Решение № 139427014, 03.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1459/26 Справа №447/1951/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03.09.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді -Рябчун А. В.,

за участю: секретаря судового засідання - Бойко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31155-07/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13 000,00 грн. строком на 120 днів, зі строком повернення 25 листопада 2024 року. Процентна ставка встановлена у розмірі 1,50 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. При цьому в умовах кредитного договору зазначено, що розмір процентної ставки не може бути змінено в односторонньому порядку.

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору. Взяті на себе зобов`язання, відповідно до кредитного договору, відповідач не виконала, тобто не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 36 950,00 грн. Заборгованість складається з наступного: 13 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 450,00 грн. - заборгованість за відсотками; 6 500, 00 грн. - заборгованість за пеню.

Посилається на те, що 23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором від 29 липня 2024 року у загальному розмірі 36 950,00 грн., яка складається з наступного: 13 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 450,00 грн. - заборгованість за відсотками; 6 500, 00 грн. - заборгованість за пеню та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судове засідання на 06 серпня 2026 року.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року витребувано у АТ КБ «Укрсиббанк» інформацію, що містить банківську таємницю щодо відповідачки ОСОБА_1 , та відкладено розклад справи року у зв`язку з неявкою учасників судового процесу на 03 вересня 2026 року.

У судові засідання 06 серпня 2026 року, 03 вересня 2026 року, представник позивача не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка в судове засідання 06 серпня 2026 року, 03 вересня 2026 року не з`явилась, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином в розумінні вимог пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ст.187 ЦПК України.

За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи. На підставі положень статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 підписано заяву про надання кредиту, рахунок карти № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту № 31155-07/2024 від 29 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31155-07/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13 000,00 грн. строком на 120 днів, зі строком повернення 25 листопада 2024 року. Процентна ставка встановлена у розмірі 1,50 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. При цьому в умовах кредитного договору зазначено, що розмір процентної ставки не може бути змінено в односторонньому порядку.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Стар Файненс Груп», ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 31155-07/2024 від 29 липня 2024 року, ідентифікована ТОВ «Стар Файненс Груп». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1564, 29.07.2024 19:27:32, номер телефону НОМЕР_2 .

23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників

Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 36 950,00 грн.

11 травня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу претензію, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна стороні повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29 липня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31155-07/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13 000,00 грн. строком на 120 днів, зі строком повернення 25 листопада 2024 року.Договір укладено за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатора W1564, який було надіслано 29.07.2024 19:27:32, номер телефону НОМЕР_2 ..

Судом враховано, що ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до довідки АТ «Укрсиббанк» № 31-4-01/10854-БТ від 13.08.2026 року, кошти в сумі 13 000,00 грн. були успішно зараховані на відповідний банківський рахунок до платіжної карти № НОМЕР_3 , власником якої є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

З огляду на зазначене, суд вважає доведеною обставину виконання кредитором кредитного договору. При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повне або часткове виконання відповідачем взятих зобов`язань за кредитним договором.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Відповідачем не було надано суду власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення нею кредиту у повному розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та спростовують правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Суд враховує, що розмір денної процентної ставки за кредитним договором № 31155-07/2024 від 29.07.2024 року, згідно умов кредитного договору становить 1,50% в день.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.

Таким чином, застосований позивачем розмір денної процентної ставки при нарахуванні процентів за користування кредитом, не в повному обсязі відповідає вимогам щодо розміру денної процентної ставки, встановленої Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX.

Суд робить власний розрахунок відсотків, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

За період з 29.07.2024 року до 20.08.2024 року: 23 дні. 13 000,00 грн*1,5%=195,00 грн

195,00 грн*23 дні=4 485,00 грн.

За період з 21.08.2024 року до 25.11.2025 року: 97 днів. 13 000,00 грн*1,0%=130,00 грн.

130,00 грн*97 дні=12 610,00 грн.

Разом відсотки становлять суму 17 095,00 грн.

При цьому з поданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідачка сплатила 5 950,00 грн на погашення кредитної заборгованості, які були зараховані на сплату відсотків.

Отже, сума заборгованості ОСОБА_1 в частині відсотків становить 11 145,00 грн. (17 095,00 грн. - 5 950,00 грн.), яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення штрафних санкцій/пені у розмірі 6 500,00 грн, суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню з огляду на положення пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до яких період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Встановлено, що 23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 31155-07/2024 від 29 липня 2024 року.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 липня 2024 року у загальному розмірі 30 450,00 грн, яка складається з: 13 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 450,00 грн. - заборгованість за відсотками. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначені вимоги процесуального закону ОСОБА_1 на користь вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню 1 739,61 грн. сплаченого судового збору, оскільки позов задоволено на 65,34%.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

У позовній заяві представником позивача адвокатом Усенко М. І. подано заяву про розподіл судових витрат, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У цьому випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме: ордер серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року, детальним описом наданих послуг до акту № 213 від 11.05.2026 року за договором про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт № Д/10195 від 09.03.2026 року наданих послуг, договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Ураховуючи, що позов задоволено на 65,34%, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 5 227,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 131155-07/2024 від 29 липня 2024 року в сумі у загальному розмірі 24 145,00 (двадцять чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з:

-13 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-11 145,00 грн. - заборгованість за відсотками.

-У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1 739 (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять) гривень 61 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 5 227 (п`ять тисяч двісті двадцять сім) гривень 20 копійок витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач - Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, реквізити ІВАN № НОМЕР_5 у АТ «Креді Агріколь Банк».

.Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун