Постановление суда № 139467676, 04.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4962/26

Провадження № 4-с/466/23/26

У Х В А Л А

31 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова у складі :

головуючої судді Луців-Шумської Н.Л.

учасники провадження:

секретар Гураш М.В.

скаржник ОСОБА_1

представник скаржника адвокат Суптель В.О.

представник заінтересованої особи Когут А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ України щодо відмови у знятті арешту з майна, зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

03.06.2026р. ОСОБА_1 в порядку ст.ст.447-453 ЦПК України звернувся в суд зі скаргою на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ України щодо відмови у знятті арешту з квартири АДРЕСА_1 . Просив суд ухвалити рішення, яким зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ України та Державний реєстр речових прав нерухомого майна зняти арешт та обтяження з вказаної квартири. В обґрунтування скарги зазначає, що у листопаді 2025 року йому стало відомо, що постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м.Львова Копняка М.А. від 22.03.2002р. №322 на виконання виконавчого листа №2-7012 накладено арешт на майно боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , включаючи квартиру АДРЕСА_1 . На підставі цієї постанови Першою Львівською держнотконторою внесено відповідні відомості у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо обтяжень і арешту квартири. Проте, вказана квартира є виключною власністю скаржника та його дружини ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про право власності. Ця квартира у власності сім`ї ОСОБА_7 ніколи не перебувала. Арешт на неї накладено через недбалі дії та помилку державного виконавця. Виправити цю помилку державна виконавча служба відмовляється. Не зняття арешту з квартири є бездіяльністю виконавчої служби, яка порушує його права.

Ухвалою від 04.06.2026р. відкрито провадження за скаргою, залучено заінтересовану особу ЛМКП «Львівводоканал».

Від ЛМКП «Львівводоканал» 26.06.2026р. поступили письмові пояснення, в яких зазначено, що за наявними обліковими даними підприємства, 26.11.2001 року ЛМКП «Львівводоканал» звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення на суму 942,76 грн зі споживачів (гр. Трухим), які проживали за адресою: АДРЕСА_2 ( особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 ). На підставі рішення суду від 28.01.2002 року про задоволення позову було видано виконавчий лист № 2-7012.

Зведена відомість нарахувань ЛМКП «Львівводоканал» свідчить про те, що позовні вимоги підприємства стосувалися виключно мешканців квартири АДРЕСА_3 . Вказана заборгованість квартири АДРЕСА_3 була повністю погашена станом на листопад 2007 року. До Скаржника ОСОБА_1 та належної йому квартири АДРЕСА_4 жодних майнових претензій не мало. Підприємство не заперечує проти задоволення вимог Скаржника та повністю покладається на розсуд суду у вирішенні питання щодо скасування обтяжень (арешту) з квартири АДРЕСА_1 .

Від державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 09.07.2026р. І.Мельник поступили письмові пояснення, в яких вона зазначила про те, що незважаючи на твердження скаржника ОСОБА_1 що він є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до долученої самим скаржником інформації з Державного реєстру прав від 10.11.2025р. власниками квартири є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Розбіжності у інформації про власників квартири можуть у подальшому викликати труднощі із виконанням рішення. Крім того, питання зняття арешту з майна здійснюється в порядку позовного провадження. Просить у задоволенні скарги відмовити.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав у повному обсязі. Вказав, що боржники Трухим проживають у квартирі АДРЕСА_3 не АДРЕСА_4 як помилково вказано у постанові державного виконавця. Виконавча служба безпідставно відмовляє йому у виправленні цієї помилки. Просить скаргу задовольнити.

Представник скаржника адвокат Суптель В.О. вимоги скарги підтримав, пояснивши накладення арешту на квартиру скаржника допущеною у постанові державного виконавця опискою. Зазначив, що спір про право власності на квартиру відсутній. Право власності скаржника підтверджується Свідоцтвом про право власності від 16.06.1994 року. Просить задовольнити скаргу.

Представник ЛМКП «Львівводоканал» в судовому засіданні підтвердила вказані у письмовому поясненні обставини. Однак, враховуючи те, що у інформації з Державного реєстру прав від 10.11.2025р. власниками квартири вказані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проти задоволення скарги заперечила.

Заслухавши доводи учасників справи, ознайомившись із матеріалами скарги та долученими документами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.

Згідно ст.447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, у порядку, встановленому цим розділом.

За ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

У даній справі ОСОБА_1 подав скаргу на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ України щодо відмови у знятті арешту з квартири АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м.Львова Копняка М.А. від 22.03.2002р. №322 на виконання виконавчого листа №2-7012, виданого Шевченківським районним судом м.Львова у 2002р., про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 коштів на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» накладено арешт на майно, що належить боржникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_5 . Вказано адресу боржників АДРЕСА_5 .

На підставі вказаної постанови Першою Львівською держнотконторою внесено відповідні відомості у Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 24.01.2007р., де вказано про арешт квартири АДРЕСА_1 . Власником квартири зазначено ОСОБА_2 .

Судом також встановлено що у Державний реєстр прав власності на нерухоме майно відомості про власника вказаної квартири не внесені.

Подаючи скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 . На підтвердження цих обставин долучив копію Свідоцтва про право власності на квартиру від 16.06.1994р., де власниками квартири вказані ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Проте, відомості про вказаних осіб, як власників квартири у Державних реєстрах відсутні.

11.03.2026р. ОСОБА_1 подав заяву до Шевченківського ВДВС у місті Львові, в якій просив виправити допущену у постанові державного виконавця від 22.03.2002р. №322 помилку в адресі боржників ОСОБА_7 та скасувати незаконний арешт його майна. Листом від 27.03.2026р. ОСОБА_1 у задоволенні цієї заяви відмовлено у зв`язку з відсутністю в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомостей щодо даного виконавчого провадження, а також відсутністю передбачених ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» підстав для зняття виконавцем арешту з майна.

03.06.2026р. ОСОБА_1 оскаржив таку відмову до суду.

Приймаючи рішення за результатами розгляду скарги, суд дійшов висновку про те, що скарга не може бути задоволена судом, оскільки спір стосується порушення майнових прав заявника ОСОБА_1 , порушення прав інших осіб, вказаних у Свідоцтві про право власності на квартиру від 16.06.1994р.

У такому випадку особа, яка не є стороною виконавчого провадження може захистити своє порушене право власності шляхом звернення в суд з позовом про звільнення майна з-під арешту в порядку цивільного судочинства, а не шляхом подання звичайної скарги на дії виконавця.

У постанові КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21 зроблено висновок, що коли питання про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, порушує сторона провадження, то застосовуються положення розділу VII ЦПК України, який передбачає звернення до суду зі скаргою на дії виконавця. Якщо ж особа, яка не погоджується з накладеним арештом, не є стороною виконавчого провадження, але такими діями порушується її право власності, вона звертається до суду з позовом, в якому передусім ставить питання про підтвердження її права власності на арештоване майно, а потім про зняття арешту. Така правова позиція міститься і в постанові КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд, -

П о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЛМУЮ МЮ України щодо відмови у знятті арешту з квартири АДРЕСА_1 , зобов`язання до вчинення дій відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду у 15-денний строк.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2026 року.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська