Решение № 139425849, 18.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1009/26

Провадження № 2/204/2143/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 42 765 грн. 90 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 04.04.2021 року між ТОВ «Службамиттєвого кредитування та ОСОБА_1 укладено договір № 2109439549544, за умовами якого позичальнику надано кредит без конкретної мети, на суму 1 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 1 рік та сплатою відсотків у розмірі 2% за кожен день користування кредитом. 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір № 1-12 про відступлення права вимог за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109439549544. 26.08.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 75183228 про надання позики у розмірі 3 100 грн., процента ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % яка нараховується за кожен день користування позикою. 27.01.2022 року було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75183228. 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договорами № 2109439549544 та № 75183228. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2109439549544 від 04.04.2021 року, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у розмірі 32 366 грн. 07 коп., з яких 1 899 грн.32 коп. заборгованість за тілом кредиту та 30 466 грн. 75 коп. заборгованість за процентами. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 75183228 від 26.08.2021 року, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у розмірі 10 398 грн. 83 коп., з яких 3 100 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 242 грн. 10 коп. заборгованість за процентами, 49 грн. 60 коп. інфляційні збитки, 7 грн. 13 коп. нараховані 3% річних. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість за кредитними договорами, а також відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 2 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 2 березня 2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи дані позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлення в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Що стосується кредитного договору № 2109439549544 від 04.04.2021 року, то суд зазначає наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 04.04.2021 року, між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2109439549544 про надання фінансових послуг «Стандартний». Пунктом 1.1. визначено, що за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 1 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 16 днів. Згідно додатку № 2 до кредитного договору Графіку платежів, сума процентів за користування кредитом становить 608 грн. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження укладення кредитного договору, позивач долучив Анкету-заяву, додаток № 1, на отримання кредиту № 2109439549544 від 04.04.2021 року.

01.12.2021 року було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109439549544.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109439549544.

Відповідно до Витягу з додатку № 3 з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 466 грн. 75 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 899 грн. 32 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 32 366 грн. 07 коп.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази як укладення кредитного договору так і отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 1 900 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить суму у розмірі 1 899 грн. 32 коп., а тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний й повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За умовами кредитного договору № 2109439549544 від 04.04.2021 року, сторони встановили строк кредитування 16 днів, тобто до 19.04.2021 року. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Проте, позивач не надав доказів на підтвердження правильності нарахування процентів в розмірі 30 466 грн. 75 коп. Нарахування процентів в такому розмірі не узгоджуються із умовами договору про надання кредиту, відповідно до графіку платежів розмір процентів у межах строку кредитування складає 608 грн. Отже заявлена вимога позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 30 466 грн. 75 коп. є безпідставними. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2109439549544 від 04.04.2021 року, відповідачкою була здійснена часткова сплата заборгованості у розмірі 747 грн., які були розподілені та зараховані в частину оплати тіла кредиту у розмірі 0,68 грн. та в рахунок оплати відсотків у розмірі 746 грн. 32 коп. Отже, враховуючи зазначені обставини, ОСОБА_1 було сплачено відсотки передбачені кредитним договором № 2109439549544, в повному обсязі, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується кредитного договору № 75183228 від 26.08.2021 року, то суд зазначає наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 26.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75183228, відповідно до якого товариство зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти в сумі 3 100 грн. шляхом перерахування на банківську картку, а відповідач зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно умов цього договору.

Кредит надається на наступних умовах: строк позики - 30 днів, тобто до 25.09.2021 року; фіксована процентна ставка 1,99 % в день. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Перед укладанням (підписанням) Договору. Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності. Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою вебсайту, іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних», (п. 5.1 Договору позики).

На підтвердження перерахування відповідачу суми кредиту у розмірі 3 100 грн., до позовної заяви додано довідку ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», в якій зазначено що 26.08.2021 року відбувся успішний переказ на картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 .

27.01.2022 року було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75183228.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75183228.

Відповідно до Витягу з додатку № 3 реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 398 грн. 83 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 100 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7 242 грн. 01 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить суму у розмірі 3 100 грн., а тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору № 75183228 від 28.08.2021 року, сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 25.09.2021 року. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Проте, позивач не надав доказів на підтвердження правильності нарахування процентів в розмірі 7 242 грн. 10 коп. Нарахування процентів в такому розмірі не узгоджуються із умовами договору про надання кредиту, відповідно до графіку платежів розмір процентів у межах строку кредитування склав 1 850 грн. 70 коп. Отже заявлена вимога позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 7 242 грн. 10 коп. є безпідставними, отже, в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 850 грн. 70 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення за кредитним договором № 75183228 від 28.08.2021 року, інфляційних збитків у розмірі 49,60 грн. та нарахованих 3% річних у розмірі 7,12 грн., то суд зазначає, що позивачем в позовній заяві не зазначено підстави та обґрунтування за якими було нараховано зазначені суми. Крам того позивачем не надано жодного розрахунку про нарахування інфляційних збитків та 3% річних, а отже суд позбавлений можливості дослідити та оцінити правильність нарахування. Тому, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження факту надання правничої допомоги до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2025 року укладений з адвокатським об`єднанням «Лігіл Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 2003 від 01.12.2025 року, тарифи на послуги, витяг з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року на загальну суму 16 000 грн.

Однак, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. саме за надання правової допомоги по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 , зокрема, не надано відповідної квитанції або платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.

Таким чином, судові витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд вважає, що у стягненні судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивачу, слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 512-514, 526, 610, 625, 638, 639, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 6 850 грн. 02 коп., судові витрати у розмірі 2 662 грн. 40 коп., а всього стягнути суму у розмірі 9 512 грн. 42 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська