№ 139429644, 02.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/995/26

02.09.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши матеріал, що надійшов з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, українця, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , займає посаду механіка другого ремонтного відділення автомобільної техніки ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2026 року до Краснокутського районного суду Харківської області від командира ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 надійшов адміністративний матеріал відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення А7033 №32/РВЗ від 26.08.2026 встановлено, що 25.08.2026 о 12 год 20 хв в районі розташування ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 солдат ОСОБА_1 , механік другого ремонтного відділення автомобільної техніки ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 був виявлений з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду в період дії воєнного стану. Даного військовослужбовця було направлено до КНП «Краснокутська ЦРЛ» КСР з метою визначення стану алкоголього сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, про що було складено Акт №5 відмови від проходження перевірки (освідчення) з метою встановлення ступеня сп`яніння солдата ОСОБА_1 від 25.08.2026.

Таким чином, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 13, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України в умовах особливого періоду перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння в місці розташування ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 та відмовився від проходження медичного огляду з метою встановлення ступеня стану алкогольного сп`яніння, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Краснокутському районному суду Харківської області.

Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.172-20 КУпАП розглядається судом протягом доби.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення з приводу інкримінованого йому правопорушення.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 3 ст.172-20КУпАП визнаються дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, а саме:

- ч. 1 - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

- ч. 2 - участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа №521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час. Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами президента України є складовою частиною особливого періоду. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196/нст від 15.07.2026, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою механіка другого ремонтного відділення автомобільної техніки ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 13).

З наявних матеріалів, в тому числі з копії зазначеного вище наказу щодо солдата ОСОБА_1 вбачається, що останній є військовослужбовцем, і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже така особа є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_1 відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту ЗСУ, перебуваючи на території військової частини, був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З огляду на матеріали справи судом встановлено, що 25.08.2026 о 12 год 20 хв в умовах особливого періоду, в період дії воєнного стану, в місці розташування ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 солдат ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, про що було складено Акт №5 відмови від проходження перевірки з метою встановлення ступеня сп`яніння від 25.08.2026.

Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення А7033 №32/РВЗ від 26.08.2026 (а.с. 3-6); Актом №5 відмови від проходження перевірки (освідчення) з метою встановлення ступеня сп`яніння від 25.08.2026, згідно якого ОСОБА_1 25.08.2026 був виявлений з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка вимова, нестійка хода) (а.с.8); копією журналу обліку амбудлаторгого прийому медичного пункту (а.с.9-10); письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.11-12), витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №196/нст від 15.07.2026 (а.с.13); службовою характеристикою ОСОБА_1 (а.с.21).

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень та приходить до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від обов`язку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-20, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В. А. Каліберда