Решение № 139477017, 04.09.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1026/26

провадження № 2/136/504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенко Д.Т.,

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі по тексту - Банк, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність вимог наступним.

Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 24.01.2025 року укладено Кредитний договір № 5268591 (далі за текстом «Договір») (далі за текстом «Договір»). Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 календарних днів; періодичність платежів кожні 30 днів.

Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026.

Оскільки Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується Розрахунком заборгованості за Договором № 5268591 від 24.01.2025р. у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 38 367,50 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 9 999,96 грн., за відсотками 23 367,54 грн, штраф у розмірі - 5 000,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 270,18 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 29.05.2026 позовну заяву залишено без руху та визначено строк для усунення недоліків.

Недоліки були виправлені, ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 24.01.2025 року укладено Кредитний договір № 5268591.

Згідно п.1.2. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень. Згідно п.1.3. Договору, строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів.

Згідно п.1.4. Договору, комісія за надання кредиту становить 1 000,00 гривень.

Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п.6.3. У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором.

За кредитним договором № 5268591 від 24.01.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 10000 грн., що підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27.01.2026, дата і час виконання 24.01.2025, код авторизації 933279.

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується Розрахунком заборгованості за Договором № 5268591 від 24.01.2025р. у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 38 367,50 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 9 999,96 грн., за відсотками 23 367,54 грн, штраф у розмірі - 5 000,00 грн.

Відповідачем частково сплачено заборгованість 21.02.2025 у розмірі 3 617,26 грн., 21.03.2025 частково сплачено заборгованість у розмірі 2 654,99 грн., 19.04.2025 частково сплачено заборгованість у розмірі 2 754,72 грн., 18.05.2025 частково сплачено заборгованість у розмірі 2 754.72 грн.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй банком кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, судом встановлено, що між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

П. 2.2. Договору факторингу встановлено, що Сторони погодили, що Клієнт за цим Договором має право передати Факторові Право вимоги як за одним Кредитним Договором, так і за декількома Кредитними Договорами.

Відповідно до п.2.4. Договору факторингу Сторони домовилися, що право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту надходження грошових коштів, в розмірі, визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта та після підписання Сторонами відповідного Акту приймання- передачі Переліку (Додаток 1) Сторони погодили, що Акт приймання-передачі підписується Сторонами після надходження грошових коштів, в розмірі визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5268591 від 24.01.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №1.

Вищезазначені докази, надані позивачем в підтвердження переходу прав вимоги від первісного кредитора до нього, суд визнає достатніми та обґрунтованими, та приходить до висновку, що позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 .

Всупереч умовам Договору, відповідач не виконала свого зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором 24.01.2025р. у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 38 367,50 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 9 999,96 грн., за відсотками 23 367,54 грн, штраф у розмірі - 5 000,00 грн.

Таким чином між сторонами виник спір щодо належного виконання умов Договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим Договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 нараховано суму боргу з урахуванням штрафу в розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 5000,00 грн. задоволенню не підлягають.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушила умови укладеного ним кредитного договору №5268591 від 24.01.2025 року, суд дійшов висновку, що позов в частині по тілу кредиту становить 9 999,96 грн., за відсотками 23 367,54 грн, а у задоволенні решти позовних вимог (суми заборгованості по штрафові в розмірі5000,00 гривень) необхідно відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., ціна позову становила 38367,50 грн, позов задоволено на суму 33367,50 грн., тобто на 86,96% (33367,50 х 100 % : 38367,50), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2315,22 грн. (2662,40 х 86,96%) судового збору та витрати, понесені позивачем у зв`язку з направленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 270,18 грн, з яких з відповідача підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам 234,94 грн..

На підставі керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 27, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» суму заборгованості за кредитним договором №5268591 в сумі 33367 (тридцять три тисячі триста шістдесят сім) грн. 50 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) грн. 22 коп. та відправленні копії позовної заяви з додатками 234 (двісті тридцять чотири) грн. 94 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (вул. Генерала Алмазова, буд.13, офіс 601, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 43170298);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя Дмитро КРИВЕНКО