Решение № 139437633, 02.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2026Справа № 910/5388/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГС-Трейдинг

до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго

про стягнення 2 589 379,92 грн.,

За участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГС-Трейдинг (далі позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (далі відповідач, Компанія) грошових коштів у загальному розмірі 2 589 379,92 грн., з яких: 970 995,20 грн. пені, 798 078,27 грн. 3 % річних та 290 934,93 грн. інфляційних втрат, нарахованих за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 року № 1850-01073, а також 233 128,18 грн. пені, 191 612,22 грн. 3 % річних та 104 631,12 грн. інфляційних втрат, нарахованих за договором про участь у балансуючому ринку від 23.07.2024 року № 1850-04073.

Ухвалою від 12.05.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/5388/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.06.2026 року.

25.05.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача від 25.05.2026 року, в якому останній просив суд продовжити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 02.06.2026 року.

03.06.2026 року через систему Електронний суд надійшов сформований у цій системі 02.06.2026 року відзив Компанії на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог Товариства з огляду на те, що Законом України Про ринок електричної енергії встановлено спеціальний алгоритм розрахунків між ОСП та ППБ, який передбачає: а) наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ; б) розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування. У той же час, у зв`язку з порушенням рядом учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем поточні рахунки із спеціальним режимом використання Компанії не накопичують в достатній мірі коштів для оперативного проведення відповідачем розрахунків на балансуючому ринку. Станом на травень 2026 року (поточна офіційна інформація ОСП) загальний розмір заборгованості учасників ринку перед ОСП становить 46 мільярдів гривень. Це критичний показник, який свідчить про системну кризу на балансуючому ринку електроенергії. За вищевказаних умов, правові підстави для застосування до Компанії заходів відповідальності, на думку відповідача, відсутні.

Крім того, Компанія звернула увагу на неправильне здійснення позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум 3 % річних внаслідок включення до такого розрахунку днів оплат заборгованості в якості днів прострочення, а також зауважила на відсутності правових підстав для нарахування позивачем спірних сум неустойки в силу приписів пункту 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 року № 332, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин.

Разом із тим, відповідач зазначив про те, що обсяг виконаної адвокатом Товариства роботи під час розгляду справи в суді не вимагає значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста; спір, що розглядається судом, не є складним та винятковим на ринку електричної енергії. За таких обставин, Компанія просила суд, у разі встановлення обґрунтованості вимог позивача, зменшити заявлений останнім до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

До початку призначеного підготовчого засідання 03.06.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача від 03.06.2026 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У підготовчому засіданні 03.06.2026 року господарський суд міста Києва продовжив відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 02.06.2026 року та долучив поданий Компанією відзив на позов до матеріалів справи. Крім того, суд встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 12.06.2026 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 24.06.2026 року, а також відклав підготовче засідання на 08.07.2026 року.

11.06.2026 року через систему Електронний суд надійшла відповідь Товариства від 10.06.2026 року № 10/06 на відзив на позовну заяву, в якій позивач навів мотиви на спростування висловлених Компанією заперечень проти позову.

25.06.2026 року через систему Електронний суд надійшли заперечення Компанії від 25.06.2026 року, в яких остання додатково звернула увагу на дотримання відповідачем встановленого Правилами ринку та Законом України Про ринок електричної енергії спеціального порядку проведення розрахунків на балансуючому ринку.

01.07.2026 року через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення Товариства від 01.07.2026 року щодо аргументів відповідача про зміну Правил ринку з 01.07.2024 року, правової природи 3 % річних та інфляційних втрат, а також правильності проведених Товариством розрахунків.

До початку призначеного підготовчого засідання 08.07.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача від 08.07.2026 року про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 08.07.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 08.07.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/5388/26 на 22.07.2026 року.

10.07.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання позивача від 10.07.2026 року № 10/07, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату з огляду на перебування його представника у відпустці з 13 липня по 27 липня 2026 року.

У підготовчому засіданні 22.07.2026 року суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Товариства від 10.07.2026 року № 10/07 про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим відмовив у його задоволенні.

Ухвалою від 22.07.2026 року господарський суд міста Києва продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/5388/26 на 30 днів, а також закрив підготовче провадження у цій справі та призначив її до судового розгляду по суті на 05.08.2026 року.

До початку призначеного судового засідання 05.08.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача від 05.08.2026 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи означене клопотання Компанії, у судовому засіданні 05.08.2026 року оголошувалася перерва до 02.09.2026 року.

Позивач явку свого уповноваженого представник у призначене на 02.09.2026 року судове засідання не забезпечив, проте надіслав заяву від 02.09.2026 року № 02/09 про розгляд справи без участі представника Товариства.

Відповідач також не забезпечив явку свого повноважного представник у призначене на 02.09.2026 року судове засідання, направивши через систему Електронний суд клопотання від 02.09.2026 року про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю його представників та численними оголошеннями у місті Києві повітряних тривог.

Проте, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторного відкладення судового засідання з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Разом із тим, відповідач у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу № 910/5388/26 по суті. Також заявником не було доведено і того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 02.09.2026 року.

Слід також зазначити, що участь представника відповідача у судовому засіданні 02.09.2026 року не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом.

Суд звертає увагу на те, що у Компанії було достатньо часу та можливості для того, щоб у повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на повторну неявку представника Компанії у призначене судове засідання, у суду відсутні підстави визнавати поважними причини неявки відповідача та повторно відкладати розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, врегульовані Законом України Про ринок електричної енергії (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 55 частини 1 статті 1 Закону Про ринок електричної енергії оператор системи передачі (далі ОСП) юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Аналогічне визначення містить пункт 111 частини 1 статті 1 цього Закону в чинній редакції.

Частиною 2 статті 52 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що на ОСП покладено функції адміністратора розрахунків (далі АР).

За приписами частини 1 статті 52 Закону України Про ринок електричної енергії АР забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України Про ринок електричної енергії в Україні функціонує балансуючий ринок.

За положеннями пункту 46 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії небаланс електричної енергії розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Тотожне визначення містить пункт 96 частини 1 статті 1 цього Закону в чинній редакції.

Відповідно до частини 3 статті 3, пунктів 5, 6 частини 1 статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з ОСП (яким є Компанія).

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльністю на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку та про врегулювання небалансів.

Частиною 2 статті 68 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.

За умовами частини 5 статті 70 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором, яким згідно з частиною 1 статті 1 вказаного Закону є НКРЕКП.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307 затверджені Правила ринку, якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

Наказом Компанії від 03.04.2019 року № 204 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів відповідача, зокрема від 06.03.2020 року № 85, від 26.11.2020 року № 634, від 21.12.2020 року № 709, від 05.01.2021 року № 6, від 25.02.2021 року № 111, від 16.03.2021 року № 141, від 01.06.2021 року № 303, від 31.01.2022 року № 58, від 21.04.2022 року № 161, від 16.05.2022 року № 176, від 09.06.2022 року № 236, від 27.01.2023 року № 58, від 01.03.2024 року № 117, від 24.06.2024 року № 360, від 08.07.2024 року № 393, від 22.04.2025 року № 285, від 17.10.2025 року № 822.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що підтверджується повідомленням Компанії про приєднання до договору врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 року вих. № 01/33562.

Таким чином, між сторонами у справі був укладений Договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 року № 1850-01073 (далі Договір про врегулювання небалансів).

За змістом пунктів 10.1, 10.3 Договору про врегулювання небалансів останній може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.

Оскільки спір у даній справі стосується стягнення штрафних санкцій та компенсаційних виплат, нарахованих внаслідок несвоєчасного оплати відповідачем наданих йому в період з 01.05.2025 року по 31.03.2026 року послуг, до спірних правовідносин підлягають застосуванню умови Договору в редакції, зокрема, наказів Компанії від 22.04.2025 року № 285 та від 17.10.2025 року № 822.

Умовами пункту 1.3 Договору про врегулювання небалансів встановлено, що СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Відповідно до пункту 1.4 Договору про врегулювання небалансів ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України Про ринок електричної енергії та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307 (далі Правила ринку).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору про врегулювання небалансів встановлено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору про врегулювання небалансів СВБ надано право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку, тоді як ОСП зобов`язаний проводи розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Згідно з пунктом 5.1 Договору про врегулювання небалансів формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6. Договору про врегулювання небалансів).

За умовами пунктів 5.7, 5.8 Договору про врегулювання небалансів якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.

Відповідно до пункту 5.9. Договору про врегулювання небалансів ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі).

Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.

У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті.

Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.

Пунктом 5.10 Договору про врегулювання небалансів передбачено, що СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).

Згідно з пунктом 5.11 Договору про врегулювання небалансів урегулювання сторонами взаємних зобов`язань здійснюється згідно з законодавством України, із застосуванням неттінгу виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Згода сторін на застосування неттінгу виражається шляхом укладення цього Договору.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору про врегулювання небалансів останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, в якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

У позовній заяві Товариство вказувало, що на виконання умов Договору про врегулювання небалансів сторони підписали ряд Актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та Актів коригування, у тому числі:

- Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.09.2025 року № СВБ_02_2025_09_1850 (за вересень 2025 року) на суму 25 545 494,85 грн. (кінцевий строк оплати 16.10.2025 року);

- Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.11.2025 року № СВБ_02_2025_11_1850 (за листопад 2025 року) на суму 37 263 896,05 грн. (кінцевий строк оплати 17.12.2025 року);

- Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2025 року № СВБ_02_2025_12_1850 (за грудень 2025 року) на суму 51 747 483,45 грн. (кінцевий строк оплати 16.01.2026 року);

- Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2026 року № СВБ_02_2026_02_1850 (за лютий 2026 року) на суму 114 847 000,68 грн. (кінцевий строк оплати 17.03.2026 року);

- Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2026 року № СВБ_02_2026_03_1850 (за березень 2026 року) на суму 19 812 694,67 грн. (кінцевий строк оплати 16.04.2026 року);

- Акт корегування від 23.07.2025 року № СВБ_К_03_2025_05_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.05.2025 року № СВБ_02_2025_05_1850 на суму 326 782,79 грн. (кінцевий строк оплати 29.07.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 19.09.2025 року № СВБ_ВР_04_2022_09_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2022 № ВН/22/09-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 30.12.2022 № ВР/22/09-1850, від 24.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_09_1850 на загальну суму 416 328,80 грн. (291 014,61 грн. + 125 314,19 грн.) (кінцевий строк оплати 25.09.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 25.09.2025 року № СВБ_ВР_04_2022_07_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2022 № ВН/22/07-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 24.11.2022 ВР/22/07-1850, від 06.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_07_1850 на загальну суму 332 569,09 грн. (318 338,30 грн. + 14 230,79 грн.) (кінцевий строк оплати 01.10.2025 року);

- Акт корегування від 26.09.2025 року № СВБ_К_04_2025_02_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2025 № СВБ_02_2025_02_1850, Акту корегування від 25.04.2025 № СВБ_К_03_2025_02_1850 на суму 144 018,92 грн. (кінцевий строк оплати 02.10.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 01.10.2025 року № СВБ_ВР_04_2022_08_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2022 № ВН/22/08-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 13.12.2022 № ВР/22/08-1850, від 19.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_08_1850 на загальну суму 56 198,93 грн. (49 754,78 грн. + 6 444,15 грн.) (кінцевий строк оплати 07.10.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 08.10.2025 року № СВБ_ВР_04_2022_11_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 № ВН/22/11-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 02.03.2023 № ВР/22/11-1850, від 27.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_11_1850 на загальну суму 842 324,94 грн. (759 624,58 грн. + 82 700,36 грн.) (кінцевий строк оплати 14.10.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 08.10.2025 року № СВБ_ВР_05_2022_11_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 № ВН/22/11-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 02.03.2023 № ВР/22/11-1850, від 27.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_11_1850, від 08.10.2025 № СВБ_ВР_04_2022_11_1850 на загальну суму 216 104,86 грн. (129 463,62 грн. + 86 641,24 грн.) (кінцевий строк оплати 14.10.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 16.10.2025 року № СВБ_ВР_04_2022_12_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2022 № ВН/22/12-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 30.03.2023 № ВР/22/12-1850, від 26.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_12_1850 на загальну суму 427 532,74 грн. (330 668,93 грн. + 96 863,81 грн.) (кінцевий строк оплати 22.10.2025);

- Акт корегування від 27.10.2025 року № СВБ_К_04_2025_03_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2025 № СВБ_02_2025_03_1850, Акту корегування від 29.05.2025 № СВБ_К_03_2025_03_1850 на суму 821 250,72 грн. (кінцевий строк оплати 31.10.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 27.10.2025 року № СВБ_ВР_05_2022_05_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2022 № ВН/22/05-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 05.10.2022 ВР/22/05-1850, від 23.07.2025 № СВБ_ВР_04_2022_05_1850 на загальну суму 17 436,61 грн. (16 344,99 грн. + 1 091,62 грн.) (кінцевий строк оплати 31.10.2025 року);

- Акт корегування від 29.10.2025 року № СВБ_К_03_2025_08_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2025 № СВБ_02_2025_08_1850 на суму 63 359,37 грн. (кінцевий строк оплати 04.11.2025 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 03.11.2025 року № СВБ_ВР_04_2022_06_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2022 № ВН/22/06-1850, Акту-корегування (врегулювання) від 07.11.2022 ВР/22/06-1850, від 18.08.2025 № СВБ_ВР_03_2022_06_1850 на загальну суму 18 186,16 грн. (17 961,47 грн. + 224,69 грн.) (граничний строк оплати 07.11.2025 року);

- Акт корегування від 19.12.2025 року № СВБ_К_04_2025_05_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.05.2025 № СВБ_02_2025_05_1850, Акту корегування від 23.07.2025 № СВБ_К_03_2025_05_1850 на суму 24 001,92 грн. (кінцевий строк оплати 25.12.2025);

- Акт корегування від 26.12.2025 року № СВБ_К_03_2025_10_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2025 № СВБ_02_2025_10_1850 на суму 822 566,14 грн. (кінцевий строк оплати 01.01.2026 року);

- Акт корегування від 27.01.2026 року № СВБ_К_04_2025_06_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.06.2025 № СВБ_02_2025_06_1850, Акту коригування від 28.08.2025 № СВБ_К_03_2025_06_1850 на суму 19 456,03 грн. (кінцевий строк оплати 02.02.2026 року);

- Акт корегування від 28.01.2026 року № СВБ_К_03_2025_11_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.11.2025 № СВБ_02_2025_11_1850 на загальну суму 1 501 552,88 грн. (601 850,79 грн. + 899 702,09 грн.) (кінцевий строк оплати 03.02.2026 року);

- Акт корегування від 19.02.2026 року № СВБ_К_04_2025_07_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2025 № СВБ_02_2025_07_1850, Акту коригування від 24.09.2025 № СВБ_К_03_2025_07_1850 на суму 32 561,36 грн. (кінцевий строк оплати 25.02.2026 року);

- Акт корегування (врегулювання) від 24.02.2026 року № СВБ_ВР_04_2023_04_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2023 № ВН/23/04-1850, Акту-коригування (врегулювання) від 04.07.2023 ВР/23/04-1850, 03.05.2024 ВР/23/04-1850 на загальну суму 184 161,19 грн. (175 093,02 грн. + 9 068,17 грн.) (кінцевий строк оплати 02.03.2026 року);

- Акт корегування від 26.02.2026 року № СВБ_К_03_2025_12_1850 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2025 № СВБ_02_2025_12_1850 на суму 531 307,61 грн. (кінцевий строк оплати 04.03.2026 року).

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Товариством умов цього правочину.

У той же час, всупереч взятим на себе за Договором про врегулювання небалансів обов`язкам, Компанія несвоєчасно здійснювала погашення наявної в неї перед Товариством заборгованості.

Так, заборгованість за Актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.09.2025 року № СВБ_02_2025_09_1850 (за вересень 2025 року) на суму 25 545 494,85 грн. була погашена на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 13.11.2025 року на суму 25 545 494,85 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.11.2025 року № СВБ_02_2025_11_1850 (за листопад 2025 року) на суму 37 263 896,05 грн. погашена на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 13.02.2026 року на суму 37 263 896,05 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2025 року № СВБ_02_2025_12_1850 (за грудень 2025 року) на суму 51 747 483,45 грн. погашена на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 13.02.2026 року на суму 51 747 483,45 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2026 року № СВБ_02_2026_02_1850 (за лютий 2026 року) на суму 114 847 000,68 грн. частково погашена на підставі Актів зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 30.03.2026 року на суму 3 037 020,30 грн., від 10.04.2026 року на суму 216 969,01 грн. (залишок заборгованості на час звернення Товариства до суду з даним позовом 111 593 011,37 грн.);

- заборгованість за Актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2026 року № СВБ_02_2026_03_1850 (за березень 2026) на суму 19 812 694,67 грн. на час звернення Товариства до суду з даним позовом погашена не була.

Слід зазначити, що заборгованість відповідача за вищенаведеними Актами корегування (врегулювання) також була погашена Компанією на підставі відповідних Актів зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 28.07.2025 року (на суму 228 592,10 грн.), від 24.09.2025 року (на суму 98 190,69 грн.), від 24.09.2025 року (на суму 269 631,80 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 146 697,00 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 332 569,09 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 144 018,92 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 56 198,93 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 842 324,94 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 216 104,86 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 427 532,74 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 821 250,72 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 17 436,61 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 63 359,37 грн.), від 13.11.2025 року (на суму 18 186,16 грн.), від 05.02.2026 року (на суму 9 746,63 грн.), від 13.02.2026 року (на суму 14 255,29 грн.), від 13.02.2026 року (на суму 822 566,14 грн.), від 13.02.2026 року (на суму 19 456,03 грн.) від 13.02.2026 року (на суму 1 501 552,88 грн.), від 23.02.2026 року (на суму 32 561,36 грн.), від 05.03.2026 року (на суму 184 161,19 грн.), від 05.03.2026 року (на суму 19 961,90 грн.), від 30.03.2026 року (на суму 511 345,71 грн.).

Разом із тим, частиною 3 статті 68 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.

З матеріалів справи вбачається, що у повідомленні від 23.07.2024 року за вих. № 01/45430 Компанія поставила Товариство до відома про приєднання останнього (акцептування пропозиції) до умов договору про участь у балансуючому ринку (який є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті Компанії за посиланням: https://ua.energy/) (далі Договір про участь у балансуючому ринку) та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору № 1850-04073, дата акцептування 23.07.2024 року).

На час приєднання Товариства до вказаного публічного договору останній діяв у редакції, затвердженій наказом Компанії від 08.07.2024 року № 392.

Відповідно до пункту 1.2 Договору про участь у балансуючому ринку за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.

За змістом пунктів 10.1, 10.3 Договору про участь у балансуючому ринку визначено, що цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті Компанії.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін за Договором про участь у балансуючому ринку протягом спірного у даній справі періоду були врегульовані відповідним договором у редакції наказу Компанії від 08.07.2024 року № 392, яка у подальшому була змінена наказом від 17.10.2025 року № 821.

Згідно з пунктом 1.1 Договору про участь у балансуючому ринку останній є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору про участь у балансуючому ринку його загальна вартість складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього договору та відповідно до його умов.

За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць, які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.

Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.

Відповідно до пункту 3.2 Договору про участь у балансуючому ринку обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.

Згідно з пунктом 4.1 Договору про участь у балансуючому ринку формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

Пунктом 4.2 Договору про участь у балансуючому ринку встановлено, що якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то він зобов`язаний повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень ППБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення ППБ наявності коштів на рахунку ескроу.

Відповідно до пункту 4.3 Договору про участь у балансуючому ринку ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/.

Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.

У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті.

Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним ППБ.

Згідно з пунктом 4.4 Договору про участь у балансуючому ринку урегулювання сторонами взаємних зобов`язань здійснюється згідно з законодавством України, із застосуванням неттінгу виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Згода сторін на застосування неттінгу виражається шляхом укладення цього договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 Договору про участь у балансуючому ринку).

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки балансуючої електричної енергії протягом травня 2025 року - березня 2026 року свідчить також відсутність з боку ОСП претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору про участь у балансуючому ринку.

Товариство зазначало, що на виконання умов Договору про участь у балансуючому ринку сторони підписали ряд Актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, у тому числі:

- Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.09.2025 року № ППБ_02_2025_09_1850 на суму 1 403 868,86 грн. (кінцевий строк оплати 16.10.2025 року);

- Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.10.2025 року № ППБ_02_2025_10_1850 на суму 45 126 685,18 грн. (кінцевий строк оплати 17.11.2025 року);

- Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.11.2025 року № ППБ_02_2025_11_1850 на суму 29 770 571,53 грн. (кінцевий строк оплати 17.12.2025 року);

- Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.12.2025 року № ППБ_02_2025_12_1850 на суму 863 878,54 грн. (кінцевий строк оплати 15.01.2026 року);

- Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.03.2026 року № ППБ_02_2026_03_1850 на суму 978 378,73 грн. (кінцевий строк оплати 16.04.2026 року).

У той же час, всупереч взятим на себе за Договором про участь у балансуючому ринку обов`язкам, Компанія несвоєчасно здійснювала погашення наявної в неї перед Товариством заборгованості.

Так, заборгованість за Актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.09.2025 року № ППБ_02_2025_09_1850 на суму 1 403 868,86 грн. була погашена на підставі платіжних інструкцій від 29.10.2025 року № 000004898 на суму 1 334 906,22 грн. та від 31.10.2025 року № 0000006906 на суму 68 962,64 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.10.2025 року № ППБ_02_2025_10_1850 на суму 45 126 685,18 грн. погашена на підставі актів зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 13.11.2025 року на суму 8 027 200,94 грн., від 28.11.2025 року на суму 1 123 552,56 грн., від 13.02.2026 року на суму 2 182 347,99 грн., а також платіжних інструкцій від 27.11.2025 року № 000007495 на суму 13 078 676,28 грн. та від 02.01.2026 року № 000008124 на суму 20 714 907,41 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.11.2025 року № ППБ_02_2025_11_1850 на суму 29 770 571,53 грн. погашена на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 13.02.2026 року на суму 6 222 882,00 грн. та платіжної інструкції від 13.01.2026 року № 000005528 на суму 23 547 689,53 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.12.2025 року № ППБ_02_2025_12_1850 на суму 863 878,54 грн. погашена на підставі Акту зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінг) від 13.02.2026 року на суму 198 315,98 грн. та платіжної інструкції від 28.01.2026 року № 000008290 на суму 665 562,56 грн.;

- заборгованість за Актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.03.2026 року № ППБ_02_2026_03_1850 на суму 978 378,73 грн. на час звернення Товариства до суду з даним позовом погашена не була.

Враховуючи допущені відповідачем прострочення оплат за Договором про врегулювання небалансів та Договором про участь у балансуючому ринку, Товариство звернулося до господарського суду з наведеним позовом, якому просило стягнути з Компанії грошові кошти у загальному розмірі 2 589 379,92 грн., з яких: 970 995,20 грн. пені, 798 078,27 грн. 3 % річних та 290 934,93 грн. інфляційних втрат, нарахованих за Договором про врегулювання небалансів, а також 233 128,18 грн. пені, 191 612,22 грн. 3 % річних та 104 631,12 грн. інфляційних втрат, нарахованих за Договором про участь у балансуючому ринку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Укладені між сторонами Договори про врегулювання небалансів та про участь у балансуючому ринку за своєю правовою природою є договорами надання послуг та купівлі-продажу відповідно.

За умовами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 статті 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частини 1 статті 902, статті 903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.9.1 Глави 1.9 Розділу І Правил ринку передбачено, що ОСП забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Згідно з частиною 6 статті 70 Закону України Про ринок електричної енергії вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Відповідно до положень Правил ринку система управління ринком (Market management system) програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно з пунктом 5.28.1 Глави 5.28 Правил ринку щодекадні звіти про розрахунки та щомісячні звіти про розрахунки формуються та надаються через систему управління ринком кожному ППБ (постачальнику послуг з балансування) та СВБ (стороні, відповідальній за баланс). Форма і зміст звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Розділом VII Правил ринку визначені питання щодо порядку розрахунків та здійснення платежів, у тому числі розрахунки за небаланси електричної енергії.

За приписами пункту 7.3.2 Правил ринку для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ. СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ. З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.

Слід також зазначити, що Додатком 10 до Правил ринку встановлені Правила коригування, якими визначено, що АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування з урахуванням опрацьованих зауважень СВБ щодо інформації, що зазначена у попередньому звіті про коригування, через CУР формує звіт про коригування та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування звіту про коригування.

Відповідно до абзацу 9 пункту 3.2 Додатку 10 Правила коригування до Правил ринку, якщо за результатами звіту про коригування має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня виставлення акту коригування до акту купівлі-продажу перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта коригування.

Крім того, у пункті 7.2.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність.

ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.

Відповідно до пункту 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

З огляду на умови укладених між сторонами договорів та наведені законодавчі приписи, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (у даному випадку ОСП та СВБ/ППБ) в MMS наділений саме адміністратор розрахунків Компанія.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Заперечуючи проти задоволення вимог Товариства, відповідач посилався на те, що Законом України Про ринок електричної енергії встановлено спеціальний алгоритм розрахунків між ОСП та ППБ, який передбачає: а) наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ; б) розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування. У той же час, у зв`язку з порушенням рядом учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем поточні рахунки із спеціальним режимом використання Компанії не накопичують в достатній мірі коштів для оперативного проведення відповідачем розрахунків на балансуючому ринку. Станом на травень 2026 року (поточна офіційна інформація ОСП) загальний розмір заборгованості учасників ринку перед ОСП становить 46 мільярдів гривень. Це критичний показник, який свідчить про системну кризу на балансуючому ринку електроенергії. За вищевказаних умов, правові підстави для застосування до Компанії заходів відповідальності, на думку відповідача, відсутні.

Однак, суд відхиляє наведені заперечення відповідача, з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 75 Закону України Про ринок електричної енергії (у чинній редакції) постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, забезпечують розрахунок за електричну енергію та послуги із стимулювання споживання електричної енергії виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках у визначеному правилами ринку порядку.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

Відповідно до статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії алгоритм розподілу коштів порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону; поточний рахунок із спеціальним режимом використання рахунок, відкритий в одному з уповноважених банків і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

При вирішення цього спору суд врахував формування Верховним Судом усталених правових висновків щодо допустимості здійснення відповідачем, як ОСП (боржником у спірних відносинах) перерахування грошових коштів на рахунок зі спеціальним режимом використання з інших рахунків.

Зокрема, суд зауважує, що у справі № 910/9374/21 скаржник також наголошував на неможливості застосування до Компанії заходів відповідальності через відсутність його вини у простроченні оплати в розумінні статті 614 Цивільного кодексу України.

У постанові від 03.02.2023 року в справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, зокрема, таке: ….Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього Договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.

При цьому положення Договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

З огляду на умови договору та положення статті 625 ЦК України Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату балансуючої електричної енергії.

Твердження заявника про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 24.06.2025 року в справі № 910/10878/24 також зазначено, що не можуть бути взяті до уваги доводи Компанії про те, що за умовами договору у неї не виникає обов`язку щодо розрахунку власними коштами оператора системи передачі незалежно від достатності коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, оскільки ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не створює відкладальну умову для виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

Таким чином згідно з усталеними та послідовними правовими висновками Верховного Суду, наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, запровадженого у зв`язку з особливостями проведення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливості застосування до спірних правовідносин загальних норм матеріального права, зокрема частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 року в справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 року в справі № 910/6639/21, від 18.10.2022 року в справі № 910/6578/21, від 02.03.2023 року в справі № 910/18611/21, від 09.03.2023 року в справі № 910/18613/21, від 25.05.2023 року в справі № 910/1382/22, від 14.12.2023 року в справі № 910/3263/23, від 13.02.2025 року в справі № 910/6577/24, від 16.04.2025 року в справі № 910/12312/24, від 23.04.2025 року в справі № 910/5201/24, від 17.09.2025 року в справі № 910/62/25, від 08.10.2025 року в справі № 910/7701/23, від 21.10.2025 року в справі № 910/10946/24, від 03.02.2026 року в справі № 910/2132/25.

У той же час, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з Компанії 3 % річних у загальному розмірі 798 078,27 грн., нарахованих у період з 17.10.2025 року по 30.03.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та актів корегування (врегулювання), складених в рамках Договору про врегулювання небалансів, а також 3 % річних у загальному розмірі 191 612,22 грн., нарахованих у період з 17.10.2025 року по 30.04.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, складених в рамках Договору про участь у балансуючому ринку.

Також, Товариство просило суд стягнути з відповідача 290 934,93 грн. інфляційних втрат, нарахованих за Договором про врегулювання небалансів, та 104 631,12 грн. інфляційних втрат, нарахованих за Договором про участь у балансуючому ринку протягом вищенаведених періодів згідно з наданими позивачем розрахунками.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки нараховані позивачем суми інфляційних втрат у розмірі 290 934,93 грн. (за Договором про врегулювання небалансів) та у розмірі 104 631,12 грн. (за Договором про участь у балансуючому ринку) є арифметично правильними та відповідають приписам чинного законодавства, тоді як відповідачем контррозрахунку наведених компенсаційних виплат надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Компанії інфляційних втрат у вищевказаних розмірах.

У той же час, щодо здійснених Товариством розрахунків заявлених до стягнення сум 3 % річних, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Правовий аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що проценти річні можуть бути нараховані лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної оплати товару (послуги) не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення наведених сум.

Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування 3 % річних було здійснено останнім всупереч вимог частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та із допущенням методологічних помилок при визначенні кінцевих дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення (без урахування дат повного/часткового погашення відповідачем заборгованості згідно з платіжними інструкціями та актами зарахування зустрічних однорідних вимог), що призвело до заявлення вищевказаних сум 3 % річних у завищених розмірах.

Зважаючи на викладене, обґрунтованою сумою, що підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства, за власним розрахунком суду, є 3 % річних у розмірі 787 882,53 грн., нараховані у період з 17.10.2025 року по 30.03.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та актів корегування (врегулювання) окремо, складених в рамках Договору про врегулювання небалансів, а також 3 % річних в сумі 185 929,65 грн., нарахованих у період з 17.10.2025 року по 30.04.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії окремо, складених в рамках Договору про участь у балансуючому ринку.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь Товариства підлягають 3 % річних у загальному розмірі 973 812,18 грн. та інфляційні втрати у загальній сумі 395 566,05 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з Компанії 3 % річних у розмірі 15 878,31 грн. слід відмовити.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з Компанії пеню в загальному розмірі 970 995,20 грн., нараховану в період з 17.10.2025 року по 30.03.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та актів корегування (врегулювання), складених в рамках Договору про врегулювання небалансів, а також пеню в загальному розмірі 233 128,18 грн., нараховану в період з 17.10.2025 року по 30.04.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, складених в рамках Договору про участь у балансуючому ринку.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пунктів 4.1, 4.2 Договору про врегулювання небалансів за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні за змістом положення закріплені у пункті 7.1 Договору про участь у балансуючому ринку, за яким у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У той же час, 24.02.2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, зокрема, з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 13.07.2026 року № 596/2026).

Разом із тим, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 25.02.2022 року № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану надано учасникам ринку електричної енергії настанови.

Цією постановою рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.

Підпунктом 16 пункту 1 постанови № 332 (доповненим згідно з постановою від 26.04.2022 року № 413) (у чинній редакції підпункт 12) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, пунктом 1 частини 2 статті 17 якого установлено, що Регулятор, яким є НКРЕКП, має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання. Також, в силу приписів частини 9 статті 14 вказаного Закону, рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Суд врахував викладену в постанові від 29.01.2026 року в справі № 910/6337/23 правову позицію Верховного Суду про те, що настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, які містяться у підпункті 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332, стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена на правовідносини щодо стягнення штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.

Разом із тим, правовідносини між сторонами у справі склалися відповідно до Закону, у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування штрафних санкцій за період, який входить до періоду дії воєнного стану (з 17.10.2025 року по 30.04.2026 року), право на нарахування яких також виникло у період дії воєнного стану.

У постанові від 19.04.2024 року в справі № 911/1359/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (відсутність підстав для відступу від якої була підтверджена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.07.2025 року в справі № 908/948/23), зокрема, зазначила:

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.

Отже, об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови № 332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що у позовній заяві Товариство просило суд стягнути з відповідача 970 995,20 грн. пені, нарахованої за Договором про врегулювання небалансів у період з 17.10.2025 року по 30.03.2026 року, а також 233 128,18 грн. пені, нарахованої за Договором про участь у балансуючому ринку в період з 17.10.2025 року по 30.04.2026 року, тобто під час періоду воєнного стану, а також беручи до уваги, що право на нарахування цієї штрафної санкції виникло у Товариства у період дії воєнного стану, суд, з урахуванням вищенаведених нормативних положень, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача спірних сум нарахованих штрафних санкцій.

За таких обставин, у задоволенні вимог Товариства про стягнення з Компанії пені в загальному розмірі 970 995,20 грн., нарахованої в період з 17.10.2025 року по 30.03.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та актів корегування (врегулювання), складених в рамках Договору про врегулювання небалансів, а також пені в загальному розмірі 233 128,18 грн., нарахованої в період з 17.10.2025 року по 30.04.2026 року за кожним зі спірних актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, складених в рамках Договору про участь у балансуючому ринку, слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства в даній справі.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування сторін не впливають на результат вирішення спору, оскільки суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГС-Трейдинг (61057, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 21, офіс 6; код ЄДРПОУ 42853117) 787 882 (сімсот вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 53 коп. 3 % річних та 290 934 (двісті дев`яносто тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 93 коп. інфляційних втрат, нарахованих за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 року № 1850-01073, 185 929 (сто вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 65 коп. 3 % річних та 104 631 (сто чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн. 12 коп. інфляційних втрат, нарахованих за договором про участь у балансуючому ринку від 23.07.2024 року № 1850-04073, а також 16 432 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 02.09.2026 року.

Суддя В.С. Ломака