Постановление суда № 139449773, 03.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/4402/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, в письмовому провадженні, питання про залишення позову без розгляду у справі № 620/4402/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, що викладено в формі відповіді від 20.10.2025 за №80353- 2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його звернення від 16.10.2025;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити звернення ОСОБА_1 від 16.10.2025.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалю суду від 25.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху; встановлено позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви шляхом приведення прохальної частину позовної заяви у відповідність до фактичних обставин, наведених на її обґрунтування.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2026 надано заяву, однак, як вбачається зі змісту поданої заяви, останнім не вчинено дій щодо усунення недоліків позовної заяви, натомість в зазначеній заяві позивачем вказано на сплив гранично встановленого законом процесуального строку для вирішення позову по суті.

Визначаючись щодо питання про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено судом в ухвалі від 25.08.2026, позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що відповідачем, усупереч вимогам чинного законодавства, протиправно не нараховано та не виплачено йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням установлених строків виплати грошового забезпечення. З метою реалізації свого права на отримання зазначеної компенсації позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак за результатами її розгляду відповідач відмовив у виплаті такої компенсації, натомість прохальна частина позовної заяви позивача фактично стосується непогодження позивача з результатами розгляду його звернення.

При цьому суд звертає увагу, що фактичні обставини, наведені позивачем на обґрунтування позову, свідчать про те, що спір фактично виник з приводу ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яке, як зазначає сам позивач, було виплачено у червні 2023 року.

Водночас позивач визначив предмет позову не як вимогу про нарахування та виплату зазначеної компенсації, а як вимогу про визнання протиправним рішення відповідача, викладеного у формі відповіді від 20.10.2025 № 80353-2025, та зобов`язання відповідача задовольнити його звернення від 16.10.2025.

Позивач шляхом оскарження зазначеної відповіді намагається пов`язати початок перебігу строку звернення до суду з датою її отримання, хоча спір щодо права на компенсацію виник у зв`язку з невиплатою такої компенсації після виплати грошового забезпечення у червні 2023 року.

Фактично шляхом визначення предметом позову саме відповіді відповідача на звернення від 16.10.2025 позивач намагається пов`язати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з датою отримання зазначеної відповіді, хоча обставини, на які він посилається як на підставу виникнення права на компенсацію, мали місце значно раніше у зв`язку з виплатою грошового забезпечення у червні 2023 року.

Таким чином, обраний позивачем спосіб формулювання позовних вимог фактично спрямований на обхід установленого законом процесуального строку звернення до адміністративного суду шляхом надання самостійному значенню наступному зверненню до суб`єкта владних повноважень та відповіді на нього, хоча таке звернення стосувалося реалізації права, яке, за твердженням самого позивача, виникло у зв`язку з подіями, що відбулися раніше.

Отже, суд доходить висновку, що наведене позивачем формулювання позовних вимог не відповідає їх фактичному матеріально-правовому змісту та фактично спрямоване на уникнення застосування передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду щодо спору про право на компенсацію втрати частини доходів.

При цьому суд зазначає, що позивачем вимоги ухвали суду від 25.08.2026 не виконані.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (частина 3 статті 240 КАС України ).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду відповідно до приписів пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 240, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій