Постановление суда № 139401524, 31.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22196/26

Провадження №: 2-з/752/212/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., при секретарі Зозулі Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» про стягнення невиплаченої заробітньої плати, компенсації за невикористану відпустку, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» про стягнення невиплаченої заробітньої плати, компенсації за невикористану відпустку, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Заява мотивована тим, що заявниця у період з 23 лютого 2023 року по 12 червня 2025 року перебувала у трудових відносинах із ТОВ «КИЇВ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та була звільнена на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Заявниця зазначає, що при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку, у зв`язку з чим має намір звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

У зв`язку з цим заявниця просить забезпечити майбутній позов шляхом заборони до проведення ТОВ «КИЇВ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 42098944) повного розрахунку з заявником - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по погашення заборгованості з заробітної плати, інших належних працівникові виплат, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочення виплати зазначеного вище боргу, вчиняти дії по:

- користуванню майном (яке належить ТОВ «КММ» на праві власності), а саме: дизельною генераторною установкою/ дизельним генератором (ДГУ) «GENPOWER», серійний номер G 170131798 (далі майно), самим ТОВ «КММ» та будь-якими іншими особами як з відома власника майна - ТОВ «КММ», так і без (самовільне), оскільки в результаті такого використання майну може бути завдано шкоди внаслідок умисних дій чи з необережності, не вжиття заходів безпеки, не проведення належного обслуговування тощо, та/або в результаті такого використання буде зменшено ресурс для корисного використання такого майна за призначенням (збільшено кількість відпрацьованих мото-годин ДГУ), що призведе до зниження його залишкової вартості;

- без відома та письмової згоди Заявника - ОСОБА_1 порозпорядженню зазначеним майном, в тому числі шляхом зміни його місця розміщення/перевезення/ переміщення в інше місце, ніж те, де воно перебуває на дату подачі цієї заяви (а саме: місто Київ, вул. Нова та вул. Антоновича, 176 біля ТРЦ «Оушен Плаза» / «Ocean Plaza»), здійснення дії по Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.08.2026 3 розбірці майна на частини, відчуження майна або його складової частини в будь-який спосіб третій особі, передачі в користування третій особі, передачі в заставу чи встановлення (накладення) іншого виду обмеження, забезпечення, заборони, в тому числі вчинення будь-якого правочину, предметом якого є або можуть бути в майбутньому зазначені вище або подібні до них дії, внаслідок яких майно може вибути з володіння, користування або розпорядження ТОВ «КММ» як його поточного власника або на нього може бути накладено арешт, обтяження чи обмеження в розпорядженні таким майном.

- визначити наступну адресу місцем для подальшого розміщення зазначеного майна, а саме: місто Київ, вул. Антоновича, 176 , біля ТРЦ «Оушен Плаза» / «OceanPlaza») до моменту проведення повного розрахунку ТОВ «КММ» за заборгованістю, що виникла перед ОСОБА_1 .

Необхідність застосування зазначених заходів заявниця обґрунтовує тим, що вважає вказану генераторну установку єдиним відомим їй ліквідним майном відповідача, за рахунок якого у подальшому може бути виконано рішення суду про стягнення заборгованості.

Сторони в судове засідання не викликались, не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду цієї заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту наведених норм вбачається, що забезпечення позову є засобом гарантування реального виконання можливого рішення суду, а тому його застосування потребує наявності достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття відповідного заходу може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання такого рішення.

При цьому суд при вирішенні питання про забезпечення позову має оцінити не лише наявність зв`язку між заявленим заходом та предметом майбутнього позову, а й його необхідність, обґрунтованість, адекватність та співмірність із заявленими вимогами, а також збалансованість інтересів сторін.

Саме по собі припущення заявника про можливість вчинення відповідачем у майбутньому певних дій щодо свого майна не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

У даному випадку предметом майбутнього позову, як зазначає сама заявниця, буде стягнення з ТОВ «КИЇВ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» грошових коштів, які, на її думку, не були виплачені їй при звільненні.

Водночас заявлені заходи забезпечення спрямовані на встановлення фактично комплексних обмежень щодо конкретного майна відповідача - дизельної генераторної установки «GENPOWER», серійний номер G 170131798 , - яка сама по собі предметом майбутнього спору не є.

Заявницею не наведено переконливого обґрунтування того, яким чином саме користування відповідачем зазначеним майном може вплинути на виконання можливого рішення про стягнення грошових коштів.

Так само не надано належних доказів того, що відповідач має намір відчужити, приховати, перемістити або іншим чином вивести зазначене майно з-під можливого звернення стягнення.

Посилання заявниці на те, що генераторна установка може бути в майбутньому реалізована, переміщена або знищена, мають характер припущень та не підтверджені конкретними фактичними даними щодо вчинення відповідачем відповідних дій або підготовки до їх вчинення.

При цьому сама заявниця зазначає, що на час звернення до суду спірне майно знаходиться за відомою їй адресою та, за її твердженням, не переміщувалося відповідачем.

Не підтверджено належними доказами і твердження заявниці про те, що зазначена генераторна установка є єдиним ліквідним майном відповідача або що у відповідача відсутнє інше майно чи кошти, за рахунок яких може бути виконано можливе рішення суду.

Посилання на те, що заявниці «наскільки відомо» у відповідача відсутнє інше ліквідне майно, саме по собі не свідчить про відсутність такого майна.

Крім того, заявницею не зазначено конкретного розміру заборгованості, яку вона має намір стягнути, а також не надано доказів вартості генераторної установки, щодо якої просить встановити відповідні обмеження.

За таких обставин суд не має можливості належним чином оцінити співмірність запропонованих заходів забезпечення із розміром майбутніх позовних вимог.

Водночас заявлені заходи за своїм змістом передбачають істотне обмеження прав власника майна, оскільки заявниця фактично просить заборонити власнику користуватися належним йому майном, обмежити його право розпоряджатися цим майном без відома та письмової згоди заявниці та визначити конкретне місце його розташування на невизначений період до повного погашення заборгованості.

При цьому заявниця не є власником зазначеного майна та не зазначає наявності у неї будь-якого речового права на нього, яке б надавало їй повноваження визначати порядок його використання або розпорядження ним.

З огляду на характер майбутнього спору суд вважає такі обмеження явно неспівмірними із заявленими до стягнення грошовими вимогами, оскільки фактичне блокування використання та розпорядження конкретним майном відповідача не обґрунтовано необхідністю саме такого способу забезпечення майбутнього позову.

При цьому посилання заявниці на те, що застосування таких заходів нібито не вплине на господарську діяльність відповідача, саме по собі не свідчить про їх співмірність та необхідність.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має виходити не з припущень щодо можливого майнового стану відповідача чи його подальшої поведінки, а з конкретних обставин, підтверджених належними доказами.

Наявність у заявниці грошової вимоги до відповідача, так само як і саме по собі невиконання відповідачем, на думку заявниці, обов`язку щодо проведення повного розрахунку при звільненні, не свідчить про існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду.

Посилання заявниці на те, що рішення про стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню, також не є самостійною підставою для забезпечення позову, оскільки питання про негайне виконання рішення вирішується судом при ухваленні рішення по суті спору та не звільняє заявника від необхідності довести наявність передбачених статтею 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову.

Таким чином, заявницею не доведено наявності реальної, а не гіпотетичної загрози утруднення або унеможливлення виконання можливого рішення суду.

Застосування заявлених заходів за встановлених судом обставин призвело б до необґрунтованого та надмірного обмеження прав відповідача як власника майна без належного підтвердження того, що саме такі обмеження є необхідними для забезпечення ефективного захисту прав заявниці.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а заявлені заходи не відповідають критеріям необхідності, адекватності та співмірності, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Враховуючи викладене, правові підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» про стягнення невиплаченої заробітньої плати, компенсації за невикористану відпустку, інфляційних втрат та трьох відсотків річних - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.О. Митрофанова