Постановление суда № 139374076, 31.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3809/26

Провадження 2/362/5699/26

У х в а л а

"31" серпня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Сучасний Факторинг» - Юхименка Ю.Ю. надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якій вони просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованості за кредитним договором № 10200880212 від 18.10.2020 року у розмірі 21712,29 грн.; суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2026 року матеріали цивільної справи № 381/3809/26 за позовом ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2026 року повернуто Фастівському міськрайонному суду Київської області цивільну справу №381/3809/26 за позовом ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, для дооформлення.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 5 частини третьої статті 175 ЦПК України. Позовна заява не містить зазначення доказів, які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує такі обставини: Позикодавець перерахував Відповідачеві кошти на банківську картку і у нього наявна заборгованість, оскільки він не повернув кошти в установлений строк.

Позивач стверджує про факт надання (перерахування) Відповідачу кредиту, проте не зазначає, які первинні докази підтверджують обставини перерахування коштів, не викладає обставин, на які банківські картки, що належать Відповідачу, були перераховані кредитні кошти, і які докази підтверджують, що відповідні банківські карти належать саме Відповідачеві.

Відсутність первинних документів, що підтверджують рух коштів за договором, повної та достовірної інформації про рух коштів унеможливлює розгляд спору по суті.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад, виписками за картковими рахунками за кредитним договором (постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19)).

Згідно з ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторони. Це означає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У даному випадку, Позивач, звертаючись до суду з вимогою стягнення заборгованості, зобов`язаний довести факт надання кредиту (позики) та розмір заборгованості.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частини друга, четверта статті 83, частина перша статті 84 ЦПК України).

Отже, для підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитним договором (договором позики), тобто обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, Позивач зобов`язаний надати (та зазначити) первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема, ті, що містять відомості про належність банківської картки Відповідачеві та зарахування на його рахунок коштів, а у разі неможливості подати такі докази - заявити відповідне клопотання про витребування доказів.

Позовна заява не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зокрема, щодо розрахунку процентів (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Зокрема, Позивач вказує, що прострочена заборгованість становить 21712,29 грн., з яких: 9703,04 грн. заборгованість по тілу кредиту; 12009,25 грн. заборгованість за сумою комісії. Розрахунок Позивача містить лише остаточні суми без будь-якої конкретики процентних ставок, кількості днів або інших параметрів, що унеможливлює перевірку його коректності.

Тобто, наданий Позивачем розрахунок не відповідає вимогам обґрунтованості. Хоча подати Суду саме обґрунтований розрахунок є його прямим процесуальним обов`язком Позивача.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», з 01 січня 2026 року розмір ставки судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн. і не більше 1 164 800 грн).

Враховуючи викладене, з урахуванням змісту позовних вимог, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн. за подання даного позову та додати до позовної заяви документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Так, на виконання зазначених вимог позивачем додано платіжну інструкцію про сплату судового збору №815040 від 18.08.2025 року на суму 2422,40 грн., тобто за минулорічними ставками судового збору, а тому має місце недоплата судового збору.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд до відкриття провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Така перевірка здійснюється за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Відомості щодо підтвердження сплати (або повернення) судового збору надходять до системи автоматично, після чого відбувається їхнє поєднання з відповідними записами у картці справи на підставі інформації, отриманої від Державної казначейської служби України.

Перевіркою встановлено, що платіжна інструкція №815040 від 18.08.2025 року на суму 2422,40 грн. вже була зарахована до справи №362/9194/25, поданої ТОВ «Сучасний Факторинг» до Васильківського міськрайонного суду Київської області у 2025 році.

З огляду на викладене, квитанція №815040 від 18.08.2025 року не може бути прийнята як доказ сплати судового збору саме за цією справою, оскільки її не зараховано до бюджету у встановленому порядку.

Використання квитанції, яка врахована по іншій справі, суперечить вимогам Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, у даній справі відсутні належні докази сплати судового збору.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду відповідної квитанції (платіжного доручення) за розгляду справи № 381/3809/26 у розмірі 2662,40 грн.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду належним чином завірених доказів, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі, або із надання доказів направлення сторонам, а також доказів сплати судового збору.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко