Решение № 139415787, 01.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 569/8237/26

Провадження № 2/456/1907/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «Новий Колектор» в особі представника Котової С.М. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1997229 від 04.01.2025 у розмірі 13 284,60 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 04.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1997229, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів із зобов`язанням повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом у встановлений договором термін. Укладаючи кредитний договір, відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст.ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Селфі Кредит» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн, однак відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 13 284,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 444,60 грн, заборгованість за процентами - 4 890,00 грн, штраф - 5 950,00 грн. 26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № 261125/1, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Новий Колектор» за плату належні йому права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1997229 від 04.01.2025 у розмірі 13 284,60 грн. Оскільки всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідач не виконала, тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «Новий Колектор» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором не подала.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача Котова С.М. заявила клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Із Рівненського міського суду Рівненської області надійшла цивільна справа № 569/8237/26, провадження № 2/456/1907/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.06.2026.

Ухвалою судового засідання від 15.06.2026 розгляд справи відкладено на 28.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою судового засідання від 28.07.2026 розгляд справи відкладено на 01.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 01.09.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Котова С.М. не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду повторно не з`явилась, про причину неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідач ОСОБА_1 за допомогою програмного забезпечення ІКС ТОВ «Селфі Кредит» заповнила та подала анкету клієнта-фізичної особи, в якій вказала свої персональні дані: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації/проживання, адресу електронної пошти та, зокрема, номер телефону НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про ідентифікацію вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснила підписання кредитного договору № 1997229 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е047, який було відправлено позичальнику 04.01.2025 на номер телефону НОМЕР_1 .

Відтак, судом встановлено, що 04.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1997229 у формі електронного документа, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 5 000,00 грн на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 1 % в день, денна процентна ставка складає 1 %.

ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови кредитного договору № 1997229 від 04.01.2025 та надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за № 20251126-1028 від 27.11.2025.

Згідно з договором факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) позивачеві ТОВ «Новий Колектор» права вимоги, а ТОВ «Новий Колектор» набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 26.11.2025 ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1997229 від 04.01.2025 в розмірі 13 284,60 грн, з яких: 2 444,60 грн - заборгованість за тілои кредиту; 4 890,00 грн - заборгованість за відсотками, 5 950,00 грн - штраф.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 1997229 від 04.01.2025 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надала.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Щодо нарахованої неустойки суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.4 кредитного договору № 1997229 від 04.01.2025 передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов?язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 750,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 150,00 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Натомість, згідно з пунктом 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема, Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № № 4928-IX від 14.07.2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб і такий продовжує діяти на даний час.

Таким чином, на даний час в Україні діє воєнний стан, відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, а також розрахунок заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що кредитний договір № 1997229 був укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 04.01.2025, за таких обставин, на даний кредитний договір поширюється дія ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки - 1 %. Відтак, встановлена у кредитному договорі денна процентна ставка 1 % відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Перевіривши правильність нарахування процентів за кредитним договором № 1997229 від 04.01.2025, враховуючи, що відповідач свого розрахунку заборгованості суду не надала, керуючись принципом pacta sunt servanda (договорів слід дотримуватись), враховуючи приписи абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, суд приходить до висновку, що нараховані проценти в розмірі 4 890,00 грн відповідають умовам договору.

Водночас, умови кредитного договору № 1997229 від 04.01.2025 про сплату відповідачем ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану нарахованого штрафу в розмірі 5 950,00 грн, як міру відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на користь кредитодавця, суперечать пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, через що являються нікчемними, а тому, у порядку, передбаченому положеннями ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, відтак в частині вимог про стягнення неустойки задоволенню не підлягає.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 7 334,60 грн, до якої входить: 2 444,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 890,00 грн - заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат, понесених за відправлення копії позовної заяви відповідачу, у сумі 237,78 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1 469,95 грн судового збору та 131,28 грн витрат, понесених за відправлення копії позовної заяви з додатками.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 7 334,60 грн (сім тисяч триста тридцять чотири гривні 60 копійок) заборгованості за кредитним договором № 1997229 від 04.01.2025, що складається з тіла кредиту в розмірі 2 444,60 грн (дві тисячі чотириста сорок чотири гривнi 60 копійок), процентів за користування кредитом в розмірі 4 890,00 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір в розмірі 1 469,95 грн (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять гривень 95 копійок) та витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 131,28 грн (сто тридцять одна гривня 28 копійок) пропорційно до задоволених вимог.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ідентифікаційний код 43170298; місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН