розгляду.

Представник ОСОБА_9 через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просить клопотання про скасування арешту майна проводити без участі власника та його представника, клопотання просить задоволити.

Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився.

Прокурор ОСОБА_3 вважає, що відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання, так як ще не проведено підготовче судове засідання у справі, справа не призначена до судового розгляду, відповідно не визначено порядку дослідження, вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом. Відповідно до ч.4 ст. 374 КПК України за результатами розгляду справи у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів. Крім цього, зазначає, що під час розгляду справи може виникнути питання щодо проведення повторних експертиз з речовим доказом.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить задовлити клопотання, оскільки автомобіль стоїть на штрафмайданчику, ніяких маніпуляцій з ним не здійснюється. Після повернення автомобіля такий буде відремонтовано та передано на Збройні Сили України або продано для покриття завданих ним збитків потерпілим.

Представник потерпілої ОСОБА_6 погодився з позицією прокурора, зазначив, що поки невідома позиція сторони захисту у даній справі, а тому з метою збереження речового доказу відсутні підстави для задоволення клопотання.

Представник потерпілої ОСОБА_7 погодився з думкою прокурора.

Заслухавши учасників кримінально провадження щодо поданого клопотання, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту, суд приходить до висновку, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна варто відмовити, виходячи з наступного.

Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, згідно положень якого підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною першою ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Встановлено, що у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України. Ухвалою судді від 29 липня 2026 року підготовче судове засідання у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020000000272 від 08.06.2026, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України, призначено на 09.00 год. 04 серпня 2026 року. На даний час справа перебуває на стадії підготовчого розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи постановою слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_11 від 09 червня 2026 року визнано та приєднано до кримінального провадження №12026020000000272 від 08.06.2026 в якості речових доказів вилучені під час огляду місця події, зокрема автомобіль «Vоlkswаgеn Tоurаn», державний номерний знак НОМЕР_4 , який поміщено на зберігання на територію тимчасово затриманих транспортних засобів ВП №2Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: с-ще Тростянець, вул. Соборна, 102.

Згідно з ухвало слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2026 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно вилучене 08.06.2026 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.09.2025, виданого ТСЦ 6844, належить ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . шляхом позбавлення власників та володільців права користуватися та розпоряджатися зазначеним майном.

Отже, як вбачається з наведеного вище вказаний автомобіль є речовим доказом у справі й арешт на нього накладений з метою з`ясування обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна та забезпечення його схоронності.

Наданий час справа перебуває на стадії судового розгляду, а саме на підготовчому судовому засіданні, при цьому ще не призначена до судового розгляду.

Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, а у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Отже, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.

За змістом положень ст. 2 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У той же час, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

В судовому засіданні встановлені підстави для подальшого збереження у спосіб накладення арешту із збереженням усіх визначених законом заборон цього заходу забезпечення кримінального провадження до автомобіля «Vоlkswаgеn Tоurаn» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 .

Враховуючи вищевикладене, імперативні вимоги ч.4 ст. 174 КПК України, зважаючи на те, що на даний час розгляд справи ще не розпочався, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна, а тому у задоволенні клопотання варто відмовити.

Керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2026 року (справа №127/20210/26) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020000000272 від 08.06.2026, а саме арешту автомобіля марки «Vоlkswаgеn Tоurаn» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва по реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.09.2025, виданого ТСЦ 6844 належить ОСОБА_8 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 16.50 год. 03 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1