Решение № 139460442, 02.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 638/4783/26

Провадження № 2/635/5581/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Ю.Я.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»,

представник позивача Ушакевич Марина Петрівна,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року у розмірі 43071,77 гривень та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75217512 (надалі Договір кредиту) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 14000 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 15 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,99% в день та розміром акційних процентів 1,89% в день.

Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день.

Згідно з п. 5 Договору кредиту визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Відповідно до п.8.4 Правил якщо під час дії особливих умов виконання договору, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати процентів акційних), позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов договору проценти підлягають сплаті позичальником в повному об`ємі за весь період дії договору згідно умов договору і незалежно від пропонованих особливих умов програми лояльності.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 14000 грн строком на 15 днів, шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах Договору позики, що підтверджується відповідною Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) фінансової установи.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 75217512 від 25.06.2021 станом на 30.11.2021 (дата відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становить 43071,77 грн, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом - 14000 грн;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 29071,77 грн.

10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020.

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

Пунктом 1.1. Договору факторингу визначено, що: право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

30 листопада 2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги № 120 за договором факторингу № 1007202, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 30 листопада 2021 року.

Аргументи учасників справи

31 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хоміча А.А. до суду надійшли письмові пояснення у справі, у яких останній просить позовну заяву задовольнити частково; стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики № 75217512 від 25.06.2021 в загальному розмірі 17 969,77 грн, яка складається з: 14 000,00 грн заборгованості за основною сумою позики; 3 969,77 грн заборгованості за процентами, нарахованими до 17.07.2021 включно; у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих після 17.07.2021 в розмірі 25 102,00 грн відмовити; зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу із 7 000,00 грн до 4 000,00 грн та, застосувавши пропорцію задоволених позовних вимог у розмірі 41,720528 %, стягнути з відповідача на користь позивача 1 668,82 грн витрат на професійну правничу допомогу; судовий збір розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 1 110,77 грн судового збору. На обґрунтування пояснень зазначив таке.

Пунктом 2 договору позики № 75217512 визначено параметри та умови позики, порядок і графік її повернення та сплати процентів. Згідно з пунктом 2.1 договору сума позики становить 14 000,00 грн, відповідно до пункту 2.2 строк позики та строк дії договору становить 15 днів, а пунктом 2.3 встановлено базову фіксовану процентну ставку в розмірі 1,99 % на день.

У таблиці, включеній до пункту 2 договору, датою надання позики визначено 25 червня 2021 року, датою її повернення 10 липня 2021 року, зниженою процентною ставкою 1,89 % на день, а процентною ставкою за понадстрокове користування позикою 2,70 % на день. Орієнтовна загальна вартість позики на момент укладення договору становила 17 970,05 грн.

Згідно з пунктом 3 договору детальний перелік складових загальної вартості кредиту в розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів та інших платежів наведено у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною. Зі змісту додатка №1 вбачається, що за первісний 15-денний строк користування позикою підлягали нарахуванню проценти в сумі 3 970,05 грн, а загальна сума, яку відповідач мав сплатити станом на 10.07.2021 року, становила 17 970,05 грн.

Отже, індивідуально погоджені сторонами умови договору передбачали нарахування процентів за первісний строк у сумі 3 970,05 грн. Натомість у позовній заяві заявлено до стягнення 29 071,77 грн процентів, що більш ніж у сім разів перевищує розмір процентів, визначений під час укладення договору. Загальний розмір заявленої заборгованості 43 071,77 грн перевищує передбачену договором загальну вартість позики на 25 101,72 грн.

Пунктом 4 договору передбачено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення коштів, на залишок позики. Аналогічний порядок закріплено у пунктах 6.2 та 6.3 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» на умовах повернення позики в кінці строку позики. Зазначеними пунктами встановлено, що проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою. Нарахування процентів за користування позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою. включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення.

Посилання на зазначені Правила міститься безпосередньо у пункті 5.2 договору, згідно з яким відповідач до моменту підписання договору ознайомився з договором та Правилами, а також із передбаченою ними процедурою і наслідками оформлення пролонгації або застосування автопролонгації. Пунктом 17 договору додатково визначено, що інші умови правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору.

Водночас саме по собі зазначення у договорі про ознайомлення відповідача з Правилами не підтверджує, який конкретно механізм продовження строку був фактично застосований, на який період змінилася дата повернення позики та за якою ставкою після цього мали нараховуватися проценти.

Позовна заява не містить послідовного пояснення того, на яких саме умовах, за якою ставкою та протягом якого періоду сформована заявлена сума процентів. Позивач обмежився загальним твердженням про нарахування процентів за весь час користування коштами та посиланням на встановлення договором ставки 2,7 % на день за користування позикою понад погоджений строк. Однак доданий до позову розрахунок не підтверджує фактичного застосування зазначеної ставки.

З розрахунку вбачається, що з 25.06.2021 по 09.07.2021 проценти нараховувалися в сумі 264,67 грн за кожен день, з 10.07.2021 по 17.07.2021 в сумі 264,60 грн за день, за 18.07.2021 нарахування відсутнє, за 19.07.2021 одноразово нараховано 306,60 грн, а з 20.07.2021 по 16.10.2021 по 278,60 грн за кожен день. Починаючи з 17.10.2021 та до визначеної у розрахунку дати 30.11.2021 будь-які подальші нарахування відсутні.

Отже, у межах одного розрахунку використано щонайменше три різні щоденні суми процентів 264,60-264,67 грн, 306,60 грн та 278,60 грн. Виходячи із суми позики 14 000,00 грн, вони відповідають різним процентним ставкам, однак позовна заява не пояснює підстав переходу від однієї ставки до іншої. Зокрема, нарахування 306,60 грн за 19.07.2021 року відповідає ставці 2,19 % на день, якої не зазначено ані у пункті 2 договору, ані в таблиці його основних параметрів. Наступне нарахування 278,60 грн за день відповідає базовій ставці 1,99%, визначеній пунктом 2.3 договору, тоді як позивач у позовній заяві посилається на ставку 2,7 % за користування коштами понад строк договору. За ставки 2,7 % денна сума процентів від 14 000,00 грн мала б становити 378,00 грн, однак такої суми в розрахунку немає.

Крім того, пунктом 6.23 Правил передбачено, що процентні ставки, зазначені в договорі позики, є фіксованими та не можуть бути збільшені кредитодавцем без письмової або прирівняної до письмової згоди позичальника. Водночас до позовної заяви не додано документа або електронних відомостей, які пояснювали б застосування 19.07.2021 ставки 2,19 % та підтверджували погодження відповідачем саме такого її розміру.

Самі Правила розмежовують проценти за погоджений строк користування позикою, проценти протягом пролонгації або автопролонгації та проценти за понадстрокове користування. Однак у розрахунку позивача відповідного розмежування немає. Первісний кредитор не відніс жодної частини заявленої суми до графи «Відсотки за понадстрокове користування», хоча саме на умови щодо таких процентів позивач посилається, обґрунтовуючи позов.

Доданий розрахунок фіксує чотири операції на загальну суму 2 117,08 грн: кешбек у сумі 47,52 грн та платежі відповідача в сумі 1 011,16 грн від 09.07.2021 року, 529,20 грн від 14.07.2021 року і 529,20 грн від 16.07.2021 року. Водночас позивач не пояснив призначення кожного із цих платежів, не зазначив, чи були вони спрямовані на погашення вже нарахованих процентів, оформлення продовження строку користування позикою або виконання іншого грошового зобов`язання.

До матеріалів позовної заяви не додано відомостей з особистого кабінету відповідача щодо обрання конкретного виду пролонгації, її тривалості та вартості, заяв або інших електронних дій щодо продовження строку, журналу операцій в інформаційній системі кредитодавця, а також повідомлень про оформлення кожної пролонгації та встановлення нової дати повернення позики. Відсутні й документи, з яких можна було б установити, коли саме закінчувався строк договору після кожного платежу та з якої дати первісний кредитор вважав зобов`язання простроченим.

У позовній заяві не зазначено, який саме із передбачених Правилами механізмів пролонгації було застосовано у правовідносинах із відповідачем. Розрахунок не містить позначок про початок і закінчення звичайної пролонгації, автопролонгації або понадстрокового користування коштами. Позивач фактично об`єднав усі нарахування в одну загальну суму процентів, не відокремивши проценти за первісний строк договору від процентів за продовжений строк та сум, нарахованих після завершення такого строку.

Згідно із умовами договору позики № 75217512 від 25 червня 2021 року, строк договору - 15 днів, дата надання позики з 25.06.2021 до 17.07.2021 дата повернення позики (останній день).

Отже, строк кредитування сплив 17 липня 2021 року.

Фактично позивач просить стягнути проценти, переважна частина яких виникла не протягом погодженого 15-денного строку, а внаслідок послідовного застосування внутрішніх положень Правил про продовження строку користування позикою. Водночас індивідуальних документів або електронних відомостей, які б фіксували зміну первісно визначеної дати повернення 10.07.2021, конкретний новий строк, застосований вид пролонгації та підтвердження повідомлення відповідача про сформовану заборгованість, до позову не додано.

Довідка про ідентифікацію підтверджує направлення 25.06.2021 одноразового ідентифікатора для укладення первісного договору позики. Водночас вона не містить відомостей про будь-які подальші електронні дії відповідача щодо зміни строку договору. Довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 03.12.2025 стосується здійсненого 25.06.2021 переказу 14 000,00 грн, але так само не підтверджує оформлення пролонгацій, погодження нових строків або порядок нарахування процентів після первісної дати повернення.

Не усуває зазначених недоліків і включення суми 43 071,77 грн до реєстру прав вимоги №120 від 30.11.2021. У цьому реєстрі лише відтворено розмір заборгованості, сформований первісним кредитором. Реєстр не містить окремого розрахунку процентів, відомостей про конкретні пролонгації, нові дати повернення позики або документи, на підставі яких первісно визначена загальна вартість позики збільшилася з 17 970,05 грн до 43 071,77 грн.

Якщо виходити виключно з первісно погодженого 15-ти денного строку, розмір процентів становить 3 970,05 грн. Після врахування відображених у розрахунку платежів у сумі 2 117,08 грн залишок грошового зобов`язання складав би 15 852,97 грн, з яких 14 000,00 грн основна сума позики, а 1 852,97 грн непогашений залишок процентів.

Навіть якщо припустити, що платежі від 09.07.2021, 14.07.2021 та 16.07.2021 були спрямовані на продовження строку загалом на вісім днів відповідно до пункту 7.9 Правил, додаткові проценти за цей період, виходячи з даних розрахунку позивача, становили б 2 116,80 грн. У такому разі після врахування всіх платежів загальний залишок не перевищував би 17 969,77 грн. Наведений розрахунок не є безумовним визнанням відповідної суми, а демонструє, що різниця між нею та заявленими 43 071,77 грн утворилася майже повністю за рахунок 90-ти денного нарахування після завершення первісного та можливого продовженого строку.

За розрахунком самого позивача сума процентів за первісний строк користування позикою становить 3 970,05 грн, а сума процентів за період можливого продовження строку користування позикою до 17.07.2021 2 116,80 грн. Загальний розмір процентів, нарахованих до 17.07.2021 року включно, становить: 3 970,05 грн + 2 116,80 грн = 6 086,85 грн.

Водночас у наданому позивачем розрахунку відображено здійснені платежі та інші зарахування на загальну суму 2 117,08 грн. Отже, залишок несплачених процентів за період до 17.07.2021 року становить: 6 086,85 грн 2 117,08 грн = 3 969,77 грн.

Отже, обґрунтований розмір заборгованості за договором позики не перевищує 17 969,77 грн та складається з: 14 000,00 грн заборгованість за основною сумою позики; 3 969,77 грн заборгованість за процентами, нарахованими до 17.07.2021 включно.

Співвідношення обґрунтованого розміру заборгованості до заявленої позивачем ціни позову становить: 17 969,77 грн * 43 071,77 грн * 100 % = 41,720528 %.

Отже, позовні вимоги можуть бути визнані обґрунтованими не більше ніж на 41,720528 % від їх заявленого розміру, тоді як у стягненні процентів, нарахованих після 17.07.2021, у розмірі 25 102,00 грн належить відмовити.

Окремо сторона відповідача заперечує проти стягнення 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Позивач називає цю суму орієнтовними витратами, які він очікує понести до завершення розгляду справи, хоча одночасно посилається на акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025 та платіжну інструкцію від 25.12.2025. Тобто на момент подання позову 10.03.2026 заявлена сума вже була включена до оформленого акта та оплачена в межах загального платежу, що не узгоджується з її визначенням як майбутніх орієнтовних витрат.

Додаткова угода №1/1 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 встановлює єдину фіксовану суму 7 000,00 грн за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовку одного проєкту позовної заяви. Акт №97 від 24.12.2025 складено одразу щодо 25 боржників. У кожній із 25 позицій зазначено однаковий опис послуг та однакову вартість 7 000,00 грн незалежно від суми боргу, обсягу документів і фактичних особливостей конкретної справи.

Зазначеним актом стверджується, що в період із 18.12.2025 по 24.12.2025 адвокатським об`єднанням було проведено консультації, вивчено документи та підготовлено проєкти 25 позовних заяв. Загальна вартість такого пакета визначена в сумі 175 000,00 грн і сплачена одним платежем за платіжною інструкцією №1806 від 25.12.2025. Водночас жоден із наданих документів не містить відомостей про час, фактично витрачений на цю справу, перелік окремих індивідуальних дій, складність проведеного аналізу або обсяг роботи, виконаної саме щодо договору № 75217512.

Зміст самої позовної заяви додатково підтверджує її шаблонний характер. У частині, присвяченій укладенню електронного договору позики, позивач зазначає про надання відповідачем «адреси доставки Об`єкта оренди», а надалі називає позичальника «Орендарем». Ці терміни не мають жодного відношення до правовідносин за договором позики та очевидно залишилися з іншого типового документа. Позов також містить повторення однакових відомостей про розмір заборгованості, значні за обсягом загальні міркування, які не розкривають обставин саме цієї справи, та не пояснює основного спірного питання механізму формування 29 071,77 грн процентів.

Отже, сам факт укладення договору про надання правничої допомоги, підписання загального акта щодо 25 однотипних справ та сплати сукупної винагороди не підтверджує, що підготовка саме цього позову потребувала витрат у розмірі 7 000,00 грн. Надані матеріали свідчать про пакетну підготовку однотипних позовних заяв із використанням стандартного тексту, а не про виконання окремої складної та значної за обсягом роботи у цій справі.

У зв`язку із цим відповідач заявляє клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу із 7 000,00 грн до 4 000,00 грн та про подальший розподіл визначеної судом суми пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рух справи

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 12 березня 2026 року зазначену справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року, зазначена справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» Ушакевич М.П. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Хоміч А.А., в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 25 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75217512 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором fr58yVA8Um.

Відповідно до умов договору позики № 75217512 від 25 червня 2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 14000,00 гривні строком на 15 днів, зі сплатою базової процентної ставки 1,99% за день, зниженою процентною ставкою 1,89%, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі 2,70% за день, про що свідчать дані договору позики № 75217512 від 25 червня 2021 року, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 5.2 договору позики № 75217512 позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» на виконання умов Договору позики № 75217512 від 25 червня 2021 року перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 14000,00 грн, що підтверджується листом № КД-000092015/ТНПП від 05.12.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес», відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 p., укладеного між Компанією ТОВ «ФК Фінекспрес» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 25 червня 2021 року, сума 14000,00 грн, номер платежу № еc896078-722b-4498-9288-2316139544е9, отримувач ОСОБА_1 ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 10072020.

Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу № 10072020 Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги.

Пунктом 2.1.3 Договору факторингу № 10072020 визначено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

30 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було підписано Реєстр прав вимоги № 120 за договором факторингу № 1007202, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за Договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року.

За даними розрахунку, долученого до позову, заборгованість відповідача за договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року становить 43071,77 грн, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом - 14000 грн;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 29071,77 грн.

Водночас відповідно до вказаного розрахунку, відповідачем здійснено оплату процентів за договором: 09 липня 2021 року у розмірі 1058,68 гривень, 14 липня 2021 року 529,20 гривень, 16 липня 2021 року 529,20 гривень, всього 2117,08 гривень.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Договір позики № 75217512 від 25 червня 2021 року підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить пункт 18 договору реквізити сторін.

Факт отримання коштів ОСОБА_1 від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» у розмірі 14000,00 гривень підтверджується листом № КД-000092015/ТНПП від 05.12.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес», відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 p., укладеного між Компанією ТОВ «ФК Фінекспрес» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 25 червня 2021 року, сума 14000,00 грн, номер платежу № еc896078-722b-4498-9288-2316139544е9, отримувач ОСОБА_1 ЕПЗ номер НОМЕР_1 , та не заперечується представником відповідача у наданих письмових поясненнях.

Отже, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виконало свої зобов`язання за договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року та надало відповідачу грошові кошти в сумі 14000,00 гривень, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим останній має заборгованість за кредитним договором за основною сумою боргу - 14000,00 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 10072020.

Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу № 10072020 Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги.

Пунктом 2.1.3 Договору факторингу № 10072020 визначено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

30 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було підписано Реєстр прав вимоги № 120 за договором факторингу № 1007202, відповідно до якого, починаючи з 30 листопада 2021 року, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за Договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року.

Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд висновує про те, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим позивач набув право вимагати повернення суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14000 гривень.

Щодо стягнення суми заборгованості за відсотками суд зазначає таке

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі за №444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі за №912/1120/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.-

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Під час укладення договору позики № 75217512 сторони правочину погодили, що кредит в розмірі 14000,00 гривень надається строком на 15 днів з відсотковою ставкою 1,99%, зниженою процентною ставкою 1,89%. Вказаним договором не передбачено можливості пролонгації кредитного договору, а тому проценти за користування кредитними коштами мають нараховуватись в межах погодженого строку.

Суд враховує, що розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику ОСОБА_1 , що він ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору, оскільки вказані Правила не підписана відповідачем ОСОБА_1 .

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Отже, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору є безпідставними.

За цих обставин суд висновує про необхідність здійснення перерахунку нарахованої заборгованості за відсотками за договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року, яка як слідує зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості нараховувалася поза межами строку кредитування, який відповідно до умов договору складає 15 днів, та враховуючи принципи змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві, погоджується з наданим представником відповідача розрахунком несплачених процентів, які визнаються відповідачем (з урахуванням здійснених відповідачем платежів (2117,08 гривень) до 17 липня 2021 року заборгованість за процентами становить 3969,77 гривень (6086,85 гривень 2117,08 гривень).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року у розмірі 17969,77 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 14000,00 гривень, заборгованість за процентами 3969,77 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Представник позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав до суду: договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал»» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС»; додаткову угоду №1/1 до Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, яка визначає розміри винагороди; Акт № 97 прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, в якому міститься інформація щодо боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 , кредитний договір №75217512; Акт № 97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24 грудня 2025 року, відповідно до якого об`єднанням проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проєкт позовної заяви для направлення до суду, зокрема відносно ОСОБА_1 , розмір винагороди 7000 гривень; платіжну інструкцію № 1806 від 25 грудня 2025 року, призначення платежу: «сплата за послуги правничої допомоги, зг.рах.№ 97 від 24.12.2025 р., по дог. № 02-24 від 01.07.2024, без ПДВ.»; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6416 на ім`я Ушакевич М.П.; посвідчення адвоката України на ім`я Ушакевич М.П.

Представник відповідача у письмових поясненнях заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що вказана сума є неспівмірною зі складністю справи та фактичним обсягом індивідуально виконаної роботи. Вказав, що зміст позовної заяви є шаблонним, надані матеріали свідчать про пакетну підготовку однотипних позовних заяв із використанням стандартного тексту, а не про виконання окремої складної та значної за обсягом роботи у цій справі. З огляду на викладене представник відповідача вважав обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 гривень та просив зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами оцінки доказів щодо компенсації витрат на правничу допомогу, думки відповідача, суд висновує таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» в особі директора Разумного Є.М. та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» укладений договір про надання правничої допомоги № 02-24.

До суду надано акт № 97 прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, в якому міститься інформація щодо боржників, зокрема щодо ОСОБА_1 , кредитний договір № 75217512, та Акт № 97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24 грудня 2025 року.

Згідно з описом наданих послуг, викладеним Акт № 97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24 грудня 2025 року, об`єднанням проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проєкт позовної заяви для направлення до суду, зокрема відносно ОСОБА_1 .. Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом складає 7000 гривень.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 7000,00 гривень.

Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 7000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

За вказаних обставин суд задовольняє клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» пред`явило вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на суму 43071,77 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 17969,77 гривень, що становить 41,72% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1668,80 гривень (4000,00 х 41,72%).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією № 14645 від 05 лютого 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривні.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 43071,77 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 17969,77 гривень, що становить 41,72% від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1110,75 гривень (2662,40 х 41,72%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості за договором позики № 75217512 від 25 червня 2021 року у розмірі 17969 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами 3969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1110 (одна тисяча сто десять) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок та витрати на професійну правничу допомоги в розмірі 1668 (одна тисяча шістсот шістдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок № 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко