Решение № 139433734, 02.09.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 705/7796/25

2/706/391/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Моспана В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр монтаж енерго» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 22.12.2025 звернулась через систему «Електронний суд» до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Центр монтаж енерго», в якій просить стягнути із відповідача моральну шкоду в розмірі 1 000 000 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 у цивільній справі №705/2159/19 визнано незаконним та скасовано наказ від 03.07.2019 № 25 Приватного підприємства «Центр монтаж енерго» про припинення трудового договору (контракту) з юрисконсультом ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта Приватного підприємства «Центр монтаж енерго». Стягнуто із ПП «Центр монтаж енерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 04 липня 2019 року по 17 березня 2025 року у розмірі 346 882,80 грн з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з ПП «Центр монтаж енерго» на користь ОСОБА_1 , та в частині розподілу судових витрат змінено. Стягнуто з ПП «Центр монтаж енерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751,08 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з ПП «Центр монтаж енерго» в дохід держави 12 909,13 грн судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 набрала законної сили з дня її ухвалення.

Позивач зазначає, що незаконним звільненням та порушенням трудових прав з боку відповідача їй завдано моральну шкоду. Так, з моменту її працевлаштування (01.03.2019) до моменту повідомлення про звільнення (02.05.2019) минуло лише два місяці. Оскільки вона працевлаштовувалась вперше після ВУЗу та не пропрацювала протягом гарантованого законодавством строку на підприємстві, а саме два роки - звільнення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України свідчить про грубе, умисне та свідоме порушення відповідачем трудових прав позивача.

Позивач наголошує, що внаслідок протиправних дій відповідача, вона із 04.07.2019 по 17.03.2025 перебувала у стані тривалого безробіття у зв`язку з неможливістю бути конкурентоздатною на ринку праці через відсутність стажу роботи, що призвело до труднощів у організації життя. Уманським міським центром зайнятості припинено виплату позивачу допомоги по безробіттю. Із січня 2020 року до 17.03.2025, тобто 5 років 3 місяці, позивач перебувала в тривалому скрутному положенні через відсутність доходів та роботи за фахом, що призвело до втрати засобів для існування. У зв`язку з незаконним звільненням було порушено звичний життєвий уклад позивача, їй довелось тривалий час захищати порушені права в судових та правоохоронних органах з метою досягнення відновлення справедливості, що тривало 6 років 3 місяці 2 дні та триває до тепер.

Необхідність постійної боротьби за порушене право призвело до постійного нервового напруження, хронічного стресу, тривожності, напруги, розчарування, відчуття несправедливості, тривалої невизначеності, що негативно позначились на стані здоров`я у вигляді постійного головного та м`язевого болю, безсоння, стрімкої втрати ваги, що складає близько 20 кг, значного погіршення зору, втрати апетиту, депресії, загострення та появі нових хронічних хвороб.

ОСОБА_1 стверджує, що судом встановлено преюдиційний факт умисного та свідомого грубого порушення законних прав позивача, яке полягало у безпідставній зміні істотних умов праці, незаконному припиненні трудових правовідносин, порушені права на працю молодого спеціаліста гарантованого ст. 197 КЗПП, а відтак позивач має право на отримання моральної шкоди, як відшкодування понесених нею втрат немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань та негативних змін в житті, яких позивач зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси, порушенням нормального способу та укладу свого життя і необхідністю прикладення додаткових зусиль для відновлення попереднього стану, що тривало впродовж 6 років 3 місяців 2 днів.

Позивач, враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих відносинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважає справедливою сатисфакцією втрат немайнового характеру в розмірі 1 000 000 грн.

У зв`язку із задоволенням самовідводів суддів та неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи, на підставі розпорядження голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 6 від 12.01.2026 цивільна справа №705/7796/25 в порядку ч. 4 ст. 31 ЦПК України передана до Христинівського районного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного суду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

13.04.2026 позивач через систему «Електронний суд» подала заяву про зменшення позовних вимог, в якій посилаючись на приписи ч. 3 ст. 13, п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, з метою дотримання принципів розумності та співмірності, із урахуванням актуальної судової практики, просить стягнути із ПП «Центр монтаж енерго» у відшкодування моральної шкоди 120 000 гривень замість зваленого в позові 1 000 000 гривень.

Постановленою 19.05.2026 судом ухвалою прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву з урахуванням зменшених позовних вимог.

02.06.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає про безпідставність позовних вимог, вважає подану ОСОБА_1 позовну заяву юридично необґрунтованою, бездоказовою та такою, що має ознаки зловживання процесуальними правами.

Представник відповідача стверджує, що фактично позивач намагається:

- трансформувати інститут моральної шкоди у каральний механізм;

- повторно покласти відповідальність за одне й те саме порушення на відповідача;

- замінити обов`язок доказування емоційним описом життєвих обставин, не підтверджених допустимими доказами.

Наводячи хронологію процесуальних дій у цивільній справі №705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Центр монтаж енерго», представник відповідача повідомляє, що позивач у межах означеної справи вже заявляла позовні вимоги про стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 1 000 000 гривень, завданої незаконним звільненням. Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 07.12.2022, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 22.02.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки в зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу від 12.04.2019 № 0013, визнання незаконним та скасування наказу від 26.04.2019 № 16 та стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

Повторне звернення до суду з тотожними вимогами, на переконання представника відповідача, суперечить принципу правової визначеності та є неможливим.

Крім того, тривалість розгляду об`єднаної цивільної справи № 705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Центр монтаж енерго» представник відповідача пов`язує із процесуальною поведінкою позивача та її представника, які в межах даної справи заявили суддям першої, апеляційної та касаційної інстанцій 130 відводів, 30 із яких стосувалися судді Шполянського районного суду Черкаської області Сивоконя С.С. По суті справа була розглянута за 3 судові засідання або 5 год 15 хв. Викладені факти, на переконання представника відповідача, є підтвердженням затягування розгляду справи з боку ОСОБА_1 та спростовує її твердження щодо порушення звичайного життєвого укладу та необхідності тривалого часу для захисту порушених прав в судових та правоохоронних органах з метою досягнення відновлення справедливості.

Заперечуючи проти заявленого до стягнення розміру моральної шкоди, представник відповідача вказує, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілої особи не повинен призводити до її збагачення. Тоді як, процесуальна поведінка позивача та її представника свідчить про їх свідомий намір збагатитись. За період часу із 2019 по 2025 роки вони неодноразово звертались до судових органів, у тому числі до Вищої ради правосуддя (56 звернень), Монастирищенського районного суду Черкаської області, ПП «Уманьгаз», УКП «Уманьтеплокомуненерго», Маньківського районного суду Черкаської області, Уманської окружної прокуратури, Христинівського районного суду Черкаської області, Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Жашківського районного суду Черкаської області, Черкаського апеляційного суду, Кропивницького апеляційного суду, Черкаського окружного адміністративного суду, КНП «Уманська ЦМЛ», Відділу Державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Тому, представник відповідача ставить під сумнів спричинення моральної шкоди у вказаний період саме неправомірним діями відповідача, а не іншими суб`єктами, адже розмежувань позивач не надала.

У провадженні Христинівського районного суду Черкаської області та

Черкаського окружного адміністративного суду перебували справи №№ 705/1710/25; 705/1967/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); №705/3589/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); №705/7996/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); № 705/7996/25 (в провадженні); №705/1941/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); №705/3588/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); №705/4097/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); №580/3532/25 (за заявою позивача залишено без розгляду); №580/7117/25 (залишено без розгляду - позивач не усунула недоліки); №580/7117/25 (залишено без розгляду - позивач не усунула недоліки).

Представник відповідача з огляду на вищевикладені обставини констатує, що позивач своєю активною поведінкою повністю спростовує заподіяння їй моральної шкоди, психоемоційних порушень, інших немайнових втрат, оскільки якщо навіть вони і були, то лише за ініціативи самої позивачки, а тому відношення до відповідача жодним чином не мають.

Відсутність будь - яких психоемоційних порушень, а відповідно і їх заподіяння з боку відповідача підтверджується наданими позивачем результатами медичних оглядів від 20.03.2025 та 28.05.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 придатна до роботи за професією юрисконсульт.

Представник ПП «Центр монтаж енерго» переконує, що стягнення із відповідача моральної шкоди призведе до повторної відповідальності роботодавця. Судами у справі № 705/2159/19 уже поновлено позивача на роботі, стягнуто 693 751,08 грн середнього заробітку, допущено негайне виконання рішення суду. Таким чином, порушене право позивача було відновлено у повному обсязі із застосуванням передбачених законом компенсаційних механізмів. Стягнутий середній заробіток виплачений ОСОБА_1 роботодавцем.

Відшкодування моральної шкоди не може використовуватись як засіб повторного покарання особи, яка вже зазнала відповідальності за порушення, а заявлена вимога у 120000 грн фактично не компенсує немайнові втрати, а створює надмірний фінансовий тягар для підприємства, що суперечить принципу правової визначеності. Заявлений до стягнення розмір моральної шкоди у 120 000 грн не має жодного розрахунку, не співвідноситься із судовою практикою, є довільним та спекулятивним. При зверненні до суду позивачем було заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн, однак у подальшому 13.04.2026 до суду подано заяву про зменшення позовних вимог до 120 000 грн. Такі дії свідчать про відсутність у позивача будь-яких об`єктивних критеріїв визначення розміру моральної шкоди та належного обґрунтування заявлених вимог. Різниця між первісно заявленою сумою та сумою після зменшення становить 880 000 грн, що фактично підтверджує довільний характер визначення розміру позовних вимог.

Крім іншого, представник відповідача зауважує, що позивач не довела наявності жодного із елементів деліктного правопорушення, як то: протиправної поведінки; наявності моральної шкоди; причинного зв`язку та вини. Для отримання компенсації моральної шкоди в трудових спорах недостатньо лише констатувати факт порушення прав (наприклад, затримка зарплати чи незаконне звільнення). Працівник має довести наявність моральних страждань, втрат немайнового характеру, їх причини та розмір. Сам факт порушення трудового права не є безумовною підставою для компенсації моральної шкоди. А позивач не надала доказів депресії, хронічного стресу, різкого погіршення здоров`я, втрати ваги, безсоння тощо.

Причиною відмови роботодавців від працевлаштування позивача, за доводами представника відповідача, став не стаж позивача, а інші суб`єктивні причини.

Позов про стягнення моральної шкоди у даній справі є одним із різновидів зловживання правом, спрямованим не на компенсацію реальних немайнових втрат, а на отримання додаткової неправомірної вигоди шляхом перекладання на відповідача наслідків власної, умисної та системної процесуальної поведінки.

З огляду на зазначені вище обставини представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а дії позивача визначити зловживанням процесуальними правами через подання завідомо безпідставного позову.

08.06.2026 позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив. У даній заяві по суті справи позивач вказує, що ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 07.12.2022 (ЄДРСР № 107752046) у цивільній справі №705/2159/19 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ПП «Центр монтаж енерго в частині визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу від 12 квітня 2019 № 0013, визнання незаконним та скасування наказу від 26 квітня 2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та відшкодування моральної шкоди. В ухвалі від 07.12.2022 судом роз`яснено, що позивач після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, позовна вимога про стягнення моральної шкоди у цивільній справі №705/2159/19 не була розглянута по суті у зв`язку з її поверненням позивачу без розгляду ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 07.12.2022, яка залишена без змін в цій частині постановою Черкаського апеляційного суду від 22.02.2023 та постановою ВС КЦС від 10.10.2023.

Позивач стверджує, що представник відповідача вводить суд в оману стверджуючи, що тривалий розгляд цивільної справи №705/2159/19 зумовлено діями позивача. Такі доводи представника підприємства спростовано Кропивницьким апеляційним судом, який у постанові від 05.11.2025 під час розгляду цивільної справи №705/2159/19 виснував, що доводи ПП «Центр-монтаж - енерго» про те, що у ході розгляду справи судом першої інстанції дії позивача мають всі ознаки навмисного затягування судового процесу, а також зловживання процесуальними правами не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом. Постанова Кропивницького апеляційного суду має преюдиційне значення у спірних правовідносинах, а тому позивач звільнена від доказування обставин щодо відсутності її вини у тривалості розгляду справи. На переконання позивача, тривалий розгляд справи було зумовлено і діями відповідача, представники якого систематично подавали клопотання про відкладення розгляду справи без поважних причин та за відсутності доказів, а адвокат Каленська С. здійснювала представництво підприємства за відсутності повноважень. На тривалість розгляду справи впливали і інші причини, серед яких зняття справи із розгляду судом, заявлення суддями самовідводів, закінчення відведеного для розгляду справи часу тощо.

Щодо доводів про труднощі працевлаштування позивач вказала, що внаслідок протиправних дій відповідача, вона із 04.07.2019 по 17.03.2025 перебувала у стані тривалого безробіття у зв`язку з неможливістю бути конкурентоздатною на ринку праці через відсутність 2-річного стажу роботи, що призвело до труднощів у організації життя, що підтверджується відповіддю Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості від 16.12.2025. Надані представником відповідача відповіді КНП «Уманська ЦМЛ», ТОВ «Уманьпиво», ПрАТ «Уманьгаз», АТ «Вітаміни», ТОВ «Рост», ДРЗ «Уманський професійний ліцей», Виконавчим комітетом Паланської сільської ради, ПП «Фенікс Агро» та ТОВ «Екоклінер» підтверджують доводи позивача про неможливість бути конкурентоздатною на ринку праці, оскільки вимоги до юридичного стажу становили від 1-го до 5-ти років, проте у позивача на момент пошуку роботи було всього 4 місяці замість передбачених законом 2-х років, як молодого фахівця прийнятого на роботу вперше після закінчення вищого навчального закладу.

Покликаючись на приписи чинного трудового законодавства, позивач зауважує, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи винятків для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин. Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Преюдиційний факт грубого порушення трудових прав позивача встановлено рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 та постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025, що звільняє позивача від доказування факту вини відповідача.

У поданому 15.06.2026 до суду запереченні на відповідь на відзив представник відповідача посилається на виключно суб`єктивний характер доводів позивача, які ґрунтуються переважно на власному сприйнятті обставин та не підтверджені жодними об`єктивними доказами, зокрема: медичними довідками; висновками лікарів чи психологів; документами щодо погіршення стану здоров`я; доказами проходження лікування; іншими належними та допустимими доказами, які б свідчили про наявність саме моральних страждань та їх обсяг.

Позивачем також не доведено, що саме дії чи бездіяльність відповідача стали безпосередньою та єдиною причиною заявлених моральних переживань. Натомість із матеріалів справи вбачається наявність інших життєвих обставин та судових спорів за участю позивача, які також могли впливати на її емоційний та психологічний стан, що виключає можливість безумовного пов`язування заявленої моральної шкоди виключно з діями відповідача.

Крім того, позивачем не надано жодного належного обґрунтування розміру заявленої до стягнення моральної шкоди. Визначений позивачем розмір є довільним, не підтверджений доказами та не містить будь-яких об`єктивних критеріїв його розрахунку. Сам по собі факт виникнення трудового спору, звернення особи до суду чи незгода працівника з рішеннями роботодавця не є безумовною та автоматичною підставою для відшкодування моральної шкоди.

Позивача було поновлено на роботі на підставі судового рішення, яке відповідачем виконано у повному обсязі, а також виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим її трудові та майнові права були відновлені у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані факту заподіяння моральної шкоди, ані її розміру, ані наявності причинно-наслідкового зв`язку.

Зміна ваги та погіршення стану здоров`я позивача може бути наслідком різних життєвих обставин, способу життя чи інших факторів, які не пов`язані з трудовими правовідносинами між сторонами.

Труднощі позивача у її працевлаштуванні не були спричинені звільненням з ПП «Центр монтаж енерго». Зі змісту наданих сторонами доказів вбачається, що на час звернення позивача до потенційних роботодавців позивач не мала необхідного стажу роботи, передбаченого умовами відповідних вакансій. При цьому такий стаж не був би набутий нею навіть за умови безперервної роботи на підприємстві, оскільки на той момент ще не сплив необхідний період роботи для його набуття.

Постановленою 25.06.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою підготовче провадження у справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи. Додатково повідомила, що позов ґрунтується на рішеннях судів, які вже набрали законної сили та мають преюдиційне значення. Шполянським районним судом та Кропивницьким апеляційним судом підтверджено факт умисного та грубого порушення її трудових прав, зокрема права молодого спеціаліста на працю протягом гарантованого строку - не менше двох років. Незаконним звільненням їй завдано моральної шкоди. Стан правової невизначеності тривав майже шість років, постійне нервове напруження, стрес та депресія, спричинені необхідністю тривалої боротьби за свої права. У результаті незаконного звільнення порушено її нормальний життєвий уклад, позивач була змушена витрачати надмірну кількість часу на ознайомлення з матеріалами справи, які складають понад 30 томів, та брати участь у судових процесах, включаючи кримінальне провадження за фактом незаконного звільнення. Через незаконне звільнення позивач мала лише 4 місяці стажу замість гарантованих державою 2 років. Це призвело до того, що інші роботодавці відмовляли їй у працевлаштуванні через відсутність достатнього досвіду. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 120 000 гривень - по 20 000 гривень за кожен рік шестирічної судової тяганини. Такий розрахунок зроблено з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити повністю та зазначила, що конфлікт розпочався у 2019 році, коли позивач ОСОБА_1 вперше працевлаштувалася на ПП «Центр монтаж енерго». Будучи молодим фахівцем, вона розраховувала на отримання досвіду, проте стала жертвою змови між роботодавцем та адвокатом Моспаном. Хоча за законом позивач мала пропрацювати два роки, її звільнили вже через кілька місяців без жодних правових підстав. Незаконне звільнення призвело до тривалого судового процесу. Протягом цього часу позивач зіткнулася з низкою труднощів: відсутність засобів до існування (весь цей період позивач не мала доходу, що суттєво вплинуло на її побут та здоров`я); психологічне та фізичне навантаження (судова справа налічує понад 30 томів, позивач була змушена самостійно вивчати матеріали, судову практику та готуватися до засідань); втрачені можливості (це було перше місце роботи позивача і замість професійного розвитку вона була змушена витрачати роки на відновлення справедливості).

Представник відповідача адвокат Моспан В.В. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, заперечуючи як сам факт заподіяння шкоди, так і її розмір - 120 000 грн. Представник відповідача стверджує, що незаконне звільнення (навіть якщо воно підтверджене судом) автоматично не означає нанесення моральної шкоди, яку не потрібно доводити. Пояснення позивача мають виключно суб`єктивний характер і ґрунтуються на власному сприйнятті, а не на фактах. У матеріалах справи відсутні об`єктивні докази спричинення моральної шкоди: медичні довідки, висновки лікарів чи психологів, документи про погіршення стану здоров`я або проходження лікування. Загальні твердження про стрес та переживання не є належними доказами в розумінні закону. У даній справі позивач не довела: характер, тривалість, інтенсивність страждань та наслідки для звичного способу життя. Тривалий розгляд справи обумовлений діями самої позивачки та її представника, які подали 130 заяв про відвід складу суду, чинили тиск на суддів. Позивач раніше вже заявляла вимогу про відшкодування моральної шкоди у справі про поновлення на роботі, яка залишена без розгляду Ватутінським міським судом, а тому повторне звернення з аналогічними вимогами через три роки суперечить принципу правової визначеності.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Судом встановлено, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 у справі №705/2159/19 наказ ПП «Центр монтаж енерго» №25 від 03.07.2019 про припинення трудового договору (контракту) з юрисконсультом ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст 40 КзпП України визнано незаконним та скасовано. Поновлено позивача на посаді юрисконсульта ПП «Центр монтаж енерго». Стягнуто із підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 04.07.2019 по 17.03.2025 у розмірі 346 882,80 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 9 на звороті 18 Т.1).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року змінено в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго» на користь ОСОБА_1 , та в частині розподілу судових витрат. Стягнуто з Приватного підприємства «Центр монтаж енерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751,08 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з ПП «Центр - монтаж - енерго» в дохід держави 12 909,13 грн. В іншій частині рішення Шполянського районного суду Черкаської області залишено без змін (а.с. 18 на звороті 23 Т.1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення її на посаді юрисконсульта ПП «Центр монтаж енерго», суди виходили із того, що позивач закінчила у 2018 році вищий навчальний заклад - Академію праці, соціальних відносин і туризму, та отримала ступінь вищої освіти бакалавр. Наказом № 06-к від 28.02.2019 директора ПП «Центр монтаж енерго» ОСОБА_1 прийнята на своє перше робоче місце з 01.03.2019 на посаду юрисконсульта, а звільнена з посади 03.07.2019, тобто до закінчення гарантованого державою для працевлаштування дворічного строку. З огляду на ці обставини суди виснували про незаконність звільнення ОСОБА_1 із посади юрисконсульта на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновили позивача на попередній посаді.

Стягуючи середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (із 04.07.2019 по 17.03.2025), Кропивницький апеляційний суд вказав на відсутність вини ОСОБА_1 у розгляді справи більше одного року.

Згідно довідок Черкаського ОЦЗ №202505200014775 від 20.05.2025, №202505200014777 від 20.05.2025, №202505200014779 від 20.05.2025, ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна в Уманській філії Черкаського обласного центру зайнятості із 10 липня 2019 року по 16 червня 2022 року, із 17 червня 2022 року по 17 серпня 2022 року, із 25 серпня 2022 року по 18 березня 2025 року (а.с. 6 9 Т.1).

Допомога по безробіттю ОСОБА_1 нарахована за період із серпня по грудень 2019 року в сумі 2 853,24 грн (а.с. 8 Т.1).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ОСОБА_1 за період із грудня 2020 року по лютий 2025 року заробітну плату не отримувала. У березні 2025 року ПП «Центр монтаж енерго» нарахувало позивачу 12775,11 грн заробітної плати у зв`язку із прийняттям на роботу 18.03.2025 (а.с. 25 26 Т.1).

За даними ГУ ДПС у Черкаській області дохід ОСОБА_1 за період із січня 2021 року по грудень 2021 року становив 12 100,99 грн, а із січня 2022 року по червень 2022 року 7 450,14 грн. Отримані ОСОБА_1 кошти є соціальними виплатами з відповідних бюджетів, що перераховані позивачу УПСЗН Уманської міської ради (а.с. 25 Т. 1).

Відповідно до відомостей із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 єдиним страхувальником позивача було Приватне підприємство «Центр монтаж енерго», яким нараховано позивачу, як застрахованій особі, заробіток за період із березня 2019 року по липень 2019 року та із березня 2025 року по листопад 2025 року (а.с. 26 на звороті Т. 1).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 693 751,08 грн на виконання рішення суду нараховано та виплачено ОСОБА_1 відповідачем у січні 2026 року. Сума утриманого податку з доходів фізичних осіб складає 124 875,19 грн, військового збору 34 687,55 грн. Викладене підтверджується дослідженими в судовому засіданні в електронному вигляді відомостями Додатку Д1 та Додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, що долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву від 02.06.2025.

Факт перерахунку ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 534 188,34 грн згідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 підтверджується платіжною інструкцією №453 від 06.01.2026, що долучена представником відповідача до відзиву на позовну заяву та досліджена судом в електронній формі.

Надана на запит ОСОБА_1 Уманською філією Черкаського обласного центру зайнятості відповідь №16.1-11/888 від 16.12.2025 свідчить про те, що упродовж періоду із 04.07.2019 по 16.03.2025 ОСОБА_1 неодноразово направлялась для працевлаштування та роботодавцями прийнято рішення про відмову у прийнятті її на роботу у зв`язку із відсутністю досвіду (стажу) або у зв`язку із зайнятістю посади. Зокрема:

- згідно направлення від 05.08.2020 КНП «Уманська ЦМЛ» відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 07.05.2021 ТОВ «Уманьпиво» 13.05.2021 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам (відсутність необхідного досвіду роботи);

- згідно направлення від 01.07.2021 ПрАТ «Уманьгаз» 05.07.2021 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта через невідповідність її вимогам (відсутність необхідного досвіду роботи);

- згідно направлення від 21.07.2021 Виконавчим комітетом Паланської сільської ради 21.07.2021 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам (відсутність досвіду роботи);

- згідно направлення від 13.05.2022 КНП «Уманська ЦМЛ» відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта через невідповідність її вимогам (недостатній досвід роботи);

- згідно направлення від 07.06.2022 АТ «Вітаміни» 10.06.2022 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта через невідповідність її вимогам (відсутній досвід роботи);

- згідно направлення від 17.06.2022 КНП «Уманська ЦМЛ» 23.06.2022 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта через невідповідність її вимогам (відсутній досвід роботи);

- згідно направлення від 17.06.2022 АТ «Вітаміни» 22.06.2022 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юрисконсульта через невідповідність її вимогам (відсутній досвід роботи);

- згідно направлення від 22.09.2022 ТОВ «РОСТ» 29.09.2022 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 27.12.2022 ДНЗ «Уманський професійний ліцей» 19.01.2023 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через зайнятість посади;

- згідно направлення від 22.09.2023 ДНЗ «Уманський професійний ліцей» 28.09.2023 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 15.02.2024 Паланською сільською радою 21.02.2024 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 15.02.2024 ТОВ «Екоклінер» 15.02.2024 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 08.04.2024 АТ «Вітаміни» 15.04.2024 відмовлено у прийнятті Коркіяйнен Д.Д. на посаду юрисконсульта через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 02.07.2024 ПП «Фенікс Агро» 24.07.2024 відмовлено у прийнятті ОСОБА_1 на посаду юриста через невідповідність її вимогам;

- згідно направлення від 30.01.2025 КП «Уманське РЕУ № 3» 03.02.2025 відмовлено у прийнятті Коркіяйнен Д.Д. на посаду юриста через зайнятість вакансії (а.с. 23 на звороті 24 Т.1).

Із наданої 13.01.2026 Виконавчим комітетом Паланської сільської ради на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_3 відповіді №02-10/30 слідує, що у структурі Паланської сільської ради посада юриста (юрисконсульта) відсутня, водночас наявна посада головного спеціаліста юридичного відділу Паланської сільської ради. Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста юридичного відділу Паланської сільської ради від 25.01.2021 №22-кп на зазначену посаду можуть бути призначені громадяни України, які мають стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування або державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року чи стаж роботи за фахом у інших сферах управління не менше 3 років.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоклінер» на адвокатський запит адвоката Моспана В.В. 13.01.2026 надало посадову інструкцію юриста, згідно якої кваліфікаційною вимогою до кандидата є стаж роботи на посаді юриста (юрисконсульта) не менше 2 років у профільних підприємствах.

Згідно наданої 12.01.2026 КНП «Уманська ЦМЛ» Уманської міської ради відповіді на адвокатський запит представника відповідача, необхідною умовою для зайняття посади юриста станом на 05.08.2020, 13.05.2022, 17.06.2022 та на даний час є, у тому числі, наявність досвіду роботи від трьох років на посаді юриста в юридичних, аудиторських, фінансових компаніях та інших організаціях.

Відповідно до наданої на запит представника відповідача інформації для зайняття вакантної посади юрисконсульта ДНЗ «Уманський професійний ліцей» необхідний стаж роботи: для провідного юрисконсульта стаж роботи на посаді юрисконсульта 1 категорії не менше 2 років, для юрисконсульта 1 категорії не менше 2 років за посадою юрисконсульта 2 категорії, для юрисконсульта 2 категорії не менше 1 року за посадою юрисконсульта, для юрисконсульта без вимог до стажу роботи.

Судом також досліджена відповідь Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості від 13.01.2026 №15.1-12/8, надана на адвокатський запит представника відповідача та звітність за формою 3 ПН, що подана до центру зайнятості АТ «Вітаміни», Паланською сільською радою, ТОВ «Екоклінер», ТОВ «РОСТ», КНП «Уманська ЦМЛ», ПрАТ «Уманьгаз», ТОВ «Уманьпиво», ДНЗ «Уманський професійний ліцей», ПП «Фенікс Агро».

Інші надані сторонами докази заявлені вимоги та заперечення учасників справи не підтверджують, а тому при ухваленні рішення суд їх до уваги не бере.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону (стаття 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а має самостійне юридичне значення.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, тобто незаконного звільнення, що доведено преюдиційним судовим рішенням у цивільній справі і згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12, Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 у справі № 127/16375/19.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазначив позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обставини даної справи свідчать про те, що ОСОБА_1 була працевлаштована до ПП «Центр монтаж енерго» на посаду юрисконсульта із 01.03.2019. Зазначена посада була першим робочим місцем ОСОБА_1 після закінчення вищого навчального закладу, а тому на позивача поширювалися гарантії заборони звільнення упродовж двох років. Незважаючи на це, відповідач звільнив позивача через чотири місяці - 03.07.2019, тобто до закінчення гарантованого державою для працевлаштування дворічного строку.

Судами в межах розгляду цивільної справи №705/2159/19 встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_1 та поновлено її на посаді юрисконсульта ПП «Центр монтаж енерго». Зазначені обставини у даній справі мають преюдиційне значення та доказуванню не підлягають.

На посаді юрисконсульта позивач поновлена 17.03.2025, тобто через 5 років 8 місяців.

Упродовж вказаного часу ОСОБА_1 перебувала на обліку в центрі зайнятості, неодноразово направлялась до підприємств, установ, організацій для працевлаштування згідно наявних вакантних посад за спеціальністю «юрист», «юрисконсульт», проте працевлаштована не була. Доходів, окрім виплат по безробіттю та соціальної допомоги із бюджету, за період із грудня 2020 року по березень 2025 року не отримувала.

Зазначені обставини в сукупності свідчать про порушення трудових прав ОСОБА_1 , що безсумнівно призвели до негативних змін в її житті, порушенні нормального способу та укладу життя, душевних страждань позивача і потребували додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність позивачем спричинення їй моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути індивідуалізованою, конкретною та доведеною належними доказами, яких, як стверджує представник відповідача, позивач суду не надала.

Трудовим законодавством (ст. 237-1 КЗпП України ) прямо передбачено право працівника на відшкодування моральної шкоди, якщо порушення його законних прав (зокрема незаконне звільнення) призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У таких трудових спорах сам факт порушення трудових прав працівника є достатньою підставою для висновку про заподіяння йому моральних страждань, тому позивач у цих правовідносинах не зобов`язаний доводити всі деталі своїх психологічних переживань, адже порушення трудових прав апріорі викликає негативні наслідки.

Доводи представника відповідача щодо тривалості судового провадження у справі про поновлення на посаді з вини саме позивача та її представника не заслуговують на увагу. Оцінку процесуальній поведінці позивача надав Кропивницький апеляційний суд, який у постанові від 05.11.2025 вказав на відсутність вини ОСОБА_1 у розгляді справи більше одного року та стягнув із відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Участь позивача у інших судових справах, на яку покликається представник відповідача як на обставину, що могла вплинути на психоемоційний стан ОСОБА_1 , не спростовують доводів позивача щодо спричинення їй моральної шкоди незаконним звільненням. Більш того, долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву копії ухвал Христинівського районного суду Черкаської області, Ватутінського міського суду Черкаської області, Черкаського окружного адміністративного суду свідчать про наявність спору між позивачем та ПП «Центр монтаж енерго», а не із іншими установами, організаціями та особами, про що стверджує представник відповідача у заявах по суті справи.

Помилковим є твердження представника відповідача про неможливість пред`явлення ОСОБА_1 позову про стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення, оскільки така вимога вже пред`являлась позивачем та була залишена судом без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди у цивільній справі №705/2159/19 не була розглянута по суті у зв`язку із залишенням її без розгляду ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 07.12.2022, а відтак повторне звернення ОСОБА_1 із аналогічними вимогами до відповідача не суперечить вимогам статті 257 ЦПК України, не порушує принцип правової визначеності та не є проявом зловживання процесуальними правами з боку позивача у даній справі.

Визначаючи розмір компенсації за спричинену позивачу порушенням трудових прав немайнову шкоду, суд керується морально-правовими імперативами справедливості, розумності та добросовісності, виходячи із яких заявлений до стягнення розмір моральної шкоди в сумі 120 000 гривень таким критеріям не відповідає. ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів в обґрунтування саме такого розміру немайнової шкоди, як не надала і відповідного розрахунку, доказів його співмірності з заподіяною шкодою та обґрунтування достатності 120 000 грн для відшкодування перенесених позивачем моральних страждань.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих відносинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає справедливим визначити суму компенсації в розмірі 20 000 грн.

Такий розмір відшкодування, на переконання суду, є адекватним завданій ОСОБА_1 моральній шкоді та водночас не призведе до збагачення позивача за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 26.01.2026 позивачу ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору у розмірі 8 000 грн (за позовну вимогу майнового характеру про стягнення із відповідача 1 000 000 грн) до ухвалення судового рішення у справі.

У послідуючому позовні вимоги зменшені позивачем до 120 000 грн, у зв`язку із чим судовий збір підлягає обрахуванню із вказаної суми.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Судовий збір за позовну вимогу про стягнення 120 000 гривень становить: 120 000 грн х 1% = 1 200 гривень, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу встановлену у 2025 році, тоді судовий збір у даній справі становитиме 1 211,20 грн. З урахуванням подання позовної заяви в електронній формі підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8, тоді розмір судового збору складає 1 211,20 х 0,8 = 968,96 грн.

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги на 20 000 грн, що становить 16,66% від заявленої до стягнення суми 120 000 грн, із відповідача стягненню в дохід держави підлягає 161,42 грн, а із позивача 807,54 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 287 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр монтаж енерго» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства «Центр монтаж енерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства «Центр монтаж енерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 161 (сто шістдесят одна) гривня 42 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 54 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення суду складений та проголошений 02 вересня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне підприємство «Центр монтаж енерго», ЄДРПОУ 34571728, місцезнаходження: вул. Успенська, 17, м. Умань, Черкаська область, 20308.

Суддя Альона ШКОЛЬНА