Постановление суда № 139408689, 01.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18818/25

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

за виконанням судового рішення

01 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд суду надійшла заява, в якій заявник (позивач) просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року у справі №380/18818/25 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня отримання відповідної ухвали подати звіт про виконання цього судового рішення.

Ухвалою суду від 21.08.2026 року призначено до розгляду вищевказану заяву представника позивача та встановлено відповідачу строк для подання пояснень.

На виконання цієї ухвали від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що з метою виконання рішення суду від 29.12.2025 року у справі №380/18818/25 у добровільному порядку проведено розрахунок коштів, належних до виплати ОСОБА_1 , який становить 370783 грн, та зазначена сума щомісячно включається до заявки-розрахунку потреби в коштах, що подається до забезпечувального фінансового органу. Відповідач посилається на те, що не є розпорядником бюджетних коштів, отримує цільові призначення та відповідне фінансування за кошторисами, а тому для виконання рішення суду потрібен додатковий час, пов`язаний з отриманням бюджетних асигнувань. Вказав, що станом на день подання заяви фінансування від забезпечувального фінансового органу для виконання рішення суду не надходило, а після його отримання рішення буде виконано з перерахуванням коштів на рахунок позивача.

Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року у справі №380/18818/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зокрема:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно) грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року);

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно), а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року), з урахуванням раніше проведених виплат та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року №2073-IX, висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.ст.382-382-3 КАС України.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а й передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року у справі №380/18818/25 містить чітко визначений обов`язок відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належного грошового забезпечення та відповідних виплат за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Із поданої відповідачем заяви про виконання ухвали суду слідує, що на день її подання рішення суду у повному обсязі не виконано, а фактична виплата присуджених позивачу коштів не проведена. Відповідач обмежився проведенням розрахунку належної до виплати суми у розмірі 370783 грн та включенням її до заявок-розрахунків потреби в коштах, пов`язуючи фактичне виконання рішення з надходженням фінансування від забезпечувального фінансового органу, яке станом на день подання заяви не надійшло.

Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування та особливості бюджетного забезпечення як на підставу для невиконання судового рішення. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, виправдовуючи неспроможність виконати судове рішення про виплату боргу. Невиконання судового рішення не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків.

Суд звертає увагу на те, що включення належної до виплати суми до заявок-розрахунків потреби в коштах свідчить про вчинення відповідачем окремих організаційних дій, проте не є виконанням покладеного на нього судом обов`язку, оскільки фактичного перерахунку та виплати присуджених позивачу коштів не відбулося, а виконання рішення поставлено в залежність від настання невизначеної у часі обставини.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року у цій справі шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня отримання цієї ухвали.

Суд роз`яснює Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до ч.ч.2-4 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 256, 293-295, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року у справі №380/18818/25 задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) протягом 60 (шістдесяти) днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року у справі №380/18818/25.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ланкевич А.З.