Постановление суда № 139447450, 03.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2026 року справа № 580/9394/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/9394/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнка 8, м.Черкаси, 18034, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

31.08.2026 вх.№47290/26 Позивач у позовній заяві просить:

визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України (правонаступник Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015-28.02.2018 без застосування січня 2008 року, за період 01.03.2018-31.12.2022 без нарахування і виплати індексації-різниці відповідно до абз.3-6 п.5 Порядку №1078 із одночасним урахуванням поточної індексації та фактично виплачених сум, за період 01.01.2024-16.01.2025 без нарахування і виплати індексації-різниці з урахуванням фактично виплаченої поточної індексації;

зобов`язати Національний університет цивільного захисту України (правонаступник Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену індексацію грошового забезпечення за періоди 01.12.2015-28.02.2018, 01.03.2018-31.12.2022, 01.01.2024-16.01.2025 у сумі 272479.47 грн (57704.51 грн за період 01.12.2015-28.02.2018, 177720.96 грн за період 01.03.2018-31.12.2022, 37054 грн за період 01.01.2024-16.01.2025) з урахуванням фактично виплачених сум та здійснити виплату з утриманням податків і зборів та з одночасною компенсацією сум ПДФО відповідно до п.2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права, не надає власні розрахунки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації та індексації-різниці грошового забезпечення щодо кожного періоду у контексті бази розрахунку та відхилень; не повідомляє з якою датою пов`язує перебіг строку давності звернення до суду; покдикається на рішення у справі №580/233/26, проте не надає з відміткою про набрання законної сили і не пояснює про які преюдиційні факти йдеться.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Шостий апеляційний адміністративний суд лише відкрив апеляційне провадження у справі №580/233/26 за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

У наданих додатках відсутні докази на підтвердження наданих доручень Позивача податковому агенту та/або колишньому роботодавцю.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

ВС 06.02.2024 № Пз/990/10/22 (№640/13029/22) висновує: справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, тому Суд, задовольняючи вимоги про стягнення грошового забезпечення, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Якщо працівнику мали виплатити вихідну допомогу ще у 2023 році, але роботодавець цього не зробив, а гроші отримані лише у 2026 році після рішення суду, до такої виплати застосовується ставка військового збору 5%. Таку позицію виклала Державна податкова служба в індивідуальній податковій консультації (https://sud.ua/uk/news/publication/370865-pratsivnyk-cherez-sud-domihsia-vyplaty-vykhidnoi-dopomohy-za-2023-rik-ale-teper-zmushenyi-viddaty-5-viiskovoho-zboru-pozytsiia-dps).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

У п. 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 у справі №990/12/24 сформульований висновок, згідно з яким суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску строку, та поданих нею доказів, яким буде надано відповідну правову оцінку.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; повідомлення про дату початку перебігу строку з наданням доказів на підтвердження; власних розрахунків та доказів на підтвердження обставин щодо відхилень у нарахуванні індексації та індексації-різниці грошового забезпечення у спірних правовідносинах; копій судових рішень; доказів на підтвердження нарахованої і невиплаченої суми щодо сформованої вимоги про недоплачену індексацію.

Роз`яснити Позивачу, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити Позивачу.

Ухвала складена, підписана 03.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА