Решение № 139467760, 04.09.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1397/26

04 вересня 2026 року

2/671/1160/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 135841 від 27.04.2025 у розмірі 9526,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 27.04.2025 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір № 135841.

Згідно умов Договору сума кредиту 5000,00 грн., строком на 90 днів, стандартна процентна ставка 0,72% на добу.

Позикодавцем виконано зобов`язання за Договором та надано відповідачу кошти в розмірі 5000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 .

19.12.2025 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 19122025/2 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9526,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3276,00 грн. заборгованість за відсотками; 1250,00 грн. заборгованість за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодних платежів для погашення існуючих заборгованостей ні на рахунки ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотання про проведення судового засідання до суду від сторін не надходило.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також відповідно положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд вважає за необхідне проводити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

27.04.2025 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір № 135841 про надання фінансового кредиту (далі Договір).

Згідно умов Договору клієнту надається кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 90 днів до 25.07.2025; процентна ставка фіксована, 0,72% на добу, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів; комісія за надання, обслуговування і повернення кредиту становить 25% від суми кредиту; кошти надаються у безготівковій формі на рахунок клієнта.

Кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на картковий рахунок № НОМЕР_1 , у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно наданої виписки з особового рахунка, заборгованість ОСОБА_1 складає в сумі 9526,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3276,00 грн. заборгованість за відсотками; 1250,00 грн. заборгованість за надання, обслуговування і повернення кредиту.

19.12.2025 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 19122025/2 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором в розмірі 9526,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3276,00 грн. заборгованість за відсотками; 1250,00 грн. заборгованість за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Матеріалами справи підтверджено перехід прав вимоги від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС».

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором в розмірі 9526,00 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач порушив обумовлені договорами строки і порядок повернення сум кредитів, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом у загальному розмірі 9526,00 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, яка була сплачена ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів заяви представником позивача додано Договір № 09/04/2026 про надання правничої допомоги від 09.04.2026 згідно з яким, адвокатське бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука С.В. прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС».

Згідно витягу з Акту про отримання правової допомоги від 22.07.2026 сторони погодили, що послуги з правничої допомоги надані адвокатом якісно та в повному обсязі, та складаються з наступного:

- консультація клієнта 1500,00 грн. (0,5 годин);

- складення та подання до суду позовної заяви 9000 грн. (3 години);

- інші клопотання, заяви до суду 4500 грн. (1,5 години);

- канцелярські витрати, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15500 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи відсутність клопотань відповідача щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, суд позбавлений можливості її зменшення.

В той же час, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, саме позивач зобов`язаний надати докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Так, в якості витрат позивач зазначає «про інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу, справи які оцінені в 4500 грн..

В той же час, справа не містить окремих заяв чи клопотань представника позивача окрім як 27.07.2026 заяви про розподіл судових витрат, яка не є необхідною та подана представником за власним бажанням.

Також, матеріали справи не містять доказів щодо моніторингу «Єдиного реєстру судових рішень».

З огляду на викладене, представником позивача не надано доказів на підтвердження понесених витрат в цій частині.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 11000 грн..

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст. ст. 259, 264-265, 280, 281 ЦПК України, суд,

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 135841 від 27.04.2025 у розмірі 9526 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на правову допомогу в розмірі 11000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», місце знаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703, код в ЄДРПОУ 43561872;

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса здійснення діяльності: 08157, Київська область, с. Софіївська Бощагівка, просп. Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя