Решение № 139446841, 03.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року справа №560/10322/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просять суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вартість завданої державі шкоди у розмірі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн 93 коп.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що відповідач отримавши на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2024 №113 щорічну основну відпустку з 21.04.2024 по 06.05.2024, після її закінчення 07.05.2024 до місця проходження військової служби не прибув та був відсутній на службі, у зв`язку з чим наказом від 20.05.2024 №143 його увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини, а за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу від 27.05.2024 №4604, встановлено факт втрати ОСОБА_1 військового майна, а саме: килима польового ізоляційного, дощовика (пончо), зимового костюма (білого маскувального) та чохла шолома (білого), загальною залишковою вартістю 1 734,93 грн, що підтверджується Актом службового розслідування від 09.06.2024, витягом із книги обліку військового майна та відповідними відомостями, у зв`язку з чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2024 №3669 встановлено порушення відповідачем вимог статей 11, 12, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також завдання військовій частині матеріальної шкоди у розмірі 1734,93 грн, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №560/10322/24 передано адміністративну справу №560/10322/24 на розгляд Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

Конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким судом було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.09.2025, повернувся на адресу суду 30.06.2025 з відміткою пошти від 26.06.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №44 від 26.04.2022 солдата ОСОБА_1 призначено такелажником такелажного взводу самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2022 №296 відповідач є таким, що прибув у район виконання бойових завдань, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2022 №296.

Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №101-РС від 01.04.2024 солдата ОСОБА_1 призначено номером обслуги артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону, що підтверджується Витягами із наказів І командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2024 № 101-РС, та від 01.04.2024 №93.

На підставі рапорту ОСОБА_1 , командиром військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2024 № 113 було видано наказ, яким солдат ОСОБА_1 є таким, що вибув у щорічну основну відпустку строком на 15 (п`ятнадцять) календарних днів з 21.04.2024 по 06.05.2024, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2024 №113.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №130, солдата ОСОБА_1 , номера обслуги 1 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону, вважати таким, що 07.05.2024 своєчасно не прибув після щорічної відпустки та відсутній на військовій службі, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №130.

На підставі рапорту від 17.05.2024, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 №4604, призначено проведення службового розслідування у зв`язку із знищенням майна закріпленого за 6-ю штурмовою ротою 2-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2024 №4604, та рапортом від 17.05.2024.

У відповідності до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №143, солдата ОСОБА_1 , номера обслуги 1 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 20.05.2024 року, у зв`язку із відсутністю на службі понад 10 (десять) діб, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №143.

Відповідно до Акту службового розслідування від 09.06.2024, за фактом втрати Відповідачем військового майна, було встановлено наступне: що солдат ОСОБА_1 було отримано: 1) килим польовий ізоляційний - 1 штука вартістю 215,13 грн; дощовик (пончо) - 1 штука вартістю 500,22 грн; зимовий костюм (білий маскувальний) - 1 комплект вартістю 904,38 грн; чохол шолому (білий) розмір 2 - 1 штука вартістю 115,20 грн, залишкова вартість всього разом становить 1734,93 грн, що підтверджується актом службового розслідування від 09.06.2024. та доданими до цієї заяви витягом із книги обліку військового майна, та відомостями.

Такими діями, відповідач допустив порушення вимог статей 11, 12, 127, 128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що підтверджується актом службового розслідування від 09.06.2024, та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2024 №3669.

Сума заподіяної шкоди відповідача у сумі 1734,93 грн, складається із залишкової вартості військового майна станом на 23.05.2024, а саме: килим польовий ізоляційний - 1 штука вартістю 215,13 грн; дощовик (пончо) - 1 штука вартістю 500,22 грн; зимовий костюм (білий маскувальний) - 1 комплект вартістю 904,38 грн; чохол шолому і білий) розмір 2 - 1 штука вартістю 115,20 грн, залишкова вартість всього разом становить 1734,93 грн, що підтверджується актом службового розслідування від 09.06.2024.

У позовній заяві представником позивача вказано, що відповідачем не було відшкодовано вищевказані кошти, що стало підставою позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV).

Згідно з ст.11 Статуту №548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст.16 Статуту №548-XIV, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно з статей 26, 27 Статуту №548-XIV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" №160-IX (далі - Закон №160-IX), визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до ст.1 цього Закону, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Закону №160-IX, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №160-IX стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.

Так, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2024 №3669 "Про результати проведеного службового розслідування у зв`язку з нестачею майна речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 видане солдату ОСОБА_1 ", сума заподіяних збитків відповідачем державі в особі військової частини НОМЕР_1 становить 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн 93 коп.

Судом не здобуто доказів оскарження позивачем наказів, якими його притягнуто до матеріальної відповідальності.

Таким чином, факт завданої відповідачем майнової шкоди на загальну суму 1734,93 грн підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч.2 ст.10 Закону №160-IX).

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду адміністративної справи відповідачем у добровільному порядку не було відшкодовано вартість завданої майнової шкоди на суму 1734,93 грн.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що у справі достатньо доказів на підтвердження понесених позивачем збитків, завданих державі в особі військової частини НОМЕР_1 та невиплати їх у добровільному порядку, а тому позовні вимоги позивача - стягнути з відповідача на користь позивача вартість завданої шкоди у розмірі 1734,93 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тому судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вартість завданої державі шкоди у розмірі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн 93 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов