Постановление суда № 139418413, 01.09.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4208/26

№ 2/688/2669/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

01 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Огородніка І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради, виконавчого комітету Шепетівської міської ради про визнання незаконного недопуску до роботи після переведення, визнання вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання внести записи до трудової книжки, подати відомості до Пенсійного фонду та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

27.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шепетівської міської ради, виконавчого комітету Шепетівської міської ради, в якому просить:

- визнати незаконним та протиправним недопуск її до роботи після переведення з 01.02.1993;

- визнати період з 01.02.1993 по дату ухвалення рішення суду часом вимушеного її прогулу;

- стягнути солідарно з відповідачів на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 26 491 295,00 грн.;

- зобов`язати відповідачів подати до Пенсійного фонду України відомості про стаж та заробітну плату за час вимушеного прогулу відповідно до рішення суду;

- стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

Згідно п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Всупереч вказаним нормам, позивач не виклала обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, а саме щодо перебування у трудових відносинах з відповідачами, обставин її переведення на іншу роботу та звільнення з роботи, яке на її думку було незаконним.

Також, позивач до позовної заяви додала клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати з архіву Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області матеріали цивільної справи №2-460/2008 для огляду та дослідження в судовому засіданні оригіналів доказів, а саме: довідки про заробітну плату ОСОБА_1 (Том 2, сторінка 329) та оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Всупереч вказаним вимогам, позивач не надала доказів неможливості самостійно надати документи, які просить витребувати, а саме доказів, що вона зверталась з відповідними заявами до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій, документів, необхідних на її думку для підтвердження обставин позову, однак їй було відмолено, що є перешкодою для вирішення такого клопотання.

Крім того, позивач до позовної заяви додала клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказала, що у позивача вкрай скрутний майновий стан за минулий рік, що на її думку є підставою для звільнення її від сплати судового збору та вказала, що позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За ч.ч.1, 3, 5 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Вичерпний перелік осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору визначено ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», до них належать: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; 15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору ; 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»; 26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу; 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 28) позивачі за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб`єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.

За ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Позивач вказує на скрутний майновий стан.

Посилаючись на такі обставини прохає звільнити її від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Позивачем не надано суду доказів саме тяжкого матеріального стану.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»).

Надані заявником відомості про її доходи не є беззаперечним і достатнім доказом її скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки позивач не надала доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними тощо.

Обставини, зазначені позивачем не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Дана позиція відображена у постанові Верховного Суду від 11.09.2023 року у справа № 130/1125/22 провадження № 61-12467ск23.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, зокрема: не додано до позовної заяви документів, що підтверджують викладені в позові обставин та не надано доказів про неможливість самостійного отримання витребуваних документів.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ураховуючи викладене, слід запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви: надати документ, що підтверджує сплату судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1331,20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити 1331,20 грн судового збору за кожну вимогу окремо, оригінал квитанції надати до суду.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що узгоджується з правовою позицією, викладено в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

А тому, за вимогу про відшкодування моральної шкоди підлягає сплаті судовий збір як за позовну вимогу майнового характеру згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який складає 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1331,20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити 1331,20 грн судового збору за вимогу майнового характеру, оригінал квитанції надати до суду.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Хмел. обл./Шепетів. мтг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача - казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA688999980313101206000022777, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101; судовий збір за позовом, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 5 ЗУ «Про судовий збір», ст. 81, 133, 136, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради, виконавчого комітету Шепетівської міської ради про визнання незаконного недопуску до роботи після переведення, визнання вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання внести записи до трудової книжки, подати відомості до Пенсійного фонду та відшкодування моральної шкоди залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у визначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя: Ігор ОГОРОДНІК