Решение № 139418192, 02.09.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 567/333/26

Провадження № 2/682/1129/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретарки судових засідань Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу з повідомленням (викликом) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №101990538 в розмірі 40250 грн., з яких 10000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 29250 грн. - проценти за користування кредитними коштами, 1000 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту, Кредитний договір укладений 25.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідно до договору відповідачу надано кредит в розмірі 10 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та можливих інших санкцій, що передбачені договором. Підписанням договору кредиту відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику та йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

30.05.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення прав вимоги №98-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги за кредитним договором №101990538 від 25.01.2023 року. Оскільки ОСОБА_1 порушив умови договору має заборгованість в розмірі 40250 грн., з яких 10000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 29250 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1000 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту, тому просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 8000 грн.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.06.2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач подав письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги в частині стягнення кредиту в розмірі основної заборгованості. Зауважив, що з нього як військовослужбовця може бути стягнута лише сума кредиту без відсотків, комісій, враховуючи вимоги законодавства, зокрема п.15 ст.14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ", якими передбачено пільги для військовослужбовців. В своїй заяві від 02.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, у позові просив відмовити, оскільки заборгованість в частині основного боргу в сумі 10 000 грн. ним сплачена добровільно, що підтверджується квитанцією від 01.09.2026 року.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 25.01.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 101990538, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 10000 грн, строком на 104 дні, тобто з 25.01.2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періоду. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 09.02.2023 року. Відповідно до п. 1.3.2 Договору поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 10.05.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1,50 %, протягом поточного періоду 3% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом. Відповідно до п. 2.3 договору, передбачена пролонгація кредитного договору, а у випадку спливу строку кредиту - поновлення пільгового періоду та збільшення загального строку кредитування.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір №101990538 від 25.01.2023 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором U85655.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 10000 грн. за договором №101990538 від 25.01.2023 року (платіжне доручення № 58220567 від 25.01.2023 року). Вказана обставина підтверджується також відповіддю АТ КБ "ПРИВАТБАНК", наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

30.05.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення прав вимоги №98-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги за кредитним договором №101990538 від 25.01.2023 року.

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З наведено слід прийти до висновку про те, що до ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" перейшли всі права кредитора за кредитним договором №101990538 від 25.01.2023 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, долученого позивачем слідує, що відповідач порушив умови договору, заборгованість складає 40 250 грн., з яких 10000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 29250 грн. - заборгованість за процентами, 1000 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 03.02.2012 року, перебував на військовій службі до 26.09.2023 року. Президентом України на території України з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан, у зв`язку із збройною агресією росії.

Відповідно до квитанції № 1.823663081.1 від 01.09.2026 року, ОСОБА_1 в добровільному порядку сплатив заборгованість за кредитним договором в частині основного боргу в сумі 10 000 грн.

Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Так, військовослужбовці, визначені п. 15 ст. 14 Закону, які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:

- звільнення від сплати відсотків за користування кредитом ;

- звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Як передбачено ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ст. 81 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач добровільно до ухвалення рішення у справі сплатив заборгованість за основною сумою кредиту за договором №101990538 від 25.01.2023 року - 10000 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом та комісії не підлягають задоволенню, оскільки на час укладення кредитного договору №101990538 від 25.01.2023, відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем, є учасником бойових дій, інвалідом війни, проценти за користування кредитними коштами та комісія нараховані позивачем в період перебування відповідача на військовій службі, відтак їх нарахування в сумі 29 250 грн. є неправомірним та суперечить п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відтак відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Окрім того, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії, оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги стягуються відповідно до розміру задоволених вимог.

Оскільки у позові судом відмовлено в повному обсязі, у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат із відповідача.

Керуючись ст.525, 526-530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1054, 1077 ЦК України, ст. 4-12, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва