Решение № 139474476, 27.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2026 Справа №905/949/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», м.Дружківка Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні відповідача:

ОСОБА_1 , с.Новоградківка Одеського району Одеської області

про стягнення 87411,04грн страхового відшкодування.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», м.Дружківка Донецької області, про стягнення 87411,04грн страхового відшкодування (позов поданий засобами поштового зв`язку).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на таке. В результаті ДТП, що сталася 13.07.2020 у м.Одеса, пошкоджено застрахований ним транспортний засіб Fiat Doblo, державний номер НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна». Позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником за договором №1070297 від 23.01.2020 добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів, та вважає, що 87411,04грн сплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації підлягає стягненню з відповідача як особи, що за Полісом серії АО №0998251 від 06.07.2019 (далі Поліс) застрахувала цивільно-правову відповідальність іншого учасника ДТП водія автомобіля ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_2 (далі ВАЗ), якого позивач вважає винним у настанні ДТП. Нормативно позов обґрунтований, зокрема, приписами ст.ст.22 (п.22.1.), 29 та 35 (п.35.2.) Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла в період спірних правовідносин).

Ухвалою від 25.08.2023 (а.с.107-108) суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 страхувальника за Полісом.

Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:

- із заявою б/н від 17.08.2023 (вх.№7863/23 від 22.08.2023, з додатками; а.с.81-91) документи на часткове виконання п.6 ухвали від 24.07.2023 про відкриття провадження у справі;

- із заявою б/н від 29.08.2023 (вх.№8316/23 від 01.09.2023, з додатками; а.с.110-118) докази направлення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, копії позовної заяви з додатками та доданих до заяви б/н від 17.08.2023 документів;

- із заявою б/н від 30.08.2023 (вх.№8349/23 від 04.09.2023, з додатками; а.с.121-132) документи на виконання ухвали від 25.08.2023; в заяві повідомив, що з листа вих.№21559/41/13/05/02-21 від 13.09.2021 Управління патрульної поліції в Одеській області та довідки №3020196524759172 вбачається, що водій автомобіля ВАЗ, порушивши підп.«а» п.2.10. Правил дорожнього руху (далі ПДР), зник з місця ДТП;

- відповідь б/н від 06.09.2023 (вх.№8602/23 від 11.09.2023, з додатками; а.с.136-148) на відзив, в якій вважає, що сам по собі факт непритягнення винної у ДТП особи до адміністративної відповідальності не може бути підставою для звільнення її від цивільної відповідальності щодо відшкодування майнової шкоди; станом на момент вчинення ДТП (13.07.2020) Поліс діяв;

- із заявою б/н від 12.09.2023 (вх.№8791/23 від 18.09.2023, з додатками; а.с.152-166) запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) щодо строку дії Полісу та відповідь на запит.

Після відкриття провадження у справі відповідач надав суду відзив б/н від 22.08.2023 (вх.№07-10/3416/23 від 23.08.2023, з додатками; а.с.93-103), в якому зазначив, що позивач не надав доказів, що ДТП сталась з вини особи, цивільно-правову відповідальність якої застрахував відповідач: відсутні докази, що саме водій автомобіля ВАЗ порушив ПДР; відповідно до довідки поліції не встановлено особу, яка є водієм автомобіля ВАЗ тобто вину водія вказаного автомобіля не встановлено; цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ на момент ДТП (13.07.2020) не була застрахована у відповідача відповідно до Поліса строк його дії становить до 06.07.2020; тож у відповідача відсутні законні підстави визнавати подію страховим випадком; просив суд відмовити у задоволенні позову.

З метою повідомлення ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та вимоги суду, суд надав ОСОБА_1 телефонограму б/н від 24.08.2023 (а.с.105) та надіслав ухвалу від 25.08.2023 засобами поштового зв`язку на повідомлену ОСОБА_1 під час надання телефонограми адресу для листування (рекомендоване повідомлення про вручення вказаного відправлення а.с.170). ОСОБА_1 не скористався передбаченим ст.ст.168, 179 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України правом надати пояснення щодо позову.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Щодо вимоги про стягнення страхового відшкодування.

23.01.2020 Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (Страховик, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна» (Страхувальник, Товариство) уклали договір №1070297 добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів (далі Договір; а.с.5-17), зазначених у додатку №1 до Договору, зокрема ризиків КАСКО (п.1 ч.1 Договору).

Згідно з п.2.1. ч.1 Договору загальний страховий платіж становить 4704182,00грн, який сплачується за графіком; строк дії Договору: з 00год 00хв 26.01.2020 до 24год 00хв 25.01.2021; строк дії Договору щодо конкретного транспортного засобу (далі ТЗ або автомобіль) визначений у додатку №1 до Договору.

Відповідно до п.3.1. ч.1 Договору територією його дії є Україна (крім територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють та / або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження та / або тимчасово окупованої території та / або тих, які розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначається згідно з чинним законодавством України).

За змістом п.4.1. ч.1 Договору страхування ризиків КАСКО здійснюється, зокрема, на таких умовах: до управління ТЗ допускаються працівники Страхувальника, що управляють ТЗ на законних підставах без обмежень за віком та водійським стажем (підп.4.1.1.); базою для ремонту (калькуляції) ТЗ, які не перебувають на гарантійному обслуговуванні завода-виробника ТЗ, є погоджена Страховиком СТО (підп.4.1.4.); фізичний знос деталей не враховується (підп.4.1.5.); розмір безумовної франшизи становить: 3000,00грн якщо страховий випадок стався з вини Страхувальника (водія); 5% страхової суми ТЗ для випадку «Викрадення»; 1000,00грн для інших страхових випадків (підп.4.1.6.).

Вигодонабувачем за ризиками КАСКО за Договором є Страхувальник (п.4.5. ч.1 Договору).

Відповідно до підп.1.1.1. п.1.1. ч.2 Договору його предметом є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням ТЗ і додатковим обладнанням (далі ДО), визначеними в додатку №1 до Договору, страхування ТЗ (КАСКО).

За умовою підп.«а» підп.1.2.1. п.1.2. ч.2 Договору страховими ризиками за КАСКО за Договором є ДТП пошкодження або знищення ТЗ / ДО внаслідок ДТП, що сталася в процесі руху ТЗ та з його участю (наїзд, перекидання, зіткнення, викид каменів або інших твердих фракцій (предметів) з-під коліс транспорту), а також пошкодження нерухомого ТЗ іншими рухомими ТЗ.

В п.1.3. ч.2 Договору визначено, що страховим випадком вважається подія, визначена в переліку ризиків в ч.1 Договору як «Застраховано», яка відбулась в період дії Договору і з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

За змістом п.п.2.5., 2.6. ч.2 Договору лімітом відшкодування Страховика за КАСКО є «ПКВ» по кожному випадку, тобто страхова сума є лімітом відшкодування Страховика по кожному страховому випадку протягом дії Договору.

Договір набуває чинності з моменту, вказаного як початок строку дії Договору, за умови своєчасного надходження визначеного умовами Договору страхового платежу (першої частини у разі сплати платежу частинами) в повному розмірі на поточний рахунок Страховика чи його уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аон Україна»; дія Договору закінчується о 24год 00хв дати закінчення строку дії Договору або в порядку відповідно до розділу 9 ч.2 Договору (п.п.2.11., 2.12. ч.2 Договору).

Відповідно до підп.4.1.2. п.4.1. ч.2 Договору Страхувальник має право отримати страхове відшкодування у разі настання страхового випадку з урахуванням умов, визначених Договором.

Згідно з підп.4.3.2. п.4.3., підп.4.4.3. п.4.4. ч.2 Договору Страховик має право після виплати страхового відшкодування подати позов до третьої особи, що несе відповідальність за збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку; Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк.

Розмір страхового відшкодування у випадку пошкодження ТЗ визначається в межах ліміту відшкодування за ризиками КАСКО (при пошкодженні), враховуючи умову «база ремонту», виходячи з цін, що діють на день проведення огляду ТЗ, та в сумі, що не перевищує вартості відновлювального ремонту ТЗ, без врахування фізичного зносу деталей, що підлягають заміні, а також з вирахуванням розміру франшизи, що визначена в Договорі (підп.7.5.1. п.7.5., підп.7.10.3., 7.10.3.3., 7.10.5. п.7.10 ч.2 Договору).

За змістом розділу 8 ч.2 Договору за згодою сторін страхове відшкодування може сплачуватись частинами, якщо на СТО передбачена попередня оплата для початку виконання ремонту; в такому випадку на СТО може перераховуватись частина страхового відшкодування у розмірі, визначеному попереднім страховим актом; остаточний розрахунок проводиться після завершення ремонтних робіт (п.8.6.); страхове відшкодування, за виключенням випадку «Викрадення», виплачується протягом 7-ми робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату (п.8.7.).

Відповідно до додатку №1 до Договору «Перелік застрахованих транспортних засобів» (а.с.15-17) застраховано за Договором, зокрема, автомобіль марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2019 рік випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , за ризиками КАСКО: ринкова вартість 350000,00грн, страхова сума 350000,00грн, страховий тариф 3,90%, страховий платіж 13650,00грн, безперервна пролонгація Договору без збільшення обсягу відповідальності.

Договір і додаток №1 до нього підписані представниками та скріплені печатками обох сторін.

За відомостями довідки №3020196524759172 від 13.07.2020 про ДТП Управління патрульної поліції в Одеській області (а.с.21-22, 86-87) та відповіді б/н б/д Національної поліції (а.с.18-20; розміщена на вебсайті МТСБУ за посиланням: https://cbd.mtsbu.ua/MTSBU_Pages/Export/DetailsExport.aspx) 13.07.2020 о 15:01год за адресою: м.Одеса, Суворовський район, вул.Чорноморського козацтва, 159 сталася ДТП шляхом зіткнення із задньою частиною ТЗ за участі легкових автомобілів:

- ВАЗ-2105, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 (ВАЗ), поліс серії АО №998251 без зазначення терміну дії, виданий Приватним акціонерним товариством «СК АСКО-Донбас Північний», отримані механічні пошкодження передніх центральної, правої та лівої частин ТЗ, водій зник з місця ДТП;

- Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 (далі Fiat) (належить Товариству, місцезнаходження якого: м.Київ, вул.Пирогівський шлях, буд.135), поліс серії ЕР №130905296 з терміном дії до 21.04.2021, виданий Страховиком, отримані механічні пошкодження задньої центральної частини ТЗ, водій юридичної особи, який має право керування транспортним засобом, ОСОБА_2 (перевірка на стан сп`яніння не проводилась через відсутність ознак сп`яніння);

потерпілі не зазначені; водій ВАЗ на порушення підп.«а» п.2.10. ПДР покинув місце ДТП, через що особу вказаного водія не встановлено і адміністративний протокол за фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, не складено; матеріали ДТП направлено до відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП для проведення розшукових дій стосовно водія, причетного до ДТП.

Наявність у ОСОБА_2 права на керування автобілем Fiat, що належить Страхувальнику, підтверджується наказом №276/ОС від 15.05.2019 «Про прийняття на роботу» (а.с.29) та тимчасовим дозволом серії ПК №142120 від 23.06.2020 на право керування ТЗ категорії В1 і В (а.с.23).

14.07.2020 ОСОБА_2 як представник Страхувальника звернувся до Страховика з повідомленням №1207/20/50/ТР25/00/0 про подію з ТЗ (а.с.24-28), а саме про ДТП, що сталася 13.07.2020 за адресою: м.Одеса, вул.Чорноморського козацтва, 159 за участю застрахованого за Договором автомобіля Fiat та автомобіля ВАЗ, зазначивши, що перед ДТП автомобіль Fiat стояв; не вважає себе винним у ДТП; надав такі пояснення: «Я, ОСОБА_2 , на автомобілі Fiat Doblo НОМЕР_3 рухався від сьомої Пересинської вулиці в сторону Пересинського мосту. Поперед мене зупинився автобус, а за ним автомобіль зеленого кольору. Я також зупинився в крайньому правому ряду за автомобілем, тому що по лівій полосі рухались автомобілі. В цей час в мене врізався ззаду автомобіль ВАЗ-2105 НОМЕР_2 . Коли я вийшов із автомобіля, то побачив, що водій ВАЗа-2105 з пасажиркою перейшли проїзну частину і зникли в невідомому напрямку»; до повідомлення додав схеми місця ДТП.

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля склала 88411,04грн без ПДВ, що підтверджується складеними фізичною особою-підприємцем Черкесом І.С. рахунком-фактурою №ИС-00000401 від 20.07.2020 та актом №ИС-00000401 від 10.11.2020 виконаних робіт (а.с.30, 31).

На підставі Договору, повідомлення №1207/20/50/ТР25/00/0 від 14.07.2020 Страхувальника про подію з ТЗ та виставленого власнику застрахованого автомобіля фізичною особою-підприємцем Черкесом І.С. рахунка-фактури №ИС-00000401 від 20.07.2020 позивач склав висновок б/н від 12.08.2020 щодо розміру заподіяної шкоди, яка фактично складає 88411,04грн (а.с.59), розрахунок б/н від 18.09.2020 суми страхового відшкодування, що складає 87411,04грн за вирахуванням 1000,00грн безумовної франшизи (а.с.60) та страховий акт №1207/20/50/ТР25/00/2 від 23.09.2020 на суму страхового відшкодування 87411,04грн (а.с.61).

Платіжними дорученнями №ЦО11050 від 02.10.2020 на суму 50000,00грн, №ЦО11150 від 08.10.2020 на суму 15411,04грн та платіжними інструкціями №11591 від 16.10.2020 на суму 10000,00грн, №ЦО11271 від 16.10.2020 на суму 12000,00грн позивач виплатив на користь ОСОБА_3 , який відремонтував застрахований автомобіль, страхове відшкодування в загальній сумі 87411,04грн з призначенням платежів «Страх.відшк. (Еліт) зг. стр.ак. №1207/20 дог.№1070297 від 23.01.20 дод.1 від 23.01.20 а.м. FIAT DOBLO д.н. НОМЕР_1 рах. №ИС-401 від 20.07.20 р. Без ПДВ» (а.с.32-35).

За загальним правилом, визначеним у ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо особа, яка завдала шкоди. Така особа згідно зі ст.1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим деліктні зобов`язання допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Стаття 993 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виплати страхового відшкодування) передбачала, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення встановлене у ст.27 Закону України «Про страхування» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виплати страхового відшкодування).

Згідно з наданим позивачем витягом з Єдиної централізованої бази даних (далі ЄЦБД) МТСБУ (а.с.62, 88, 139-140, 157-158) Приватне акціонере товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» за Полісом серії АО №000998251 від 06.07.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс) на дату ДТП (13.07.2020) забезпечувало цивільно-правову відповідальність у зв`язку з керуванням автомобілем ВАЗ з лімітом відшкодування за майнову шкоду 100000,00грн та франшизою 00,00грн.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Реєстр) в перебігу розгляду цієї справи відповідач змінив своє повне найменування: станом на 25.08.2026 за критерієм пошуку «Код ЄДРПОУ: 13494943» в Реєстрі значиться Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО ДС», м.Дружківка (безкоштовний запит з Реєстру а.с.171). Отже, відбулась зміна повного найменування юридичної особи (скорочене найменування не змінилось), що не свідчить про реорганізацію товариства-відповідача, а страховиком за Полісом є відповідач у цій справі (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО ДС»).

Згідно з визначеннями, наведеними у ч.1 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон; тут і далі в редакції, що діяла у період спірних правовідносин): цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом; володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду (п.1.4.); забезпечений транспортний засіб транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7.).

Відповідно до ст.11 Закону страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ (п.55.2. ст.55 Закону).

За змістом п.1.3. Положення про Єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (затв. розпорядженням №566 від 09.07.2010 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; далі Положення №1; в редакції, що діяла під час внесення відомостей про Поліс до ЄЦБД МТСБУ) оператор ЄЦБД (далі Оператор) МТСБУ, яке забезпечує створення, ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення ЄЦБД, збереження і захист інформації, що міститься в ній.

Згідно з підп.2.1.2. п.2.1. Положення №1 страховики-члени МТСБУ в обов`язковому порядку здійснюють збір та постачання до бази даних МТСБУ, зокрема, відомостей про укладені та достроково припинені внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за формою, встановленою додатком до цього Положення.

Відповідно до п.2.3. Положення №1 Оператор забезпечує формування програмними засобами бази даних МТСБУ відомостей, необхідних для укладення внутрішніх електронних договорів страхування. До компетенції МТСБУ належить визначення критеріїв перевірки коректності інформації, що надається страховиками.

Інформація, яка надається постачальниками інформації до бази даних МТСБУ, повинна бути достовірною, без помилок та перекручень, і забезпечувати однозначне тлумачення її користувачами, а також можливість однозначної ідентифікації необхідних відомостей (п.3.2. Положення №1).

За приписами підп.3.4.3. п.3.4. Положення №1 надання інформації страховиками-членами МТСБУ до бази даних МТСБУ здійснюється, в тому числі засобами програмного забезпечення страховика, в такому порядку: відомості про укладені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлені на бланках полісів, надають страховики-члени МТСБУ у строк не більше ніж 2 робочі дні з моменту укладення цих договорів.

Згідно з п.5 Положення про функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (затв. постановою №165 від 26.12.2024 Національного банку України; далі Положення №2; в редакції, що діє на момент ухвалення цього рішення) МТСБУ здійснює ведення (адміністрування) ЄЦБД, забезпечує актуальність, достовірність, повноту та захист інформації, що міститься в ній, а також з метою забезпечення функціонування ЄЦБД здійснює обробку даних, що в ній зберігаються.

Відповідно до підп.1 п.11 Положення №2 страховик / МТСБУ вносить до ЄЦБД відомості про укладений внутрішній / міжнародний договір страхування до або під час укладення такого договору з дотриманням вимог Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», включаючи відомості про внесення змін до / видачу дубліката страхового поліса (страхового сертифіката), до або під час внесення змін / видачі.

За змістом п.12 Положення №2 інформація, яка надається страховиком до ЄЦБД, повинна бути актуальною, повною, достовірною, без помилок та перекручень, повинна відповідати інформації, що міститься в інформаційних системах такого страховика, та забезпечувати однозначне тлумачення її користувачами, а також можливість однозначної ідентифікації відомостей та / або набору даних, які містяться в ЄЦБД.

Отже, відповідальність за внесення до ЄЦБД недостовірних відомостей про укладений договір обов`язкового страхування весь час покладалась на страховика як постачальника інформації до ЄЦБД, тобто у разі недотримання наведених приписів Положень страховик має відповідати перед третіми особами (користувачами ЄЦБД) за допущені ним помилки.

Позивач звернувся до МТСБУ із запитом б/н від 05.09.2023 на отримання інформації про дію Полісу станом на 13.07.2020 дату ДТП (а.с.154). У відповідь на запит МТСБУ листом №9-03/29503 від 08.09.2023 повідомило, що інформацію про Поліс внесено в ЄЦБД МТСБУ 14.07.2019 із зазначенням строку дії з 15.07.2019 до 14.07.2020, проте 22.08.2023 внесено зміни в строк дії Полісу, у зв`язку з чим на теперішній час строк його дії з 07.07.2019 до 06.07.2020, що відповідає копії Полісу, доданій до запиту (а.с.155).

Враховуючи передбачений підп.3.4.3. п.3.4. Положення №1 строк для внесення до ЄЦБД МТСБУ відомостей про укладений договір обов`язкового страхування та виходячи зі стандарту доказування «вірогідність доказів», суд дійшов висновку, що 14.07.2019 до ЄЦБД МТСБУ внесені достовірні відомості про строк дії Полісу, а саме з 15.07.2019 до 14.07.2020, оскільки внесення 14.07.2019 відомостей про Поліс, який почав діяти 07.07.2019, грубо порушує приписи Положення №1, позаяк означає, що відповідач протягом тижня приховував від користувачів ЄЦБД інформацію про діючий Поліс.

З огляду на викладене суд під час ухвалення рішення виходить із відомостей про Поліс, первісно внесених до ЄЦБД МТСБУ, відповідно, на момент скоєння ДТП автомобіль ВАЗ згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону вважався забезпеченим відповідачем.

У постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала: у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди; цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку; після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього; за умов, передбачених у ст.38 Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування (п.35); відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика; в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (п.56); покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону) (п.57); уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди; а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст.ст.3 і 5 Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п.58) (Верховний Суд не відступив від вказаної правової позиції, зокрема, в постановах від 22.01.2025 у справі №187/149/20, від 02.04.2025 у справі №369/15321/20, від 01.10.2025 у справі №332/1203/23).

Отже, з урахуванням приписів ст.993 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.22, 28, 29 Закону за загальним правилом особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО ДС» (в межах Полісу і відповідно до чинного під час його дії законодавства).

19.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою №1531/8 про виплату 87411,04грн страхового відшкодування, сплаченого позивачем за відновлювальний ремонт застрахованого ним автомобіля внаслідок ДТП, спричиненої водієм автомобіля ВАЗ (а.с.63-64, 83-84).

Листом №2252 від 27.08.2021 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування через відсутність постанови суду про притягнення водія автомобіля ВАЗ до адміністративної відповідальності, що унеможливлює визнання ДТП страховим випадком (а.с.66).

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що законодавство в деліктних правовідносинах передбачає презумпцію вини завдавача (заподіювача) шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) і якщо в перебігу розгляду справи зазначену презумпцію не спростовано, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд зазначає, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої деліктом, обов`язок доказування розподіляється таким чином: потерпілий повинен довести факт завдання шкоди, її розмір та те, що саме ця особа є завдавачем. Водночас наявність вини заподіювача шкоди презюмується, доки таку презумпцію не буде спростовано завдавачем шляхом надання доказів відсутності своєї вини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами страхування, страховик, який виплатив потерпілому страхове відшкодування за договором майнового страхування, є особою, яка набула права і обов`язки потерпілого, а боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до підп.«в» підп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди за принципом вини, в цій справі суд враховує, що:

- водій забезпеченого відповідачем автомобіля ВАЗ залишив місце ДТП, чим порушив підп.«а» п.2.10. ПДР, і на момент звернення позивача до суду особу водія не було встановлено, що в свою чергу виключило можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР та визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- застрахований позивачем автомобіль не рухався під час зіткнення;

- страхувальник за Полісом, залучений до участі у справі як третя особа на стороні відповідача, своїми процесуальними правами не скористався: не заперечив проти позову, не надав доказів та / або пояснень на спростування доказів і аргументів позивача;

- у постанові від 04.03.2020 у справі №641/2795/16-ц Верховний Суд виснував, що непритягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не може бути підставою для звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.

З огляду на викладене суд виходить з презумпції вини водія автомобіля ВАЗ у ДТП, що сталася 13.07.2020, оскільки іншого відповідач та третя особа на стороні відповідача суду під час розгляду справи не довели.

Відповідно до ч.1 ст.988 ЦК України (в редакції, що діяла у період спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п.3); страхова виплата за договором страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків; інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (абз.6); страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору (абз.7).

Згідно з п.22.1. ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами ст.29, п.32.7. ст.32 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

За змістом п.1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. спільним наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України у редакції наказу №1335/5/1159 від 24.07.2009) відновлювальний ремонт (або ремонт) комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Відповідно до підп.«б» п.8.2. названої Методики вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження у випадку якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що Свр ? С, Сврз + ВТВ ? С, Сврз = Ср + См + Сс Х (1- ЕЗ), де: Ср вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; См вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; Сс вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; ЕЗ коефіцієнт фізичного зносу; ВТВ величина втрати товарної вартості.

Отже, за приписами законодавства, що діяло у період спірних правовідносин, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснювався методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності мав відшкодувати не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №910/3650/16, №910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17).

Згідно з виконаним на замовлення позивача звітом №51-07-20 від 05.08.2020 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу склала 94921,39грн; коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу експерт прийняв рівним « 0,31»; відповідно вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала 73234,52грн (а.с.37-58).

Позивач просив стягнути з відповідача 87411,04грн страхового відшкодування (тобто повну вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat без урахування коефіцієнта фізичного зносу), що є неправомірним, оскільки на той час страховик за полісом обов`язкового страхування мав відшкодовувати вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу.

З огляду на викладене позовна вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО ДС» страхового відшкодування підлягає задоволенню частково у сумі 73234,52грн.

Щодо аргументів відповідача.

На обґрунтування того, що у нього відсутні законні підстави визнавати подію ДТП від 13.07.2020 страховим випадком, відповідач надав до відзиву копію Полісу №АО/0998251 від 06.07.2019 з періодом дії з 00год 00хв 07.07.2019 до 06.07.2020 включно (а.с.95).

Суд не приймає вказану копію Полісу (а.с.95) як належний і допустимий доказ з огляду на таке.

За приписом ч.1 ст.628 ЦК України (тут і далі в редакції, що діяла станом на 06.07.2019) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2 ст.631 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.9.4. ст.9 Закону (в редакції, що діяла станом на 06.07.2019) страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

З наведених законодавчих приписів випливає, що примірник Полісу, копію якого надав відповідач, не є примірником укладеного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він не містить такої обов`язкової умови договору як страхова сума: в примірнику Полісу не вказано ліміти страхового відшкодування за шкоду (як заподіяну майну, так і заподіяну життю і здоров`ю потерпілого).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 2248,70грн.

Керуючись ст.ст.2, 7, 13-15, 33, 74, 76-80, 86, 129 (п.2 ч.1), 210, 233, 236-238, 240 (ч.ч.4, 5), 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», м.Київ, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО ДС», м.Дружківка Краматорського району Донецької області, про стягнення 87411,04грн страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО ДС» (84205, Донецька область, Краматорський район, м.Дружківка, вул.Соборна, буд.37; ідентифікаційний код 13494943) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03039, м.Київ, пр.Науки, буд.3; ідентифікаційний код 19411125) 73234,52грн страхового відшкодування, 2248,70грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Шилова

надр. 2прим.:

1 у справу, 1 третій особі