Решение № 139449313, 03.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/515/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Каліберди В.А.

з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №68602405 від 13.08.2025 та Договором №100189712 від 16.05.2025 у загальному розмірі 38523,51 грн, а також стягнути понесені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 13.08.2025 між ТОВ «Еко Фін» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, було укладено Договір про споживчий кредит № 68602405. Зазначений кредитний договір укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту - 4500,00 грн; строк користування кредитними коштами - 365 днів, з 13.08.2025 та закінчується 12.08.2026 (включно), складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; - проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; - проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника. Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит та сплатити плату за користування ним у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором (Графіку розрахунків (платежів).

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом.

06.05.2026 було укладено договір № 06-05/26, відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 68602405. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 68602405.

Також, 16.05.2025 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір № 100189712, згідно з умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5000 грн зі сплатою комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом. Кредитний договір був укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений договором.

29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100189712. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 100189712.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №68602405 від 13.08.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 16245,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11385,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 360,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн; заборгованість за комісіями - 0,00 грн; інфляційні збитки - 0,00 грн; нараховані 3 % річних - 0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №100189712 від 16.05.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 22278,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2972,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3162,62 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 8336,34 грн; заборгованість за комісіями - 3306,80 грн; інфляційні збитки - 0,00 грн; нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 38523,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14357,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3522,62 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 8336,34 грн; заборгованість за комісіями - 3306,80 грн; інфляційні збитки - 0,00 грн; нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 03.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

01.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що не згодний з позовними вимогами в частині нарахування заборгованості за пенею та штрафами, оскільки відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Щодо витрат на правничу допомогу позивач зазначив, що витрати в заявленому позивачем розмірі є значно завищеними та не співмірними з об`ємом виконаної роботи. Позивач не деталізував належним чином витрати на правничу допомогу. Тому, з урахуванням вказаного, просить суд зменшити витрати до 2000 грн.

08 липня 2026 року від представника позивача Сердійчук Я.Я. надійшли письмові заперечення, в яких вказала, що 15.08.2025, а також протягом періоду з 30.08.2025 по 29.12.2025 кредитодавцем здійснювалось нарахування процентів відповідно п. 4.2. договору як міра відповідальності, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, на загальну суму 336,34 грн. При цьому загальна сума застосованих штрафів відповідає вимогам частини 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та становить 8336,34 грн - тобто суму, що не перевищує подвійний розмір суми виданого кредиту за договором №100189712. Відтак, враховуючи, що кредитний договір №100189712 був укладений 16.05.2025 року, тобто у період після 22.01.2024 року, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як положення Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальними нормами, які регулюють питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування та не містять правових норм, якими передбачено звільнення боржника від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання у сфері споживчого кредитування. Таким чином, з огляду на вищевикладене, застосування штрафу у розмірі 8336,34 грн за прострочення позичальником виконання зобов`язання, передбаченого кредитним договором №100189712, є правомірним та підлягає стягненню із відповідача.

Щодо заперечень відповідача проти заявлених позивачем витрат на правову допомогу, представник позивача зазначила, що факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджуються поданими до позову документами, у тому числі витягом з Акту №34 про надання юридичної допомоги від 18.05.2026 року, який містить конкретний перелік та детальний опис фактично виконаних робіт та наданих послуг та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем. Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, то витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Крім того, відповідно до ч .9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З урахуванням права позивача на отримання професійної правничої допомоги, а також враховуючи, що саме неправомірні дії відповідача щодо неналежного виконання умов кредитного договору, які спричинили утворення певного розміру заборгованості, та небажання відповідача добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання, що стало підставою для звернення ТОВ «Факторинг Партнерс» до суду з відповідним позовом, вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн чи у зменшенні суми понесених витрат відсутні, а остання підлягає задоволенню. Таким чином, просить iрийняти дані заперечення та врахувати їх при розгляді справи, позовні вимоги товариства задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача Хмельницький А.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлявся належним чином згідно ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач у встановленому законом порядку був повідомлений про місце і час судового засідання, суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутність відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит № 100189712 (індивідуальна частина), за умовами якого відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 345 днів з 16.05.2025 року (п 1.3 Договору); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 26.04.2026 (п 1.4 Договору); денна процентна ставка складає 0,93% (п.1.5. договору); комісія за надання кредиту: 300 гривень, яка нараховується за ставкою 6,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. договору); комісія за обслуговування кредиту - 7700 грн, що нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту (п. 1.5.2. Договору); кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

За умовами договору, укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору).

Укладений ТОВ «Мілоан» з відповідачем договір, прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

Відповідно до пункту 2.3. Договору сторони не передбачили можливість його пролонгації.

Відповідач ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «Мілоан» шляхом направлення одноразового ідентифікатора 370216 2025-05-16 12:17:03 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію, наданої ТОВ «Мілоан».

Додатками до кредитного договору №100189712 від 16.05.2025 є: графік платежів, у якому визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, повернення кредиту, сплати процентів за його користування; заява на отримання кредиту №100189712 від 16.05.2025; додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором.

З анкети-заяви на кредит №100189712 від 16.05.2025 вбачається процес оформлення та розгляду заяви ОСОБА_1 у сумі 5000,00 грн.

Згідно з довідкою, виданої ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 13.02.2026 №20418, ТОВ «Мілоан» 16.05.2025 перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кошти в сумі 5000,00 грн на його картку № НОМЕР_3 згідно з договором №100189712.

Позивачем надано відомість про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», у якій відображені дати та суми нарахувань за договором №100189712 від 16.05.2025.

Відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 29 грудня 2025 року укладено Договір факторингу №29-12/2025/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «Факторинг Партнерс», а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 30 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено додаткову угоду №1 до Договору факторингу №29-12/2025/Т від 29.12.2025, згідно якої внесено зміни в Додатку №3 (Реєстрі боржників для друку від 29.12.2025 до Договору).

Відповідно до реєстру боржників для друку від 29.12.2025 до Договору факторингу №29-12/2025/Т від 29.12.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №100189712 від 16.05.2025 на суму 19115,89 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2972,50 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 3306,80 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8336,34 грн - сума заборгованості за неустойкою.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №100189712 від 16.05.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 19.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором №100189712 від 16.05.2025 становить 22278,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2972,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3162,62 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 8336,34 грн; заборгованість за комісіями - 3306,80 грн.

Також, 13.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua ), було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 68602405.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 4500,00 грн; строк користування кредитними коштами - 365 днів, з 13.08.2025 та закінчується 12.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1,00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до даних, які містяться у довідці про логування подій, послідовності дій 13.08.2025 о 08:21 було проведено ідентифікацію, схвалено заяву та направлено код підтвердження кредитного договору: ZmQ4MmUx, за допомогою якого в подальшому ОСОБА_1 13.08.2026 було укладено договір № 68602405 від 13.08.2025 ідентифікований ТОВ «Еко Фін».

Договір про споживчий кредит був підписаний ОСОБА_1 13.08.2025 одноразовим ідентифікатором ZmQ4MmUx.

Додатками до Договору про споживчий кредит є паспорт споживчого кредиту, графік (розрахунків) платежів за договором, а також інформаційне повідомлення від 13.08.2025, який також був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатор ZmQ4MmUx.

13.08.2025 року ТОВ «Еко Фін», відповідно до квитанції № 45506-37930-11454 через ТОВ «ПрофітГід», о 08:43 переказало на картковий рахунок НОМЕР_1 4500 грн.

Згідно із інформацією про заявку за кредитним договором 68602405 ОСОБА_1 13.08.2025 отримав кошти у розмірі 4500,00 грн.

26.08.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Еко Фін» додатковий договір про пролонгацію №1/68602405 до Договору про споживчий кредит /кредитного договору від 13.08.2025 №68602405, відповідно до якого сторони погодили пролонгувати дисконтний період користування кредитними коштами до 09.09.2025.

Отже, ТОВ «Еко Фін» виконало умови кредитного договору.

Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

06.05.2026 було укладено Договір № 06-05/26, відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 68602405.

Відповідно до реєстру боржників в друкованому вигляді до Договору №06-05/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06.05.2026ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №68602405 від 13.08.2025 на суму 15885,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11385,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 68602405.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 68602405 від 13.08.2025 р. станом на 19 травня 2026 року становить 16245,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 11745,00 грн.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов 'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового звернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як установлено судовим розглядом, заборгованість відповідача, та яку просить стягнути позивач:

- за кредитним договором №100189712 від 16.05.2025 становить 22278,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2972,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3162,62 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 8336,34 грн; заборгованість за комісіями - 3306,80 грн;

- за кредитним договором № 68602405 від 13.08.2025 становить 16245,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 11745,00 грн.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісні кредитори свої зобов`язання перед відповідачем виконали у повному обсязі, надали останньому грошові кошти (кредити) на обумовлених сторонами умовах. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договорами № 100189712 від 16.05.2025 та № 68602405 від 13.08.2025.

У порушення зазначених норм закону та умов договорів, відповідач зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконав, а тому суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, відсотками та комісіями.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/штрафами у розмірі 8336,34 грн, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 було неправомірно нараховано пеню за кредитним договором № 100189712 від 16.05.2025, а тому підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 8336,34 грн не вбачається.

Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" слід задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 30187,17 грн, з яких:

- за кредитним договором №100189712 від 16.05.2025 у розмірі 13942,17 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2972,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3162,62 грн; заборгованість за комісіями - 3306,80 грн;

- за кредитним договором № 68602405 від 13.08.2025 у розмірі 16245,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 11745,00 грн.

Матеріали справи означених вище висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (78,36%), витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2086,26 грн.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Правничу допомогу позивачу здійснювало Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» на підставі Договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу суду надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024; заявку на надання юридичної допомоги №142 від 07.05.2026, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», витяг з акту №34 про надання юридичної допомоги від 18.05.2026 на суму 13000 грн.

Зважаючи на те, що витрати на правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами їх фактичного понесення, водночас матеріали справи не містять значного обсягу документів, на дослідження й збирання яких адвокат мав би витратити істотний час, зазначений спір для кваліфікованого юриста є справою незначної складності, судова практика у спорах такої категорії є сталою, а спірні правовідносини не потребують застосування значної кількості нормативно-правових актів, враховуючи позицію відповідача, який просив зменшити витрати на правничу допомогу до 2000 грн, тому суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та вважає за можливе зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 5000,00 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, IBAN: НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 30187 (тридцять тисяч сто вісімдесят сім) грн 17 коп, з яких:

- за кредитним договором №100189712 від 16.05.2025 у розмірі 13942,17 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2972,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3162,62 грн; заборгованість за комісіями - 3306,80 грн;

- за кредитним договором № 68602405 від 13.08.2025 у розмірі 16245,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 11745,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 IBAN: НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн 26 коп та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 42640371.

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлений 03 вересня 2026 року.

Суддя Каліберда В. А.