Постановление суда № 139472285, 04.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/1964/26

Номер провадження: 1-кп/343/141/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

04 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026091160000206, внесеному до ЄРДР 10.07.2026, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 -

В С Т А Н О В И В:

В Долинський районний суд Івано-Франківської області з Долинського відділу Калуської окружної прокуратури для розгляду по суті 28.08.2026 поступили матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.08.2026 призначено у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, підготовче судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Долинського районного суду м. Долина вул. Обліски 115, Калуського району, Івано-Франківської області 04 вересня 2026 року в 11.30 год.

Прокурор ОСОБА_4 31.08.2026 , скерувала на адресу суду клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначила, що 11 липня 2026 року ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області застосовано відносно ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.09.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 266240 гривень. На даний час ОСОБА_3 заставу не вніс.

28.08.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026091160000206 від 10.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України скеровано до Долинського районного суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.

Підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні призначено на 11.30 год. 04.09.2026.

Беручи до уваги те, що на даний час ризики, які існували при обранні стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу під час досудового розслідування і надалі мають місце, а тому необхідно застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.07.2026, протоколом огляду місця події від 10.07.2026, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_3 у вчинені злочину відповідно до вимог ст. 208 КПК України від 10.07.2026, повідомленням про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_3 від 10.07.2026, протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 10.07.2026, в яких він відмовився від дачі показів відповідно до ст. 63 Конституції України, а також матеріалами які характеризують особу ОСОБА_3 , а саме довідкою про звільнення відповідно до якої ОСОБА_3 28.04.2026 звільнено з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за вчинення корисливого злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а також витягом з ЄРДР Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області номер кримінального провадження 12026091010001123 від 27.06.2026 за ч.4 ст.186 КК України відносно ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив тяжкий злочин, за який, відповідно до Кримінального кодексу України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відносяться до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

З огляду на наведені ризики, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється, а також дані про його особу, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належного запобігання зазначеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, оскільки саме по собі перебування особи за місцем проживання не виключає можливості її переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, не ініціюється, оскільки до органів прокуратури не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу

Ухвалою судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31.08.2026, залучено захисника для проведення окремої процесуальної дії у кримінальному провадженні № 12026091160000206, внесеному до ЄРДР 10.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України щодо вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначила, що клопотання було завчасно вручено обвинуваченому, про що свідчить його розписка.

Потерпіла ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.

Захисник адвокат ОСОБА_6 , залучений на підставі ухвали судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2026 року для проведення окремої процесуальної дії щодо розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проти задоволення клопотання заперечив та просив застосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 даного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.

Як передбачено п. 5 ч.1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваному ОСОБА_3 , 11 липня 2026 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 10.20 год 10 липня 2026 року.

Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 закінчується о 10.20 год 07 вересня 2026 року.

Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_3 , даного запобіжного заходу.

Зокрема, встановлено ризики того, що ОСОБА_3 , може переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, є те, що він, усвідомлюючи тяжкість висунутого йому обвинувачення та можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності та покарання, а відтак існує ризик його переховування від суду.

При цьому суд враховує, що сам по собі факт тяжкості можливого покарання не може бути єдиною та достатньою підставою для висновку про існування ризику переховування. Однак у цьому випадку така обставина оцінюється судом у сукупності з іншими даними, зокрема характером висунутого обвинувачення, даними про особу обвинуваченого, його попередньою судимістю, обставинами та поведінкою після звільнення від відбування покарання, а також наявністю щодо нього іншого кримінального провадження.

Так, ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та звільнений від відбування покарання 28 квітня 2026 року. Зазначена обставина, у сукупності з тяжкістю висунутого у цьому кримінальному провадженні обвинувачення та можливістю призначення реального покарання у виді позбавлення волі, дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може вжити заходів для уникнення кримінальної відповідальності та покарання, у тому числі шляхом переховування від суду.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, є те, що йому відомі їхні анкетні дані, а потерпіла та свідки є жителями одного з ним населеного пункту, що об`єктивно створює можливість контакту з ними та потенційного впливу на їхню поведінку і показання з метою зміни останніх на користь обвинуваченого.

Оцінюючи наявність зазначеного ризику, суд також враховує встановлену КПК України процедуру отримання та дослідження показань потерпілих і свідків. Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, а показання отримує шляхом допиту осіб у судовому засіданні в порядку, передбаченому статтями 352, 353 КПК України. Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору, крім випадків, передбачених КПК України.

Отже, ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків не втрачає своєї актуальності після завершення досудового розслідування, оскільки на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього допиту таких осіб судом та дослідження їхніх показань обвинувачений може намагатися вплинути на них з метою зміни або ненадання ними показань, що може перешкодити встановленню судом фактичних обставин кримінального провадження.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, є його попередня судимість за умисне корисливе кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, за яке він відбував покарання у виді позбавлення волі, та вчинення, відповідно до пред`явленого йому обвинувачення, нового умисного корисливого кримінального правопорушення невдовзі після звільнення від відбування попереднього покарання.

Крім того, суд враховує, що щодо ОСОБА_3 наявне інше кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Зазначені обставини свідчать про те, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів раніше не забезпечило належної процесуальної поведінки та не усунуло ризику продовження ним протиправної поведінки.

При цьому суд виходить із того, що сам факт наявності попередньої судимості або іншого кримінального провадження не є безумовною підставою для висновку про існування ризику вчинення нового кримінального правопорушення. Однак у даному випадку ці обставини оцінюються у сукупності з тяжкістю висунутого обвинувачення, характером інкримінованого діяння, нетривалим періодом часу після звільнення обвинуваченого від відбування покарання та обставинами вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, є реальним та не втратив своєї актуальності.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з справ людини у справі «Летельє проти Франції».

Під час розгляду клопотання судом перевірено можливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів. За результатами оцінки можливості їх застосування суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зокрема у вигляді домашнього арешту, як просила сторона захисту, не забезпечить належного виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, не має достатньо міцних соціальних зв`язків, а також обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

З огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , та суворість передбаченого законом покарання, усвідомлення ним можливості призначення покарання у виді позбавлення волі у разі доведення його винуватості, у сукупності з іншими встановленими судом обставинами, не дає достатніх підстав вважати, що ризик його переховування від суду буде усунутий у разі застосування домашнього арешту.

Крім того, застосування домашнього арешту не виключає можливості незаконного впливу ОСОБА_3 на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, враховуючи, що обвинуваченому можуть бути відомі анкетні дані та інші відомості про потерпілу і свідків, зазначений ризик не може вважатися усунутим лише шляхом обмеження його перебування за місцем проживання.

Також застосування домашнього арешту саме по собі не усуває ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки встановлені судом обставини не дають достатніх підстав вважати, що такий ризик може бути належним чином нівельований виключно обмеженням перебування особи за місцем проживання.

Таким чином, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, характеру та кількості встановлених ризиків, суд дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_3 особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не забезпечить належного запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Оцінивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять існування обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і на які вказується у клопотанні прокурора; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 , більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Обвинуваченим та його захисником не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується, тяжкість пред`явленого йому обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України , а також особу обвинуваченого, його матеріальний та сімейний стан, суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 266240,00 гривень, що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00грн, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

прибувати до суду за кожною вимогою;

не відлучатися із м. Долина Калуського району Івано-Франківської області без дозволу суду;

утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 29, 128, 176-178, 183, 184, 192, 193, 194, 196, 197, 205, 314-317 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 12.20 год. 04 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 12.20 год. 03 листопада 2026 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)", м. Івано-Франківськ.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2026 року, в розмірі 3328,00 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії цієї ухвали, тобто до 03 листопада 2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із м. Долина Калуського району ІваноФранківської області без дозволу суду;

3) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265, одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити суддю Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_9 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» для виконання.

Підготовче судове засідання відкласти на 15 вересня 2026 року в 14.00 год.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду, в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_10