Решение № 139366579, 31.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3122/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області

до відповідача - 1. Берестинської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця Томка Андрія Івановича,

3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

4. ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 )

5. Фермерського господарства "Томко" (ідент. код 44578316)

про визнання незаконним і скасування наказу, визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

прокурор Сапітон Д.В.

відповідача 1 не з`явився

відповідача 2 не з`явився

відповідача 3 не з`явився

відповідача 4 не з`явився

відповідача 5 не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Первомайська місцева прокуратура Харківської області звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, ФОП Томка Андрія Івановича, Сільськогосподарського ТОВ "Мрія", в якому, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просить суд: визнати недійсним договір оренди землі від 07.05.2015, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та Томком А.І., щодо земельної ділянки площею 50,5159 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.05.2015 № 9736300; визнати недійсним договір суборенди зазначеної земельної ділянки від 01.06.2018, укладений між ФОП Томко А.І. та СТОВ "Мрія", скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.07.2018 № 27162362; зобов`язати ФОП Томка А.І. повернути, а Берестинську міську раду прийняти земельну ділянку загальною площею 50,5159 га, що знаходиться за адресою: Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081 вартістю 1 446 254,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний наказ ГУ Держземагентства, договори оренди та суборенди земельної ділянки не відповідають вимогам законодавства, що є підставою для скасування наказу, визнання цих договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації, а також зобов`язання ФОП Томка А.І. повернути земельну ділянку державі в особі ГУ Держгеокадастру. Також прокурор просив визнати поважними причини пропуску позовної давності, оскільки прокурор в цій справі є самостійним позивачем і про порушення інтересів держави дізнався у червні 2017 року, після надходження інформації та документів від ГУ Держгеокадастру (лист від 14.06.2017 № 10-20-14-10158/0/19-17).

За вищезазначеним позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області було порушено провадження у справі № 922/3122/19.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі № 922/3122/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.09.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 922/3122/19 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 вищевказану справу було прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі проведення підготовчого засідання на 21.12.2021 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2021 зупинено провадження у справі № 922/3122/19 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2024 провадження у справі № 922/3122/19 було поновлено; призначено підготовче засідання у справі на 26 вересня 2024 року об 11:30.

У підготовчому засіданні 26.09.2024 було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 09.11.2024 в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 24 жовтня 2024 року об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 24.10.2024 було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 14.11.2024 року о 12:00.

07.11.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі (вх. № 28049), в якому просить суд зупинити провадження по справі № 922/1130/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 вирішено повернутись до розгляду справи № 922/3122/19 в підготовче провадження; задоволено клопотання представника Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (вх. № 28049) про зупинення провадження у справі, зупинено провадження по справі № 922/3122/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23 та оприлюднення повного тексту постанови.

15.08.2025 на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області (вх. № 18849) про поновлення провадження у справі, в якому останній просить суд поновити провадження у справі № 922/3122/19 в зв`язку із закінченням перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23.

Судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 917/1476/23 касаційні скарги Шамрицького Г. Г. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 917/1476/23 залишено без змін.

Водночас, 15.08.2025 на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області про зупинення у справі (вх. 18850), в якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 922/3122/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/511/24, оскільки вважає, що результат розгляду спору по даній справі господарським судом безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/511/24. Прокурор вважає, що склад правовідносин у справі № 922/511/24 є подібними зі справою № 922/511/24, а тому висновок Верховного Суду бути мати суттєве значення при вирішенні спору у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2025 провадження у справі № 922/3122/24 поновлено; клопотання Керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області про зупинення у справі (вх. 18850) задоволено; провадження по справі № 922/3122/19 зупинено до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/511/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

19 травня 2026 року через систему "Електронний суд" прокуратурою подано клопотання (вх. № 12027) про поновлення провадження у справі.

Крім того, 19.05.2026 зареєстровано клопотання прокурора про зміну предмету позову (вх. 12038), відповідно до якого позовні вимоги сформульовані наступним чином:

- визнати недійсним, укладений 07.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та Томком Андрієм Івановичем договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 50,5159 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9736300 від 19.05.2015;

- визнати недійсним, укладений 01.06.2018 між фізичною особою-підприємцем Томко Андрій Іванович та СТОВ «Мрія», договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 50,5159 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162362 від 17.07.2018;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Томка Андрія Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути, а Головне управління Держземагентства у Харківській області прийняти земельну ділянку загальною площею 50,5159 га, що знаходиться за адресою: Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081 вартістю 1 446 254,07 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2026 було поновлено провадження у справі № 922/3122/19 та призначено проведення підготовчого засідання у справі на 11 червня 2026 року о 14:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2026 було залучено Томка Андрія Івановича (ідент. номер НОМЕР_1 ) співвідповідачем у справі № 922/3122/19 в частині позовних вимог про визнання недійсним, укладеного 07.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та Томком Андрієм Івановичем договору оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 50,5159 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9736300 від 19.05.2015; залучено ФГ "Томко" (ідент. код 44578316) співвідповідачем у справі № 922/3122/19 в частині позовних вимог про визнання недійсним, укладеного 01.06.2018 між фізичною особою-підприємцем Томко Андрій Іванович та СТОВ "Мрія", договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 50,5159 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162362 від 17.07.2018; прийнято до розгляду клопотання Берестинської окружної прокуратури про зміну предмета позову від 19.05.2026 вх. 12038 та продовжено судовий розгляд справи з урахуванням викладених в ній обставин та позовних вимог; замінено первісного відповідача по даній справі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на процесуального правонаступника Берестинську міську раду в порядку ст. 52 ГПК України в частині позовних вимог про повернення Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 50,5159 га (кадастровий номер 6323381000:01:000:0081), розташовану за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

Одночасно, у підготовчому засіданні 11.06.2026 у справі постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 09 липня 2026 року о 13:00 год.

08.07.2026 року в системі "Електронний суд" прокуратурою сформовано пояснення (вх. № 16733) в яких наголошено, що з 27.01.2023 право власності на спірну земельну ділянку перейшло до територіальної громади в особі Берестинської міської ради (Код ЄДРПОУ 04058686). Отже, юридичний факт набуття з 27.01.2023 права власності на спірні земельні ділянки територіальною громадою в особі Красноградської (нині Берестинської) міської ради, є підставою для здійснення процесуального правонаступництва Берестинської міської ради після ГУ Держгеокадастру у Харківській області. А відтак саме Красноградська (нині Берестинська) міська рада наділена правом власності на спірну земельну ділянку в силу Закону. В ході підготовчого судового засідання за клопотанням позивача судом у справі залучено правонаступника ГУ Держгеокадастру у Харківській області Берестинську міську раду. Враховуючи викладене, у позивача виникли підстави для уточнення позовної вимоги, а саме щодо зобов`язання фізичної особи-підприємця Томка Андрія Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути, а Берестинській міській раді, код ЄДРПОУ 04058686 (замість Головного управління Держгеокадастру у Харківській області) прийняти земельну ділянку загальною площею 50,5159 га, що знаходиться за адресою: Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081 вартістю, 1446254,07 грн.

У підготовчому засіданні 09.07.2026 у справі постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 30.07.2026 об 11:00.

ФОП Томко А.І. у наданому відзиві на позов заперечував проти позовних вимог, наполягав на правомірності отримання у користування спірної земельної ділянки та та просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

СТОВ "Мрія" у наданому відзиві на позов просило застосувати строк позовної давності до вимог прокурора та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Прокурор під час розгляду справи та у наданих до суду заявах по суті справи підтримує уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити наголошуючи, що правочини щодо набуття права оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства є оспорюваними на підставі ст. 134 Земельного Кодексу України в редакції як до набрання чинності Законом України від 18.02.2016 № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів », так і після. Доводів відповідачів щодо застосування строків позовної давності з урахуванням позиції Верховного Суду сформульовані у постановах від 11.08.2022 у справі № 910/16586/18 та від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18 , Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та Верховним Судом України у постанові від 19.04.2017 у справі №405/4999/15-ц не знаходять свого відображення у спірних правовідносинах. Так, визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України. Відповідно до частини 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. В даному випадку порушення вимог земельного законодавства при наданні спірної земельної ділянки Томку А.І. в оренду носило прихований характер та не випливало безпосередньо зі змісту наказу чи договору, а було встановлено лише за результатами аналізу сукупності обставин, зокрема щодо наявності у Відповідача 2 Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.06.2026 5 значного масиву земельних ділянок та повторного, після реалізації у 2015 році свого переважного права на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у позаконкурсному порядку, фактичного використання виключного правового механізму порядку набуття земельних ділянок для ведення фермерського господарства з метою уникнення обов`язкових земельних торгів. Первомайською місцевою прокуратурою Харківської області 14.06.2017 отримано лист №10-20-14-10158/0/19-17 ГУ Держгеокадастру у Харківській області з копіями документів щодо відведення земельних ділянок Томку А.І. у користування. Таким чином, прокурор лише 14.06.2017 довідався про порушення інтересів держави (національного, суспільного інтересу) у вказаній сфері суспільних відносин, що полягає в ігноруванні сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати земельну ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів, що спричинило позбавило державу законного права очікувати отримати найвищу плату від продажу права оренди на спірну земельну ділянку як результат земельних торгів. Отже, лише з моменту виявлення зазначених обставин у прокурора виникла реальна можливість і правові підстави для звернення до суду в інтересах держави, що узгоджується з положеннями ст. 261 ЦК України та практикою Верховного Суду. При цьому, позов фактично пред`явлено 23.09.2019, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Крім того, трирічний строк переривався подачею Первомайською місцевою прокуратурою у 2017 році до Красноградського районного суду Харківської області позовної заяви до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 та СТОВ «Мрія».

У наданому до суду відзиві на позов (вх. 15543) ФГ "ТОМКО" просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача, у зв`язку з чим відмовити у задоволенні позовної заяви Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійними договорів оренди та суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, наголошуючи, що у органів прокуратури, починаючи з квітня 2015 року були усі правові підстави та можливості з`ясувати всі обставини для звернення з відповідним позовом до суду в межах строку позовної давності, що прокурором зроблено не було. Зокрема, відповідач наголошує, що факт вчинення прокурором лише у 2017 році перевірки стану додержання Головним управлінням Держземагенства у Харківській області вимог земельного законодавства України з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, які виникли у 2015 році, з урахуванням того, що прокурор мав усі можливості та повноваження для отримання повної та достовірної інформації про оскаржуваний наказ та правочини, є доказом нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що у свою чергу є обов`язком органів прокуратури відповідно до Закону України "Про прокуратуру" .

У наданому до суду відзиві на позов (вх. 15601) ОСОБА_1 також просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити у позові. При цьому, відповідач зазначає, що заява, надана ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Харківській області для отримання земельної ділянки в оренду з метою ведення фермерського господарства, відповідає вимогам, що були передбачені законодавством (ст. 123 ЗК України, ст. 1, 7 Закону України «Про фермерське господарство»), що, в свою чергу, виключає можливість скасування оспорюваного наказу, у зв`язку із відсутністю порушень ГУ Держземагенством у Харківській області норм матеріального права; підтвердження наявності необхідної матеріально-технічної бази для обробки площі землі - не передбачено жодним нормативно-правовим актом, в тому числі спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про фермерське господарство»; так само не передбачено чинними нормативно-правовими актами здійснення проведення перевірок волевиявлення заявника ГУ Держземагенством у Харківській області; передачі земельної ділянки в суборенду передувало волевиявлення органу державної влади (письмове погодження), як власника майна, а також дотримання процедури передачі земельної ділянки в суборенду орендарем визначену умовами договору (п. 30), та встановлене законодавством право орендаря передавати орендовану земельну ділянку в суборенду (ст. 8 Закону України «Про оренду землі», ст. 14 Закону України «Про фермерське господарство»); обґрунтовуючи порушення інтересів держави в позовній заяві, прокурором не доведено будь-яким належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України, розрахунків матеріальних втрат держави в даному випадку та статей законодавства, відповідно до яких відповідач повинен був отримати землю через земельні торги. Відповідач вважає, що у прокурора була об`єктивна можливість з використанням повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру" своєчасно отримати необхідну для подання позову і захисту інтересів держави інформацію, проте прокурор звернувся до суду з цим позовом вже після спливу позовної давності. Доказів того, що прокурор не міг довідатися про порушення законодавства при винесенні ГУ Держземагенством у Харківській області спірного наказу раніше ніж червень 2017 року до суду не надано, натомість, враховуючи відкритість та доступність державних реєстрів, відповідач вважає, що прокурор мав усі правові підстави для отримання необхідної інформації про передачу Томко А.І. земельної ділянки раніше, починаючи з 30.04.2015 року.

У судовому засіданні 30.07.2026 судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, а також надано можливість представникам сторін на стадії судових дебатів висловити перед судом свої правові позиції щодо спірних правовідносин. У судовому засіданні 30.07.2026, після стадії судових дебатів, суд, керуючись ст. 219, 234 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та постановив про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення у справі № 922/3122/19 на 31.07.2026 о 14:30 год.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 31.07.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18.11.2013 Томко А.І. завернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявою, в якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 50,5159 га для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області для подальшої передачі в оренду. До заяви було додано: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; інформацію про віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності (довідка по формі 6-зем станом на 01.01.2013); копію паспорта громадянина України; копію ідентифікаційного коду; документи, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (копія диплома); обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства (бізнес-план).

Наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 22.11.2013 № ХА/6323381000:01:000/00000534 Томку А.І. надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту с. Світле Красноградського району Харківської області; орієнтовний розмір земельної ділянки 50,5159 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі) для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 30.04.2015 № 1065-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди Томку А.І. та передано Томку А.І. в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), кадастровий номер 6323381000:01:000:0081, загальною площею 50,5159 га, розташовану за межами населених пунктів Кирилівської сільської ради на території Красноградського району Харківської області, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.

07.05.2015 між Головного управління Держземагентства у Харківській області (орендодавець) і Томком А.І. (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), кадастровий номер 6323381000:01:000:0081, загальною площею 50,5159 га, розташовану за межами населених пунктів Кирилівської сільської ради на території Красноградського району Харківської області; земельну ділянку передано в оренду для ведення фермерського господарства, договір укладено на 49 років (пункти 1, 2, 8, 14).

У пункті 30 договору встановлено, що орендар має право передавати в суборенду земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення за письмовим погодженням з орендодавцем.

Цей договір зареєстровано реєстраційною службою Красноградського районного управління юстиції Харківської області 19.05.2015.

Факт передачі спірної земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання-передачі.

Після укладання зазначеного договору оренди, Томко А.І. доданий до заяви від 18.11.2013 «бізнес-план» не реалізовував, фермерське господарство не створив, натомість звернувся до ГУ Держгеокадастру з заявою, в якій, між іншим просив надати йому дозвіл на передачу отриманої в оренду земельної ділянки, загальною площею 50,5159 га, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081, у суборенду.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Томко А.І. на підставі договору суборенди від 01.07.2015 передав земельну ділянку з кадастровим номером 6323381000:01:000:0081, загальною площею 50,5159 га, в суборенду СТОВ «Мрія».

Разом із тим у цій же інформаційній довідці зазначено, що у користуванні Томка А.І. на підставі договорів оренди перебуває 41 земельна ділянка сільськогосподарського призначення, які на підставі договорів передано ФОП Томком А.І. у суборенду СТОВ «Мрія» і ПрАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів».

Крім того, за встановлених у справі обставин, у липні 2017 року Керівник Первомайської місцевої прокуратури звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з позовом до ГУ Держгеокадастру, Томка А.І., СТОВ «Мрія» про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 30.04.2015 № 1065-СГ, визнання недійсним договору оренди від 07.05.2015 щодо земельної ділянки площею 50,5159 га кадастровий номер 6323381000:01:000:0081, визнання недійсним договору суборенди цієї ж земельної ділянки, скасування державної реєстрації та зобов`язання Томка А.І. повернути зазначену земельну ділянку.

У процесі розгляду судом загальної юрисдикції справи № 626/1052/17 Томко А.І. 07.12.2017 зареєструвався як ФОП, основним видом діяльності якого за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

11.12.2017 між Томком А.І. та СТОВ «Мрія» укладено угоду про дострокове розірвання договору суборенди землі від 01.07.2015, яку 11.12.2017 зареєстровано сектором державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області.

01.06.2018 між ФОП Томком А.І. та СТОВ «Мрія» укладено договір суборенди земельної ділянки, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081, площею 50,5159 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Кирилівської сільської ради на території Красноградського району Харківської області, який 17.07.2018 зареєстровано державним реєстратором Красноградського районної державної адміністрації Харківської області.

З огляду на ці обставини ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 27.11.2018 провадження у цивільній справі № 626/1052/17 закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ця ухвала сторонами не оскаржувалася та набрала законної сили.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі, яка розглядається, обґрунтував вимоги порушенням законодавства при передачі спірної земельної ділянки в оренду Томку А.І., оскільки у цьому випадку відповідачем у пільговому порядку отримано чергову землю для ведення фермерського господарства за відсутності у нього наміру і ресурсу самостійно здійснювати господарську діяльність на спірній земельній ділянці та з метою її передачі в користування іншій особі.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор в позові послався на те, що порушення інтересів держави полягає в недотриманні ГУ Держземагенства вимог законодавства, що призвело до незаконної передачі земельної ділянки у користування Томку А.І., а у подальшому в суборенду СТОВ «Мрія» без проведення земельних торгів (аукціону). Отже, позов спрямовано на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання, оскільки прийняття незаконних рішень органами виконавчої влади порушує рівновагу у соціально-економічних відносинах та негативно впливає на зміцнення їх авторитету у суспільстві.

При цьому прокурор послався на те, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, ГУ Держгеокадастру є відповідачем у цій справі, у зв`язку з чим, прокурор звернувся до суду з позовом самостійно та набув статусу позивача.

Також прокурор просив визнати поважними причини пропуску позовної давності.

У подальшому в процесі розгляду справи, 11.01.2022 року було зареєстровано Фермерське господарство "Томко" (ідент. код 44578316), про що свідчать відомості ЄДРПОУ.

Натомість, ФОП Томко А.І. (ідент. код НОМЕР_2 ) з 01.04.2026 припинено підприємницьку діяльність про що внесені відповідні відомості до ЄДРПОУ.

В договорі суборенди від 01.06.2018, що укладено між ФОП Томко А.І. та СТОВ "Мрія" здійснено заміну сторони договору з ФОП Томко А.І. на ФГ "Томко"

Щодо подання позову прокурором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В Рішенні Конституційного Суду України №4-р(ІІ)/2019 у справі №3-234-2018 зокрема зазначено, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, в т.ч. представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що встановлені законом, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, виключно на прокурора покладено функцію представництва інтересів держави як одного з дієвих механізмів захисту від порушення її інтересів.

Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Разом з тим, із наведених положень законодавства убачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган.

У даному випадку порушення інтересу держави (національного, суспільного інтересу), на думку прокурора, відбулося внаслідок ігнорування сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати земельну ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів, що спричинило шкоду фінансовим інтересам держави, у вигляді ненадходження коштів до бюджету.

У зв`язку з вищевикладеним, а також ураховуючи те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області, як попередній власник земельної ділянки, був органом, уповноваженим державою на здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у т.ч. законності укладення цивільно-правових угод з цих питань, і зазначений орган визначено прокурором як відповідача, даний позов заявлено прокурором самостійно.

Правомірність таких дій прокурора також підтверджується правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі № 389/29/17 та від 22.05.2019 у справі № 366/2648/16 від 22.05.2019.

Зважаючи на викладене, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 07.05.2015 сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 50,5159 га, розташованої за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, який було укладено між ГУ Держземагенства у Харківській області та Томко А.І. та зобов`язання ФОП Томка А.І. повернути земельну ділянку.

Як зазначалося вище, Прокурор просить визнати недійсним договір оренди землі сільськогосподарського призначення від 07.05.2015 р. підписаний ГУ Держземагенства у Харківській області та Томко А.І. оскільки зазначений договір було укладено з порушенням частини другою статті 134 Земельного кодексу України.

За змістом статті 22 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).

Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального щодо до статті 123 Земельного кодексу України.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

У спірних правовідносинах ОСОБА_1 при подачі до Головного управління Держземагенства у Харківській області заяви від 18.11.2013, не обґрунтував розмір земельної ділянки, про яку йшлося в заяві, з урахуванням можливості її обробітку та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Тобто, майбутній фермер для отримання земельної ділянки великої площі не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриманні у користування землі, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, тощо.

З доданого ОСОБА_1 до заяви від 18.11.2013 обґрунтування вбачається, що вони викладені у формі окремого документу, не є складовою частиною заяви про виділення землі і в них Томко А.І. лише висловлює своє переконання про можливість використання земельної ділянки без зазначення певної площі. Тобто жодних обґрунтувань зазначені документи не містять. Також ОСОБА_1 не підтверджено наявності в нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо).

Окрім цього, Томко А.І. в обґрунтуваннях не зазначено дані щодо членів сім`ї, з числа яких останній начебто планував в подальшому створити фермерське господарство, а також не підтверджено наявність ресурсів для залучення найманих працівників чи оренду сільськогосподарської техніки.

Крім того, Томко А.І. до заяви від 18.11.2013 не додано відомостей, щодо наявності у нього відповідної аграрної освіти або досвіду роботи у сільському господарстві. Томко А.І. додано до заяви лише копію диплому від 29.06.1982, виданого Красноградським технікумом механізації сільського господарства імені Тимошенка, про те, що Томко А.І. присвоєно кваліфікацію "техніка-електрика" за спеціальністю "електрифікація". Однак, освіта Томко А.І. у галузі "електрифікації" немає жодного відношення до ведення сільського (фермерського) господарства, що залишено поза увагою ГУ Держземагенства у Харківській області при розгляді заяви та документів заявника.

Головним управлінням Держземагенства у Харківській області під час розгляду заяви громадянина Томка А.І. без урахування відповідності її розміру трудовим та виробничим ресурсам безпідставно використало спрощений режим отримання земель для ведення фермерського господарства всупереч цілей, визначених Законом України "Про фермерське господарство", не перевірено можливість самостійно ним та працею найманих працівників вести фермерську діяльність, чи мав (має) він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, чи мав Томко А.І. потенційних контрагентів, ресурси яких він може на договірних засадах залучити для ведення фермерського господарства, а також загалом, чи зможе потенційний орендар проводити діяльність на наданій земельній ділянці.

Розмір земельної ділянки має відповідати трудовим та виробничим ресурсам, які має особа, що отримує землю для подальшого створення фермерського господарства. Разом з тим, за Томко А.І., як вже було зазначено вище, не зареєстровано жодної сільськогосподарської техніки, а реєстрація ним себе як фізичної особи - підприємця відбулася більше ніж через два року після отримання в оренду земельної ділянки і лише після пред`явлення прокурором позову у порядку цивільного судочинства.

Матеріали даної справи не містять будь-яких доказів безпосереднього використання Томка А.І. орендованої земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства, а цю ділянку останній передав в суборенду СТОВ "Мрія". Зазначене свідчить про те, що Томко А.І. явно не в змозі самостійно обробити орендовану земельну ділянку розміром 50,5159 га.

Крім того, як свідчать матеріали справи, Томко А.І. звертаючись до Головного управління Держземагенства у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки та отримуючи її від останнього згідно з наказом № 1065-СГ від 30.04.2015 мав на меті не створити нове фермерське господарство, а для іншої діяльності, а саме, розширення земельного банку іншого суб`єкта господарювання - СТОВ "Мрія" поза процедурою проведення земельних торгів, оскільки отримана в оренду згідно з оскаржуваним наказом земельна ділянка Томко А.І. безпосередньо з метою ведення фермерського господарства не використовувалася, а за згодою Головного управління Держземагенства у Харківській області була передана в суборенду СТОВ "Мрія".

Відсутність волевиявлення Томка А.І. на створення та ведення фермерського господарства додатково підтверджується фактом повторної передачі земельної ділянки в суборенду СТОВ "Мрія" на підставі договору суборенди від 01.06.2018, але вже як фізичною особою-підприємцем Томком А.І.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчить про те, що дії Томка А.І. щодо отримання в оренду земельної ділянки на території Кирилівської сільської ради Красноградського району загальною площею 50,5159 га, кадастровий номер: 6323381000:01:000:0081 також були фактично спрямовані не на ведення фермерського господарства особисто, а на отримання СТОВ "Мрія" цієї земельної ділянки за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів.

Однак, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Зазначені обставини Головним управлінням Держземагенства у Харківській області не були враховані. Останнє, розглядаючи заяву Томко А.І. про надання йому в оренду спірної земельної ділянки, не провело належну перевірку та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що передача в оренду Томку А. І. земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства відбулась в порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, статей 7, 12 Закону № 973-IV.

Спірний договір оренди за своїм змістом відповідає закону, водночас порушення порядку його укладення спрямоване на навмисне введення ОСОБА_1 орендодавця в оману шляхом замовчення його справжніх намірів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто для ведення фермерського господарства, а для отримання доходу шляхом здачі земельної ділянки, отриманої на пільгових умовах, в суборенду. За таких умов наявні підстави для визнання спірного договору оренди від 07.05.2015 недійсним відповідно до частини першої статті 230 Цивільного кодексу України. Отже, позовна вимога про визнання спірного договору недійсним є обґрунтованою і доведеною.

Оскільки договір оренди визнаний судом недійсним, то він не породжує правових наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю, тому Томко А.І. зайняв земельну ділянку незаконно, без установлених законом підстав. За висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27)) якщо земельні ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, то це зайняття треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння; у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 р. у справі № 922/3204/19.

Що стосується тієї обставини, що на час прийняття рішення по справі земельна спірна земельна ділянка зареєстрована за Берестинською міською радою.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6323381000:01:000:0081 передана в комунальну власність Берестинської міської територіальної громади, на підставі рішення ГУ Держгеокадастру у Харківській області та акту приймання-передачі земельної ділянки б/н від 04.02.2021 року. До державного реєстру речових прав на нерухоме майно у січні 2023 року внесено запис про державну реєстрацію права комунальної власності Берестинської об`єднаної територіальної громади на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6323381000:01:000:0081 запис №66253937 від 01.02.2023. Отже, з 27.01.2023 право власності на вказану земельну ділянку перейшло до територіальної громади в особі Берестинської міської ради (Код ЄДРПОУ 04058686).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 р. у справі № 633/408/18 зазначила, зокрема, що за наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки прокурор мав обов`язок звернутися до суду за захистом відповідних публічних інтересів. Той факт, що під час розгляду та вирішення справи внаслідок змін у чинному законодавстві інтерес у поверненні спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада, не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави, задоволення позову у разі його обґрунтованості та для виконання судового рішення у частині повернення земельної ділянки на користь належного суб`єкта ( територіальної громади).

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги щодо повернення спірної земельної ділянки також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачами було подані заяви про застосування строків позовної давності.

Так, позовна давність у відповідності до ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України. Відповідно до частини 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

У цій справі прокурор виступає самостійним позивачем, про порушення вимог земельного законодавства при наданні земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства прокурору стало відомо після отримання Первомайською місцевої прокуратурою Харківської області 14.06.2017 листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про надання копій документів щодо відведення земельних ділянок Томку А.І. у користування.

Слід зауважити, що органом, який здійснював функції держави у спірних правовідносинах станом на час їх виникнення було саме Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яким і було допущено порушення вимог законодавства при розпорядженні землями державної власності, що стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом для захисту інтересів держави.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.03.2023 у cправі № 922/2905/19 зазначено наступне:

"У частині 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) Цивільний кодекс України визначає як позовну давність (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливою є також і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

В даному випадку порушення вимог земельного законодавства при наданні спірної земельної ділянки Томку А.І. в оренду носило прихований характер та не випливало безпосередньо зі змісту наказу чи договору, а було встановлено лише за результатами аналізу сукупності обставин, зокрема щодо наявності у Відповідача 2 значного масиву земельних ділянок та повторного, після реалізації у 2015 році свого переважного права на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у позаконкурсному порядку, фактичного використання виключного правового механізму порядку набуття земельних ділянок для ведення фермерського господарства з метою уникнення обов`язкових земельних торгів.

Первомайською місцевою прокуратурою Харківської області 14.06.2017 отримано лист №10-20-14-10158/0/19-17 ГУ Держгеокадастру у Харківській області з копіями документів щодо відведення земельних ділянок Томку А.І. у користування. Таким чином, прокурор лише 14.06.2017 довідався про порушення інтересів держави (національного, суспільного інтересу) у вказаній сфері суспільних відносин, що полягає в ігноруванні сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати земельну ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів, що спричинило позбавило державу законного права очікувати отримати найвищу плату від продажу права оренди на спірну земельну ділянку як результат земельних торгів. Отже, лише з моменту виявлення зазначених обставин у прокурора виникла реальна можливість і правові підстави для звернення до суду в інтересах держави, що узгоджується з положеннями ст. 261 ЦК України та практикою Верховного Суду. Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності для реалізації права прокурора на звернення до суду з позовом на захист інтересів держави за фактичними обставинами, що зумовили підстави позовних вимог прокурора у даній справі, закінчується 14.06.2020. При цьому, позов фактично пред`явлено 23.09.2019, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Крім того судом враховано, що Первомайська місцева прокуратура у 2017 році зверталась до Красноградського районного суду Харківської області з позовною заявою до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 та СТОВ «Мрія», в якому просила суд визнати незаконним та скасувати спірний наказ ГУ Держземагенства у Харківській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 1065-СГ від 30.04.2015; визнати недійсним, укладений 07.05.2015 між ГУ Держземагенства у Харківській області та Томком А.І. договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081 площею 50,5159 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійсним, укладений 01.07.2015 року між ОСОБА_1 та СГ ТОВ «Мрія», договір суборенди вищевказаної земельної ділянки, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081 площею 50,5159 га. В процесі розгляду Красноградським районним судом Харківської області вказаного позову ОСОБА_1 07.12.2017 здійснено реєстрацію Фізичної - особи підприємця Томка А.І. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.06.2026 6 видом діяльності Томка А.І. є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. У зв`язку з цим, ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 27.11.2018 провадження у справі № 626/1052/17 за вищевказаним позовом закрито з підстав непідсудності даного спору судам загальної юрисдикції, та його підвідомчості господарським судам. Зазначена ухвала Красноградського районного суду Харківської області від 27.11.2018 у справі № 626/1064/17 сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Суд враховує, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

У справі № 904/3405/19 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що звернувшись із позовною заявою щодо захисту певного порушеного права, у позивача виникають очікування щодо розгляду такої справи і можливого захисту відповідного права. Як зауважила об`єднана палата Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 і з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/3405/19, перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів.

Тобто, з правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, випливає, що незалежно від причин залишення позовної заяви без розгляду, звернення до суду за захистом прав і тривалий розгляд такої справи може вважатися поважною причиною пропуску позовної давності і судам варто враховувати такі обставини.

У свою чергу, оскільки прокурор вчиняв дії щодо захисту порушеного права у межах справи № 922/2905/19, очікував, що воно буде захищене у належний спосіб, помилковим буде відхилення мотивів щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності лише внаслідок неподання одночасно і іншого позову для захисту порушеного права.

Норми законодавства, які визначають повноваження прокурора, об`єктивно виключали можливість для прокурора довідатись про порушення інтересів держави у спірних відносинах без опрацювання спірного договору та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мати доступ до оскаржуваних наказу та договору з моменту їх видачі та укладення. У свою чергу, матеріали справи не містять доказів на підтвердження передбачуваної неминучості інформування прокурора про обставини порушення прав держави у спірних правовідносинах або існування в прокурора певних зобов`язань відповідно до закону, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких він мав би змогу дізнатись про сам факт протиправного набуття права оренди на спірну земельну ділянку, площею 50,5159 га, а також про осіб, наслідком дій та рішень яких стала вищевказана обставина Томка А.І. як ініціатора процедури незаконної передачі йому в оренду спірної земельної ділянки та ГУ Держгеокадастру у Харківській області, діючого всупереч волі власника держави. Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Богдель проти Литви», ЄСПЛ підтримав позицію Верховного Суду Литви відносно початку перебігу строку давності, а саме якщо справа стосувалася держави, то позовна давність починається із дня, коли відповідний орган «здобув достатні докази для того, щоб довести, що публічний інтерес було порушено». Верховний Суд у постанові від 19.12.2022 у справі № 359/3951/17, зокрема, зауважив, що відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Прокурор не є учасником з надання і отримання адміністративної послуги у вигляді державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку. Водночас, прокурор опрацьовує відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише при встановленні прокурором порушення інтересів держави, шляхом вивчення даних державних реєстрів, що наявні в загальному доступі.

Крім того, судом враховано базові принципи цивільного судочинства - справедливості і розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і звертає увагу на ті обставини, що по-перше, прокурор звернувся до загального суду відповідно до усталеної судової практики, яка діяла на час звернення із позовом, про що свідчать численні дані ЄДРСР; по-друге, дії відповідача з перереєстрації свого статусу на ФОП, які потягли закриття провадження, на переконання колегії суддів, укладення нового договору суборенди, не повинні тлумачитися на користь Томка А.І.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає жодних правових підстав для застосування позовної давності до вимог про визнання договорів недійсними, оскільки лист від ГУ Держгеокадастру у Харківській області разом з копіями документів щодо виділення земельних ділянок Томку А.І. у користування отримано прокуратурою 14.06.2017, після чого прокурор з аналізу отриманих документів у сукупності довідався про порушення інтересів держави у вказаній сфері суспільних відносин.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ФОП Томка А.І. повернути земельну ділянку, суд зазначає, що вимога зобов`язати повернути земельну ділянку можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору суборенди.

Відповідно до п.30 Договору оренди землі від 07.05.2015 року укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області (орендодавець) та Томко Андрієм Івановичем (орендар) орендар має право передати в суборенду земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення за письмовим погодженням з орендодавцем.

Як убачається з матеріалів справи між ФОП Томко А.І. та СТОВ «Мрія» 01.06.2018 було укладено договір суборенди.

Зазначений договір було укладено за згодою Головного управління Держземагенства у Харківській області.

За змістом статті 8 Закону України "Про оренду землі" чинність договору суборенди земельної ділянки прямо пов`язана з чинністю договору оренди.

Враховуючи визнання судом недійсним договору оренди землі від 07.05.2015 року який було укладеного між Головним управлінням Держземаненства у Харківській області (орендодавець) та Томко Андрієм Івановичем (орендар), договір суборенди від 01.06.2018 також підлягають визнанню недійсним.

Прокурор просить покласти судові витрати на відповідачів.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Ураховуючи той факт, що саме Томко А.І. був ініціатора процедури незаконної передачі йому в оренду спірної земельної ділянки, відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України, судовий збір, сплачений за подання позову до суду за вимогами про визнання недійсним договору оренди та договору суборенди спірної земельної ділянки та судовий збір, сплачений за подання позову до суду за вимогою про повернення земельної ділянки покладається на Томка Андрія Івановича.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також у зв`язку з знаходженням на лікарняному судді Шатернікова М.І. з 03.08.2026 до 12.08.2026 року, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, а відтак повний текст рішення складено та її підписано суддею після виходу судді на роботу.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним, укладений 07.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та Томком Андрієм Івановичем договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 50,5159 га, яка розташовані за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9736300 від 19.05.2015.

3. Визнати недійсним, укладений 01.06.2018 між фізичною особою-підприємцем Томко Андрій Іванович та СТОВ «Мрія», договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 50,5159 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162362 від 17.07.2018.

4. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Томка Андрія Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути, а Берестинську міську раду (код ЄДРПОУ 04058686) прийняти земельну ділянку загальною площею 50,5159 га, що знаходиться за адресою: Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323381000:01:000:0081 вартістю 1 446 254,07 грн.

5. Стягнути з Томка Андрія Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) 5763,00 грн судового збору сплаченого при подачі позову.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "20" серпня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков