Решение № 139422702, 01.09.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1556/26

Провадження № 2/559/1483/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 24.10.2019 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір №0973496151 у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом підписання електронним підписом відповідача в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «Інфінанс» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору та електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору. Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 2628794204 від 23.12.2019 в рамках договору про надання позики №0973496151 від 23.12.2019 підписано позичальником електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0973496151 щодо відповідача.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0973496151 щодо відповідача. Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим у неї перед товариством утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 94923,75грн., яку відповідач не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Коллект Центр», однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованість за Договором №0973496151 від 24.10.2019 лише у розмірі 54061,25 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 49061,25 грн., а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 06.05.2026 дану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків.

Ухвалою судді від 15.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

01.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшов письмовий відзив на позов представника відповідача, у якому сторона відповідача позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору та факту перерахування кредитних коштів відповідачу, крім того, наданий розрахунок заборгованості вважає неналежним, оскільки нараховані у ньому суми є незаконними, та не відповідають умовам договору. У матеріалах справи відсутні належні докази ідентифікації відповідача, як сторони електронного правочину, докази отримання відповідачем кредитних коштів, доказів про належність платіжної картки саме відповідачу та підтвердження зарахування грошових коштів. Також у матеріалах справи відсутні докази законного переходу від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. В підсумку просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

16.07.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, фактично викладених у позові.

Ухвалою судді від 22.07.2026 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у банку докази, які надійшли на адресу суду 03.08.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 17.08.2026 по 21.08.2026 включно.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 01.09.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач та відповідач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом встановлено, що 24.10.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0973496151 в електронній формі, підписаний одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної заявки-анкети, яка є невід`ємною частиною даного договору. Згідно умов договору позики (п.1.2) кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Згідно п.1.6 в рамках дії договору сторони погодили наступні умови: діючий ліміт кредиту - 20000 грн., максимальний строк користування кредиту - 30 календарних днів, максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%. Розмір відсотків за один день користування кредитом(траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у додатку №1та №2 до договору - при отриманні першого траншу кредиту, та додатку №3 та №4 до договору - при отриманні другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом нараховується за один календарний день від фактичної суми суми кредиту, максимальна реальна річна процентна ставка становить 447,125%. Згідно заявки-анкети від 23.12.2019 в рамках договору надання позики № 09734961451 сторони погодили надання позичальнику кредиту в розмірі 5000 грн., на строк 30 днів. Згідно пропозиції надання 5 траншу кредиту згідно заявки-анкети від 23.12.2019 в рамках договору надання позики № 0973496151 та акцепту оферти від 23.12.2019 на отримання 5 траншу кредиту згідно заявки-анкети позичальнику надано кредит в розмірі 5000 грн., строк користування кредитом - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,225 % за один день користування кредитом, реальна річна процентна ставка становить 447,125%, загальна вартість кредиту становить 1838 грн. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору (а.с. 21-23, 41, 54-55).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «Інфінанс» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Видача грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до якого 23.12.2019 о 09:41 успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5000 грн. на маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_2 . (а.с.61).

Згідно інформаційної довідки наданої АТ КБ «ПриватБанк», що надійшла на адресу суду 03.08.2026, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_3 . На дану платіжну було здійснено зарахування коштів у розмірі 5000 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 23.12.2019-03.01.2020 (а.с. 131-133).

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973496151 до відповідача у розмірі 54061,25 грн., що підтверджено також підписаними сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому-передачі Реєстру боржників, реєстром боржників до договору факторингу №14-07/21. На виконання умов Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Інфінанс» грошові кошти у розмірі 1561454,09 грн. згідно платіжного доручення №М1 від 14.07.2021 (а.с.9-10,14-20).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 0973496151, у неї виникла заборгованість перед ТОВ «Інфінанс», яка згідно розрахунку заборгованості становить 54061,25 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 49061,25 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.63-69).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0973496151 до відповідача у розмірі 94923,75грн., що підтверджено також підписаними сторонами та скріпленим їх печатками Актом зарахування зустрічних однорідних вимог, Актом прийому - передачі Реєстру боржників та реєстром боржників до договору факторингу від 10.01.2023 (а.с.24-26, 30-37).

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.01.2023 вбачається, що заборгованість відповідача за договором № 0973496151 не погашена та становить 94923,75грн., з яких 5000грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 49061,25 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги, 40862,50грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору (а.с.7).

Відповідно до наданого кредитором ТОВ «Коллект центр» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 05.04.2026 заборгованість відповідача за договором кредиту № 0973496151 не погашена та складає 54061,25 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 49061,25грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.8).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону

України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, яка визнається укладеною з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти договір позики у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена позичальником позикодавцю.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію. Відповідач позов не визнає та подала відзив, де висловила свою позицію, однак на підтвердження своїх заперечень не надала суду жодного доказу. Суд зазначає, що для укладення кредитних договорів (зокрема у електронному вигляді) сторонам таких договорів необхідно здійснити певну послідовність дій, направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, відповідно нездійснення чи не завершення якоїсь дії унеможливлює його укладання і вивчивши матеріали справи, в даному випадку суд вважає, що всі ці дії були повністю здійснені сторонами при укладенні цих кредитних договорів. Суд звертає увагу, що всі істотні умови кредитого договору сторонами, а саме: тип кредиту, процентна ставка, строк дії кредиту, графік платежів за кредитними договорами тощо - встановлені саме у кредитному договорі, на які ОСОБА_1 погодилася з власного волевиявлення та підписала їх за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», та отримала кредитні кошти, що повністю підтверджено матеріалами справи, зокрема випискою по картковому рахнку, наданою банківською установою. Відтак, суд робить висновок, що ОСОБА_1 заперечуючи факт укладення договору та отримання коштів скоріше за все намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань, тому в цій частині доводи представника відповідача суд відхиляє.

При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.

Суд робить висновок, що 24.10.2019 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Інфінанс», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою у зв`язку з укладенням Договору №0973496151. ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти у розмірі 5000 грн. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач отримала грошові кошти, що підтверджено матеріалами справи і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі, однак вона не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач, як правонаступник первісного кредитора, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку. Тому суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 5000грн.

Що стосується стягнення заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне. Згідно п.1.2. Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, але не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатку №1 та №2 - при наданні першого траншу кредиту, та додатку №3 та №4 - при наданні другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору. З матеріалів справи встановлено, що згідно заявки-анкети від 23.12.2019 в рамках договору надання позики № 0973496151 сторони погодили надання позичальнику кредиту в розмірі 5000 грн., на строк 30 днів. Надалі, згідно пропозиції надання 5 траншу кредиту згідно заявки-анкети від 23.12.2019 в рамках договору надання позики № 0973496151 та акцепту оферти від 23.12.2019 на отримання 5 траншу кредиту позичальнику надано було надано один п`ятий транш кредиту на наступних умовах: розмір кредиту -5000 грн., строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, відсоткова ставка в день - 1,225%, реальна річна процентна ставка становить 447,125%, загальна вартість кредиту становить 1838 грн., при цьому строк дії договору позики в рамках якого надаються транші визначено 3 роки. Також що згідно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором вбачається, що позичальнику було здійснено видачу кредиту, зокрема: у розмірі 1400 грн. - 25.10.2019, 1800 грн. - 29.10.2019, 2500 грн. - 21.11.2019, 4500 грн. - 25.11.2019, які були повернуті позичальником разом із нарахованими відсотками 23.12.2019. Надалі, надання позичальнику інших траншів кредиту, окрім ще одного, у сумі 5000 грн. матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що відповідач є споживачем кредитних послуг наданих ТОВ «Інфінанс» (первісного кредитора), то на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно частини 1 та 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Крім цього, положення кредитного договору повинні бути сформульовані таким чином, щоб вони були зрозумілі усім споживачам, оскільки, якщо такі положення будуть незрозумілі пересічним громадянам без відповідної юридичної чи економічної освіти, то такі положення будуть спрямовані на введення споживача в оману. Схожі висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 у справі №156/268/21. Відтак, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності таких умов договору для позичальника, що дає підстави вважати, що нарахування позивачем відсотків поза межами 30 днів (строк користування кредитом (траншем), погоджений сторонами) є неправомірним.

В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Окрім того, за положеннями ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів тлумачаться на користь споживача, а тому суд зазначає, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, тому посилання представника позивача на правові підстави нарахування відсотків, суд вважає необгрунтованим та незаконним, і відхиляє доводи позивача в частині стягнення нарахованих відсотків.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися виходячи з чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умов, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, що в даному випадку становить 6837,50 грн., з яких: 5000 грн. - тіло кредиту, 1837, 50 грн. - відсотки за кредитом (нараховані за 30 днів користування кредитом за процентною ставкою 1,225%). Отже, суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково у розмірі 6837,50 грн.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені ТОВ «Коллект центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", прайс-листом АО "Лігал Ассістанс", заявкою на надання юридичної допомоги №468 від 02.03.2026, витягом з акту №20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026, згідно якого вбачається, що вказані послуги складаються з наступного: надання усної консультації з вивчення документів 2 год. - вартість 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години - вартість 12000 грн. (а.с.46-53).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, шо з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 12,64% (у грошовому виразі 6837,50 грн.).

Отож, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судових витрат у справі, зокрема: судового збору, що становить 336,73грн. (6837,50грн.х2662,40грн./54061,25грн.) та витрат на оплату правової допомоги, що становить 2023,63 грн. (6837,50 грн.х16000 грн./ 54061,25грн.), а загалом 2360,36 грн. судових витрат.

Представником відповідача заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. З урахуванням обставин справи, обсягом виконаних робіт (представником відповідача подано лише один письмовий відзив на позов, а розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні без виклику сторін), суд зменшує розмір таких витрат до 4500 грн.

Як вказано вище, позов задоволено судом на 12,64% (в грошовому виразі 6837,50 грн.), відповідно відмовлено на 87,36% (в грошовому виразі 47223,75 грн.), до стягнення з позивача б підлягало 3930,85 грн.( 47223,75грн.х4500 грн./54061,25грн.).

Однак, зарахувавши взаємні витрати, керуючись ч.10 ст.141 ЦПК України, з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1570,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №0973496151 від 24.10.2019 в розмірі 6837 (шість тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 50 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 1570,49 грн. на відшкодування судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 01.09.2026

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"; код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходженя: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ, 01133, електронна адреса: info@collect-center.com.ua

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Томілін