Постановление суда № 139378613, 31.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата принятия
31.08.2026
Номер дела
420/24779/26
Номер документа
139378613
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/24779/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження за правилами

спрощеного позовного провадження

31 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А),

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

про стягнення вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився,-

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов сформований через систему «Електронний суд» адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 8038,99 грн. (вісім тисяч тридцять вісім гривень 99 копійок) за наступними реквізитами: Головне управління Національної поліції в Одеській області, р/р иА 878201720313221001302092669, банк Державна казначейська служба України м. Київ, ЄДРПОУ 40108740.

Одеський окружний адміністративний суд відповідно до вимог ч.4 ст.171 КАС України направив запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних відповідача.

21.08.2025 року до суду надійшла відповідь на запит щодо персональних даних відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

До суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення, в якій позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області строк звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП в Одеській області до 30.04.2026 та був звільнений з поліції на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 30.04.2026 № 720 о/с за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Разом із тим, сам факт звільнення 30.04.2026 не може ототожнюватися з моментом виникнення у позивача права на судове стягнення відповідної суми, оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин Порядком забезпечення поліцейських одностроєм, затвердженим наказом МВС України від 12.09.2017 № 772, встановлено спеціальний порядок добровільного відшкодування. Зокрема, пунктом 9 розділу V Порядку № 772 прямо передбачено, що строк добровільного відшкодування поліцейським або особою, яку звільнено зі служби в поліції, вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, становить десять днів із дня його звільнення зі служби в поліції. Крім того, пункт 10 розділу V Порядку № 772 безпосередньо пов`язує виникнення необхідності здійснення позовної роботи саме з фактом несплати відповідної суми протягом установленого десятиденного строку. У разі несплати особою суми відшкодування протягом десяти днів із дня звільнення підрозділ забезпечення передає відповідні матеріали до підрозділу правового (юридичного) забезпечення для здійснення позовної роботи. Отже, право позивача на звернення до суду з вимогою про примусове стягнення відповідної суми має оцінюватися з урахуванням закінчення встановленого Порядком № 772 строку добровільного відшкодування, а не виключно з календарної дати звільнення. При цьому відповідно до загальних правил обчислення процесуальних строків перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати. Відтак, якщо днем звільнення відповідача є 30.04.2026, перебіг встановленого десятиденного строку добровільного відшкодування розпочинається 01.05.2026. Відповідно, до закінчення зазначеного добровільного строку у позивача були відсутні правові підстави для пред`явлення вимоги про примусове стягнення, оскільки відповідачу законом та Порядком № 772 було надано можливість самостійно виконати обов`язок щодо відшкодування вартості предметів однострою. Саме після спливу десятиденного строку добровільного відшкодування та невиконання відповідачем відповідного обов`язку виникли підстави для реалізації позивачем права на судовий захист. Також в заяві зазначено, що ГУНП в Одеській області вже реалізувало своє право на звернення до суду у межах відповідного строку: первісну позовну заяву у справі № 420/21467/26 було сформовано та подано до суду засобами підсистеми «Електронний суд» 13.07.2026. Тобто позивач не проявляв бездіяльності щодо реалізації права на судовий захист, а навпаки своєчасно звернувся до адміністративного суду. У подальшому ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі № 420/21467/26 позовну заяву було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків, зокрема в частині сплати судового збору. Водночас позивач об`єктивно не мав можливості своєчасно усунути зазначений недолік у вигляді сплати судового збору через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Зазначена обставина не була наслідком недобросовісної поведінки або умисного зволікання з боку позивача, а була обумовлена об`єктивними фінансово-бюджетними обставинами, що не залежали від волі представника позивача. Крім того, у період з 03.08.2026 по 07.08.2026 представник позивача перебувала на навчально-тренувальних зборах відповідно до наказу ГУНП в Одеській області № 1543_од, що підтверджується відповідним наказом, який додається до матеріалів справи. Таким чином, у період фактичного постановлення ухвали суду від 04.08.2026 про повернення позовної заяви представник позивача перебувала на навчально-тренувальних зборах та об`єктивно була позбавлена можливості належним чином відреагувати на процесуальне рішення суду, підготувати та подати повторну позовну заяву, а також організувати питання щодо сплати судового збору. При цьому позивач вказує, що не зволікав із повторним зверненням до суду після усунення обставин, які перешкоджали належному зверненню.

Вирішуючи питання щодо поновлення позивачу строків звернення, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку зі звільненням відповідача зі служби в поліції 30.04.2026 року на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 30.04.2026 № 720 о/с за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та виникненням у нього зобов`язання щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

До таких правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2024 року у справі №360/1556/23.

При цьому, відповідно до положень Порядку забезпечення поліцейських одностроєм, затвердженим наказом МВС України від 12.09.2017 № 772 строк добровільного відшкодування поліцейським, особою, яку звільнено із служби в поліції, вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, становить десять днів із дня його звільнення із служби в поліції (пунктом 9 розділу V).

У пункті 10 цього Порядку визначено, що у разі несплати поліцейським, особою, яку звільнено зі служби в поліції, суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, протягом десяти днів із дня його звільнення зі служби в поліції підрозділ забезпечення в триденний строк з дня звільнення поліцейського зі служби в поліції інформує про це підрозділ правового (юридичного) забезпечення та підрозділ кадрового забезпечення за місцем звільнення зі служби.

Отже, право позивача на звернення до суду з вимогою про примусове стягнення відповідної суми має оцінюватися з урахуванням закінчення встановленого Порядком № 772 строку добровільного відшкодування.

Такими чином, якщо днем звільнення відповідача є 30.04.2026, перебіг встановленого десятиденного строку добровільного відшкодування розпочинається 01.05.2026 та закінчується 11.05.2026.

Відтак, з 12.05.2026 розпочинається перебіг тримісячного строку звернення до суду з позовом, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, який закінчується 11.08.2026.

Однак, з позовною заявою позивач звернувся до суду 12.08.2026 року, таким чином позивач пропустив тримісячний строк звернення, визначений приписами абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

В постанові від 28.04.2020 року по справі №460/2864/18 Верховний суд зазначив, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо. Суд повинен всі ці обставини оцінювати в їх сукупності. Суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Еко-вугілля України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України Про банки і банківську діяльність від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб`єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п.29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справі "Nunes Dias v. Portugal").

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

Дослідивши доводи позивача викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, враховуючи не значну тривалість строку, який пропущено, активну поведінку позивача протягом цього строку, відсутності з боку позивача зайвих зволікань щодо звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.

Позовна заява підсудна Одеському окружному адміністративному суду та подана у строк, встановлений законом, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України.

Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України вказана адміністративна справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ст.262 КАС України суд може розглянути справи в порядку спрощеного провадження, як в судовому засіданні з викликом сторін, так і без виклику сторін, за наявними справі матеріалами.

З врахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне призначити до розгляду зазначену справу в порядку спрощеного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін на підставі матеріалів, поданих сторонами в порядку, передбаченому КАС України.

У разі необхідності, суд може призначити розгляд справи в судовому засіданні за клопотанням однієї зі сторін.

Відповідно до п. п. 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21(зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, - у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

З урахуванням зазначеного, суд уважає за доцільне провести розгляд справи (формування та зберігання) у змішаній (паперовій та електронній) формі.

У зв`язку з тим, що суддя Лебедєва Г.В. з 24.08.2026 року по 28.08.2026 року перебувала на лікарняному, ухвалу постановлено після виходу судді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 120, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України суддя,

УХВАЛИЛА:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

За відсутності клопотань від сторін про призначення судового засідання суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) на підставі матеріалів, наданих сторонами.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Роз`яснити сторонам, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення) є правом учасників справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив повинен відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

До відзиву додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.261 КАС України у разі отримання відзиву на позов він має право подати до суду відповідь на відзив у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив повинна відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України. Позивач зобов`язаний згідно з ч.2 ст.163, ч.3 ст.162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду копію відповіді на відзив та доданих до неї документів надіслати (надати) іншим учасникам справи.

До відповіді на відзив додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.79 КАС України учасники справи разом із заявами по суті справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приписами ч. 1 ст. 149 КАС України встановлено, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Справа буде розглянута у строк не більше шестидесяти днів з дня відкриття провадження.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копії ухвали разом з інформацією про права та обов`язки направити учасникам справи.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Лебедєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 139378613 ?

Документ № 139378613 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139378613 ?

Дата ухвалення - 31.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139378613 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139378613 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 139378613, Одеський окружний адміністративний суд

Судебное решение № 139378613, Одеський окружний адміністративний суд было принято 31.08.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.

Судебное решение № 139378613 относится к делу № 420/24779/26

то решение относится к делу № 420/24779/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 139378612
Следующий документ : 139378619