Решение № 139470405, 04.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1026/26

Провадження № 2/548/637/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорола цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", представник позивача Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Сахарова О.І., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.06.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 835631359 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу безготівково надано кредит на споживчі цілі на суму 1400,00 грн. У подальшому суму кредитування було збільшено до 20000,00 грн. Кредит надано на умовах повернення та користування, визначених цим договором.

ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом безготівкового перерахунку на вказану ним банківську картку.

28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01 та у подальшому додаткові угоди до нього, відповідно до яких первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.

10.10.2024 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до якого останній відступив право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

15.07.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач ТОВ "ФК "Ейс" уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого останній відступив позивачу право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, своєчасно не вносив кошти для погашення заборгованості, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 99160,68 грн, яка складається з 19999,40 грн - заборгованості по тілу кредиту, 79161,28 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування ним.

У зв`язку із непогашенням відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду із цим позовом та прохає стягнути із ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, представник позивача у позовній заяві прохала про витребування письмових доказів, а саме інформації, якою володіє АТ КБ "ПриватБанк" щодо платіжної картки/карток, виданих на ім`я ОСОБА_1 , фінансового номера/номерів та щодо руху коштів за картками (картковими рахунками).

Протоколом авторозподілу розподілу судової справи від 30.04.2026 вказану справу передана на розгляд судді Старокожку В.П.

Ухвалою від 06.05.2026 суддя відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, задовольнив клопотання представника позивача про витребування письмових доказів, визначив відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відзив на позов до суду не надходив.

02.06.2026 на адресу суду надійшла інформація від АТ КБ "ПриватБанк" .

Ухвалою від 16.07.2026 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 04.09.2026, сторони не з`явилися, належно були повідомлені про час та місце його проведення.

Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, необхідно вважати відповідача ОСОБА_1 належно повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив, що 11.06.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 835631359 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту, який становить 20000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі 1400,00 грн 11.06.2023. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених договором.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту - 19.06.2023, тобто протягом 8 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення кредиту - 11.07.2028.

Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. За період з дати видачі кредиту до 19.06.2023 включно проценти нараховуються за процентною ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10 % від суми кредиту за кожен день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що складає 2,98% в день від суми залишку кредиту.

Умовами договору передбачено продовження дисконтного періоду кредитування з урахуванням виконання з боку відповідача зобов`язань відповідно до розділу 3 цього договору. Відповідно до п. 3.2 договору кількість днів, на які продовжується дисконтний період становить 30 днів.

Договір укладений у електронній формі і порядку, передбаченому ЦПК України та відповідно до Закону України ''Про електронну комерцію''.

Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із умовами надання кредиту, ці умови йому зрозумілі та він з ними погоджується.

У подальшому між сторонами у електронній формі укладено додаткові угоди до цього кредитного договору, у результаті чого суму кредитування збільшено до 20000,00 грн.

Вказане підтверджується довідками ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 27.06.2025 про здійснення зарахування кредитних коштів на належну позичальнику ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_1 , платіжними дорученнями від 11.06.2023, 16.06.2023, 17.06.2023, 18.06.2023, 19.06.2023, 22.06.2023, 27.06.2023 на загальну суму 20000,00 грн.

Належність цієї банківської картки відповідачу ОСОБА_1 , зарахування коштів у вищевказаних сумах та належність фінансового номеру телефону, за допомогою якого здійснювалася ідентифікація відповідача як позичальника, підтверджується також повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 22.05.2026 та випискою з банківської картки за період з 11.06.2023 по 02.07.2023.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.08.2023 складала 48502,38 грн, з яких: 19999,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28502,98 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Як вбачається з цього розрахунку, відповідач вносив оплати за кредитом на загальну суму 4830,00 грн, які зараховані в рахунок тіла кредиту та процентів за користування ним.

28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01 та у подальшому додаткові угоди до нього № 26, 27, 31 та 32, відповідно до яких первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором, що підтверджується копіями цього договору та додаткових угод, а також копією витягу із реєстру боржників № 245 від 22.08.2023, згідно з яким станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 складала 48502,38 грн, з яких: 19999,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28502,98 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

10.10.2024 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до якого останній відступив право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується копією цього договору, а також копією витягу із реєстру боржників від 10.10.2024, згідно з яким станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 складала 99160,68 грн, з яких: 19999,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 79161,28 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

15.07.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач ТОВ "ФК "Ейс" уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого останній відступив позивачу право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується копією цього договору, а також копією витягу із реєстру боржників від 15.07.2025, згідно з яким станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 залишилася незмінною та становить 99160,68 грн, з яких: 19999,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 79161,28 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

До матеріалів справи долучені розрахунок заборгованості, складений ТОВ "Таліон плюс", відповідно до якого після отримання права вимоги до відповідача останнім здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами до 15.11.2023 на загальну суму 79161,28 грн та виписка з особового рахунку ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, складена позивачем, відповідно до якої подальші нарахування після отримання права вимоги не здійснювалися.

Так, на дату звернення позивача до суду загальна заборгованість відповідача склала 99160,68 грн, з яких: 19999,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 79161,28 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, яку останній прохає стягнути на свою користь із ОСОБА_1 разом із судовими витратами.

Норми права, застосовані судом.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

При цьому договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу до позивача права вимоги до відповідача ОСОБА_1 як боржника за договором кредитної лінії № 835631359 від 11.06.2023 у визначеному попередніми кредиторами розмірі (тобто після отримання права вимоги до позивача жодні додаткові нарахування не здійснювалися).

Отже, позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсними вказаних вище договорів факторингу суду не надано.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Під час укладення договору № 835631359 від 11.06.2023 сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Відповідач не надав суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав з первісним кредитором вказаного вище кредитного договору.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк погашена не була (доказів погашення заборгованості суду не надано).

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором) у загальному розмірі 99160,68 грн.

Щодо стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача у вказаному розмірі, суд зазначає таке.

До матеріалів позовної заяви позивач додав інформацію про вчинення позичальником дій з метою продовження дисконтного періоду (розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором), з якого вбачається, що 19.06.2023 він вніс оплату по кредиту на суму 1311,00 грн, 27.07.2023 - на суму 50,00 грн, 10.08.2023 - на суму 3464,00 грн, 15.08.2023 - на суму 5,00 грн.

Так, 19.06.2023 відповідач вніс кошти в сумі 1310,40 грн у рахунок погашення відсотків за кредитом та 0,60 грн - у рахунок тіла кредиту, так останній пролонгував дію дисконтного періоду на 30 днів, як це обумовлено договором. Однак, у подальшому він не вносив оплат за кредитом у визначених умовами пролонгації дисконтного періоду розмірах та строки.

Доказів подальшого продовження дисконтного періоду та вчинення відповідачем відповідних дій для цього суду не надано.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, складним первісним кредитором, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснювало нарахування відсотків за кредитом позичальнику до моменту відступлення права вимоги наступному кредитору - 22.08.2023, тоді як вказано вище, погоджений термін дії дисконтного періоду між сторонами становить 30 днів, який необхідно рахувати з 19.06.2023 по 19.07.2023. Тобто не пізніше цієї дати відповідач мав повернути отримані у кредит кошти та сплатити відсотки за користування ними.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, заборгованість відповідача станом на 23.06.2023 з урахуванням внесених ним оплат за кредитом складає 31758,06 грн, з яких 19999,40 грн - за тілом кредиту, 11758,66 грн - за відсотками.

У цьому розрахунку також вказано, що у подальшому відповідач вносив оплати за кредитом в сумах 50,00 грн, 3464,00 грн, 5,00 грн, а всього 3519,00 грн.

Як вбачається із вказаного розрахунку заборгованості, станом на 22.08.2023 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту з урахуванням внесених ним оплат складає 19999,40 грн, за відсотками - 28502,98 грн.

Суд зазначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За погоджених сторонами умовами договору кредитор мав право нараховувати відсотки за договором протягом погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки в матеріалах справи немає доказів продовження такого строку, погодженого сторонами, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума, нарахована в межах строку кредитування, визначеного кредитним договором з урахуванням одноразової пролонгації кредитного договору, тобто до 19.07.2023 включно, у розмірі 31758,06 грн, з яких 19999,40 грн - за тілом кредиту, 11758,66 грн - за відсотками.

Оскільки у подальшому відповідач вніс оптаи за кредитом на суму 3519,00 грн, загальний розмір заборгованості має бути зменшений на цю суму та становитиме 31758,06 - 3519,00 = 28239,06 грн.

Усі подальші нарахування відсотків за договором, здійснені як первісним кредитором, так і інаступним, суд вважає нарахованими безпідставно.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у вказаному розмірі - 28239,06 грн.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 29.04.2026.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 24,93 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 663,74 грн.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду подано: копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро "Соломко та партнери", додаткової угоди до нього від 01.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, підписаний сторонами, згідно із яким адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на суму 7000,00 грн.

Також долучені відповідні документи на підтвердження повноважень адвоката.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24,93 % від заявленого розміру, тобто 1745,10 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", представник позивача Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором кредитної лінії № 835631359 від 11.06.2023 у загальному розмірі 28239 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 06 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 663 (шістсот шістдесят три) грн 74 коп. та 1745 (одну тисячу сімсот сорок п`ять) грн 10 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 19, оф. 2005 Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий