Решение № 139437343, 27.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/504/26

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Сисина С.В., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, код ЄДРПОУ 42899921, місцезнаходження 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, 4,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1», код ЄДРПОУ 20448719, місцезнаходження 58023, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Південно-кільцева, будинок 51,

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, неустойки за несвоєчасне повернення майна та виселення з орендованого приміщення у зв`язку з припиненням договору оренди державного майна,

за участі представників сторін:

від позивача Балаж Н.І., у порядку самопредставництва,

від відповідача не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі позивач, орендодавець) через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою №946-11-2244 від 04.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/539/26 від 05.05.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (далі відповідача, орендар, Товариство) про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, неустойки за несвоєчасне повернення майна та виселення з орендованого приміщення у зв`язку з припиненням договору оренди державного майна.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (у редакції від 02.03.2021) (далі договір) щодо своєчасного внесення орендної плати та повернення об`єкта оренди вбудованого приміщення (поз. 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літ. А), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Соломонівська сільська рада, МАПП «Тиса», будинок 2 (далі об`єкт оренди, нерухоме майно). У зв`язку із закінченням 09.01.2026 строку дії договору, продовженого з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №614 від 27.05.2025, та неподанням відповідачем заяви про його подальше продовження, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях відповідно до наказу від 22.12.2025 №1097 прийнято рішення «Про припинення Договору оренди №134-09/06-05 від 10.09.2009 (нова редакція від 02.03.2021)», про що повідомлено відповідача листами від 29.10.2025 № 946-20-02-2382 та від 22.12.2025 № 946-20-02-3278.

Позивач зазначає, що відповідач у порушення ст. 526, 612, 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та умов договору не підписав акт повернення майна, який направлявся йому Філією «Укрінтеравтосервіс Закарпаття» УДП «Укрінтеравтосервіс» листом від 09.01.2026 №17/01-04-06 (далі балансоутримувачем) та не погасив заборгованість по орендній платі за договором, що є підставою нарахування до стягнення з відповідача неустойки до державного бюджету у сумі 8572,34 грн.

Відтак, на день подачі позову заборгованість відповідача за договором становить: заборгованість з орендної плати до державного бюджету у сумі 2328,65 грн (станом на 09.01.2026); пеня за несвоєчасну сплату орендної плати до державного бюджету у сумі 126,66 грн (за період 15.03.2025-09.01.2026) та неустойка до державного бюджету у сумі 8572,34 грн. (за період 10.01.2026 31.03.2026), які відповідачем (орендарем за договором) не сплачені, орендоване майно не повернуто по акту повернення орендованого майна балансоутримувачу.

Посилаючись на такі обставини та на невиконання відповідачем обов`язків щодо звільнення об`єкту оренди, позивач просить суд стягнути з ТОВ «ЧОП-ТРАНС-1» в державний бюджет заборгованість в сумі 11027,65 грн (в тому числі: 2328,65 грн орендна плата, 126,66 грн пеня і 8572,34 грн.- неустойка) та виселити ТОВ «ЧОП-ТРАНС-1» з орендованого вбудованого приміщення (поз. 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літ. А), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с/рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Щодо підсудності справи, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст. 30 (виключна підсудність справ) Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №911/2390/18 (постанова від 16.02.2021) зазначила, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

При цьому, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Як свідчать матеріали справи, спірні правові відносини у справі № 907/504/26 виникли з приводу нерухомого майна, а саме: стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (у редакції від 02.03.2021) щодо об`єкта оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Соломонівська сільська рада та виселення відповідача з цього нерухомого майна, а тому підсудність за цим позовом позивачем правильно визначена відповідно до правил, передбачених ч. 3 ст. 30 ГПК України, з чого вбачається, що справа підсудна Господарському суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026.

Процесуальні дії по справі

Згідно з ухвалою від 11.05.2026 суд залишив без руху позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №946-11-2244 від 04.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/539/26 від 05.05.2026) та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 8 (вісім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали від 11.05.2026, через систему «Електронний суд ЄСІТС» 15.05.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4662/26).

Згідно з ухвалою від 20.05.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Враховуючи, що адресоване відповідачу поштове відправлення разом з ухвалою суду від 20.05.2026 про відкриття провадження повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення «одержувач відсутній за вказаною адресою» (про що детально описано судом нижче щодо вручення судових рішень у справі учасникам справи); з метою повторного повідомлення відповідача про розгляд справи для забезпечення принципів рівності та змагальності сторін, суд згідно з ухвалою від 20.07.2026 призначив справу №907/504/26 до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2026 та з урахуванням мотивів цієї ухвали одночасно зобов`язав позивача у строк до 15.08.2026 надати суду обгрунтований розрахунок (додаткові пояснення) з посиланням на долучені до справи докази щодо розміру орендної плати у 2025 2026 роках, з урахуванням якого визначено заборгованість по орендній платі, пені та неустойці в долучених до позовної заяви розрахунку заборгованості відповідача з орендної плати до державного бюджету за договором за період з 01.01.2025 по 09.01.2026, розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення повернення майна оренди по договору за період з 10.01.2026 по 31.03.2026 та розрахунку пені за період з 15.03.2025 по 09.01.2026.

На виконання вимог ухвали суду від 20.07.2026 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 24.07.2026 (зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/7301/26), згідно з якими позивач з посиланням на долучені до позовної заяви докази та приписи законодавства наводить детальні пояснення щодо обгрунтування стягнення з відповідача 11027,65 грн, з яких: 2328,65 грн заборгованість по орендній платі за договором, 126,66 грн пеня та 8572,34 грн - неустойка, нарахована на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

У постанові від 27.06.2024 у справі №759/16487/21, провадження №61-772св24 Верховний Суд з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини (справи «Заводнік проти Словенії», заява №53723/13, рішення від 21 травня 2015 року, пункт 70; справа «Созонов та інші проти України», заява № 29446/12, рішення від 08 листопада 2018 року, пункт 8) зазначив, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, суди зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У постанові від 07.06.2024 у справі №904/1273/23 Об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно відповіді №34417804 від 06.05.2026 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, отриманої на запит суду із автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (код ЄДРПОУ 42899921) має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що ухвали суду від 11.05.2026, 20.05.2026, 20.07.2026 у справі №907/504/26 (суддя Сисин С.В.) були надіслані позивачу в його Електронний кабінет. Означені документи доставлено до електронного кабінету учасника справи 11.05.2026 о 16:58, 20.05.2026 о 11:48, 22.07.2026.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Згідно відповіді №34845619 від 18.05.2026 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, отриманої на запит суду із автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (код ЄДРПОУ 20448719) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвали суду від 20.05.2026 і від 20.07.2026 направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованих повідомленням про вручення поштового відправлення №R067177407663 від 20.05.2026 та № R067236549922 від 22.07.2026 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 58023, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Південно-кільцева, будинок 51.

09.06.2026 і 06.08.2026 на адресу суду повернулись поштові відправлення №R067177407663 від 20.05.2026 та № R067236549922 від 22.07.2026 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім цього, з метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначене на 27.08.2026 судове засідання, 22.07.2026 судом у порядку ст.122 ГПК України було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про виклик відповідача у призначене судове засідання.

Щодо цього суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд справи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 8 та 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Згідно з п. 81, 82, 83 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. 8, 11, 15, 17, 81, 82, 83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19; у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).

Таким чином, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи у суді та мав можливість, передбачену законом, на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням приписів ГПК України щодо належного повідомлення учасників процесу.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Застосовуючи при розгляді справи відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч.9 ст.165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті, 27.08.2026 за участі представника позивача розглянув справу за наявними у ній документами, відповідно до ч. 1 ст. 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши дату та час його проголошення у цьому судовому засіданні.

Повернувшись у судове засідання, 27.08.2026 суд згідно з ч. 6 ст. 233, ч. 1 та 6 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду та повідомив дату складання повного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Суть спору за позицією позивача

02.03.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавцем), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (орендарем) та Філією «Укрінтеравтосервіс Закарпаття» УДП «Укрінтеравтосервіс» (балансоутримувачем) було укладено в новій редакції договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (далі договір) стосовно об`єкту оренди вбудованого приміщення (позиція 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літера А), розташоване за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, сільська рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Пунктом 12.1. договору було встановлено строк його дії на 5 років - до 09.09.2020 включно, а з урахуванням нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №614 від 27.05.2025, договір оренди продовжений до дати, що настає через чотири місяці після дати закінчення строку дії договору до 09 січня 2026 року. Оскільки орендар не звернувся у визначений законом строк із заявою про продовження договору на аукціоні, 22.12.2025 Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийняло рішення про припинення договору з дати закінчення строку його дії 09.01.2026, про що було видано наказ №1097. Про припинення правовідносин, підстави такого припинення та обов`язок звільнити приміщення й підписати акти повернення майна відповідача та балансоутримувача було заздалегідь повідомлено листами від 29.10.2025 № 946-20-02-2382 та від 22.12.2025 № 946-20-02-3278.

За твердженням позивача, відповідач порушив умови п.п. 4.1. 4.3. договору щодо обов`язку звільнити майно протягом трьох робочих днів з моменту його припинення, сплатити нараховані платежі та підписати акт повернення не пізніше наступного робочого дня після його отримання. Балансоутримувач листом від 09.01.2026 №17/01-04-06 направив відповідачу для підписання три примірники акту повернення майна, однак орендар станом на 12.02.2026 (про що балансоутримувач сповістив позивача листом від 11.02.2026 №17/01-04-62) акти не підписав, заперечень не надав та державне майно не повернув. Спрямована відповідачу 23.02.2026 досудова претензія №946-20-02-970 з вимогою погасити борг станом на 28.02.2026 та звільнити приміщення була залишена орендарем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, у нього перед державним бюджетом утворилася загальна заборгованість у розмірі 11027,65 грн. Позивач зазначає, що вказана сума складається з: заборгованості з орендної плати у розмірі 2328,65 грн, що утворилася станом на 09.01.2026; пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 126,66 грн, нарахованої за період з 15.03.2025 по 09.01.2026 на підставі п. 3.8. договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; неустойки, нарахованої на підставі п. 4.4. договору в розмірі подвійної орендної плати за кожний день незаконного користування майном після припинення договору за період з 10.01.2026 по 31.03.2026, що становить 8572,34 грн (з яких 5408,74 грн було нараховано за період з 10.01.2026 по 28.02.2026, а решта суми донарахована у зв`язку з подальшим ухиленням відповідача).

Зважаючи на те, що відповідач продовжує незаконно утримувати державне майно та не здійснив жодних платежів на ліквідацію заборгованості, позивач просить суд захистити інтереси держави шляхом стягнення з відповідача на користь державного бюджету 11027,65 грн та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» із зазначеного вбудованого приміщення площею 3,0 кв.м.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не представив.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, з врахуванням положень ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

02.03.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавцем), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (орендарем) та Філією «Укрінтеравтосервіс Закарпаття» УДП «Укрінтеравтосервіс» (балансоутримувачем) було укладено в новій редакції договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (далі договір) стосовно об`єкту оренди вбудованого приміщення (позиція 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літера А), розташоване за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, сільська рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Згідно з п. 1.1. договору орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.

Відповідно до п. 1.2. договору, майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов.

За змістом п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписаний між сторонами 10 вересня 2009 року. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 2.2. договору, передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2. умов.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов, тобто 964,95 грн без ПДВ. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у такому співвідношенні: 70 відсотків суми орендної плати спрямовується до Державного бюджету України, а 30 відсотків - балансоутримувачу. Орендна плата сплачується щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(В).

Згідно з п. 3.4. договору, орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.5. договору, в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 10 умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6. цього договору.

Згідно з п. 3.6. договору, якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внесок з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.

Відповідно до п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Згідно з п. 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 3.9. договору, надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди.

Згідно з п. 3.10. договору, припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Відповідно до п. 3.11. договору, орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння.

Згідно з п. 4.1. договору, договору, у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід`ємних поліпшень/капітального ремонту.

Відповідно до п. 4.2. договору, протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутримувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна. балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю. Орендар зобов`язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди (у разі, коли доступ до об`єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів. Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого майна або письмово повідомити орендодавцю про відмову орендаря від підписання акта та/або створення перешкод орендарем у доступі до орендованого майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних орендарем примірників акта.

Згідно з п. 4.3. договору, майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Відповідно до п. 4.4. договору, якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору.

Згідно з п. 4.5. договору, з метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 умов. Якщо цей договір є договором типу 5.1 (В) умов, орендар сплачує різницю між сумою забезпечувального депозиту, сплаченого орендарем раніше за договором, що продовжується, і сумою, визначеною у пункті 11 умов.

Відповідно до п. 4.6. договору, орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень балансоутримувача, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень балансоутримувача або орендодавця.

Згідно з п. 4.7. договору, орендодавець перераховує забезпечувальний депозит у повному обсязі до державного бюджету, якщо:

- орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого майна у строк, визначений цим договором, або створює перешкоди у доступ до орендованого Майна представників Балансоутримувача або Орендодавця з метою складення такого акта;

- орендар не підписав в установлені строки договір оренди майна за результатами проведення аукціону на продовження цього договору оренди, в якому орендар оголошений переможцем.

Згідно з п. 5.1. договору, орендар має право:

- за згодою балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту;

- здійснювати невід`ємні поліпшення майна за наявності рішення орендодавця про надання згоди, прийнятого відповідно до Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ «Про оренду державного і комунального майна» (далі Закон) та порядку;

- за згодою орендодавця, наданою відповідно до Закону та порядку, і один раз протягом строку оренди зарахувати частину витрат на проведення капітального ремонту в рахунок зменшення орендної плати.

Відповідно до п. 5.2. договору, порядок отримання орендарем згоди балансоутримувача і орендодавця на проведення відповідних видів робіт, передбачених пунктом 5.1 цього договору, порядок отримання орендарем згоди орендодавця на зарахування витрат на проведення цих робіт в рахунок орендної плати і умови, на яких здійснюється таке зарахування, а також сума витрат, які можуть бути зараховані, визначаються порядком.

Згідно з п. 5.3. договору, орендар має право на компенсацію вартості здійснених ним невід ємних поліпшень майна у порядку та на умовах, встановлених порядком.

Згідно з п. 6.1. договору, орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов.

Відповідно до п. 6.2. договору, орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підгримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Згідно з п. 6.3. договору, орендар зобов`язаний:

- відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта оренди майна;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду та вимог відповідних служб (підрозділів) балансоутримувача;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- проводити внутрішні розслідування випадків пожеж та подавати балансоутримувачу відповідні документи розслідування. Орендар несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарних норм у приміщеннях згідно із законодавством.

Відповідно до п. 6.4. договору, орендар зобов`язаний забезпечити представникам орендодавця та балансоутримувача доступ на об`єкт оренди у робочі дні у робочий час (а у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень, - то у будь-який інший час) з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього договору. Про необхідність отримання доступу до об`єкта оренди балансоутримувач або орендодавець повідомляє орендареві електронною поштою принаймні за один робочий день, крім випадків, коли доступ до об`єкта оренди необхідно отримати з метою запобігання нанесенню шкоди об`єкту оренди чи власності третіх осіб через виникнення загрози його пошкодження внаслідок аварійних ситуацій або внаслідок настання надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, а також у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень. У разі виникнення таких ситуацій орендар зобов`язаний вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків.

Відповідно до п. 7.1. договору, орендар зобов`язаний:

- протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2. умов, на користь балансоутримувача згідно з порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати балансоутримувачу та орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів);

- поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору майно було застрахованим, і надавати балансоутримувачу та орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу. Якщо договір страхування укладений на строк, що є іншим, ніж один рік, такий договір повинен бути поновлений після закінчення строку, на який він укладено.

Оплата послуг страховика здійснюється за рахунок орендаря (страхувальника).

Згідно з п. 8.1. договору, орендар не має права передавати майно в суборенду.

Згідно з п. 9.2. договору, орендар має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього договору.

Відповідно до п. 10.1. договору, орендар зобов`язаний виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням уповноваженого органу про встановлення додаткових умов оренди, визначених у пункті 14 умов, за умови, що посилання на такі додаткові умови оренди було включено до оголошення про передачу майна в оренду, Інформаційного повідомлення про об`єкт (пункт 4.2. умов).

Згідно з п. 11.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із Законом та договором.

Відповідно до п. 11.2. договору, орендодавець не відповідає за зобов`язаннями орендаря. Орендар не відповідає за зобов`язаннями орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором. Орендар відповідає за своїми зобов`язаннями і за зобов`язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов`язаннями не може бути звернене на орендоване державне майно.

Згідно з п. 11.3. договору, спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п. 11.4. договору, стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати відповідно до частини шостої статті 17 Закону може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Пунктом 12.1. договору було встановлено строк його дії на 5 років - до 09.09.2020 включно. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню).

Відповідно до п. 12.2. договору, умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Згідно з п. 12.3. договору, зміни і доповнення до договору вносяться до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін з урахуванням встановлених статтею 16 Закону та порядком умов та обмежень шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень у письмовій формі, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 12.4. договору, продовження цього договору здійснюється з урахуванням вимог, встановлених статтею 18 Закону та порядком. Орендар, який бажає продовжити цей договір на новий строк, повинен звернутись до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії договору із заявою. До заяви додається звіт про оцінку об`єкта оренди - якщо об`єкт оренди використовується на підставі договору оренди, укладеного без проведення аукціону або конкурсу, і орендар бажає продовжити договір оренди на новий строк. До заяви додається звіт про оцінку об`єкта оренди та рецензія на нього, якщо договір оренди продовжується вперше за умови, якщо строк оренди за таким договором становить п`ять років або менше І був укладений без проведення конкурсу чи аукціону, або договір оренди, що продовжується, був укладений без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими статтею 15 Закону. Пропуск строку подання заяви орендарем є підставою для припинення цього договору на підставі закінчення строку, на який його було укладено, відповідно до пункту 143 порядку. Орендар, який має намір продовжити договір оренди нерухомого майна, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, зобов`язаний забезпечити доступ до об`єкта оренди потенційних орендарів. Орендар має переважне право на продовження цього договору, яке може бути реалізовано ним у визначений в порядку спосіб. Оприлюднення на веб-сайті (сторінці чи профілі в соціальній мережі) орендаря, який отримав в оренду майно без проведення аукціону, недостовірної інформації, що стала підставою для укладення договору оренди, є підставою для дострокового припинення договору оренди за ініціативою орендодавця, а також не продовження договору оренди на новий строк.

Згідно з п. 12.5. договору, якщо інше не передбачено цим договором, перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цим договором, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Відповідно до п. 12.6. договору, договір припиняється:

- з підстав, передбачених частиною першою статті 24 Закону, і при цьому:

- якщо підставою припинення договору є закінчення строку, на який його укладено (абзац другий частини першої статті 24 Закону), то договір вважається припиненим з: дати закінчення строку, на який його було укладено, на підставі рішення орендодавця (якщо цей договір використовується для передачі в оренду майна комунальної форми власності, то рішення приймається органом, визначеним відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 18 закону) про відмову у продовженні цього договору, прийнятого з підстав, передбачених статтею 19 Закону, в межах строків, визначених частиною п`ятою статті 18 Закону; або рішення орендодавця про припинення цього договору з підстав пропуску орендарем строку на подання заяви про продовження цього договору, передбаченого частиною третьою статті 18 Закону (пункт 143 порядку); дати, визначеної в абзаці третьому пункту 151 Порядку, якщо переможцем аукціону на продовження цього договору стала особа інша, ніж орендар, - на підставі протоколу аукціону (рішення орендодавця не вимагається);

- якщо підставою припинення договору є обставини передбачені абзацами третім, четвертим, сьомим, восьмим частини першої статті 24 Закону, договір вважається припиненим з дати настання відповідної обставини на підставі рішення орендодавця або на підставі документа, який свідчить про настання факту припинення юридичної особи;

- якщо орендар надав недостовірну інформацію про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 Закону, а також якщо орендар, який отримав Майно в оренду без проведення аукціону, надав та/або оприлюднив на веб-сайті (сторінці чи профілі в соціальній мережі) недостовірну інформацію про себе та/або свою діяльність. Договір вважається припиненим з цієї підстави в односторонньому порядку на 30 день після надіслання Орендодавцем листа орендарю про дострокове припинення цього договору, крім випадку, коли протягом зазначеного строку орендар звернувся до суду з оскарженням такого рішення орендодавця. У такому разі договір вважається припиненим: після закінчення двох місяців з дня звернення орендарем за таким позовом до суду, якщо судом не відкрито провадження у справі за таким позовом орендаря протягом зазначеного двомісячного строку, або з дати набрання законної сили рішенням суду про відмову у позові орендаря; або з дати залишення судом позову без розгляду, припинення провадження у справі або здати відкликання орендарем позову лист про дострокове припинення надсилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна;

- якщо цей договір підписаний без одночасного підписання акта приймання-передачі майна. Договір вважається припиненим з цієї підстави на п`ятий робочий день після підписання цього договору, якщо станом на цей день акт приймання-передачі не підписаний через відмову орендаря, про що балансоутримувач повинен скласти актта повідомити орендодавцю;

- на вимогу орендодавця з підстав, передбачених пунктом 12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.8. цього договору;

- на вимогу орендаря з підстав, передбачених пунктом 12.9 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу другого пункту 12.10 цього договору;

- за згодою сторін на підставі договору про припинення з дати підписання акта повернення майна з оренди;

- на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

Згідно з п. 12.7. договору, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар:

- допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;

- без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі, крім випадків, коли орендар передав майно в суборенду на підставі пункту 8.1 цього договору і надав орендодавцю копію договору суборенди для його оприлюднення в електронній торговій системі;

- уклав договір суборенди з особами, які не відповідають вимогам статті 4 Закону;

- перешкоджає співробітникам орендодавця та/або балансоутримувача здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору;

- порушує додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 умов.

Відповідно до п. 12.8. договору, про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів. якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

Відповідно до п. 12.12. договору, майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Згідно з п. 13.1 договору, орендар письмово повідомляє іншим сторонам договору протягом п`яти робочих днів з дати внесення змін у його найменуванні, місцезнаходженні, банківських реквізитах і контактних даних. Орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві про відповідні зміни письмово або на адресу електронної пошти.

22.12.2025 Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийняло наказ №1097 «Про припинення договору оренди №134-09/06-05 від 10.09.2009 (нова редакція 02.03.2021)», у якому, враховуючи неподання орендарем ТОВ «ЧОП-ТРАНС-1» заяви про продовження договору оренди, прийнято рішення про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (нова редакція від 02.03.2021) з дати закінчення строку договору оренди, на який його було укладено - 09.01.2026. У наказі доручено відділу оренди державного майна та документального контролю договорів оренди протягом трьох робочих днів з дати видання цього наказу повідомити орендаря та балансоутримувача про прийняте рішення, опублікувати цей наказ в електронній торговій системі.

Листами від 29.10.2025 №946-20-02-2382 та від 22.12.2025 №946-20-02-3278 Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило орендаря та балансоутримувача про закінчення строку дії спірного договору, в якому зазначалися підстави, через які вказаний договір припинено. Даний лист також містить нагадування про необхідність балансоутримувача протягом трьох робочих днів з дати закінчення строку зазначеного договору скласти акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надати підписані балансоутримувачем примірники для підписання орендарю, а підписаний балансоутримувачем та орендарем примірник акту повернення орендованого майна направити до Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. Зазначеним листом також повідомлено орендаря про необхідність сплати заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені. Зокрема, у листі від 29.10.2025 №946-20-02-2382 позивач зазначив про заборгованість відповідача по орендній платі в сумі 1047,80 грн, за несвоєчасну сплату якої нарахована пеня в сумі 12,51 грн, а у листі від 22.12.2025 №946-20-02-3278 позивач вказав про заборгованість відповідача по орендній платі в сумі 2155,06 грн, за несвоєчасну сплату якої нарахована пеня в сумі 80,90 грн.

Листом від 09.01.2026 №17/01-04-06 Філія «Укрінтеравтосервіс Закарпаття» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотрансопртних засобів «Укрінтеравтосервіс» надіслала Товариству для підписання акти повернення з оренди нерухомого майна у зв`язку з припиненням договору оренди та просила після підписання таких актів повернути їх балансоутримувачу.

До листа балансоутримувача від 09.01.2026 №17/01-04-06 на адресу Товариства долучено копію акту повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, примірник якого надсилався Товариству для підписання.

Листом від 11.02.2026 №17/01-04-62 балансоутримувач повідомив позивача і відповідача про те, що станом на 12.02.2026 орендар не підписав акти повернення з оренди майна та не надіслав жодних заперечень щодо їх підписання, чим порушив умови договору, вимоги законодавства та ст.785 ЦК України, що є підставою нарахування до стягнення з Товариства пені у виді подвійного розміру орендної плати.

З метою досудового врегулювання спору, 23.02.2026 Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» лист - претензію за №946-20-02-970, у якому позивач, повідомивши відповідача про прийняття ним наказу №1097 від 22.12.2025 «Про припинення договору оренди №134-09/06-05 від 10.09.2009 (нова редакція 02.03.2021)» з 09.01.2026, вказав, що у листі від 11.02.2026 №17/01-04-62 балансоутримувач повідомив позивача про непідписання Товариством актів повернення з оренди майна та не надіслання Товариством жодних заперечень щодо їх підписання. Відтак позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення орендованого майна. Водночас у цьому ж листі позивач зазначив про заборгованість відповідача з орендної плати за договором до державного бюджету в розмірі 2328,65 грн, нараховану за несвоєчасну сплату орендної плати до державного бюджету пеню у розмірі 126,66 грн (за період 15.09.2025-09.01.2026), а також вказав, що з 10.01.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» нараховується до державного бюджету неустойка у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування до дня повернення майна, а відтак за період з 10.01.2026 по 31.01.2026 відповідачу нарахована неустойка у розмірі 2245,14 грн.

У цьому ж листі №946-20-02-970 від 23.02.2026 23.02.2026 Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило ТОВ «ЧОП-ТРАНС-1», що у разі непогашення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки, неповернення орендованого майна, позивач буде вживати заходи у встановленому законодавством порядку щодо стягнення вказаної заборгованості та повернення майна у судовому порядку.

До позовної заяви позивачем долучено розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати до державного бюджету за договором за період з 01.01.2025 по 09.01.2026, з якого вбачається, що за означений період позивачем нарахована до сплати відповідачу орендна плата до державного бюджету в сумі 6817,15 грн із розрахунку 790,90 грн орендної плати за один місяць у 2025 році (з якої підлягає сплаті до державного бюджету 553,63 грн (тобто 70% від вказаної суми, відповідно до п.3.3 договору) та зазначена нарахована орендна плата у 2026 році (як вбачається за 9 днів січня 2026 року в сумі 247,98 грн (з якої підлягає сплаті до державного бюджету 173,59 грн (тобто 70% від вказаної суми, відповідно до п.3.3 договору). У вказаному розрахунку зазначено про загальну сплату відповідачем у 2025 році (21.03.2025 та 28.05.2025) орендної плати до державного бюджету за вказаний період в сумі 4488,50 грн, а відтак зазначено про борг відповідача за період з 01.01.2025 по 09.01.2026 в сумі 2328,65 грн.

У долученому позивачем до позовної заяви розрахунку пені за договором, вказано про нараховану пеню за період з 15.03.2025 по 09.01.2026 в сумі 138,16 грн, сплачену пеню в сумі 11,50 грн та заборгованість за пенею в сумі 126,66 грн.

До позовної заяви позивачем долучено розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення повернення майна оренди по договору за період з 10.01.2026 по 31.03.2026, з якого вбачається, що за означений період нарахована неустойка в загальній сумі 8572,34 грн, з якої: за 22 дні січня 2026 року 2245,14 грн та за лютий і березень 2026 року по 3163,60 грн. У розрахунку неустойки вказано про несплату такої неустойки відповідачем в період з 10.01.2026 по 31.03.2026, а відтак наявність у відповідача боргу по неустойці за означений період в сумі 8572,34 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 20.07.2026 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 24.07.2026 (зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/7301/26), згідно з якими позивач з посиланням на долучені до позовної заяви докази, положення ст.785 ЦК України і постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №614 від 27.05.2025), наводить детальні пояснення та розрахунки щодо обгрунтування стягнення з відповідача 11027,65 грн, з яких: 2328,65 грн заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (у редакції від 02.03.2021), 126,66 грн пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за цим договором та 8572,34 грн - неустойка за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта оренди за цим договором, нарахована на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

З посиланням на такі докази та обставини справи позивач просить суд стягнути з ТОВ «ЧОП-ТРАНС-1» в державний бюджет заборгованість в сумі 11027,65 грн (з якої: 2328,65 грн орендна плата, 126,66 грн пеня і 8572,34 грн.- неустойка) та виселити ТОВ «ЧОП-ТРАНС-1» з орендованого вбудованого приміщення (поз. 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літ. А), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с/рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Правове обґрунтування і оцінка суду

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного 02.03.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (як орендодавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (як орендарем) та Філією «Укрінтеравтосервіс Закарпаття» УДП «Укрінтеравтосервіс» (як балансоутримувачем) в новій редакції договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 стосовно об`єкту оренди вбудованого приміщення (позиція 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літера А), розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, сільська рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Вказані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами Глави 58 ЦК України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору орендодавець передав, а відповідач прийняв після укладення договору в строкове платне користування об`єкт оренди вбудоване приміщення (позиція 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літера А), розташоване за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, сільська рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Згідно ч.1 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Щодо цього, у п.3.3. договору сторони визначили, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у такому співвідношенні: 70 відсотків суми орендної плати спрямовується до Державного бюджету України, а 30 відсотків - балансоутримувачу. Орендна плата сплачується щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(В).

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості відповідача з орендної плати до державного бюджету за договором за період з 01.01.2025 по 09.01.2026, судом встановлено, що за означений період позивачем нарахована до сплати відповідачу орендна плата до державного бюджету в сумі 6817,15 грн із розрахунку 790,90 грн орендної плати за один місяць у 2025 році (з якої підлягає сплаті до державного бюджету 553,63 грн (тобто 70% від вказаної суми, відповідно до п.3.3 договору) та зазначена нарахована орендна плата у 2026 році (як вбачається за 9 днів січня 2026 року в сумі 247,98 грн (з якої підлягає сплаті до державного бюджету 173,59 грн (тобто 70% від вказаної суми, відповідно до п.3.3 договору). У вказаному розрахунку зазначено про загальну сплату відповідачем у 2025 році (21.03.2025 та 28.05.2025) орендної плати до державного бюджету за вказаний період в сумі 4488,50 грн, а відтак з наведеного судом встановлено наявність у відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2025 по 09.01.2026 в сумі 2328,65 грн.

Згідно з п. 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відтак, з долученого позивачем до позовної заяви розрахунку пені за договором, судом встановлено обгрунтованість нарахування позивачем на підставі п.3.8. договору пені за період з 15.03.2025 по 09.01.2026 в сумі 138,16 грн, та враховуючи сплату відповідачем пені в сумі 11,50 грн, заборгованість відповідача за пенею становить 126,66 грн.

За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов`язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо вчасної сплати орендної плати, що було підставою нарахування пені, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача до Державного бюджету заборгованості по орендній платі в сумі 2328,65 грн та 126,66 грн пені підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позовної заяви не спростував, проти наявності заборгованості не заперечив.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Пунктом 12.1. договору встановлено строк договору 5 років, що діє до 09 вересня 2025 року включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 614 від 27.05.2025, договір оренди продовжений до дати, що настає через чотири місяці після дати закінчення строку дії договору до 09 січня 2026 року. Продовження договорів оренди державного майна врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 614 від 27.05.2025.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, спірний договір оренди підлягає продовженню з проведенням аукціону.

Статтею 18 згаданого Закону та пунктом 135 Порядку встановлено, що орендар, який має намір продовжити договір оренди за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Як встановлено судом, 22 грудня 2025 року Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийняло рішення про припинення 09.01.2026 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 134-09/06-05 від 10.09.2009 (нова редакція від 02.03.2021) з дати закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, про що видано Наказ за № 1097.

Водночас, умови повернення майна з оренди визначені пунктами 4.1.- 4.3 договору, за якими у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендар зобов`язаний: підписати три примірники акту повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди та звільнити майно.

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акту повернення з оренди орендованого майна відповідно до пункту 4.3. спірного договору.

Як встановлено судом, листами від 29.10.2025 №946-20-02-2382 та від 22.12.2025 №946-20-02-3278 Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило орендаря та балансоутримувача про закінчення строку дії спірного договору та повідомило про необхідність балансоутримувача протягом трьох робочих днів з дати закінчення строку зазначеного договору скласти акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надати підписані балансоутримувачем примірники для підписання орендарю, а підписаний балансоутримувачем та орендарем примірник акту повернення орендованого майна направити позивачу. Зазначеним листом також повідомлено орендаря про необхідність сплати заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені.

Листом від 09.01.2026 №17/01-04-06 Філія «Укрінтеравтосервіс Закарпаття» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотрансопртних засобів «Укрінтеравтосервіс» надіслала Товариству для підписання акти повернення з оренди нерухомого майна у зв`язку з припиненням договору оренди та просила після підписання таких актів повернути їх балансоутримувачу. До листа балансоутримувача від 09.01.2026 №17/01-04-06 на адресу Товариства долучено копію акту повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, примірник якого надсилався Товариству для підписання.

Листом від 11.02.2026 №17/01-04-62 балансоутримувач повідомив позивача і відповідача про те, що станом на 12.02.2026 орендар не підписав акти повернення з оренди майна та не надіслав жодних заперечень щодо їх підписання, чим порушив умови договору, вимоги законодавства та ст.785 ЦК України, що є підставою нарахування до стягнення з Товариства пені у виді подвійного розміру орендної плати.

З метою досудового врегулювання спору, 23.02.2026 позивач скерував на адресу відповідача лист - претензію за №946-20-02-970, у якому, повідомивши відповідача про прийняття ним наказу №1097 від 22.12.2025 «Про припинення договору оренди №134-09/06-05 від 10.09.2009 (нова редакція 02.03.2021)» з 09.01.2026, звернувся до відповідача з вимогою про повернення орендованого майна. Водночас у цьому ж листі позивач зазначив про заборгованість відповідача з орендної плати за договором до державного бюджету в розмірі 2328,65 грн, а також вказав, що з 10.01.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» нараховується до державного бюджету неустойка у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування до дня повернення майна.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»: у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За обставинами цієї справи, балансоутримувач вчинив дії, спрямовані на повернення з оренди майна, які передбачені договором: склав акти повернення з оренди орендованого майна, які 09.01.2026 надіслав на адресу орендаря для ознайомлення та підписання.

Відтак, процедура, передбачена умовами договору щодо його припинення, зі сторони орендодавця і балансоутримувача була дотримана.

На момент розгляду справи, приміщення (поз. 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літ. А), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2, всупереч умов договору не повернуто відповідачем, підписаного акта про повернення майна в матеріалах справи немає. Відтак позовні вимоги про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» з цього орендованого вбудованого приміщення підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Позивач просить суд стягнути 8572,34 грн неустойки.

Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, договір найму (оренди) є підставою для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному - сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Неустойка, за частиною другою статті 785 ЦК України, має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Суд звертає увагу, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка стягнення, якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами спору, відповідач свого обов`язку по своєчасному поверненню орендованого майна не виконав.

Частиною 1 та 2 ст. 785 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до зазначеної норми, однією із основних умов застосування положень ст. 785 Цивільного кодексу України як щодо зобов`язання повернути майно, так і щодо сплати неустойки є встановлення факту припинення дії договору та користування річчю поза межами дії договору без наявності на те правових підстав.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду. Відповідач також не дотримався свого обов`язку щодо повернення об`єкта оренди та продовжував ним користуватися навіть після припинення договору.

Тому, суд вважає, що за обставин нездійснення дій відповідачем щодо повернення майна із оренди, порушено права позивача в цій справі, що відповідно є підставою для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, пені та неустойки, а також повернення майна шляхом виселення відповідача.

Перевіривши поданий розрахунок, підстави та правильність нарахування суми неустойки, судом встановлено, що вимога про стягнення з відповідача 8572,34 грн неустойки підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтованості рішення

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. ст. 13 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжної інструкції №73 (внутрішній номер 500581786) від 13.04.2026, при подачі позову через систему «Електронний суд ЄСІТС» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, неустойки за несвоєчасне повернення майна та виселення з орендованого приміщення у зв`язку з припиненням договору оренди державного майна, позивачем сплачено судовий збір у сумі 5324,80 грн.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Відтак, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (код ЄДРПОУ 20448719, місцезнаходження 58023, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Південно-кільцева, будинок 51) до Державного бюджету України 11027,65 грн (одинадцять тисяч двадцять сім гривень 65 копійок), з яких: 2328,65 грн (дві тисячі триста двадцять вісім гривень 65 копійок) заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №134-09/06-05 від 10.09.2009 (у редакції від 02.03.2021), 126,66 грн (сто двадцять шість гривень 66 копійок) пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за цим договором та 8572,34 грн (вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 34 копійки) - неустойка за прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта оренди за цим договором, нарахована на підставі ч.2 ст.785 ЦК України.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (код ЄДРПОУ 20448719, місцезнаходження 58023, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Південно-кільцева, будинок 51) з орендованого вбудованого приміщення (поз. 40 за планом) площею 3,0 кв.м на другому поверсі адмінбудинку (літ. А), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Соломонівська, МАПП «Тиса», будинок 2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОП-ТРАНС-1» (код ЄДРПОУ 20448719, місцезнаходження 58023, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Південно-кільцева, будинок 51) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (код ЄДРПОУ 42899921, місцезнаходження 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, 4) 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене і підписане 01.09.2026.

Суддя С.В. Сисин