Решение № 139437889, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/7623/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ»

про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7623/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» (04119, вул. Зоологічна, буд.4А, офіс 139, м. Київ, код 41293755)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, вул. Симона Петлюри, буд.25, м. Київ, код 00100227)

про стягнення грошових коштів у розмірі 19 178 894,56 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/7623/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів у розмірі 19 178 894,56 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» заборгованість у розмірі 19 114 999 (дев`ятнадцять мільйонів сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 97 коп. та судовий збір у розмірі 229 380 (двісті двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят) грн 01 коп.; в решті позову відмовлено.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2026.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

17.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат. Відповідач заперечує проти стягнення 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим адвокатом часом. Також відповідач зазначає про відсутність належних доказів повноважень адвоката на підписання акту наданих послуг, фактичного надання окремих заявлених послуг та сплати всієї заявленої суми, оскільки документально підтверджено лише витрати у розмірі 16 000,00 грн. З огляду на це відповідач просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, а в разі їх задоволення зменшити розмір до 1 000,00 грн.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 у справі № 910/7623/26, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що одночасно з поданням позовної заяви позивачем на підтвердження повноважень представника було надано ордер Серії ВХ № 1129858 від 22.06.2026 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 535, а у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат позивач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Фактично за результатами розгляду справи у заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, тобто в межах суми, попередньо заявленої на стадії відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До заяви від 13.08.2026 позивачем додано копію Договору № 1-25/05 про надання правничої допомоги від 25.05.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга захисту» в особі керуючого партнера Семенова С.В., копію Додаткової угоди № 1 від 08.07.2026 до вказаного Договору, копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.08.2026, детальний опис робіт у справі № 910/7623/26, а також платіжну інструкцію № 7528 від 26.05.2026 на суму 16 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору обсяг правової допомоги охоплює правовий аналіз документів та обставин спору, підготовку правової позиції, підготовку та подання позовної заяви, відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень, процесуальних клопотань та інших процесуальних документів, а також здійснення представництва інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій у справі про стягнення з НЕК «Укренерго» заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0232-01024 від 20.05.2019.

Пунктом 2.1 Договору (у первісній редакції) сторони погодили фіксований розмір винагороди (гонорару) Виконавця за надання правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 16 000,00 грн без ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 08.07.2026 сторони з урахуванням фактичного обсягу правничої допомоги, складності справи, обсягу опрацьованих доказів і процесуальних документів та необхідності представництва інтересів Клієнта змінили розмір фіксованого гонорару, встановивши його в сумі 30 000,00 грн без ПДВ за весь комплекс професійної правничої допомоги, наданої у суді першої інстанції, при цьому суми, фактично сплачені Клієнтом до підписання Додаткової угоди, зараховуються до загального розміру гонорару.

11.08.2026 сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 1, яким підтверджено надання Клієнту професійної правничої допомоги у справі № 910/7623/26 загальною вартістю 30 000,00 грн без ПДВ, а також те, що правнича допомога надана у повному обсязі та належної якості, і Клієнт не має претензій щодо якості, повноти, строків та обсягу наданої допомоги.

Відповідно до Детального опису робіт загальний обсяг часу, витраченого на надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, становить 30 годин, а перелік виконаних робіт охоплює, зокрема, правовий аналіз первинних та розрахункових документів, аналіз нормативно-правового регулювання та судової практики, підготовку позовної заяви та доказової бази, аналіз відзиву та підготовку відповіді на відзив, аналіз актів коригування, підготовку до судових засідань та участь у них.

На підтвердження часткової сплати гонорару позивачем надано платіжну інструкцію № 7528 від 26.05.2026, згідно з якою Товариством з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» сплачено на користь Адвокатського об`єднання «Адвокатська група «Ліга захисту» кошти у розмірі 16 000,00 грн з призначенням платежу «за правничу допомогу згідно Договору від 25.05.2026 р.».

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (на яку посилається і сам відповідач), зокрема, у рішенні від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00), за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Аналогічна позиція викладена у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268), відповідно до якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності доказів повноважень адвоката Семенова С.В. на підписання Акту № 1 від 11.08.2026 від імені Адвокатського об`єднання, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Семенов С.В. підписав від імені Адвокатського об`єднання «Адвокатська група «Ліга захисту» як керуючий партнер послідовно три документи, що стосуються цієї справи: Договір № 1-25/05 про надання правничої допомоги від 25.05.2026, Додаткову угоду № 1 від 08.07.2026 до нього та Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.08.2026, при цьому кожен із цих документів засвідчений відбитком печатки Адвокатського об`єднання.

Жодних заперечень щодо повноважень Семенова С.В. на укладення самого Договору чи Додаткової угоди, якими встановлено договірні зобов`язання сторін, включно з розміром гонорару відповідач не заявляв, а піддав сумніву лише повноваження на підписання Акту, яким оформлено виконання вже погоджених зобов`язань.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем, який посилається на відсутність повноважень підписанта, не заявлено відповідного клопотання про визнання Акту недійсним чи неукладеним, не подано жодних доказів на спростування повноважень Семенова С.В. (зокрема, відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, витягу зі Статуту чи протоколу про призначення керуючого партнера, які б суперечили наведеним у Договорі відомостям), а обмежився лише посиланням на факт ненадання Статуту самим позивачем.

При цьому суд враховує те, що, зокрема, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не покладає на сторону, яка заявляє вимогу про розподіл судових витрат, обов`язку долучати установчі документи контрагента за договором про надання правничої допомоги, достатнім є подання самого договору, детального опису робіт та доказів оплати.

За таких обставин сумніви відповідача щодо повноважень Семенова С.В. на підписання Акту № 1 від 11.08.2026, не підкріплені жодними доказами на їх користь, не є достатньою підставою для відмови у визнанні цього Акту належним доказом факту надання правничої допомоги.

Щодо доводів відповідача про недоведеність фактичного понесення витрат у повному обсязі 30 000,00 грн у зв`язку з підтвердженням сплати лише 16 000,00 грн., суд враховує те, що відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат враховується вартість професійної правничої допомоги, яка відповідною стороною фактично сплачена або підлягає сплаті згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. Додатковою угодою № 1 від 08.07.2026 сторони погодили остаточний фіксований розмір гонорару у сумі 30 000,00 грн, а різниця між цією сумою та фактично сплаченими 16 000,00 грн становить безумовне грошове зобов`язання позивача перед Адвокатським об`єднанням.

Відсутність доказів сплати залишку гонорару станом на дату подання заяви не спростовує наявності відповідного договірного зобов`язання позивача і не є підставою для виключення цієї суми з розрахунку судових витрат.

Щодо доводів відповідача про непропорційність та надмірність заявлених витрат з огляду на нескладність справи суд не зазначає, що предметом спору у цій справі було стягнення 19 178 894,56 грн заборгованості, що виникла у зв`язку з розрахунками на балансуючому ринку електричної енергії і потребувала аналізу спеціального нормативно-правового регулювання, значного обсягу первинних та розрахункових документів, актів коригування за кількома розрахунковими періодами, а також участі представника позивача у судових засіданнях.

Наведене свідчить про відсутність підстав вважати цю справу нескладною, а посилання відповідача на розміщені на сайті Державної служби статистики України дані про середньомісячну заробітну плату за видом економічної діяльності, що включає адвокатську діяльність, суд відхиляє, оскільки такий показник не відображає ринкової вартості послуг адвоката з представництва у господарському спорі, значної ціни позову, і сам по собі не є доказом неспівмірності заявлених витрат.

Суд також враховує те, що відповідно до Додаткової угоди № 1 від 08.07.2026 (п. 2.1) гонорар Виконавця за надання правничої допомоги Клієнту в суді першої інстанції є фіксованим та охоплює весь обсяг професійної правничої допомоги, фактично наданої Виконавцем у суді першої інстанції відповідно до предмета та умов Договору, а отже об`єктивно не залежить від кількості годин, фактично витрачених адвокатом на виконання окремих видів робіт.

Пунктом 2.9 Договору прямо передбачено, що розмір гонорару за кожну судову інстанцію не залежить від досягнення чи недосягнення позитивного результату, якого бажає Клієнт.

У зв`язку з викладеним наведений у Детальному описі робіт розподіл 30 годин за видами виконаних робіт має виключно інформаційний характер для підтвердження фактичного обсягу та характеру наданої допомоги, а не є розрахунковою основою для визначення розміру гонорару, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, на яку послався й сам відповідач.

Щодо доводу відповідача про те, що зазначені в Акті № 1 від 11.08.2026 роботи фактично не надавались, оскільки позивачем "надано лише відповідь на відзив" та "відсутні будь-які... клопотання позивача", суд зазначає таке.

Наведений довід спростовується матеріалами справи, оскільки в ході розгляду справи представником позивача було подано: заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 03.07.2026, клопотання про долучення доказів від 08.07.2026, відповідь на відзив від 21.07.2026 (залишену судом без розгляду у зв`язку з пропуском строку на її подання) та заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 28.07.2026. Отже, категоричне твердження відповідача про повну відсутність клопотань позивача не відповідає дійсності.

Разом з тим суд враховує, що щодо пункту 8 Детального опису робіт (аналіз заперечень НЕК «Укренерго» на відповідь на відзив та підготовка письмових пояснень, 2,5 год) матеріали справи дійсно не містять окремого процесуального документа з письмовими поясненнями позивача, поданого у відповідь на заперечення відповідача від 24.07.2026.

Водночас суд зазначає, що вказаний вид робіт становить лише один з тринадцяти пунктів Детального опису, тоді як решта зазначених в Акті видів робіт правовий аналіз документів, підготовка позовної заяви та доказової бази, аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив, підготовка до судових засідань та участь у них (в тому числі надання усних пояснень і відповідей на питання суду) підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані.

Оскільки розмір гонорару за Договором є фіксованим і не є результатом множення витраченого часу на погодинну ставку (п. 2.1 Додаткової угоди № 1), відсутність окремого письмового документа за одним із тринадцяти видів робіт, за наявності підтвердженого виконання решти визначеного Договором комплексу правничої допомоги, не є достатньою підставою для визнання Акту № 1 від 11.08.2026 недостовірним у цілому чи для зменшення розміру фіксованого гонорару, оскільки відповідачем не доведено, що вказана розбіжність спотворює загальну вартість наданої допомоги, а не є результатом того, що аналітична робота адвоката була реалізована в усній формі під час судового засідання 11.08.2026.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 28.05.2026 у справі № 914/2331/24, суд зазначає, що обставини вказаної справи не є тотожними обставинам цієї.

У справі № 914/2331/24 підставою для зменшення витрат стало встановлення Верховним Судом конкретного факту дублювання змісту процесуального документа (відзиву на касаційну скаргу) з документом, поданим тим самим адвокатом на попередній стадії провадження (відзивом на апеляційну скаргу) в тій самій справі, що підтверджувалося предметним порівнянням текстів обох документів. У цій справі правнича допомога надавалася виключно в межах розгляду справи судом першої інстанції, будь-якого документа, з яким подані позивачем процесуальні документи могли б дублюватися, не існує, а відповідач не навів жодного порівняльного аналізу змісту поданих позивачем документів на підтвердження їх тотожності з будь-якими іншими матеріалами.

За таких обставин посилання на вказану постанову не спростовує реальності та необхідності заявлених позивачем до стягнення судових витрат у цій справі.

Разом з тим суд враховує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 у справі № 910/7623/26 позов задоволено частково, із заявлених 19 178 894,56 грн стягнуто 19 114 999,97 грн, у решті позову відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас застосування судом принципу пропорційного розподілу судових витрат не є суто механічним і не може здійснюватися без урахування дійсних причин часткової відмови в позові.

Як встановлено судом у рішенні від 11.08.2026, відмова у задоволенні позовних вимог у частині 63 894,59 грн не була пов`язана ані з необґрунтованістю позовних вимог по суті, ані з недоведеністю позивачем факту та розміру заборгованості, а обумовлена виключно тим, що відповідачем актами коригування № СВБ_К_03_2026_01_0232 від 26.03.2026 та № СВБ_К_03_2026_02_0232 від 28.04.2026 розмір заборгованості за січень та лютий 2026 року було зменшено ще до звернення позивача з позовом до суду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що на момент подання позову в цій частині борг був відсутній.

Із самого рішення суду вбачається, що жодних інших підстав для відмови (недоведеність вимог, неправомірність розрахунку, відсутність порушеного права по суті спірних правовідносин) судом не встановлено.

За таких обставин часткова відмова в позові має суто технічний характер, пов`язаний з датою фіксації відповідачем коригувань в актах, а не з результатом оцінки судом обґрунтованості позиції позивача чи якості наданої йому правничої допомоги.

Формування правової позиції, підготовка позовної заяви, здійснення розрахунку заборгованості, аналіз відзиву та участь у судових засіданнях здійснювались адвокатом позивача щодо вимоги в цілому, а обсяг цієї роботи не мав і не міг мати жодної залежності від того, чи буде відповідачем після звернення до суду віднайдено акт коригування, складений до подання позову.

Отже наявність спору й необхідність звернення до суду за захистом порушеного права були обумовлені діями (бездіяльністю) саме відповідача, який протягом тривалого часу не здійснював оплати заборгованості та не інформував позивача про коригування її розміру.

Суд також враховує, що позивачем при поданні позовної заяви попередньо орієнтовно було визначено очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, тоді як за результатами розгляду справи до стягнення заявлено 30 000,00 грн, тобто позивач самостійно обмежив розмір заявлених до відшкодування витрат порівняно з максимально можливою сумою.

Такий підхід узгоджується з критеріями розумності та добросовісності реалізації процесуальних прав і додатково свідчить про відсутність підстав для подальшого зменшення заявленої суми судом.

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7623/26 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОППОЗИТ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139, код 41293755) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 03.09.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА