Решение № 139423385, 17.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7425/26

2-о/308/254/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Зарева Н.І.,

за участі секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,

за участю заінтересованої осіб:

Баранинської сільської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 22095099, адреса: 89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Центральна, буд. 42,

про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала разом із заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява мотивована тим, що встановлення даного факту заявникам необхідно з метою подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини в порядку, що передбачений положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат».

У судове засідання заявники не з`явилися, однак, через канцелярію Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами у порядку окремого провадження.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено інший порядок їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Як зазначено в заяві, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із ОСОБА_3 на деньїї смерті заявникам необхідно для оформлення права на спадщину.

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до діючого законодавства, юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 липня 2012 року ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великолазівської сільської Ради Митровка Марією Степанівною, зареєстрований в реєстрі № 35.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Великолазівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

20 травня 2026 року Ужгородською районною державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відкрито спадкову справу № 75638269 про прийняття спадщини за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

20 травня 2026 року державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Мешко Т. М. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , вих. № 293\02-14. Підставою відмови є неподання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини та пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Цього ж дня - 20 травня 2026 року державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Мешко Т. М. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , вих. № 293\02-14. Підставою відмови є неподання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини та пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заявники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є онуками Спадкодавця по маминій лінії, що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 05.02.1987, Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 12.03.1988, Свідоцтвом про народження матері заявників - ОСОБА_4 (після шлюбу прізвище ОСОБА_5 ) серії НОМЕР_6 від 12.10.1966 та свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_7 від 04.05.1986.

Згідно з довідкою про спільне проживання осіб на день смерті за вих. № 77 від 27.04.2026 та актом про спільне проживання особи від 23.04.2026, підписаним у присутності трьох свідків та старостою села Великі Лази, спадкодавець ОСОБА_3 фактично проживала разом із онуками - заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Оцінивши належним чином досліджені у ході судового розгляду справи докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що факт спільного постійного проживання заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на день її смерті є доведеним, а відтак подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

1. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на час відкриття спадщини постійно спільно проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на час відкриття спадщини постійно спільно проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .

На рішення суду можу бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Суддя Н. І. Зарева