Решение № 139463149, 14.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3896/26

Провадження № 2-о/202/156/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Гриб А.О.

заявника - ОСОБА_1

представників заявника - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання без реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернулась ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про встановлення факту проживання без реєстрації.

Обґрунтовуючи свою заяву зазначила, що вона 13.03.2026 звернулася до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про оформлення передачі у приватну спільну часткову власність житлового приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , яке займає разом із членами сім`ї на умовах найму.

Листом Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 23.03.2026 № 3/16-1822 їй відмовлено у наданні адміністративної послуги щодо приватизації кімнати № 108 у гуртожитку у зв`язку з ненаданням необхідних документів у повному обсязі, а саме відсутністю відомостей про реєстрацію та документів, що підтверджують невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 27.12.2003 по 20.02.2007. Одночасно заявниці роз`яснено право звернення до суду в порядку окремого провадження.

Посилається на те, що встановлення факту її постійного проживання у період з 27.12.2003 по 20.02.2007 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання необхідне для підтвердження невикористання нею права на безоплатну приватизацію житла та житлових чеків, а також для подальшої реалізації права на приватизацію займаного житлового приміщення відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Зазначає, що до 23.01.2003 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а у період з 23.01.2003 по 27.12.2003 - тимчасово зареєстрована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 . 27.12.2003 була знята з реєстрації за вказаною адресою.

Пояснює, що після зняття з реєстрації у попередньому гуртожитку вона потребувала житла поблизу місця роботи, оскільки працювала у ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 96. У зв`язку з цим звернулася до ремонтно-будівельного та експлуатаційного управління «Наш дім» ДП «Дніпропетровський домобудівний комбінат» з проханням надати їй житлове приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказує, що умовою надання їй кімнати № 108 була повна сплата заборгованості, яка обліковувалася за цим житловим приміщенням. Після виконання зазначеної умови вона вселилася до кімнати № 108 та у період з 27.12.2003 по 20.02.2007 фактично і постійно проживала у ній без реєстрації місця проживання, вела господарство, сплачувала комунальні платежі безпосередньо до РБЕУ «Наш дім», а також погашала заборгованість, яка значилася за кімнатою. У кімнаті № 108 знаходилися її особисті речі та побутова техніка. Надалі, 19.02.2007 між нею та РБЕУ «Наш дім» було укладено договір № 01 про надання житлової площі в гуртожитку за вказаною адресою, а з 20.02.2007 її місце проживання у кімнаті № 108 зареєстровано.

На підтвердження факту проживання у спірний період заявниця посилається на її заяву від 12.03.2026, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та зареєстровану в реєстрі за № 167, акт від 08.04.2026 про фактичне місце проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , документи щодо реєстрації місця проживання, копію паспорта, витяг з реєстру територіальної громади, документи щодо користування житловим приміщенням та сплати комунальних платежів, корінець ордера на заняття житлової площі в гуртожитку від 19.02.2007, а також на показання свідків.

Зазначає, що після фактичного вселення до кімнати № 108 проживала в ній постійно до моменту офіційної реєстрації місця проживання 20.02.2007. При цьому відсутність реєстрації у зазначений період була зумовлена тим, що після зняття з реєстрації у попередньому гуртожитку вона фактично проживала у новому житловому приміщенні, оформлення користування яким надалі було здійснено шляхом укладення відповідного договору.

Необхідність встановлення факту постійного проживання у спірний період пов`язує з реалізацією права на приватизацію кімнати у гуртожитку. Зазначає, що для оформлення приватизації їй необхідно підтвердити невикористання права на безоплатну приватизацію житла та житлових чеків у період з 27.12.2003 по 20.02.2007, однак отримати відповідні документи про реєстрацію за цей період неможливо, оскільки місце проживання за адресою кімнати № 108 офіційно зареєстровано лише з 20.02.2007.

Вказує, що саме з цієї підстави Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради листом від 23.03.2026 № 3/16-1822 відмовив у наданні адміністративної послуги щодо приватизації кімнати № 108, пославшись, зокрема, на відсутність документів, які підтверджують невикористання нею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 27.12.2003 по 20.02.2007.

Встановлення факту її постійного проживання у кімнаті № 108 без реєстрації у період з 27.12.2003 по 20.02.2007 необхідне для підтвердження обставин, що мають юридичне значення для реалізації її права на приватизацію житлового приміщення, та для подальшого повторного звернення до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з необхідними документами.

З огляду на наведене просить суд встановити факт її постійного проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 27.12.2003 по 20.02.2007.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представники підтримали доводи, викладені в заяві та просили заяву задовольнити.

Представник Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в судові засідання не з`являвся, причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні були допитані як свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт проживання заявника у період, зазначений у заяві. Пояснювали, що вони є сусідками, тому цей факт йм достовірно відомий.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК.

Відповідно до ч. 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також ЦПК зазначає, що докази повинні бути достовірними та достатніми.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України).

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 13.03.2026 заявниця звернулася до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про оформлення передачі у приватну спільну часткову власність житлового приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 23.03.2026 № 3/16-1822 Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради відмовив у наданні адміністративної послуги з приватизації зазначеного житлового приміщення у зв`язку з ненаданням документів у повному обсязі, зокрема документів, які підтверджують невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 27.12.2003 по 20.02.2007. При цьому заявниці роз`яснено право звернення до суду в порядку окремого провадження.

Судом під час розгляду справи встановлено, що встановлення факту проживання без реєстрації з 27.12.2003 по 20.02.2007 за адресою: АДРЕСА_1 необхідно заявнику ОСОБА_1 для реалізації права на приватизацію житла.

Відповідно до вимог ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.

Правові основи приватизації житла визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Підготовка та оформлення документів про передачу регулюється Положенням «Про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України» від 16.12.2009 №396.

Відповідно до змісту п. 18 Положення громадянином до органу приватизації подаються, зокрема: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Заявниця посилається на те, що у період з 27.12.2003 по 20.02.2007 вона фактично та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , однак місце її проживання за цією адресою зареєстровано не було.

Згідно матеріалів справи до з 04.02.1992 року по 23.01.2003 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад зареєстрованих у житловому будинку осіб за період з 05.02.1992 по 10.11.2025, виданою центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Апостолівської міської ради № 3930 від 10.11.2025.

З 23.01.2003 по 27.12.2003 заявник була зареєстрована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 1681 від 21.11.2024, виданою КП «Жисервіс-5» ДМР, та 27.12.2003 була знята з реєстрації.

Згідно довідки № 232 від 12.03.2026, виданою КП «Жилсервіс - 5» з 20.02.2007 заявниця зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_4 .

Між КП «Жилсервіс - 5» ДМР та ОСОБА_1 12 листопада 2024 року було укладено договір № 5106108 найму житлового приміщення у гуртожитках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, відповідно до пункту 1.1 якого наймодавець надає наймачу і членам його родини у користування житлове приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Також завником надані ордер на житлову площу в гуртожитку комунальної власності територіальної громади від 30.10.2024 серії ІП №195, відповідь КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради від 14.04.2025 №3884, відповідь КП «КРБТІ» Дніпропетровської обласної адміністрації від 26.11.2025 р. №421/422, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 467953390 від 12.03.2026 року, відповідь АТ «Державний ощадний банк України» від 15.09.2025 №224, корінець ордера на заняття житлової площі в гуртожитку будівельних організацій, підприємств, учбових закладів Міністерства будівництва підприємств важкої індустрії УССР від 19.02.2007, який виданий ремонтно-будівельним та експлуатаційним управлінням «Наш дім» державного підприємства «Дніпропетровський домобудівний комбінат».

У підтвердження факту проживання з 27.12.2003 по 20.02.2007 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання, заявником також надано акт про фактичне місце проживання без реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складений особами, які проживають у кімнаті АДРЕСА_5 .

Також зазначений факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд вважає, що надані заявником докази у своїй сукупності, підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 27.12.2003 по 20.02.2007 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання, а тому заява є обгрунтованою та підлягає задволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 293-294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання без реєстрації - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 27.12.2003 по 20.02.2007 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда