Постановление суда № 139450009, 03.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

03.09.2026

ЄУН № 337/7715/13-ц

Провадження № 6/337/484/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

20.07.2026 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду із вказаною заявою, в якій просить замінити стягувача АТ «Таскомбанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2013 по справі №0825/9904/2012 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Заяву мотивує тим, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2013 у справі №0825/9904/2012 з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №КФ(07)179-07 від 25.07.2007. Рішення є чинним та на підставі вказаного рішення стягувачу виданий виконавчий лист. 23.12.2025 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №НІ/11/31-Ф за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до заявника та він має право вимоги до боржника за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Хортицького районного суд м.Запоріжжя від 03.08.2026 року заяву прийнято до судового розгляду та призначено судове засідання.

Сторони у судове засідання не з`явилися повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звертаючись до суду із вказаною заявою просить замінити стягувача АТ «Таскомбанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2013 по справі №0825/9904/2012 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Разом з тим судом встановлено, що заочне рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 21.01.2013 у даній цивільній справі було скасовано ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 17.12.2013 та справа була призначена на новий судовий розгляд, за результатами якого ухвалено повторне заочне рішення у 2014 році.

У зв`язку з цим вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі судового рішення від 21.01.2013, яке в подальшому було скасовано, є безпідставним та необґрунтованим.

При цьому судом встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2014 у справі ЄУН № 337/7715/13-ц, провадження № 2/337/371/2014 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Таскомбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № КФ(07)179-07 від 25.07.2007 та судові витрати. Рішення набрало законної сили. Виконавчий лист виданий представнику позивача 26.02.2015 в приміщенні суду.

23.12.2025 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №НІ/11/31-Ф, за умовами якого до заявника перейшли права вимоги до позивальників за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги, у т.ч. за кредитним договором №КФ(07)179-07.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду .

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах .

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.

Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21). Подібні висновки містяться й у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 207/3019/17 (провадження № 61-4142св24).

Звертаючись до суду із вказаною заявою ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не долучив жодних відомостей, які б в повній мірі відображали інформацію про виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення, яке було ухвалено у даній справі та набрало законної сили. Також у заяві відсутня інформація чи взагалі перебував виданий стягувачу виконавчий лист по цій справі на примусовому виконанні, коли він був повернутий, коли знову направлявся до виконання, чи направлявся виконавчий лист до виконання після його повернення в межах строку для їх пред`явлення, передбачених ст. 22 Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, ст. 12 Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, оскільки початок перебігу такого строку відбувається з наступного дня після постановлення постанови про повернення виконавчого документа. В заяві про це нічого не йдеться.

Отже, заявником не наведені обставини, які б свідчили про те, що стягувачем були дотриманні строки звернення виконавчого документа до виконання, що є підставою для процесуального правонаступництва. При цьому, слід також зауважити, що за умови спливу строку на пред`явлення виконавчого документу для виконання, заявник повинен ставити одночасно питання про поновлення такого строку, чого заявником зроблено не було.

За викладених обставин суд вважає, що у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 433, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Таскомбанк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.Г.Кучерук