Постановление суда № 139453673, 02.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23287/24

1-кп/522/22/26

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

02 вересня 2026 року ? м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 ,

судді - ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 22024160000000275 від 02.07.2024 року народження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується.

У провадженні Приморського районного суду м. Одеса перебуває кримінальне провадження за № 22024160000000275 від 02.07.2024 року народження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.09.2026.

Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.

1. Клопотання прокурора.

До початку судового засідання прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів без визначення як застави.

Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та судового розгляду, на цей час не відпали та продовжують існувати.

2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість та невідповідність вимогам кримінального процесуального законодавства. Захисник зазначив, що наведені прокурором ризики є безпідставними, належним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами. Зокрема, вказав, що обвинувачений не має можливості впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому відповідний ризик є необґрунтованим. З огляду на викладене захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та змінити обвинуваченому запобіжний захід на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт. У разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник просив визначити розмір застави.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість та невідповідність вимогам кримінального процесуального закону., вказав що ризики безпідставні,, на свідків обвинувачений впливати не може, просив суд змінити запобіжнрий захід на домашній арешт або ж визначити розмір застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 подала письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, які підтримала у судовому засіданні. У поданих запереченнях захисник зазначила, що ОСОБА_6 перебуває під вартою з 02.07.2024, а строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим на час розгляду клопотання він перебуває під вартою понад два роки. На думку захисту, така тривалість тримання під вартою вимагає особливо ретельної та індивідуальної перевірки наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак клопотання прокурора не містить нових обставин, які б свідчили про збереження таких ризиків саме на теперішній час. Захисник звернула увагу, що прокурор фактично посилається на ті самі обставини, які вже зазначалися у попередніх клопотаннях, а саме: на тяжкість пред`явленого обвинувачення та наявність зв`язків із представниками країни-агресора, при цьому конкретних нових даних щодо поведінки ОСОБА_6 протягом тривалого перебування під вартою не наведено. Також у запереченнях захист зазначив, що обвинувачений послідовно наполягає на тому, що самостійно протиправних дій не вчиняв, а діяв за дорученням особи, яка сама вийшла з ним на зв`язок та повідомила, що діє в інтересах СБУ. Щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисник зазначила, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та продовження протиправної діяльності обґрунтовані прокурором переважно тяжкістю пред`явленого обвинувачення та обставинами, які мали місце ще у 2024 році. При цьому протягом тривалого перебування під вартою ОСОБА_6 був фактично позбавлений можливості переховуватися від суду, впливати на свідків чи продовжувати протиправну діяльність, а конкретних обставин, які б підтверджували існування таких ризиків на теперішній час, прокурором не наведено. Захисник також зазначила, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд має врахувати можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Зокрема, звернула увагу на тривалий строк перебування обвинуваченого під вартою, його особу, наявність постійного місця проживання, родини, позитивних характеристик, відсутність судимостей та попереднього притягнення до кримінальної й адміністративної відповідальності. Крім того, захисник зазначила про стан здоров`я ОСОБА_6 , який, за доводами захисту, погіршується під час перебування під вартою, та просила врахувати цю обставину при вирішенні питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 підтримала позицію захисника ОСОБА_7 та додатково зазначила, що ОСОБА_6 має велику родину, дружину, яка втратила 90 % слуху, а також доньку, яка хворіє та має двох дітей. Зазначила, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності. З огляду на викладене захисник просила суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та визначити ОСОБА_6 розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав своїх захисників, заперечував стосовно задоволення клопотання прокурора.

ІІІ. Положення закону, яким керувався суд

За змістом ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

ІV. Висновки та мотиви суду

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зважаючи на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

На думку суду, обставини цього кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_6 , який між іншим, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який, зокрема, передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При вирішенні питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує також, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у їх вчиненні, те що обвинувачений офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, а тому суд вважає доведеним прокурором існування ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від органу досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків, можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на? ? не встановив.

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Враховуючи приписи частини 4 статті 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, враховуючи обставини кримінального провадження.

Керуючись ст. 3, 7, 9, 27, 31, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 291, 315, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора? ? про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 31 жовтня 2026 року включно.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 02.09.2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3