Постановление суда № 139420621, 02.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18382/26

Провадження № 2/161/8663/26

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

02 вересня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого-судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АГРО ЛУЦЬК» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АГРО ЛУЦЬК» в особі голови правління Луговської Олени Миколаївни до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження спільним майном та забезпечення доступу до інженерних мереж,

ВСТАНОВИВ :

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АГРО ЛУЦЬК» в особі голови правління Луговської Олени Миколаївни звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження спільним майном та забезпечення доступу до інженерних мереж.

01 вересня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

01 вересня 2026 від позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРГО ЛУЦЬК» в особі голови правління Луговської Олени Миколаївни надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної реєстрації прав, а також усім нотаріусам України (зокрема, приватному нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Іванюк M.B.) вчиняти/проводити будь-які реєстраційні дії, пов?язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, реєстрацією переходу права власності, обтяжень, іпотек щодо підвального приміщення (технічного підвалу) площею 140,8 кв.м. (3 під?їзд) за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

А також, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов?язання ОСОБА_1 надати Голові правління ОСББ «АРГО ЛУЦЬК» Луговській О.М., технічному персоналу об?єднання та аварійним/ремонтним службам ДКП «Луцьктепло» безперешкодний, постійний та цілодобовий доступ до транзитних інженерних мереж (магістралей опалення та водопостачання), розташованих у підвальному приміщенні площею 140,8 кв.м. (3 під?їзд) за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення підготовчих робіт, гідравлічних випробувань та обслуговування мереж до вирішення справи по суті.

Заяву обгрунтовує тим, що відповідачка після зняття арешту зі спірного підвального приміщення вчиняє дії, спрямовані на його відчуження третім особам, що може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Крім того, відповідачка чинить перешкоди у доступі до внутрішньобудинкових мереж опалення та гарячого водопостачання, унаслідок чого неможливо провести необхідні технічні роботи перед опалювальним сезоном, що створює загрозу його зриву та життю, здоров`ю і майну мешканців будинку.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, з таких підстав

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси, як позивача, так і відповідача.

Як убачається з матеріалів справи, ОСББ «АРГО ЛУЦЬК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спільним майном співвласників багатоквартирного будинку та забезпечення безперешкодного доступу до інженерних мереж.

Позивач на підтвердження обставин, на які посилається у заяві про забезпечення позову, зазначає, що існує загроза відчуження спірного майна та відповідачка чинить перешкоди у доступі до внутрішньобудинкових мереж опалення та гарячого водопостачання, унаслідок чого неможливо провести необхідні технічні роботи перед опалювальним сезоном, а також, що існує загроза відчуження спірного майна.

Щодо заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що відповідно до статті 149 ЦПК Украни забезпечення позову допускається, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Разом з тим, позивачем не наведено належних та достатніх доказів існування реальної загрози вчинення відповідачем дій, які у разі невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнять чи унеможливлять виконання можливого рішення суду або ефективний захист прав позивача. Саме по собі припущення про можливість відчуження відповідачем спірного майна не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Суд враховує, що питання правового статусу зазначеного приміщення не є предметом спору у цій справі. Предметом заявлених вимог є усунення перешкод у доступі до інженерних мереж та комунікацій, розташованих у зазначеному приміщенні, доступ до яких є необхідним для забезпечення їх обслуговування та належного функціонування багатоквартирного будинку.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчиняє конкретні дії, спрямовані на відчуження спірного приміщення, зокрема зверталася до нотаріуса з відповідного питання чи вчиняла інші дії, які б свідчили про реальний намір розпорядитися

майном.

Крім того, заявлений захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірного майна має бути співмірним із предметом заявленого позову. Предметом цього спору є усунення перешкод у користуванні майном, а не вирішення питання про відчуження такого майна чи визнання за позивачем права власності на нього. За таких обставин сама по собі можливість зміни власника спірного майна не свідчить про неможливість подальшого розгляду справи або виконання рішення суду, а питання щодо участі відповідної особи у справі у разі зміни власника може бути вирішене судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, позивачем не доведено наявності передбачених статтею 149 ЦПК України підстав для застосування заявленого заходу забезпечення позову, а також його необхідності та співмірності з предметом спору, у зв?язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині зобов`язання ОСОБА_1 надати представникам ОСББ «АРГО ЛУЦЬК» та аварійним службам ДКП «Луцьктепло» постійний, цілодобовий та безперешкодний доступ до інженерних мереж.

Так, зазначений спосіб забезпечення позову за своїм змістом фактично відповідає заявленій позовній вимозі, викладеній у пункті 3 прохальної частини позовної заяви, якою позивач просить зобов`язати відповідачку забезпечити такий доступ до транзитних магістральних мереж. Отже, застосування цього заходу на стадії забезпечення позову фактично призвело б до попереднього вирішення заявленої позовної вимоги по суті до встановлення судом усіх обставин справи та дослідження доказів.

Посилання позивача на необхідність проведення підготовчих робіт до опалювального сезону саме по собі не змінює зазначеного висновку, оскільки питання наявності у відповідачки обов`язку забезпечити відповідний доступ, обсягу такого обов`язку, способу його реалізації та правомірності дій сторін є предметом розгляду справи по суті.

Таким чином, суд доходить висновку, про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та відмову в задоволенні заяви ОСББ «АРГО ЛУЦЬК» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149153, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АРГО ЛУЦЬК» про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Мазур Д.Г.