Постановление суда № 139458756, 02.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/8367/25

Провадження № 1-кс/552/1739/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026року слідчий суддя Київського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянув клопотання старшого детектива Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Старший детектив Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна погодженим з прокурором посилаючись на те, що у провадженні Територіального управління БЕБ у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024170000000053 від 14.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що у період з 05.12.2022 по 13.12.2023, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 обіймаючи посаду директора ДП «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрної наук України» у період з 01.06.2018 по 01.06.2023 та виконуючого обов`язки директора вказаного підприємства з 02.06.2023 по 15.02.2024,перебуваючи в приміщені свого службового кабінету за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Степне, вул. Центральна, 18, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «КС-АГРО» (код ЄДРПОУ39471102), ТОВ «МНТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 40464329), ТОВ «ВІКОЛ-АГРО» (код ЄДРПОУ 41256446), ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43075713), ТОВ «КАРЛІВСЬКЕ СІЛЬСЬКОГОСППІДПРИЄМСТВО «ЛОС» (код ЄДРПОУ 32256241), ТОВ «НВП «ПОЛТАВСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» (код ЄДРПОУ 39728157) у вигляді реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами, всупереч інтересам служби, в порушення вимог п. 1.9 наказу НААН від 14.06.2022 №31 «Про підготовку та збирання врожаю сільськогосподарських культур у 2022 році», п. 1.8 наказу НААН від 29.06.2023 №56 «Про підготовку та збирання врожаю сільськогосподарських культур у 2023 році», п. 6.1.3 Статуту ДП «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» уклав договори поставки товарів №№ 05/07/3 від 05.07.2023, 05/07/4 від 05.07.2023, 25/07 від 25.07.2023, 04/08 від 04.08.2023, 19/09 від 19.09.2023, 13/10 від 13.10.2023, 07/11 від 07.11.2023, 21/11/2 від 21.11.2023, 13/12 від 13.12.2023, 1300 від 24.10.2023, 1 від 03.01.2023, 27/03/С-23 від 27.03.2023, 05/12 від 05.12.2022, 13/23 від 13.01.2023, 19/10/23-С від 23.10.2023, 22/11/23-К від 15.11.2023, за цінами нижчими від ринкових та у період з 03.01.2023 по 25.12.2023, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, підписав видаткові накладні до вказаних договорів, чим завдав збитків ДП «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрної наук України», у вигляді недоотриманого доходу від реалізації продукції на загальну суму 2 692 942,75 грн з ПДВ, що спричинило тяжкі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

31 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення тяжкого корупційного злочину передбачених ч.2 ст. 364 КК України

Оскільки існує реальна загроза, що підозрюваний ОСОБА_4 може відчужити майно на користь третіх осіб, тому детектив просив суд накласти арешт на:

-транспортний засіб VOLKSWAGEN, PASSAT, 2013 року випуску, сірого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 ;

-житловий будинок загальною площею 243 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024414953080;

-житловий будинок садибного типу загальною площею 120,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3363515053080, (розмір частки 2/4).

У судове засідання прокурор ОСОБА_5 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, яке підтримує та просить задовольнити.

Від захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 надійшли заперечення на клопотання посилаючись на його безпідставність . Частина майна на яке детектив просить накласти стягнення є спільною сумісною власністю подружжя, а тому арешт порушить права іншого співвласника. Клопотання є необґрунтованим , а тому просила відмовити в його задоволенню, справу розглянути у їх відсутність.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Територіального управління БЕБ у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024170000000053 від 14.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.. 2 ст. 364 КК України.

31.08.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України він має статус підозрюваного і щодо його майна може вирішуватися питання про застосування заходів забезпечення, зокрема арешту. Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 491235785 від 24.08.2026 щодо суб`єкта ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), встановлено, що останній володіє об`єктами нерухомого майна, що належать йому на праві приватної власності, а саме:

-житловий будинок загальною площею 243 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024414953080;

-житловий будинок садибного типу загальною площею 120,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3363515053080, (розмір частки 2/4).

Відповідно до інформації з баз даних МВС України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) має у власності транспортний засіб, а саме:

-транспортний засіб VOLKSWAGEN, PASSAT, 2013 року випуску, сірого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Відтак, застосування арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), допускається, зокрема, щодо майна підозрюваного та за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Дійсно, на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте норми КПК України не виключають можливість його арешту до подання такого позову, адже забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними ст. 2 КПК України.

Відшкодування шкоди у такому випадку відбувається за рахунок майна, яке належить винній особі, в тому числі за рахунок її частки в спільному сумісному майні подружжя.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Такий же підхід до питання належності особам, які є подружжям, на праві власності майна, набутого ними під час шлюбу, закріплюють ч. ч. 1, 3, 4 ст. 368 ЦК України. Зокрема, цими нормами визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмові формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частиною 1 ст. 73 СК України визначено, що за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Згідно з матеріалами провадження, підозрюваний ОСОБА_4 з 28.12.1973 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 і до цього часу шлюб між ними не розірваний. На підставі поданих детективом доказів встановлено, що арештоване майно було набуто у власність подружжя під час їх перебування у шлюбі, а отже, є спільною сумісною власністю. Вказане відповідає змісту ст. 60 СК України.

При цьому, перебування майна у спільній сумісній власності подружжя не створює обов`язку слідчого судді при розгляді клопотання про арешт майна визначати, яка саме його частина належить кожному з них, в тому числі підозрюваному, оскільки це не передбачено нормами кримінального процесуального законодавства України, натомість, має встановлюватися в порядку цивільного судочинства.

Крім того, режим спільної сумісної власності, на відміну від режиму спільної часткової власності, не передбачає виділу часток кожного власника в натурі. Зазначене унеможливлює ідентифікацію конкретної частки підозрюваного у спільному майні, через що обтяження майна в цілому є єдиним можливим, реальним та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливого виконання конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання.

Отже, для накладення арешту на майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, в порядку кримінального судочинства не потрібно встановлювати належну саме підозрюваному частку у цьому майні. Не є обов`язковою і наявність у титульного власника такого майна процесуального статусу підозрюваного.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст.ст.167, 170, 171 КПК України, є обґрунтованим твердження слідчого про необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, оскільки існує реальна загроза, що підозрюваний ОСОБА_4 може вживати заходи з метою уникнення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та може розтратити та/або відчужити на користь третіх осіб належне йому майно.

Тому слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання про накладення арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Статтею 175 КПК України передбачено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись ст. 171-172 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), уродженця с. Ємільчине Житомирської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-транспортний засіб VOLKSWAGEN, PASSAT, 2013 року випуску, сірого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 ;

-житловий будинок загальною площею 243 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024414953080;

-житловий будинок садибного типу загальною площею 120,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3363515053080, (розмір частки 2/4).

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1