Решение № 139453113, 03.09.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 608/777/26

Провадження № 2/595/628/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» звернулося до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 3048901297-89390 від 06.11.2025 у розмірі 50645,42 грн, а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 06.11.2025 між ТОВ «ФК «Фінмаркет» та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №3048901297-89390 (кредитний продукт «Трендовий») (далі Договір), за яким відповідач отримав грошові кошти (споживчий кредит). Договір було укладено між сторонами у вигляді електронного правочину у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою офіційного веб-сайту позивача https://www.finmarket.net.ua/, шляхом його підпису одноразовим ідентифікатором (смс-кодом). Відповідно до розділу 1 Договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у кредит в сумі 14037 грн (далі кредит, споживчий кредит) в порядку, визначеному пунктом 8.6.20 Договору, на умовах зворотності, строковості та платності, шляхом перерахування на рахунок позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , зазначеному в Договорі та яку відповідач самостійно верифікував в особистому кабінеті. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами позичальника для їх наступного зарахування на рахунок позичальника. Факт успішного перерахування грошових коштів на рахунок відповідача підтверджується копією довідки платіжної установи (ТОВ «ФК ФІН ПЕЙ») №1816 від 05.03.2026. Позивач виконав свої зобов`язання щодо надання позики своєчасно та у повному обсязі з урахуванням пункту 1.2.8 Договору, щодо нарахування та утримання комісії за надання кредиту у розмірі 3537 грн. Однак, всупереч взятим на себе зобов`язанням, на даний час відповідачем не було повернуто кредитні кошти. Згідно розрахунку, загальна заборгованість відповідача станом на день його формування становить 50 645,62 грн та складається з: 14 037,00 грн заборгованості у вигляді тіла позики; 29 590,12 грн заборгованості у вигляді процентів; 7 018,50 грн заборгованості у вигляді штрафу. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінмаркет» суму заборгованості задоговором споживчого кредиту № 3048901297-89390 від 06.11.2025 у загальному розмірі 50645,42 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2026 заяву адвоката Тризни Є.М. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 10.06.2026 задоволено. Заочне рішення від 10.06.2025 у цивільній справі №608/777/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики скасовано. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.08.2026 представником відповідача, адвокатом Тризною Є.М. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому адвокат вказує, що вказані в позові обставини укладання кредитного договору відповідачем не заперечуються, однак, користуючись наданим відповідачу правом, бажає надати відзив на позовну заяву. Починаючи з 18.12.2025, ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією і, відповідно, на нього поширюються та діють пільги, передбачені для військовослужбовців, оскільки він по теперішній час приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. У період виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом згідно договору, починаючи з 18.12.2025. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту. Національний банк України у листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Наявність пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у відповідача ОСОБА_1 підтверджується довідками форми 5, військовим квитком з відмітками про проходження військової служби. За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі № 642/548/21. Отже, відсутність звернення до банку з відповідними документами про право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не позбавляє відповідача можливості їх отримання та у випадку наявності відповідного позову, суд має можливість самостійно застосувати дану пільгу, за наявності правових підстав та провести відповідний розрахунок. Оскільки після виникнення зобов`язання між сторонами за кредитним договором, а також на час розгляду справи відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України та приймав і продовжує приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на нього поширюються пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсотки та інші донарахування, нараховані за кредитним договором підлягають списанню. З огляду на викладене просить позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) за договором про надання фінансового кредиту в розмірі 14037,00 гривень та судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Фінмаркет» не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи.

Відповідач та його представник, адвокат Тризна Є.М. в судове засідання не прибули, згідно поданої заяви адвокат просить справу розглядати без його та відповідача участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 06.11.2025 між ТОВ «ФК «Фінмаркет» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №3048901297-89390 (кредитний продукт «Трендовий»). Договір укладено в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором m62086.

За цим Договором кредитодавець на умовах та у порядку, що передбачені даним Договором, зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (далі кредит, споживчий кредит) в порядку, визначеному пунктом 8.6.20 Договору та на умовах зворотності, строковості та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити грошові кошти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором. Усі розрахунки за цим Договором здійснюються виключно у національній грошовій одиниці України гривні (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору сторони домовились, що за цим Договором кредитодавець надає, а позичальник отримує кредит на наступних умовах: сума кредиту 14037,00 грн; чиста сума кредиту (перерахована на картку) 10500,00 грн; сток кредитування 360 календарних днів (пільговий період (30 днів): з 06.11.2025 по 05.12.2025, поточний період (330 днів): з 06.12.2025 по 31.10.2026; дата повернення 31.10.2026; базова ставка: 1,7% від суми залишку кредиту протягом перших 180 днів строку кредитування, 0,1% від залишку суми кредиту з 181 дня строку кредитування до дати повернення включно; реальна річна процентна ставка: 52414,50% річних (при використанні промокоду згідно з програмою лояльності), 228666,04% річних (при застосуванні базової процентної ставки згідно з п. 1.2.4 Договору споживчого кредиту): денна процентна ставка: 0,4% (при використанні промокоду згідно з програмою лояльності), 0,46% (при застосуванні базової процентної ставки згідно з п. 1.2.4 Договору споживчого кредиту); комісія за надання кредиту 3537 грн; загальна вартість кредиту: 34296,14 грн (при використанні промокоду згідно з програмою лояльності), 37302,87 грн. (при застосуванні базової процентної ставки згідно з п. 1.2.4 Договору споживчого кредиту).

Згідно п. 1.3. Договору кредитодавець надає позичальнику споживчий кредит в сумі, зазначеній в пп. 1.2.1 Договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, вказаний позичальником при оформленні кредиту в Особистому кабінеті на Сайті з використанням реквізитів особистого електронного платіжного засобу позичальника у форматі НОМЕР_1 .

Сума кредиту включає в себе чисту суму кредиту - 10500 грн, що отримується позичальником в порядку, визначеному Договором та суму комісії за надання кредиту 3537 грн, що утримується кредитодавцем із суми кредиту в момент перерахування грошових коштів.

Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами позичальника для їх наступного зарахування на рахунок позичальника.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що строк кредитування зазначений в пп. 1.2.2 Договору. Кредит має бути повернутий в повному обсязі включно до дати повернення, зазначеної в пп. 1.2.2 Договору.

Пунктом 1.6.1 Договору встановлено, що позичальник сплачує одноразову комісію за надання кредиту у розмірі, зазначеному в пп. 1.2.8 Договору, яка нараховується одноразово та утримується кредитодавцем із суми кредиту в день видачі. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті в момент повернення кредиту та стягується за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (надання споживчого кредиту) дистанційними каналами зв`язку в цілодобовому режимі.

Порядок повернення кредиту передбачений п. 1.15 Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір набирає чинності з моменту отримання позичальником кредиту та діє до виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому. Термін дії договору до 31-10-2026. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за Договором протягом строку його дії та залишилися не виконаними.

Згідно п. 8.6.1. Договору позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору позичальник отримав від кредитодавця інформацію, що визначена ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також всю необхідну інформацію про споживчий кредит і умови кредитування відповідно до норм чинного законодавства України (в т.ч. відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Позичальник погодився з тим, що вся надана йому інформація є повною і зрозумілою і надана без нав`язування придбання фінансової послуги кредитодавця. Така інформація розміщена на Сайті кредитодавця і є доступною для ознайомлення позичальником перед укладанням Договору.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК Фін Пей» № 1816 від 05.03.2026, ТОВ «ФК Фін Пей» на підставі договорів № 20250602-1 про організацію взаємодії при зарахування платежів та № 20250602-2 про переказ коштів, укладених між ТОВ «ФК Фін Пей» та ТОВ «ФК «Фінмаркет», підтверджує, що платежі успішно проведені в системі: 06.11.2025 в сумі 10500 грн на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: «поповнення картки згідно з договором № 89390», ПІБ: ОСОБА_1 .

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитного договору.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно розрахунку ТОВ «ФК «Фінмаркет» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3048901297-89390 від 06.11.2025 станом на 09.03.2026 становить 50645,62 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 14037,00 грн, за відсотками 29590,12 грн, за штрафами 7018,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за договором споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором споживчого кредиту визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за договором споживчого кредиту застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Фінмаркет» та ОСОБА_1 06.11.2025 уклали Договір споживчого кредиту № 3048901297-89390, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10500 грн строком на 360 днів.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 10500 грн 06.11.2025, що підтверджується довідкою про перерахунок коштів.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Також Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 140, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, покликання позивача, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (надання споживчого кредиту) (п.1.6.1 Договору), суд не бере до уваги, оскільки такі послуги кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 3537 грн, яку позивачем включено до заборгованості за тілом кредиту, не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів позивачем доведено факт укладення кредитного договору, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 10500 грн.

Щодо посилань представника відповідача на те, що відповідач є військовослужбовцем, а тому має право на пільги, встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і йому не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом, слід зазначити наступне.

Національний банк України у листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

За даними військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.12.2025 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України.

Відповідно до довідки від 22.12.2025, виданої командиром військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 18.12.2025 по теперішній час.

Також за даними довідки № 1363 від 02.05.2026, виданої начальником військової частини НОМЕР_3 , встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з ч. 12 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовець строкової військової служби, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, особа офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу, особа офіцерського складу, яка проходить військову службу за призовом, військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, та члени його сім`ї права на пільги не втрачають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Окрім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, відповідач звільняється від обов`язку сплати штрафу в розмірі 7018,50 грн, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 як військовослужбовець, підлягає звільненню від сплати заборгованості по відсотках за кредитним договором №3048901297-89390 від 06.11.2025 за період з 18.12.2025 (дата зарахування на військову службу), а відтак до стягнення підлягає заборгованість по відсотках у сумі 10022,46 грн. (ті відсотки, які були нараховані до дати зарахування на військову службу).

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитним договором позивачу, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором споживчого кредиту №3048901297-89390 від 06.11.2025 в розмірі 20522,46 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 10500,00 грн, за відсотками 10022,46 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 406 від 09.03.2026.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1078,85 грн (20522,46 х 2662,40 : 50645,62), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 258, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» заборгованість за договором споживчого кредиту №3048901297-89390 від 06 листопада 2025 року в розмірі 20522 (двадцять тисяч п`ятсот двадцять дві) грн 46 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 1078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн 85 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет», місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, вул. Стартова, будинок 7, офіс 403, ЄДРПОУ 44630255.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська