Постановление суда № 139437494, 18.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18.08.2026Справа № 910/10107/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сістемінвестменеджмент

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сістемінвестменеджмент

до 1) Міністерства юстиції України

2) Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України

про скасування наказу

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

за участю представників:

від заявника (позивача): Дідик І.М.

від відповідача-1: Кващук Т.А.

від відповідача-2: Мельничук В.С.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Сістемінвестменеджмент (далі - ТОВ Сістемінвестменеджмент, позивач) до Міністерства юстиції України (далі Мін`юст, відповідач-1) та Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН Україн (далі Інститут, відповідач-2) про скасування наказу Мін`юсту № 2066/5 від 10.08.2026 «Про задоволення скарги».

Заява обґрунтована тим, що позивач вважає виданий Мін`юстом наказ № 2066/5 від 10.08.2026 незаконним, оскільки заявник, звертаючись до Мін`юсту зі скаргою пропустив строк на оскарження рішення державного реєстратора, встановленого ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також Мін`юст в оскаржуваному наказі не зазначив в чому полягає порушення прав заявника, а, отже, висновки, викладені у наказі, є необгрунтованими. Крім того, зазначив, що Мін`юст під час розгляду скарги вийшов за межі своїх повноважень, оскільки ним було надано оцінку наявності/відсутності цивільних прав щодо права на земельну ділянку у суб`єктів правовідносин.

На переконання заявника виконання спірного наказу до моменту вирішення судом позову щодо його скасування призведе до унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника.

У заяві про забезпечення позову заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, посадовим особам та особам, які діють від його імені, в тому числі Офісу протидії рейдерству до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Міністерства юстиції України № № 2066/5 від 10.08.2026 р., зокрема шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про скасування (анулювання) рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права позивача - рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольги Валеріївни від 03.03.2023 № 66650905.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2026 вказана заява була призначена до розгляду.

17.08.2026 від відповідача-1 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких останній вважав доводи заявника необгрунтованими, просив відмовити у задоволенні заяви.

У судовому засіданні позивач заяву про забезпечення позову підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідачів-1, 2 просили відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, перевіривши викладені сторонами доводи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що подана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у заяві про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як вже зазначалось, предметом позову заявник визначив скасування наказу Мін`юсту № 2066/5 від 10.08.2026 «Про задоволення скарги», на забезпечення якого просять вжити заходи шляхом заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, посадовим особам та особам, які діють від його імені, в тому числі Офісу протидії рейдерству до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання наказу Міністерства юстиції України № № 2066/5 від 10.08.2026, зокрема, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про скасування (анулювання) рішення державного реєстратора № 66650905 від 03.03.2023.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Як вбачається з заперечень Мін`юста станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, наказ Мін`юста від 10.08.2026 № 2066/5 вже був виконаний шляхом анулювання рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. від 03.03.2023 № 66650905.

Отже, підстави для забезпечення позову заходами про заборону Мін`юста вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про скасування (анулювання) рішення державного реєстратора № 66650905 від 03.03.2023, немає, відтак, у заяві ТОВ Сістемінвестменеджмент, суд відмовляє у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сістемінвестменеджмент про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десятиденного строку.

Повний текст ухвали складено 03 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Котков