Постановление суда № 139435604, 02.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10596/26

н/п 2/953/5452/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження та витребування доказів поданого у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 32 632,29 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що позивач отримав право вимоги до відповідача за договором відступлення права вимоги, яким передано право вимоги до відповідача за кредитним договором, зобов`язання за яким відповідач не виконав. До позову долучено, зокрема, копії договорів факторингу, докази оплати за такими та розрахунок заборгованості.

Суд ухвалою від 03.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав та призначив справу до розгляду на 02.09.2026.

10.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів, а саме: договір відступлення права вимоги (факторингу) з усіма додатками та реєстром боржників у частині, що стосується мене; докази оплати позивачем за договором відступлення права вимоги; детальний помісячний розрахунок заявленої до стягнення суми з розмежуванням тіла кредиту, процентів та неустойки; докази направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги.

Клопотання про перехід до загального позовного провадження мотивовано таким:

-позивач не є первісним кредитором за спірними правовідносинами. Обставини переходу права вимоги до позивача, обсяг, дійсність та момент такого переходу підлягають окремому дослідженню в змагальному процесі, а відповідні документи, що підтверджують безспірність та дійсність набутого права, до матеріалів справи належним чином не долучено;

-спірним є розмір заявленої до стягнення суми. Позивачем не надано детального помісячного (попериодного) розрахунку процентів та неустойки із зазначенням бази нарахування, процентної ставки, розрахункових періодів та сум за кожен із них, що унеможливлює перевірку відповідності нарахувань вимогам статей 12, 16, 21 Закону України "Про споживче кредитування;

-відповідач постійно проживаю за межами України (Республіка Болгарія) у зв`язку з чим потребує розумного часу для ознайомлення з матеріалами справи, отримання правничої допомоги та подання доказів;

-тому розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження є недоцільним, оскільки справа має ознаки складності та потребує повного і всебічного дослідження обставин і доказів у змагальному процесі.

13.08.2026 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

02.09.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали та повісток до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду та є належним повідомленням в розумінні ст. 128, 272 ЦПК України.

Щодо клопотання про перехід від спрощеного до загального позовного провадження

Положеннями статті 274 ЦПК України визначено перелік справ, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Так, згідно з пунктом 1 частини першої вказаної норми у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Аналогічні положення містить пункт 1 частини четвертої статті 19 ЦПК України.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України). Тобто малозначними є справи ціна позову, яких не перевищує 99 840 грн.

Ціна позову у цій справі складає 32 632,29 грн, тобто вона є малозначною в силу закону і відповідно до положень пункт 1 частини четвертої статті 19 та пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що позивач не є первісним кредитором і на спірність суми заборгованості з огляду на розповсюдженість відповідної категорії спорів, коли позивачем є не первісний кредитор. Перехід права вимоги у такому випадку доводиться заявником. Обставини обґрунтованості заборгованості суд встановлює на підставі наданих позивачем доказів та заперечень і доказів відповідача з урахуванням принципу змагальності, на який посилається сам заявник. Свою позицію відповідач має право викласти письмові у заява по суті або ж безпосередньо в судовому засіданні, яке призначено у цій справі. Суд враховує посилання відповідача про перебування за кордоном та роз`яснює йому право приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції або залучити представника.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження, оскільки ця справа є малозначною в силу закону, зміст правовідносин, такі не відносяться до категорії складних, відсутність необхідності у проведенні додаткових процесуальних дій. Доводи відповідача стосуються фактично заперечень по суті позову, однак не містять викладу обставин складності справи та, відповідно, необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження. При цьому розгляд цієї справи проводиться за правилами спрощеного провадження з призначенням засідання та можливістю участі в ньому сторін.

Водночас з метою забезпечення права відповідача на викладення своєї позиції, суд вважає за можливе задовольнити його клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо витребування

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Так, відповідач заявив клопотання про витребування доказів. Водночас такі докази, окрім повідомлення боржника про відступлення права вимоги, долучені позивачем до позову, а тому таке клопотання у зазначеній частині визнається безпідставним. Відповідач має зареєстрований електронний кабінет та, відповідно доступ до електронних матеріалів справи і може з ними ознайомитись. Не згода з розрахунком позивача є підставою для подання свого контррозрахунку з наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів підлягає частковому задоволенню в частині витребування доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

Керуючись статтями 2, 19, 84, 259 261, 274, 277, 279 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням залишити без задоволення.

2. Клопотання відповідача про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" докази направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги.

Вказану інформацію необхідно надати суду у 10 денний строк з дня отримання ухвали.

3. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задовольнити.

Відкласти розгляд справи до 29 вересня 2026 року на 12:00 год.

Роз`яснити відповідачу право знайомитись з матеріалами справи в електронні формі; право участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції; право залучити представника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Роман ВІТЮК