Решение № 139434718, 03.09.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1341/26

Номер провадження 2/184/1138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

03 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Гукової Р.М.,

за участю секретаря судових засідань Бринзи Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Покров в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання як колишньої дружини до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення заяви до суду. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб з 25.04.2025р. по 13.01.2026р. Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . На даний час сторони проживають окремо, відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дружини. Позивач не має змоги працювати, оскільки доглядає за сином, а тому потребує матеріальної допомоги з боку свого колишнього чоловіка.

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026р. суддею прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено вищевказану справу до розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Крім того, просить розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив, відзив не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 25.04.2025р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб.

Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області справа № 184/2690/25 від 13.01.2026р. шлюб між сторонами розірвано.

Як вказує позивач, її колишній чоловік в добровільному порядку не надає їй матеріальної допомоги. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має змоги працювати.

Відповідно до ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується статтею 76 СК України, за змістом якої розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу; після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу; особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Аналіз норм статей 75 і 76 СК України дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом (Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15, від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17 та від 11 жовтня 2018 року у справі № 161/16931/16-ц).

Відповідно до ч.3 ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, у суду відсутні відомості щодо стану здоров`я чи матеріального стану відповідача, які б перешкоджали задоволенню позовних вимог.

Отже,суд приходить до висновку,що відповідач має можливість надавати допомогу своїй колишній дружині,яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання колишньої дружини ОСОБА_1 та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення їхньою дитиною трьох років.

За змістом ч.1 ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання про судовий збір вирішується судом у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180,181,182,184, 191 СК України, ст.ст. 263-265, 280, 281, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на її утримання як колишньої дружини у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду, тобто з 18.06.2026р. і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Київі/м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок: № UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.09.2026р.

Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова