Постановление суда № 139453715, 31.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та закриття кримінального провадження №42025163030000021 від 25.03.2025 року в цій частині,-

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.197-1 КК України та кримінального проступку, передбаченогоч.4 ст.358 КК України.

Захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та закриття кримінального провадження №42025163030000021 від 25.03.2025 року в цій частині.

Обвинувачений ОСОБА_5 надав суду згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та на закриття кримінального провадження відносно нього в цій частині, у зв`язку із закінченням строку давності, на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками та надані документи, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього в цій частині з таких підстав.

Так, судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, вчиненого за наступних обставин.

09.01.2020 між ТОВ «АРХІТЕКТОР-ПРОЕКТ» в особі директора ОСОБА_7 (підрядник) та фізичною особою ОСОБА_5 (замовник) укладено Договір № 01/20-0-П на виконання робіт, відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов`язується в установлений Договором термін, за завданням проєктування Замовника, розробити наступну проєктну документацію, з правом проходження будівельної експертизи: «Реконструкції квартири № 24, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, з пристосуванням під нежитлові приміщення творчої майстерні». Відповідно до п. 4.1.2. зазначеного

Договору, Замовник зобов`язаний надати Підряднику вихідні дані та іншу інформацію щодо об`єкта, визначеного в п.1.1 цього Договору, необхідні для розробки проєкту, в строк не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після підписання Сторонами цього Договору. Відповідальність за достовірність наданих вихідних даних для проєктування несе Замовник.

Далі ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул..Успенська, 44, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання п. 4.1.2 зазначеного вище Договору, передав директору ОСОБА_7 правовстановлюючі документи на об?єкт нерухомості, а також Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 від 15.02.2018, виконаний ФОП « ОСОБА_8 », відповідно до якого зазначена квартира розташована на 1 поверсі вказаного будинку.

При цьому ОСОБА_5 було достовірно відомо, що зазначений Технічний паспорт ФОП « ОСОБА_8 » не складався, йому не видавався, а інформація, наявна в Технічному паспорті щодо розташування квартири АДРЕСА_1 на 1 поверсі, не відповідає дійсності, тобто він використав завідомо підроблений документ.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документу.

Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Санкцією ч.4 ст.358 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Частиною 2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку п`ять років.

Будь-яких даних, які б свідчили про ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від досудового розслідування чи суду, не встановлено.

Водночас, саме формулювання вказаних положень ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 8 ст.284, ч. 3 ст.288 КПК, свідчить про те, що вони є імперативними та не залежить як від думок учасників судового провадження, так і від розсуду суду. Тому у випадку встановлення усіх обставин, які є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з цих підстав, та при наявності його згоди на це, незалежно від визнання ним своєї вини, то суд зобов`язаний прийняти рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження, незалежно від думок учасників судового провадження.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Також за частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 в справі №493/1843/16-к зроблено висновок про те, що матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання. Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».

При цьому суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.07.2021 р. № 552/5595/18, згідно якій за змістом статей 284, 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, те, що ОСОБА_5 , обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального проступку, за який передбачено максимальне основне покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, вчиненого 09.01.2020 року, у зв`язку із чим на день вирішення питання про його звільнення від кримінальної відповідальності минув строк більше ніж три роки, а також з урахуванням позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами, суд вважає, що на підставі імперативних положень п.2 ч. 1 ст. 49 КК України він має бути звільнений від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження відносно нього в цій частині має бути закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42025163030000021 від 25.03.2025 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/661/26

Номер провадження № 1-кп/522/2365/26

Головуючий суддя ОСОБА_1