Постановление суда № 139375980, 31.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

31 серпня 2026 р. Справа № 120/11940/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою від 07.08.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав пропуску строку звернення до суду. З огляду на викладене позивачу запропоновано подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, із долученням відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява, у якій позивач стверджує, що до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення до суду.

Вказує, що остаточний розрахунок було виконано 18.05.2026.

31.05.2026 позивачем було подано запит про добровільне виконання рішення суду. 01.06.2026 відповідачем в усному порядку було відмовлено у нарахуванні та виплаті середнього заробітку, а 01.07.2026 отримано письмову відповідь. В подальшому, позивач 31.07.2026 звернулась до суду з позовною заявою.

Тож, позивач вважає, що позовну заяву було подано до спливу тримісячного терміну.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22 зазначив, що звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п`ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Позивач оскаржує ненарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Тож, до цих правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду.

Позивач до суду звернулася 31.07.2026 (згідно з відміткою на поштовому конверті), що вказує на пропуск строку, установлений законом. Натомість, остаточний розрахунок було проведено 18.05.2026.

Позивачем 31.05.2026 подано запит про добровільне виконання рішення суду, на який відповідач 01.06.2026 в усному порядку відмовив у нарахуванні та виплаті середнього заробітку, про що зазначає сама заявниця.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

В контексті питання дотримання строку звернення до суду, суд зазначає, що частиною 2 ст. 122 КАС України, обумовлено про обчислення строку не лише з дня, коли особа дізналася, але і з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За сталою практикою Верховного Суду, суд має перевіряти, чи мав позивач реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Щодо обізнаності позивача про порушення її прав, суд зазначає таке.

Відповідно до виписки за картковим рахунком, остаточний розрахунок із позивачем відбувся 18.05.2026. Із клопотання про поновлення строку вбачається, що 01.06.2026 позивач отримала відмову відповідача у нарахуванні та виплаті середнього заробітку (що також підтверджується подальшою письмовою відповіддю відповідача від 13.06.2026).

Отже, про порушення своїх прав та відмову у нараховані їй середнього заробітку позивач фактично дізналася 01.06.2026.

З огляду на те, що до спірних правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду, перебіг такого строку розпочався 01.06.2026. Проте з позовною заявою позивач звернулася лише 31.07.2026 (згідно з відміткою на поштовому конверті), тобто з пропуском місячного строку.

Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмежене встановленням процесуальних строків, якщо такі обмеження переслідують легітимну мету та не є непропорційними.

Як було зауважено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 року у справі №9901/462/21, згідно з практикою ЄСЛП застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).

Натомість, безпідставне поновлення таких строків може також свідчити про порушення принципу правової визначеності, як невід`ємної складової принципу верховенства права.

Отже, позивачем у заяві про поновлення процесуального строку не наведено достатніх та переконливих аргументів, не надано відповідних доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду, які б завадили звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Суд повторно наголошує, що виходячи з предмету позову, строк звернення до суду встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, якою обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій справі пропущений строк є тривалим, тому позивач має навести конкретні обставини неможливості звернення до суду із доказами своїх доводів, чого зроблено не було, тому наведені мотиви у заяві є неповажними.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

В силу приписів п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Як унормовано частиною 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладені обставини, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу та роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна