Решение № 139403441, 01.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2322/26Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2322/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» (65123, Одеська обл., м. Одеса, вул. Сахарова Академіка, буд. 36, кв. 131, код ЄДРПОУ 43473561)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-2010» (68001, Одеська обл., Одеський р-н, смт Овідіополь, вул. Колісниченка Євгена, буд. 140, код ЄДРПОУ 30504160)

про стягнення 382318,91 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-2010» про стягнення 382318,91 грн., з яких: 358758,95 грн. основного боргу, 18801,82 грн. пені, 1880,18 грн. 3% річних та 2877,96 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-2010» своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №005/2025-ОГ від 16.09.2025 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену електричну енергію у лютому-березні 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2322/26; розглядати справу вирішено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено учасникам справи, що відповідно до ч.4 ст. 250, ч.7 ст. 252 ГПК України заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін позивач має право подати в строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу та третій особі - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

10.06.2026 за вх.№20171/26 до суду від позивача надійшло клопотання, яке судом прийнято до розгляду. У наданому клопотанні позивач просить суд у разі прийняття рішення суду у справі №916/2322/26 на користь ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ», зазначити у рішенні суду про нарахування пені, за формулою СхОСДхД/100 (де С - сума заборгованості за період; ОСДх2 - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення; Д - кількість днів прострочення), починаючи з 06.06.2026 (наступний день після подання позовної заяви) до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України.

Відповідач про розгляд даної справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом доставлення ухвали суду від 08.06.2026 про відкриття провадження у справі до його електронного кабінету, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість на вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, так само як і заяв/клопотань, про розгляд справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 13.07.2026 №596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/2322/26 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

11.03.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №593 про видачу, зокрема, ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ» ліцензії з постачання електричної енергії.

16.09.2025 між ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ» (далі - позивач, постачальник) та ТОВ «УКРАЇНА-2010» (далі - відповідач, споживач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу (публічний) №005/2025-ОГ на умовах комерційної пропозиції шляхом підписання заяви-приєднання від 16.09.2025 (додаток №1 до договору). Вказаний договір та заяву-приєднання сторонами підписано у сервісі Вчасно шляхом накладання електронних підписів та печаток.

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, за умов, зокрема, якщо: об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи, у встановленому законодавством порядку; електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи розподілу (передачі); споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу; за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживачів, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач, або точки комерційного обліку споживача не обладнані засобами вимірювальної техніки з можливістю реалізації функції погодинного обліку та/або дистанційного зчитування даних.

Згідно з п.п. 2.3-2.4 договору оплату послуги з розподілу електричної енергії споживач здійснює самостійно оператору системи розподілу, відповідно до укладеного договору; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць з першого по останнє число включно.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.7 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені; пеня нараховується за кожен день прострочення оплати; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.8 договору).

Відповідно до п/п.6.2.1 та п/п.7.1.1 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1 договору).

Відповідно до п.13.9 договору електронний документ (сформований, підписаний з використанням ЕЦП та переданий за допомогою Інтернет-сервісу на електронну пошту) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Відповідно до додатку 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №005/2025-ОГ від 16.09.2025 «Заявка-приєднання», який підписано між ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ» та ТОВ «УКРАЇНА-2010» за допомогою сервісу Вчасно, початком постачання електричної енергії є 16.09.2025.

Відповідно до додатку 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №005/2025-ОГ від 16.09.2025 «Комерційна пропозиція «ПУБЛІЧНА», який підписано між ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ» та ТОВ «УКРАЇНА-2010» за допомогою сервісу Вчасно, постачальник повідомляє споживача про ціну на електричну енергію шляхом зазначення ціни у рахунку та особистому кабінеті споживача (п.1.2 Комерційної пропозиції). Згідно з п.1.4 Комерційної пропозиції місячна вартість електроенергiї визначається як добуток цiни та загального обсягу фактично поставленої (спожитої) електроенергiї; обсяг споживання електричної енергiї по об`єкту споживання визначається на пiдставi даних комерцiйного облiку.

Обсяги спожитої споживачем та розподiленої електричної енергiї визначаються оператором системи (п.3 Комерційної пропозиції).

Згідно з п.4.1 Комерційної пропозиції оплата електроенергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання на пiдставi рахунку та акту приймання-передачi. Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії, на підставі акту та виставленого постачальником рахунку, у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі, але в будь-якому випадку не пізніше 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду.

Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання надійшла вся сума коштів, що пiдлягає сплатi за фактично вiдпущену (спожиту) електричну енергію відповідно до даних комерцiйного облiку та згiдно умов цього договору (п.4.3 Комерційної пропозиції).

Пунктом 5.1 Комерційної пропозиції передбачено, що акт приймання-передачі складається, підписується постачальником та надається для підпису споживачу не пізніше 10-го (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач розглядає та підписує акт протягом 5-ти робочих днів або в цей же строк направляє постачальнику мотивовану відмову від його підписання. Датою підписання акту приймання-передачі є дата проставлення останнього підпису однією зі сторін договору. У разі підписання акту засобами електронного документообігу, дата останнього підпису сторони зазначена у відповідному протоколі.

Згідно з п.7 Комерційної пропозиції у разі несвоєчасної оплати обумовлених договором та даним додатком платежів з порушенням строків, постачальник має право вимагати від споживача нарахування за весь час прострочення (до повного погашення боргу): пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення; інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу за весь час прострочення (згідно ст. 625 ЦК України).

Комерційна пропозиція укладається строком до кінця поточного року, в якому підписано заяву-приєднання. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожен наступний календарний рік, якщо не пізніше, ніж за 30 днів до кінця строку дії постачальник не повідомив споживача про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції (п.12 Комерційної пропозиції).

Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31 грудня поточного року, в якому була подана заява-приєднання, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача з оператором системи про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії (п.13.1 Комерційної пропозиції).

У відповідності до п.17.3 Комерційної пропозиції сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені та підписані постачальником та/або споживачем з використанням КЕП/УЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов?язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Відповідно до додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №005/2025-ОГ від 16.09.2025 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2025 рік», який підписано між ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ» та ТОВ «УКРАЇНА-2010» за допомогою сервісу Вчасно, визначено обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2025 рік.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передачі електричної енергії, які підписані обома сторонами:

- акт приймання-передачі №160126021 від 28.02.2026, згідно з яким у лютому 2026 року постачальником було надано 16010 кВт*год електричної енергії на загальну суму 205568,88 грн.;

- акт приймання-передачі №160126031 від 31.03.2026, згідно з яким у березні 2026 року постачальником було надано 15721 кВт*год електричної енергії на загальну суму 153190,07 грн; а також:

- рахунок на оплату №160126031 від 31.03.2026 щодо оплати поставленої у березні 2026 року електричної енергії на загальну суму 153190,07 грн.

Позивачем також надано до суду копію відповіді АТ «Одеські електромережі» від 19.05.2026 за №101/29/03-7439 як оператора системи розподілу. В наданій відповіді повідомлено, що обсяг розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ «УКРАЇНА-2010» та віднесеної до постачальника ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ» за період січень 2026-квітень 2026 складає:

періодобсяг, кВт*годСічень 202613589Лютий 202616010Березень 202615721Квітень 20260В матеріалах справи наявні надані позивачем розрахунки:

1) сума заборгованості за лютий 2026 року - 205568,88 грн.; пеня - 13009,98 грн. (21.03.2026-05.06.2026); 3% річних - 1301 грн. (21.03.2026-05.06.2026); інфляційні втрати - 2877,96 грн. (квітень 2026);

2) сума заборгованості за березень 2026 року - 153190,07 грн.; пеня - 5791,84 грн. (21.04.2026-05.06.2026); 3% річних - 579,18 грн. (21.04.2026-05.06.2026).

Таким чино, в загальному за розрахунками позивача сума основного боргу - 358758,95 грн., сума пені - 18801,82 грн., 3% річних - 1880,18 грн.; інфляційні втрати - 2 877,96 грн.

Несплата відповідачем вартості спожитої електричної енергії за лютий-березень 2026 року стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ст.ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг); у разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою; актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору; умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Споживачі мають право на постачання електричної енергії електропостачальниками, створеними (зареєстрованими) у державах - членах Європейського Союзу або державах - сторонах Енергетичного Співтовариства, за умови що такі електропостачальники отримали право брати участь у ринку електричної енергії України згідно із частиною п`ятою статті 8 цього Закону.

За п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та розірвання договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати паперовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються, у письмовій формі, а у випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації у формі електронного документа та підписуються обома сторонами.

Згідно з п.4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

За п.4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення вартості спожитої відповідачем електричної енергії у лютому-березні 2026 року. Правовідносини сторін виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №005/2025-ОГ від 16.09.2026.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору постачання електричної енергії відповідачем не було вчасно здійснено оплату вартості поставленої електричної енергії у спірному періоді (лютий-березень 2026 року), обсяг та вартість якої підтверджена за наявними в матеріалами справи вищевказаними доказами, а саме: актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами, а також повідомленням оператора системи розподілу щодо спожитих обсягів, внаслідок чого станом на дату звернення позивача з позовною заявою (05.06.2026) у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 358758,95 грн., що підтверджується за наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» про стягнення з відповідача 358758,95 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов?язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, згідно з п.7 Комерційної пропозиції у разі несвоєчасної оплати обумовлених договором та даним додатком платежів з порушенням строків, постачальник має право вимагати від споживача нарахування за весь час прострочення (до повного погашення боргу): пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення; інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу за весь час прострочення (згідно ст. 625 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 по справі №911/952/22 вказала, що застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Таким чином, за умовами п.7 Комерційної пропозиції сторонами було узгоджено збільшення строку нарахування пені саме до повного погашення боргу.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем спожитої електроенергії, перевіривши розрахунок пені на суму боргу 205568,88 грн. (23.03.2026-05.06.2026) та на суму боргу 153190,07 грн. (21.04.2026-05.06.2026), господарський суд дійшов висновку про відповідність вказаних розрахунків умовам договору та законодавству та з огляду на порушення відповідачем умов договору та передбачені наслідки, визначені у п.7 Комерційної пропозиції, суд дійшов висновку про доведеність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 18801,82 грн. пені.

Окрім того, враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії за період з лютого по березень 2026 року, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, яким порушено його договірні зобов`язання в частині повної сплати платежів, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» про стягнення з відповідача 1880,18 грн. 3% річних та 2877,96 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в електронній формі через систему «Електронний суд» покладаються на відповідача.

Щодо заявленого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» в порядку ч.10 ст. 238 ГПК України про зазначення в рішенні про зобов?язання органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування пені, господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, позивач просить у разі прийняття рішення суду у справі №916/2322/26 на користь ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗУ», зазначити у рішенні суду про нарахування пені, починаючи з 06.06.2026 до моменту виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, на що господарський суд вказує наступне.

Відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 11-12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 зазначено, що під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов?язання не виконується.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що питання про зазначення у рішенні про нарахування відсотків та пені вирішується судом на власний розсуд, оскільки вказана норма ГПК України не встановлює автоматичного обов`язку суду зазначати про таке нарахування у випадку звернення позивача із відповідним клопотанням.

Таким чином, господарський суд застосовує правовий підхід, наведений ВП ВС у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (провадження №12-4гс24), а також у постанові №911/952/22 від 16.10.2024 року, щодо того, що суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України. За таких обставин, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), необхідність забезпечити баланс інтересів сторін, а також з огляду на застосування позивачем як відповідальності у вигляді нарахованих штрафних санкцій, так і нарахувань за ст. 625 ЦК України, та приймаючи до уваги компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд, користуючись своїми дискреційними повноваженнями, з урахуванням обставин справи та необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача в частині застосування ч.10 ст. 238 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-2010» (68001, Одеська обл., Одеський р-н, смт Овідіополь, вул. Колісниченка Євгена, буд. 140, код ЄДРПОУ 30504160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗУ» (65123, Одеська обл., м. Одеса, вул. Сахарова Академіка, буд. 36, кв. 131, код ЄДРПОУ 43473561) 358758 /триста п`ятдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім/ грн. 95 коп. основного боргу, 18801 /вісімнадцять тисяч вісімсот одну/ грн. 82 коп. пені, 1880 /одну тисячу вісімсот вісімдесят/ грн. 18 коп. 3% річних, 2877 /дві тисячі вісімсот сімдесят сім/ грн. 96 коп. інфляційних втрат та 4587 /чотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім/ грн. 83 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення складено 01 вересня 2026 р. після виходу судді Бездолі Ю.С. з відпустки.

Суддя Ю.С. Бездоля