Решение № 139465612, 03.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12042/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Какун Анни Станіславівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року в загальному розмірі 41 788,07 грн, з яких: 19 792,31 грн заборгованість за основною сумою боргу; 18 793,31 грн заборгованість за процентами; 3 202,45 грн заборгованість за пенею та штрафами, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 301000251894 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії за продуктом «pluscard».

Кредитний договір було укладено у формі електронного документа та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений ним у кредитному договорі.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» відкрило відповідачу кредитну лінію та надало кредитні кошти окремими частинами траншами у межах установленого ліміту кредитної лінії.

Кредитні кошти надавалися в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомився з його умовами та Правилами надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», розміщеними на вебсайті creditplus.ua, повністю розуміє їхній зміст, погоджується з ними та зобов`язується їх дотримуватися.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами перерахування коштів.

Водночас відповідач узяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

09.07.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 09072026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 09.07.2026 року та Акта приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 09072026 від 09.07.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року в загальному розмірі 41 788,07 грн, з яких: 19 792,31 грн заборгованість за основною сумою боргу; 18 793,31 грн заборгованість за процентами; 3 202,45 грн заборгованість за пенею та штрафами.

Після переходу до позивача права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.

З моменту набуття права вимоги, а саме з 09.07.2026 року, позивач не здійснював нових нарахувань процентів або штрафних санкцій за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у позовній заяві, яке ним було отримано, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 190.8.2026 року вказану справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у взаємному зв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 16.09.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 301000251894 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії за продуктом «pluscard».

Кредитний договір укладено у формі електронного документа та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору в день його укладення ТОВ «Авентус Україна» відкрило відповідачу кредитну лінію.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредитні кошти надавалися відповідачу в межах невикористаного ліміту кредитної лінії та строку її дії окремими частинами траншами шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.5 кредитного договору кредитні кошти надавалися в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, зазначеними відповідачем, а датою надання відповідного траншу є дата його зарахування на картковий рахунок споживача.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма його умовами та Правилами надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», розміщеними на вебсайті creditplus.ua, повністю розуміє їхній зміст, погоджується з ними та зобов`язується їх неухильно дотримуватися.

Наведені обставини підтверджуються кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року з додатками, Правилами надання коштів у позику, доказами перерахування кредитних коштів, розрахунком заборгованості первісного кредитора та іншими матеріалами справи.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти в межах установленої кредитної лінії.

Відповідач належним чином не виконав узятих на себе зобов`язань щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, унаслідок чого виникла заборгованість.

09.07.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 09072026.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає новим кредитором щодо відповідних боржників.

На виконання вказаного договору сторонами підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників та Реєстр боржників від 09.07.2026 року, згідно з якими до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників загальний розмір переданої позивачу заборгованості відповідача становить 41 788,07 грн, з яких:

19 792,31 грн заборгованість за основною сумою боргу;

18 793,31 грн заборгованість за процентами;

3 202,45 грн заборгованість за пенею та штрафами.

Факт переходу права вимоги та здійснення фінансування за договором факторингу підтверджується договором факторингу № 09072026 від 09.07.2026 року, Актом приймання-передачі Реєстру боржників, витягом із Реєстру боржників від 09.07.2026 року та платіжною інструкцією, долученими до матеріалів справи.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить про те, що для правильного вирішення спору необхідно встановити:

1.чи було укладено кредитний договір із відповідачем;

2.чи були надані відповідачу кредитні кошти;

3.чи перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за спірним кредитним договором;

4.чи наявні підстави для стягнення заборгованості та в якому розмірі.

Відповідаючи на вказані питання, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин 1, 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Частиною дванадцятою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин повинен бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні такого договору.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що кредитний договір № 301000251894 від 16.09.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено в належній письмовій електронній формі.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач ознайомився з умовами кредитування, погодився з ними та підписав кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується доказами їх перерахування на зазначену ним платіжну картку, які суд оцінює в сукупності з іншими матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору або отримання та використання кредитних коштів, відповідачем суду не надано.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

09.07.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 09072026.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» за плату, а останнє відступити факторові права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги заборгованості від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає новим кредитором щодо відповідних боржників.

На виконання договору факторингу сторонами підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників і Реєстр боржників від 09.07.2026 року, згідно з якими до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року.

Перехід права вимоги підтверджується договором факторингу № 09072026 від 09.07.2026 року, Актом приймання-передачі Реєстру боржників, витягом із Реєстру боржників та платіжною інструкцією щодо здійснення фінансування, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

За змістом ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Разом із тим неповідомлення боржника про зміну кредитора не припиняє його зобов`язання та не звільняє від обов`язку погасити заборгованість.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15, відповідно до якої боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняється від обов`язку погашення заборгованості, а лише має право виконати зобов`язання первісному кредитору.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості ні первісному кредитору, ні новому кредитору.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено належний перехід до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні визначений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Частинами 13 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки, її розмір і порядок сплати визначаються кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року становить 41 788,07 грн та складається з: 19 792,31 грн заборгованості за основною сумою боргу; 18 793,31 грн заборгованості за процентами; 3 202,45 грн заборгованості за пенею та штрафами.

Розмір заборгованості за основною сумою боргу та процентами підтверджується кредитним договором із додатками, доказами перерахування кредитних коштів, розрахунком заборгованості первісного кредитора, витягом із Реєстру боржників та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Після переходу до позивача права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок первісного кредитора.

З моменту набуття права вимоги 09.07.2026 року позивач не здійснював нових нарахувань процентів або штрафних санкцій за кредитним договором.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач суду не подав. Власного розрахунку або доказів повного чи часткового погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем також не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За змістом статей 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для її вирішення.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, неналежного виконання ним своїх договірних зобов`язань, розмір заборгованості за основною сумою боргу та процентами, а також належний перехід права вимоги до позивача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 792,31 грн заборгованості за основною сумою боргу та 18 793,31 грн заборгованості за процентами, а всього 38 585,62 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені та штрафів у розмірі 3 202,45 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою штрафом або пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення ним зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки штрафу або пені за таке прострочення.

Цією ж нормою передбачено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані починаючи з 24.02.2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 року та станом на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи не припинено та не скасовано.

Кредитний договір № 301000251894 укладено 16.09.2025 року, тобто під час дії воєнного стану. Відтак заявлені позивачем пеня та штрафи в розмірі 3 202,45 грн були нараховані після 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Виключення пункту 6-1 із розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не супроводжувалося виключенням або зміною пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який залишається чинним та поширюється на кредитні правовідносини.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду від 07.02.2025 року № 6, дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється, зокрема, на договори позики, кредитні договори та договори про споживчий кредит. У разі нарахування з 24.02.2022 року неустойки, штрафу або пені за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами відповідні суми підлягають списанню кредитодавцем.

Саме лише включення штрафних санкцій до Реєстру боржників під час відступлення права вимоги не створює правових підстав для їх стягнення, оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора лише в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що пеня та штрафи в розмірі 3 202,45 грн нараховані всупереч положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та підлягають списанню кредитодавцем, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Отже, позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню в розмірі 38 585,62 грн, з яких: 19 792,31 грн заборгованість за основною сумою боргу; 18 793,31 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафів у розмірі 3 202,45 грн належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на суму 38 585,62 грн із заявлених 41 788,07 грн, що становить 92,34 відсотка від ціни позову.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 458,37 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 1013, 7681, 89, 133, 141, 247, 258259, 263265, 280283 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, заборгованість за кредитним договором № 301000251894 від 16.09.2025 року в розмірі 38 585,62 (тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 62 копійки, з яких: 19 792,31 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 31 копійка заборгованість за основною сумою боргу; 18 793,31 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто три) гривні 31 копійка заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, судовий збір у розмірі 2 458,37 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) гривень 37 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.