Постановление суда № 139452886, 03.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10693/24

Провадження № 6/466/261/26

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року місто Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря судового засідання Малаковської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про примусове входження в житло боржника, -

встановив:

В обґрунтування подання приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З. В. покликається на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 80950120 з примусового виконання виконавчого листа № 466/10693/24, що видав 08.04.2026 року Шевченківський районний суд м. Львова про стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 193 324, 94 (сто дев`яносто три тисячі триста двадцять чотири гривні 94 коп.) та 5 (п`ять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди. Стягнути порівно з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за оплату послуг судового експерта авто товарознавця та виготовлення висновку № 70 у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Зазначив, що 16.06.2026 здійснено вихід за місцем проживання боржника - АДРЕСА_1 , проте, доступ до житла не надано, провести перевірку майнового стану боржника не виявилось можливим, особа котра відчинила двері, представилася матір`ю боржника, відмовилася надати доступ до житла, боржник ОСОБА_1 за вказаною адресою був відсутній.

Боржник не виконав вимог п.2 постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2026 року, декларацію про доходи і майнофізичної особи не подав.

Згідно відповідей банків у боржника відкриті рахунки в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсалбанк» проте на відкритих рахунках відсутні на кошти на які можливо звернути стягнення з метою виконання рішення суду.

З відповіді ДПС України та ПФ Українивбачається, що боржник не є працевлаштованим та не отримує доходу.

Згідно відповіді МВС України за боржником відсутнє зареєстроване рухоме майно.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав нанерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником відсутнє зареєстроване нерухоме майно.

Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши аргументи, наведені у поданні та дослідивши долучені до нього документи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст.30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Частинами 3 та 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання приватного виконавця, покладається на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Відповідно до виконавчого листа № 466/10693/24, виданого 08.04.2026 Шевченківським районним судом м. Львова та Постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2026 ВП № 80950120 підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 193 324, 94 (сто дев`яносто три тисячі триста двадцять чотири гривні 94 коп.) та 5 (п`ять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди. Стягнути порівно з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за оплату послуг судового експерта авто товарознавця та виготовлення висновку № 70 у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Згідно довідки №218 від 22.07.2026 виданої Пикуловичівським старостинським округом, Пикуловичівської селищної ради Львівського району Львівської області у якій Староста Пикуловичівського старостинського округу Кекляк С., боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади Новояричівської селищної територіальної громади №2026/012283872 від 22.07.2026.

Листом від 11.06.2026 адвокат Сухарин В.С., що діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , повідомив, що боржник наразі не працює та не має стабільного доходу, також відсутнє будь яке майно чи цінне рухоме майно, за рахунок якого можливо було задовольнити вимоги стугувача. Разом з тим, ОСОБА_1 має фінансову можливість щомісячно сплачувати заборгованість у розмірі 2 000, 00 грн.

Судом встановлено, що вказане рішення суду виконується боржником самостійно шляхом перерахунку коштів і станом на 27.07.2026 сплачено 2 000,00 грн.

Наявними у матеріалах справи доказами не доведено факту саме умисного невиконання боржником рішення суду та свідомого недопущення виконавця в будинок.

Матеріали подання не містять доказів того, що боржник отримував повідомлення про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису належного йому майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для цього час вчинення виконавчих дій, та перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Сама по собі відсутність боржника за місцем його реєстрації/проживання під час виходу приватного виконавця не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення та перешкоджання у здійсненні виконавцем виконавчих дій.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів сповіщення боржника про необхідність забезпечення безперешкодного доступу приватного виконавця до житла для вчинення виконавчих дій, яке він би отримав завчасно, буде становити непропорційним втручання в охоронювані ст. 8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини права.

Крім того, доказів того, що у вказаному будинку знаходяться майно чи кошти, що належать боржникові суду не надано, відтак надання доступу на примусове входження може призвести до невиправданого порушення прав власника житла.

В тексті подання виконавець зазначає про те, що долучає до матеріалів відеофіксацію, однак така відсутня в додатках.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження.

Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Разом із тим, з акту приватного виконавця вбачається, що приватним виконавцем для проведення виконавчих дій у вигляді проникнення до житла боржника ОСОБА_1 16.06.2026 не було залучено понятих, відтак, виконавчі дії проводились без дотримання ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, у боржника в даному виконавчому провадженні, навіть за умов його обізнаності про намір приватного виконавця вчиняти виконавчі дії, не виникло б кореспондуючого обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в установленому законом порядку допускати приватного виконавця до зазначеної квартири для проведення виконавчих дій, позаяк установлений законом порядок проникнення до житла (іншого володіння боржника) самим приватним виконавцем дотриманий не був.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до житла, а доданий до подання акт виконавця, на думку суду, не може вважатися таким доказом, оскільки, він не свідчить про перешкоджання саме боржника вільному доступу приватного виконавця до свого житла.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що надання дозволу на проникнення до будинку по АДРЕСА_1 не є необхідним у демократичному суспільстві, оскільки становитиме надмірне втручання у право на житло власників та осіб, які мають зареєстроване право проживання у цьому будинку.

За таких вказаних вище обставин, а також враховуючи, що подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, буде порушувати гарантовані Конституцією права щодо недоторканності житла власників приміщення, а приватним виконавцем не вжито достатньо заходів для безперешкодного входження до житла боржника та належного виклику боржника до приватного виконавця і доказів того, що сам ОСОБА_1 чинить перешкоди та робить неможливим виконання виконавчого листа, а також відсутність доказів того, що у вказаному будинку знаходяться майно чи кошти, що належать боржникові, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні подання.

На підставі статей 18,50,51,63Закону України«Про виконавче провадження» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 440 ЦПК України, суд

постановив:

в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про примусове входження в житло боржника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя: П. С. Невойт