Постановление суда № 139415700, 02.09.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/6269/26

пр № 1-кс/464/926/26

УХВАЛА

02 вересня 2026 року слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції у Львівській області поліції ОСОБА_3 про накладення арешту,

в с т а н о в и в :

слідчий ОСОБА_4 звернулася із клопотанням про накладення арешту на майно, що було добровільно надано підозрюваним ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «Айфон 13 Про» золотистого кольору із імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном. В обґрунтування клопотання покликається на те, що СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120261414100000649 від 25 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 серпня 2026 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, із ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи за адресою: м. Львів, пр.Червоної Калини, 77, попередньо розприділивши між собою ролі, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом обману, під приводом того, що син потерпілої ОСОБА_7 , потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, та необхідністю коштів на його лікування, заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 у сумі 6000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день вчинення кримінального правопорушення становить 267954 грн. Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло значну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. 26 серпня 2026 року підозрюваним ОСОБА_5 , добровільно надано та заявою долучено до матеріалів кримінального провадження його мобільний телефон марки «Айфон 13 Про» золотистого кольору із імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 . Вказаний телефон оглянуто та визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що вказане майно є речовим доказом і має суттєве значення для проведення досудового розслідування та може бути використане як докази вчинення кримінального правопорушення, в тому числі як речові докази в даному кримінальному провадженні, просить клопотання задоволити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просить розглядати дане клопотання у його відсутності та таке задоволити.

Власник майна ОСОБА_5 подав заяву за змістом якої, просив клопотання розглянути у його відсутності, щодо накладення арешту не заперечив.

Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання про накладення арешту підлягає до задоволення з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261414100000649 від 25 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Із змісту клопотання вбачається, що в межах даного кримінального провадження, зокрема, ОСОБА_5 , підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло значну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

26 серпня 2026 року підозрюваним ОСОБА_5 добровільно надано та заявою долучено до матеріалів кримінального провадження його мобільний телефон марки «Айфон 13 Про» золотистого кольору із імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 .

Постановою слідчого від 26 серпня 2026 року вказане майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи мотиви клопотання, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, виходячи із вимог розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на майно, приходжу до переконання, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції у Львівській області поліції ОСОБА_3 про накладення арешту задоволити.

Накласти арешт на майно, що було добровільно надано підозрюваним ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки «Айфон 13 Про» золотистого кольору із імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9