Решение № 139464726, 03.09.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6766/26

Номер провадження 2/629/2629/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м. Лозова Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №629/6766/26 за позовом ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визначити йому додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцеві на праві особистої власності на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 16.08.1973 року. За життя, а саме 19 серпня 2004 року, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М.М. за реєстровим № 2558, яким вищевказаний житловий будинок, заповів своєму синові позивачу у справі. Інші спадкоємці за заповітом чи за законом, які б прийняли спадщину або мали право на обов`язкову частку в ній, відсутні. На час смерті батька позивач проживав разом з ним, оскільки батько потребував постійного догляду, але зареєстровані вони були за різними адресами. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску цього строку, позивач зазначив, що майже одразу після смерті батька звернувся до Лозівської державної нотаріальної контори, де йому роз`яснили, що для оформлення спадщини необхідно надати оригінал правовстановлюючого документа на будинок на ім`я спадкодавця. Однак такого документа у позивача не було, батько за життя документи на будинок нікому не показував, а самостійні ретельні пошуки позивача в батьківському домі не дали результатів (було знайдено лише Будинкову книгу). Проконсультувавшись із нотаріусом, позивач дійшов помилкового висновку, що батько взагалі не оформив право власності на будинок за життя, а оскільки іншого цінного спадкового майна у померлого не було, позивач у 2008 році заяву до нотаріуса так і не подав. Протягом наступних 18 років позивач разом із родиною продовжував одноосібно володіти, користуватися та утримувати вказаний житловий будинок. У червні 2026 року в ході підготовки речей для евакуації родини з м. Лозова до м. Полтава, перебираючи старі книги й архівні папери, позивач випадково виявив оригінал Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 16.08.1973 року разом із технічною документацією, які раніше ніколи не бачив. 24 червня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса за консультацією щодо оформлення спадщини на підставі знайдених документів. Проте нотаріусом позивачу було роз`яснено, що через пропуск встановленого ст. 1270 ЦК України строку та відсутність документів, які б підтверджували факт постійного спільного проживання із батьком на час відкриття спадщини, оформити спадкові права без судового рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини неможливо. З огляду на викладене, посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з об`єктивних та незалежних від нього причин, пов`язаних із тривалим незнанням про існування правовстановлюючого документа на спадкове майно, позивач просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, відповідачу надано час для подання відзиву.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав.

Справу було призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву у якій прохали суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

Представник Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не зявилася, надала заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 червня 1958 року (а.с.13) позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Лозова Харківської області, його батьком записаний ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Макухівка, Полтавського району, Полтавської області (а.с.14).

Матеріалами справи підтверджено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння належало спадкодавцеві на праві особистої власності на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 16 серпня 1973 року (а.с.17), а також згідно з Актом про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 09 серпня 1971 року (а.с.18).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 липня 2026 року № 486470635, право власності на зазначений житловий будинок за іншими особами не зареєстроване, обтяження чи заборони, відчуження відсутні (а.с.40).

19 серпня 2004 року спадкодавець склав заповіт (а.с.11), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М.М. яким вищевказаний будинок заповів сину, позивачу по справі.

Чинність та дійсність цього заповіту на момент смерті спадкодавця підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру від 24 червня 2026 року № 85739691 (а.с.12).

Згідно з Витягом зі Спадкового реєстру від 24 червня 2026 року № 85739657 (а.с.15), спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або мали право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

На підтвердження факту одноосібного володіння, користування та утримання спадкового житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця, позивачем надано довідку КП «ЖУК» Лозівської міської ради Харківської області №7 від 27.08.2026 року за особовим рахунком вказаного будинку зареєстрованим на ім`я позивача станом на 27.08.2026 року рахується переплата за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 442,09 грн.; довідку про

стан розрахунків Харківської філії ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» за період з 01.07.2023 року по 31.07.2026 року (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), видану на ім`я позивача, відповідно до довідки, об`єм фактично розподіленого газу за вказаний трирічний період склав 899,34 куб. м. Нарахування та оплата за спожитий газ здійснювалися щомісячно та систематично та станом на 31.07.2026 року заборгованість повністю відсутня, на рахунку є переплата в розмірі 0,46 грн.; розрахунок основного боргу за електроенергію ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (договір № 700000600018), виданий на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з розрахунком за період з 01.01.2023 року по 01.08.2026 року, позивачем систематично споживалася та оплачувалася електроенергія.

Квитанції АТ «Ощадбанк» від 25.08.2026 року, які підтверджують сплату позивачем податку на нерухоме майно та земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку під спадковим будинком.

У письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 зазначив, що є безпосереднім сусідом родини ОСОБА_4 та добре знає їх особисто. ОСОБА_3 засвідчив, що за життя спадкодавця ОСОБА_2 його син позивач ОСОБА_1 проживав разом із батьком у житловому будинку АДРЕСА_1 та здійснював за ним необхідний догляд. Після смерті батька позивач нікуди з будинку не виїжджав, залишився жити в ньому разом із власною родиною та вважає цей будинок своїм єдиним житлом. Протягом усіх 18 років, що минули з дня смерті батька, позивач дбайливо ставився до майна, власними силами та за власні кошти робив у будинку та у дворі ремонт (замінював вікна та двері, латав дах, робив косметичний ремонт приміщень, доглядав за садом та городом). Будинок ніколи не залишався без догляду. Будь-які спори чи конфлікти з сусідами чи іншими особами щодо цього будинку ніколи не виникали.

Свідок ОСОБА_5 у своїх письмових поясненнях підтвердив, що проживає в безпосередній близькості до будинку АДРЕСА_1 та знає, що в ньому тривалий час мешкав спадкодавець ОСОБА_2 . До моменту смерті батька у березні 2008 року його син ОСОБА_6 постійно перебував поруч, піклувався про батька через його поважний вік та фактично проживав із ним. Після смерті спадкодавця позивач не залишив будинок, а разом із дружиною та родиною безперервно, відкрито й одноосібно проживає в ньому по теперішній час. Протягом понад 18 років на очах свідка ОСОБА_5 позивач систематично підтримував будинок у належному житловому стані за власні кошти (ремонтував покрівлю, оновлював фасад, лагодив паркан і господарчі будівлі, закуповував будівельні матеріали, доглядав за ділянкою та вчасно сплачував усі комунальні платежі). Свідок також підтвердив, що за весь цей час жодні інші особи чи родичі не претендували на вказане житло та не оскаржували факт володіння будинком позивачем.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216,1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини в шестимісячний строк не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення вказував на тривалу необізнаність про наявність правовстановлюючого документа на спадщину.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що позивач протягом 18 років після смерті батька продовжував відкрито володіти та утримувати спадковий будинок, здійснював оплату комунальних послуг, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судовий збір залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Лозівська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 06716633, місцезнаходження за адресою: вул. Я. Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Харківська область.

Суддя Т.О.Каращук