Постановление суда № 139434648, 28.08.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6138/25

Провадження № 1-кп/0182/206/2026

У Х В А Л А

28.08.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Нікополі об`єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2024 за № 12024041360000095, 17.12.2025 за № 12025040000001728 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично мешкає у АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь Дніпропетровської області, який фактично мешкає у АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Ташкент, Республіка

Узбекистан, який зареєстрований та фактично проживає у

АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Нікополь, Дніпропетровської

області, яка фактично проживає

АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження м. Орджонікідзе, Дніпропетровської

області, який фактично проживає у

АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження м. Орджонікідзе

Дніпропетровської області, який фактично проживає у

АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Орджонікідзе

Дніпропетровської області, який фактично проживає у

АДРЕСА_6 ,

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Нікополь

Дніпропетровської області, яка фактично у

АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження м. Орджонікідзе Дніпропетровської

області, який зареєстрований та фактично у

АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_12 (в режимі ВКЗ з власного пристрою),

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 (всі в залі суду),

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

(всі в режимі ВКЗ з власних пристроїв),

в с т а н о в и в:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебувають об`єднані кримінальні провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2024 за № 12024041360000095, 17.12.2025 за № 12025040000001728 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2024 за № 12024041360000095 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.

Щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У зв`язку із внесенням застави обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 та ОСОБА_4 останні вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_11 незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити йому строк домашнього арешту ще на 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при продовженні та зміні запобіжного заходу, а саме ризики: п. 1 - переховування від органу слідства і суду, до чого їх може спонукати тяжкість можливого покарання, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, що унеможливлює звільнення від покарання з іспитовим строком; п. 3 незаконно впливати на свідків з метою уникнення від відповідальності; п. 5 вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки строк дії попередньої ухвали скінчився, а процесуальні ризики продовжують існувати.

Прокурор вважає, що застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та не здатні запобігти наявним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_11 заперечував проти продовження строку домашнього арешту, оскільки під час дії попередніх ухвал порушень з його боку не було, він сумлінно виконував всі обов`язки, з`являвся в судові засідання. Просив застосувати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_13 також заперечувала проти клопотання прокурора. Просила застосувати до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту лише у нічний час з 23.00 год. до 5.00 год. Її підзахисний добросовісно виконує умови домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечував. Пояснив, що потребує коштів для існування, а тому повинен мати змогу працювати. Зараз неофіційно працює на встановленні антидронових сіток.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_13 також заперечувала проти клопотання прокурора. Просила застосувати до її підзахисного нічний домашній арешт.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому строку домашнього арешту, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких.

В підготовчому судовому засіданні щодо цих обвинувачених було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Строк дії домашнього арешту ОСОБА_11 спливає 01.09.2026, а щодо ОСОБА_5 строк дії домашнього арешту закінчився.

Судом також було встановлено, що в період дії запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_11 його умови не порушував.

При цьому суд враховує обставини кримінальних правопорушень, те, що існує ризик переховування від суду; особу обвинуваченого ОСОБА_5 - наявність у нього постійного місця проживання, родини. Але на даний час наявні та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, суд вважає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду) об`єктивно існує, бо обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватися від суду шляхом переходу на нелегальне становище, виїзду на непідконтрольну Україні територію. Це твердження узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005, в якому зазначено, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Також суд вважає, що наявний і продовжує існувати й ризик незаконного впливу на свідків, оскільки висунута обвинуваченому підозра, в тому числі, ґрунтується і на показах свідків, а, оскільки обвинувачений має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочинів, то є значним ризик того, що обвинувачений може вдатися до погроз або застосування насильства до свідків з метою відмови або зміни в подальшому ними показань з метою уникнення відповідальності.

Що стосується наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що такий ризик теж існує, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у систематичному вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у складі злочинної організації. Обвинувачений ніде не працює, офіційних джерел заробітку не має, що дає підстави вважати, що він існує за рахунок грошових коштів, отриманих від незаконного збуту наркотиків. Тому на думку суду цей ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також доведений та обґрунтований.

При цьому суд враховує й положення ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за злочини, в яких вони обвинувачуються - систематичне вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у складі злочинної організації. На думку суду ризики, зазначені прокурором, доведені та обґрунтовані, а тому клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного захожу вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.

Окрмі того, відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, суд враховує положення ч. 6 ст. 181 КПК України, відповідно до яких строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

При цьому судом було встановлено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_11 було застосовано ухвалою суду від 26.03.2026, який в подальшому ухвалами від 15.05.2026 та 02.07.2026 продовжувався ще на два місяці. Отже сукупний строк перебування обвинуваченого під домашнім арештом вже досягнув шести місяців, а тому після закінчення цього строку, а саме 01.09.2026, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_11 припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Тому в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_11 слід відмовити.

На підставі викладеного клопотання прокурора про продовження та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. 5 ст. 194, ч. 3 ст. 315 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши в період часу з 22.00 год. до 6.00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу суду.

Покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Покров, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 відмовити.

Копію ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надіслати для виконання до ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на них зобов`язань.

Строк дії ухвали не більше ніж 60 діб, тобто до 25.10.2026 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу та виконанням обов`язків здійснює прокурор.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1