Решение № 139366354, 28.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 Справа № 917/256/23(917/904/26)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022; код ЄДРПОУ 42223804

до 1) Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц", вул. Київська, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 35328439

2) Приватного акціонерного товариства "Гірник", вул. Київська, буд. 85 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 13928815

про стягнення 28 336 472,68 грн,

та зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Гірник", вул. Київська, буд. 85 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 13928815

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022; код ЄДРПОУ 42223804

2) Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц", вул. Київська, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 35328439

про визнання недійсним договору поруки,

За участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Ігнатенко С.Ю., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.03.2020 № 3392, довіреність від 15.12.2025 № 150

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (далі - ТОВ "Полтаваенергозбут", позивач) (вх. №940/26 від 07.05.2026) до Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (далі - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц", відповідач -1), Приватного акціонерного товариства "Гірник" (ПрАТ "Гірник") про стягнення в солідарному порядку заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 у загальному розмірі 28 336 472,68грн, з них:

- 19 986 056, 62грн заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026 (рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 , відкритий в філії ПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331647, код ЄДРПОУ 42223804);

- 107 645,12грн - пеня за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 (поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804);

- 1 521 961,90грн - 3% річних за період з 01.01.2022 по 30.04.2026 (поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804);

- 6 720 809,04грн - інфляційні втрати за період з 01.01.2022 по 31.03.2026 (поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804).

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2026 даний позов передано на розгляд судді Ореховській О.О. для розгляду в межах справи №917/256/23 про банкрутство АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (код ЄДРПОУ 35328439), справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/256/23(917/904/26).

Позовна заява обґрунтована неналежним виконання відповідачем 1 - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 21510323 від 01.01.2019 в частині своєчасної оплати електричної енергії.

26.07.2022 між ТОВ "Полтаваенергозбут" та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" укладено Угоду про погашення заборгованості, відповідно до якої АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" визнав свої боргові зобов`язання перед ТОВ "Полтаваенергозбут" по Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019р., що станом на 26.07.2022 становить 18 446 761,42 грн.

Визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" заборгованість в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022 в повному обсязі відповідачем 1 не сплачена.

06.04.2026 між ТОВ "Полтаваенергозбут" (далі - Кредитор), ПрАТ "Гірник" (далі - Поручитель) та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (далі - Боржник) укладено Договір поруки №18 (далі - Договір поруки), відповідно до якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання договірних зобов`язань Боржника по Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 в обсягах, встановлених у п. 2.1. цього Договору.

Боржник - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (відповідач 1 за первісним позовом) та поручитель - ПрАТ "Гірник" (відповідач 2 за первісним позовом) своїх зобов`язань з погашення існуючої у боржника заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 не виконали.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.06.2026 , встановлено строки на подання сторонами заяв по суті справи.

Відповідач 1 - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" відзив на позов не надав.

Відповідач - ПрАТ "Гірник" відзив на позов не надав.

25.05.2026 через систему "Електонний суд" до Господарського суду Полтавської області від ПрАТ "Гірник" надійшла зустрічна позовна заява ( за вх. №1079/26 від 26.05.2026) до 1) ТОВ "Полтаваенергозбут", 2) АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц", в якій ПрАТ "Гірник" заперечує позовні вимоги ТОВ "Полтаваенергозбут" про стягнення заборгованості з ПрАТ "Гірник" як поручителя основного боржника - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" та просить суд:

- визнати недійсним правочином Договір поруки №18 від 06.04.2026, підписаний між ПрАТ "Гірник" (код ЄДРПОУ 13928815), ТОВ "Полтаваенергозбут" (код ЄДРПОУ 42223804) та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (код ЄДРПОУ 35328439) з дати його підписання;

- застосувати до Договору поруки №18 від 06.04.2026 правові наслідки недійсності правочину шляхом звільнення ПрАТ "Гірник" (код ЄДРПОУ 13928815) від зобов"язань за Договором поруки №18 від 06.04.2026 перед ТОВ "Полтаваенергозбут" (код ЄДРПОУ 42223804) та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (код ЄДРПОУ 35328439).

В обґрунтування зустрічного позову ПрАТ "Гірник" зазначає, що директором ПрАТ "Гірник" Договір поруки № 18 від 06.04.2026 був підписаний з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності попередньої згоди загальних зборів акціонерів на вчинення значного правочину, яким є вказаний Договір поруки, що є підставою для визнання вказаного Договору поруки недійсним згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України з моменту укладання та застосування до нього правових наслідків недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.05.2026 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічною позовною заявою об`єднано в одне провадження з первісним позовом; розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом з первісним у підготовчому засіданні, яке відбудеться 04.06.2026; встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

Таким чином, далі по тексту визначити ТОВ "Полтаваенергозбут" - позивачем за первісним позовом (відповідачем 1 за зустрічним позовом), АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" - відповідачем 1 за первісним позовом (відповідачем 2 за зустрічним позовом), ПрАТ "Гірник" - відповідачем 2 за первісним позовом ( позивачем за зустрічним позовом),

12.06.2026 від ТОВ "Полтаваенергозбут" надійшов відзив на зустрічний позов (вх. № 8150), відповідно до якого товариство позовні вимоги заперечує у повному обсязі за мотивами наведеними у відзиві. Зокрема, ТОВ "Полтаваенергозбут", з посиланням на судову практику (постанови Вищий господарський суд України від 04.03.2015р. у справі №910/22402/13, від 04.05.2016р. у справі №910/29382/14, постанова Верховного суду України від 05.10.2016р. №910/29382/14, постанова Верховного Суду у справі №295/12197/13-ц), зазначає таке:

- спірний правочин (Договір поруки №18 від 06.04.2026) є лише способом забезпечення виконання зобов`язання, а не угодою щодо безпосереднього розпорядження чи відчуження майна в момент її укладення, відтак для його укладення не потрібне спеціальне рішення вищого органу управління товариства, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним з підстав перевищення повноважень директора ПрАТ "Гірник", визначених Статутом товариства та законодавством під час його підписання.

- спірний договір поруки не містить прив`язки до конкретних грошових сум, що не визначає його як "значний правочин", спірний договір є лише способом забезпечення виконання зобов`язання боржника АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц".

Також в спростування тверджень позивача за зустрічним позовом про те, що межі повноважень директора ПрАТ "Гірник" на дату спірного правочину перебувала у відкритому доступні та була доступною, ТОВ "Полтаваенергозбут" зазначає таке:

- відомостях з ЄДР відсутня актуальна інформація про будь - які обмеження повноважень директора ПрАТ "Гірник", внесення якої є обов`язком позивача, що вказує про відсутність обізнаності з такими обмеженнями директора через відсутність таких у ЄДР.

- на сайті ПрАТ "Гірник" на момент підписання оспорюваного договору (06.04.2026) була відсутня актуальна інформація щодо річної фінансової звітності Товариства за 2025. Фінзвітність за 2025, на яку посилається ПрАТ "Гірник" у зустрічному позові, було розміщена товариством на сайті за посиланням: https://girnik.prat.in.ua/documents/informaciya-dlya-akcioneriv-tasteikholderiv 29.04.2026, тобто уже після укладення договору поруки (роздруківка надається).

Разом з тим, у квітні 2023 року Верховний Суд у справі №910/19794/21 дійшов висновку, що одного посилання товариством на формальне порушення процедури укладення договору без згоди загальних зборів недостатньо для визнання правочину недійсним. Товариство має довести, яким чином укладення договору порушує саме його права, що цей договір вчинений на невигідних для нього умовах, чи ставить під загрозу можливість здійснення ним господарської діяльності, чи завдає йому збитків тощо.

ТОВ "Полтаваенергозбут" у відзиві на позов також зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано документів на обґрунтування витрат на правничу допомогу, тому відповідні заперечення будуть надані ТОВ "Полтаваенергозбут" після аналізу надання ПрАТ "Гірник" доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Відповідач 2 за зустрічним позовом - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" відзив на зустрічний позов не надав.

В судовому засіданні 04.06.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі № 917/256/23(917/904/26 на 30 днів та перерву в судовому засіданні до 09.07.2026.

09.07.2026 удове засідання не відбулося у зв"язку з відпусткою судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою суду від 13.07.2026 визначено нові дату та час проведення підготовчого засідання у справі - 23.07.2026, 10.20год.

В судовому засіданні 23.07.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 917/256/23(917/904/26 та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 28.07.2026.

Учасники у справі повідомлені про дату та час проведення наступного засідання відповідною ухвалою суду від 23.07.2026. Зазначена ухвала суду була надіслана учасникам у справі до їх електронних кабінетів в системі ЄСІТС і була доставлена 23.07.2026, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 104-107 т. 3).

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням зазначених положень процесуального закону учасники у справі належним чином були повідомлені про дату та час проведення судового засідання.

З огляду на те, що необхідних для подальшого розгляду справи доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо, а явка в судове засідання учасників у справі обов"язковою не визнавалась, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача 1 за зустрічним позовом позовні вимоги за первісним позовом підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає; позовні вимоги у зустрічному позові вважає необґрунтованими та просить суд у їх задоволенні відмовити.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018 № 575 було прийнято рішення про видачу ТОВ "Полтаваенергозбут" (позивачу за первісним позовом) ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

З 01.01.2019 ТОВ "Полтаваенергозбут" згідно ліцензії, виданої на підставі постанови НКРЕКП №575 від 26.06.2018, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 (далі - Постанова) були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно п.1.2.7. ПРРЕЕ (в редакції на час виникнення спірний правовідносин) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної нергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

01.01.2019 АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" подано до ТОВ "Полтаваенергозбут" заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.01.2019 із зазначеними товариством персоніфікованими даними, у зв`язку з чим відкрито особовий рахунок №21510323.

Погодившись та підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши її) АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" засвідчило вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 633, 634 Цивільного Кодексу України та вищезазначених положень ПРРЕЕ АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" приєдналося до умов публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 з додатками до нього (далі по тексту - Договір про постачання електричної енергії споживачу, Договір).

Умовами зазначеного Договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, зокрема, таке:

(п.2.1.) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору;

(п. 3.1) Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

(п. 5.1.) Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення):

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у термін, зазначений у повідомленні.

(п. 5.2) Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

(п. 5.4) Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

(5.5.) Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

(п. 5.6.) Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

(п. 5.7.) Оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком до Договору про постачання електричної енергії споживачу, Постачальник до 12-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює Акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та в цей же строк надає його Споживачу.Разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії Постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію.

Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.

(п. 5.8.) Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

(п. 5.9.) У разі виникнення у Споживача заборгованості за електричну енергію за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника з заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність ( обмежену платоспроможність) Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим Договором.

(п. 7.2) Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

(п. 8.2.) Постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору; нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором;

(п. 14.1) Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

В подальшому сторони вносили зміни та доповнення у Договір шляхом укладання додаткових угод до нього (а.с. 157-197 т. 1, а.с. 1 - 137 т. 2).

Позивач за первісним позовом/відповідач 1 за зустрічним позовом зазначає, що на виконання умов Договору здійснював поставку електричної енергії.

Для здійснення оплати спожитих обсягів електричної енергії, відповідачу 1 за первісним позовом направлялися розрахункові документи (Акти, рахунки) через систему "M.E.Doc" та електронну адресу, визначену Споживачем: ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого надав (рахунки за використану електричну енергію, акти купівлі-продажу електричної енергії з доказами їх направлення - а.с. 49-105 т. 1 ).

Як вказує позивач за первісним позовом, АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" свої зобов`язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за Договором належним чином не виконувало, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед ТОВ "Полтаваенергозбут".

26.07.2022 між ТОВ "Полтаваенергозбут" та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" укладено Угоду про погашення заборгованості (а.с. 144 т. 2), відповідно до якої АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" визнало свої боргові зобов`язання перед ТОВ "Полтаваенергозбут" по Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019, що станом на 26.07.2022 становить 18 446 761,42 грн, з них:

17 584 147,56 грн - за спожиту електричну енергію;

107 645,12 грн - пеня за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію;

613 121,23 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію;

140 047,36 грн - 3% не несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію;

1 800,15 грн - послуги з підключення/відключення електричної енергії

та зобов`язалося здійснювати платежі згідно визначеного в Угоді графіку.

Пунктом 3.2. Угоди про погашення заборгованості від 26.07.2022 сторони згідно ст. 259 ЦК України домовилися збільшити строк позовної давності до 26.07.2029.

06.04.2026 між ТОВ "Полтаваенергозбут" (далі - Кредитор), ПрАТ "Гірник" (далі - Поручитель) та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (далі - Боржник) укладено Договір поруки №18 (далі - Договір поруки) (а.с. 145 т. 2), за умовами якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання договірних зобов`язань Боржника Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 в обсягах, встановлених у п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки, підстава зобов`язання, забезпеченого порукою за цим Договором, є договір про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 на підставі якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов`язку Боржника щодо оплати за електричну енергію та інших фінансових зобов`язань, які існують станом на дату підписання цього Договору та можуть виникнути за Основним договором у процесі його виконання.

Положеннями п.4.1. Договору поруки визначено, що Поручитель зобов`язується виконати за Боржника зобов`язання останнього перед Кредитором на умовах, в порядку і в строки відповідно до цього Договору, Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 за вимогою про виконання такого зобов`язання від Кредитора або Боржника.

У разі невиконання Боржником зобов`язання за Договором Кредитор має право звернутися з вимогою про виконання такого зобов`язання до Поручителя (п.5.1. Договору поруки).

Визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" заборгованість в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022 у повному обсязі ним не сплачена. Поряд з цим, з боку відповідача 1 за первісним позовом мало місце подальше неналежне виконання зобов`язань щодо своєчасної оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019.

Внаслідок неналежного виконання АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" договірних зобов"язань у нього утворилась заборгованість за фактично спожиту електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026, яка за розрахунком позивача за первісним позовом становить 19 986 056,62грн (розрахунок - а.с. 10-15 т . 1 ).

Крім цього, відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства у зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості спожитої електричної енергії за Договором відповідачу 1 за первісним позовом нараховано:

пеню в сумі 107 645,12 грн (за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 включно у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 - січні 2022 , сума визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022),

3 % річних в сумі 1 521 961,90 грн ( за період з 01.01.2022 по 30.04.2026. (з них: 140 047,36 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 - травні 2022, сума визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022; 1 381 914,54 грн за період з 01.07.2022 по 30.04.2026 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у грудні 2021 - березні 2026),

інфляційні втрати в сумі 6 720 809,04 грн ( за період з 16.02.2022р. по 31.03.2026 р. (з них: 613 121,23 грн за період з 16.02.2022 по 16.05.2022 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у грудні 2021 - лютий 2022, сума визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022; 6 107 687,81 грн за період з 17.05.2022 по 31.03.2026 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у грудні 2021 - січні 2026).

Розрахунки вказаних нарахувань (а.с. 16-48 т. 1).

ТОВ "Полтаваенергозбут" на адресу АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" ( Боржник) та ПрАТ "Гірник" ( Поручитель) направлена вимога про сплату заборгованості від 30.04.2026 № 02-9-1/4374 (а.с. 146 т. 2) на загальну суму 28 336 472,68грн, з яких:

19 986 056,62 грн - заборгованість за фактично спожиту електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026,

107 645,12 грн - пеня,

1 521 961,90 грн - 3 % річних,

6 720 809,04 грн - інфляційні втрати.

Вказана вимога відповідачами 1, 2 за первісним позовом залишена без виконання.

З метою захисту своїх порушених прав ТОВ "Полтаваенергозбут" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" та ПрАТ "Гірник" існуючої заборгованості.

Перелік доказів, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 з додатками та додатковими угодами до нього, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії, рахунки за активну електричну енергію та актів купівлі-продажу електричної енергії за період листопад 2021 - грудень 2021, січень 2022 -липень 2022, листопад 2023, лютий 2024 - грудень 2024, січень 2025 - грудень 2025, січень 2026 - березень 2026 з доказами їх направлення на адресу відповідача 1; роздруківка журналу відправки рахунків по e-mail; Угода про погашення заборгованості від 26.07.2022; Договір поруки № 18 від 06.04.2026, вимога про сплату заборгованості з доказами її направлення на адресу відповідача 1, та відповідача 2; реєстр надходжень платежів; розрахунки заборгованості та ін.

Щодо вимог за первісним позовом.

Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 19 986 056,62грн за фактично спожиту електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026 за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 та вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором да додатками до нього, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ст.ст. 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матаріали справи свідчать, що АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" підписало заяву-приєднання споживача з 01.01.2019 до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 21510323.

З огляду на положення ст.ст. 633, 634 ЦК та п.п. 3.1.7, 3.2.6 ПРРЕЕ, підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши її), АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" засвідчило вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору.

Отже, моменту акцептування вказаного Договору в установленому ПРРЕЕ порядку позивач та відповідач набули всіх прав та обов`язків за Договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавством України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (с).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 (з додатками та додатковими угодами до нього) ТОВ "Полтаваенергозбут" (Постачальник) взяло на себе обов`язок продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача 1 за первісним позовом - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (Споживач) , а останнє взяло на себе обов`язок оплачувати вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.5.1. - 5.2. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п.5.4. Договору).

Пунктом 5.6. Договору визначено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" зобов`язувалося забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком до Договору про постачання електричної енергії споживачу, Постачальник до 12-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює Акт купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погоджений сторонами.

Разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії Постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію.

Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.

В Комерційних пропозиціях сторонами обумовлено спосіб отримання Споживачем рахунків та акту.

Для здійснення оплати спожитих обсягів електричної енергії, Постачальником у спірний період направлялися Споживачу через систему "M.E.Doc" та електронну адресу, визначену Споживачем ( ІНФОРМАЦІЯ_1.) розрахункові документи (акти купівлі - продажу та рахунки за період листопад 2021 - грудень 2021, січень 2022 -липень 2022, листопад 2023, лютий 2024 - грудень 2024, січень 2025 - грудень 2025, січень 2026 - березень 2026 з доказами їх направлення -а.с. 49-105 т. 1).

АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" факт отримання вказаних рахунків не спростовано.

Доказів повернення ТОВ "Полтаваенергозбут" актів купівлі-продажу елекричної енергії чи повідомлення АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" про наявність розбіжностей щодо відомостей, що містяться в актах купівлі - продажу, суду не надано, відтак вони вважаються погодженими.

Як стверджує позивач, в порушення взятих на себе договірних зобов"язань АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" розрахунок за фактично спожиту електричну енергію здійснило не у повному обсязі (реєстр грошових надходжень - а.с. 106-152 т. 1), внаслідок чого у нього виникла заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026 на загальну суму 19 986 156,62грн, з яких:

994 524,94грн - згідно рахунку на оплату № 21510323 від 31.03.2022 (за березень 2022) на суму 2 754 515,56грн,

2 532 086,88грн - згідно рахунку № 21510323 від 30.04.2022 (за квітень 2022) на суму 2 532 086,88грн,

2 201 654,53грн - згідно рахунку № 21510323 від 31.05.2022 (за травень 2022) на суму 2 201 654,53грн,

2 000 238,36грн - згідно рахунку № 21510323 від 30.06.2022 (за червень 2022) на суму 2 000 238,36грн,

482 274,81грн - згідно рахунку № 21510323 від 31.07.2022 (за липень 2022) на суму 482 274,81 грн,

1 898 415,99грн по рахунку № 21510323 від 31.10.2025 (за жовтень 2025) на суму 3 248 415,99грн

2 571 242,61грн - згідно рахунку № 21510323 від 30.11.2025 (за листопад 2025) на суму 2 571 242,61грн,

3 061 519,73 грн - згідно рахунку № 21510323 від 31.12.2025 (за грудень 2025) на суму 33 61 519,73грн

1 592 572,73 грн - згідно рахунку № 21510323 від 31.01.2026 (за січень 2026) на суму 1 592 572,73 грн

1 618 336,20 грн - згідно рахунку № 21510323 від 28.02.2026 (за лютий 2026) на суму 1 618 336,20 грн

1 033 089,84 грн - згідно рахунку № 21510323 від 31.03.2026 (за березень 2026) на суму 1 273 089,94грн.

При цьому судом враховано, що згідно Угоди про погашення заборгованості від 26.07.2022, укладеної між ТОВ "Полтаваенергозбут" та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (а.с. 144 т. 2), останнє визнало свої боргові зобов`язання перед ТОВ "Полтаваенергозбут" по Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 станом на 26.07.2022 в сумі 17 584 147,56 грн заборгованості за спожиту електричну енергію (основний борг).

Водночас докази здійснення АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" оплати у обсязі спожитої електроенергії за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026 на загальну суму 19 986 156,62грн в матеріалах справи відсутні.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати у обсязі спожитої електроенергії за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026 за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019на загальну суму 19 986 156,62грн підтверджені документально та нормами матеріального права.

За відсутності будь-яких заперечень з боку АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" , факт невиконання ним зобов`язання перед ТОВ "Полтаваенергозбут" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 приймається судом як юридичний факт із подальшими відповідними наслідками.

З посиланням на умови Договору та приписи чинного законодавства України за прострочення здійснення оплати за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 позивач за первісним позовом нарахував та заявив до стягнення у позові :

пеню на суму 107 645,12 грн (за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 включно у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 - січні 2022 , сума визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022),

3 % річних на суму 1 521 961,90 грн ( за період з 01.01.2022 по 30.04.2026. (з них: 140 047,36 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 - травні 2022, сума визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022; 1 381 914,54 грн за період з 01.07.2022 по 30.04.2026 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у грудні 2021р. - березні 2026р.),

інфляційні втрати на суму 6 720 809,04 грн ( за період з 16.02.2022р. по 31.03.2026 р. (з них: 613 121,23 грн за період з 16.02.2022 по 16.05.2022 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у грудні 2021 - лютий 2022, сума визнана АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" в Угоді про погашення заборгованості від 26.07.2022; 6 107 687,81 грн за період з 17.05.2022 по 31.03.2026 у зв`язку з несвоєчасною оплатою платежів за спожиту електричну енергію у грудні 2021 - січні 2026).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст.ст.546, 549 ЦК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

В пункті 5.8. Договору та умовами комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для застосування майнової відповідальності (нарахування пені) та захисту майнових прав та інтересів позивача за первісним позовом відповідно до приписів ст. 625 ЦК України

Здійснивши перевірку наданих позивачем за первісним позовом розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Таким чином, загальний розмір заборгованості АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" перед ТОВ "Полтаваенергозбут" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 становить 28 336 472,68грн, з яких 19 986 056,62 грн - заборгованість за фактично спожиту електричну енергію, 107 645,12 грн - пеня, 1 521 961,90 грн - 3 % річних та 6 720 809,04 грн - інфляційні втрати.

Отже позовні вимоги ТОВ "Полтаваенергозбут" в частині стягнення з АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 є правомірними та обґрунтованими і задовольняються судом.

Водночас ТОВ "Полтаваенергозбут" у позовній заяві ставить вимогу про стягнення заборгованості АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 в солідарному порядку безпосередньо з основного боржника за цим Договором - АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" та його майнового поручителя - ПрАТ "Гірник" за Договором поруки №18 від 06.04.2026.

Матеріали справи свідчать, що 06.04.2026 між ТОВ "Полтаваенергозбут" (далі - Кредитор), ПрАТ "Гірник" (далі - Поручитель) та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (далі - Боржник) укладено Договір поруки №18 (далі - Договір поруки) (а.с. 145 т. 2), за умовами якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання договірних зобов`язань Боржника Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 в обсягах, встановлених у п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки, підстава зобов`язання, забезпеченого порукою за цим Договором, є договір про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 на підставі якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов`язку Боржника щодо оплати за електричну енергію та інших фінансових зобов`язань, які існують станом на дату підписання цього Договору та можуть виникнути за Основним договором у процесі його виконання.

Положеннями п.4.1. Договору поруки визначено, що Поручитель зобов`язується виконати за Боржника зобов`язання останнього перед Кредитором на умовах, в порядку і в строки відповідно до цього Договору, Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 за вимогою про виконання такого зобов`язання від Кредитора або Боржника.

ТОВ "Полтаваенергозбут" на адресу АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" ( Боржник) та ПрАТ "Гірник" ( Поручитель) направлена вимога про сплату заборгованості від 30.04.2026 № 02-9-1/4374 (а.с. 146 т. 2) на загальну суму 28 336 472,68грн, з яких:

19 986 056,62 грн - заборгованість за фактично спожиту електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026

107 645,12 грн - пеня

1 521 961,90 грн - 3 % річних

6 720 809,04 грн - інфляційні втрати.

Вказана вимога відповідачами 1, 2 за первісним позовом залишена без виконання.

В свою чергу, ПрАТ "Гірник" (відповідач 2 за первісним позовом), яке відповідно до Договору поруки №18 від 06.04.2026 виступило поручителем за виконання зобов`язань АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" перед ТОВ "Полтаваенергозбут" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019, заперечує проти вимоги щодо стягнення з ПрАТ "Гірник" заборгованості основного боржника за вищевказаним Договором та звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ "Полтаваенергозбут" та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" про визнання недійсним Договору поруки №18 від 06.04.2026. В обґрунтування зустрічного позову ПрАТ "Гірник" зазначає, що директором ПрАТ "Гірник" Договір поруки № 18 від 06.04.2026 був підписаний з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності попередньої згоди загальних зборів акціонерів на вчинення значного правочину.

ПрАТ "Гірник" зазначає, що в розумінні Закону України "Про акціонерні товариства" Договір поруки № 18 від 06.04.2026 є значним, оскільки його вартість перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства та рішення про погодження на укладення такого правочину віднесено до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства.

Також відповідно до Статуту ПрАТ "Гірник" директор має право укладати від імені Товариства договори (угоди), якщо ринкова вартість майна або послуг, що предметом цих договорів (угод) не перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, крім заборонених діючим законодавством України.

Ціна договору поруки №18 від 06.04.2026 становить 19 986 056,62 грн, що складає 37,28% від вартості активів Товариства, за даними останньої річної фінансової звітності (згідно даних річного звіту, поданого до ДФС України 26.02.2026, вартість активів Товариства станом на 31.12.2025 складає 536 33 000,00 грн). Отже, прийняття рішення про погодження на укладення такого правочину віднесено до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Такого рішення не ініціювалося і не приймалося.

Рішенням засідання наглядової ради Товариства (протокол №4 від 07.04.2026) встановлено факт недійсності правочину - договору поруки №18 від 06.04.2026.

ПрАТ "Гірник" направлено на адресу ТОВ "Полтаваенергозбут" листом №49 від 07.05.2026 направлено повідомлення про несхвалення правочину вчиненого представником Товариства вчиненим з перевищенням повноважень та вимогою застосувати до недійсного правочину наслідків його недійсності.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Інформація про межі повноважень директора ПрАТ "Гірник" на дату укладення спірного правочину перебувала у відкритому доступі і була доступна ТОВ "Полтаваенергозбут", зокрема:

- https://girnik.prat.in.ua/documents/ustanovchi-dokumenti (установчі документи Товарситва);

- https://opendatabot.ua/c/13928815 (фінансові показники діяльності Товариства);

- https://www.ukraine.com.ua/egrpou/13928815/ (фінансова звітність Товариства за останні три роки).

Позивач за зустрічним позовом вказує, що вчиненням директором ПрАТ "Гірник" значного правочину (підписання договору поруки №18 від 06.04.2026 ) з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності попередньої згоди загальних зборів акціонерів на вчинення вказаного правочину, є прямим порушенням директором Товариства пп.27 п.8.10, п.9.4.31, ч.3 п.10.2. Статуту Товариства та чинного законодавства, , що є підставою для визнання вказаного Договору поруки недійсним згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України з моменту укладання та застосування до нього правових наслідків недійсності правочину.

Керуючись приписами процесуального закону, суд дійшов висновку про необхідність надання правової оцінки факту наявності чи відсутності повноважень у директора ПрАТ "Гірник" на підписання спірного Договору поруки № 18 від 06.04.2026.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом ПрАТ "Гірник" обґрунтовувало свої вимоги тим, що директором ПрАТ "Гірник" Договір поруки № 18 від 06.04.2026 підписаний з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності попередньої згоди загальних зборів акціонерів на вчинення значного правочину, яким є Договір поруки № 18 від 06.04.2026.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Цивільний кодекс України визначає правочин, різновидом яких є договори, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини 1, 2, 3 ст. 202 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Разом з цим, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, в тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на наявність обставин, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Так, згідно статті 16 ЦК України є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 вказаної статті).

Статтями 16, 203, 215 ЦК України визначено, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 ).

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №924/1351/20 (924/1175/21)).

Так, зустрічні позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що спірний договір поруки від 14.12.2023 за №14/12/23-2 укладено директором ПрАТ "Гірник" Сепєтовим Андрієм Ігоровичем з перевищенням повноважень, за відсутності попередньої згоди загальних зборів акціонерів на вчинення значного правочину, яким є Договір поруки № 18 від 06.04.2026. Згідно Статуту ПрАТ "Гірник" директор має право укладати від імені Товариства договори (угоди), якщо ринкова вартість майна або послуг, що предметом цих договорів (угод) не перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, крім заборонених діючим законодавством України. Рішенням засідання наглядової ради Товариства (протокол №4 від 07.04.2026) встановлено факт недійсності правочину - Договору поруки №18 від 06.04.2026. Ціна договору поруки №18 від 06.04.2026 становить 19 986 056,62 гривні, що складає 37,28% від вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності (згідно даних річного звіту, поданого до ДФС України 26.02.2026, вартість активів Товариства станом на 31.12.2025 складає 53633000,00 гривень). Отже, прийняття рішення про погодження на укладення такого правочину віднесено до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства. Такого рішення не ініціювалося і не приймалося.

Як уже зазначалося, частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У ст.ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2010 від 12.01.2010 виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Таким чином, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи. Виконавчим органом товариства є директор (або правління, дирекція тощо), який вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 14.08.2025 директором ПрАТ "Гірник" є ОСОБА_1 (а.с. 44-45 т. 3).

Згідно з преамбулою спірного Договору поруки № 18 від 06.04.2026 її підписантом від ПрАТ "Гірник" є директор ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту.

Суд встановив, що пунктом 7.2. Статуту ПрАТ "Гірник" , затвердженого на загальних зборах акціонерів від 07.05.2025 та розміщеного 13.05.2025 на сайті товариства (https://girnik.prat.in.ua/documents/ustanovchi-dokumenti) (а.с. 24-36 т. 3) визначені органи управління Товариства, а саме: загальні збори акціонерів, наглядова рада, директор.

Загальні збори акціонерів є вищим органом Товариства (п.8.1. Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках передбачених Законом (пп.27 п.8.10 Статуту).

Наглядова рада Товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів Товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом Товариства та Законом, здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність Директора (абз.1 п.9.1.Статуту).

До однієї з виключних компетенцій наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення значних правочинів або правочинів із заінтересованістю у випадках передбачених Законом (п.9.4.31. Статуту).

Директор Товариства є виконавчим органом Товариства та здійснює виконавчі функції по управлінню Товариством (абз.1 п.10.1. Статуту).

Директор має право укладати від імені Товариства договори (угоди), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом цих договорів (угод) не перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, крім заборонених діючим законодавством України (ч.3 п.10.2. Статуту).

Відповідно до ч.2 ст.81 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом (ч.2 ст.81 Закону України "Про акціонерні товариства").

Статтею 106 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що правочин, вчинений акціонерним товариством, є значним, якщо ринкова вартість предмета такого правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності (абз1 ч.1 ст.106 Закону).

Якщо ринкова вартість предмета значного правочину становить від 10 до 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності товариства, рішення про вчинення значного правочину приймається наглядовою радою або радою директорів. (абз.1 ч.2 ст.106 Закону).

Відтак для вирішення питання про те, чи є спірний договір значним правочином необхідно встановити балансову вартості активів ПрАТ "Гірник" та ціни спірного Договору поруки).

Суд встановив, що згідно останньої річної фінансової звітності ПрАТ "Гірник" - Баланс (Звіт про фінансовий стан на 31.12.2025 ), поданого до ДФС України 26.02.2026, вартість активів Товариства станом на 31.12.2025 складає 53 633 000,00 грн (а.с. 20-21 т. 3).

За умовами спірного Договір поруки №18 від 06.04.2026 (а.с. 145 т. 2), за умовами якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання договірних зобов`язань Боржника Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 в обсягах, встановлених у п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки, підстава зобов`язання, забезпеченого порукою за цим Договором, є договір про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 на підставі якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов`язку Боржника щодо оплати за електричну енергію та інших фінансових зобов`язань, які існують станом на дату підписання цього Договору та можуть виникнути за Основним договором у процесі його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" перед ТОВ "Полтаваенергозбут" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019, за виконання якого боржником поручилося ПрАТ "Гірник" , становить 28 336 472,68грн (з яких 19 986 056,62 грн - заборгованість за фактично спожиту електричну енергію, 107 645,12 грн - пеня, 1 521 961,90 грн - 3 % річних, 6 720 809,04 грн - інфляційні втрати), що становить 52,83% від балансової вартості активів ПрАТ "Гірник".

Відтак, спірний Договір поруки, в розумінні Закону України "Про акціонерні товариства", є значним, а отже прийняття рішення про погодження на укладення такого правочину віднесено до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства.

За ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Разом з цим, доказів того, що Загальні збори акціонерів ПрАТ "Гірник" приймали рішення щодо надання повноважень директору ОСОБА_1 на укладення Договору поруки №18 від 06.04.2026 матеріали справи не містять.

На засіданні засідання Наглядової ради ПрАТ "Гірник", оформленого Протоколом наглядової ради ПрАТ "Гірник" № 4 від 07.04.2026 (а.с. 18 т. 3) прийнято рішення про відмову у схваленні значного провочину - Договору поруки № 18 від 06.04.2026 та визнання його недійсним.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що директор ПрАТ "Гірник" підписав спірний Договір поруки одноособово, без отримання попереднього схвалення або подальшого затвердження Загальними зборами акціонерів, Наглядової ради ПрАТ "Гірник".

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що укладення директором ПрАТ "Гірник" ОСОБА_1 оспорюваного Договору поруки, який стосується розпорядження грошовими коштами ПрАТ "Гірник" на суму вартості невиконаного зобов"язання АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" перед ТОВ "Полтаваенергозбут" за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019, що становить 28 336 472,68грн, відбулося без погодження Загальних зборів акціонерів, Наглядової ради ПрАТ "Гірник", що свідчить про перевищення директором своїх повноважень.

Щодо заперечень ТОВ "Полтаваенергозбут", на користь якого надано поруку, недійсності Договору поруки суд зазначає таке.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

В силу ч. 3 ст. 92 ЦК України для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, навіть якщо відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона (третя особа), вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

Отже, під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності/недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов`язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі № 914/768/22.

У спірному Договорі поруки наявне посилання на те, що директор ПрАТ "Гірник" ОСОБА_1 діє на підставі Статуту.

Відтак ТОВ "Полтавенергозбут" не позбавлено було права ознайомитись зі Статутом ПрАТ "Гірник", а також фінансовими показниками Товариства, які перебувають у відкритому доступі в мережі інтернет, зокрема:

- https://girnik.prat.in.ua/documents/ustanovchi-dokumenti (установчі документи Товариства);

- https://opendatabot.ua/c/13928815 (фінансові показники діяльності Товариства);

- https://www.ukraine.com.ua/egrpou/13928815/ (фінансова звітність Товариства за останні три роки).

і це дозволило б йому дійти висновку про наявність у директора обмежень на укладення спірного Договору поруки.

Доводи ТОВ "Полтаваенргозбут", що воно керувалося виключно даними Єдиного державного реєстру, відхиляються судом, оскільки презумпція достовірності реєстру не звільняє сторону від обов`язку діяти розумно та добросовісно. Крім того, принцип свободи договору не є абсолютним і обмежується загальними засадами цивільного законодавства, зокрема вимогами розумності та справедливості.

При цьому, обставина обізнаності третьої особи з обмеженнями повноважень не може ґрунтуватися виключно на відомостях з ЄДР, а сам сам характер спірного правочину вимагали від ТОВ "Полтаваенргозбут" прояву більш високого рівня обачності, який не обмежується лише формальною перевіркою реєстру.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що ТОВ "Полтаваенргозбут", укладаючи очевидно невигідний для ПрАТ "Гірник" Договір поруки (у даному випадку договір поруки є значним правочином, оскільки його вартість становить 52,83% від балансової вартості активів ПрАТ "Гірник"), без належного погодження Загальних зборів акціонерів, Наглядової ради Товариства, діяв недобросовісно та без належної розумної обачності.

На підставі вивикладного, суд дійшов до висновку, про обгрунтованість доводів позивача за зустрічним позовом щодо вчинення директором ПрАТ "Гірник" значного правочину - Договір поруки № 18 від 06.04.2026 з порушенням приписів ЦК України, Закону України "Про акціонерні товариства " та положень Статуту ПрАТ "Гірник", що згідно ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним. Зустрічні позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.

Звертаючись із зустрічним позовом ПрАТ "Гірник" заявлено вимогу про застосування до Договору поруки № 18 від 06.04.2026 правові наслідки недійсності правчочину шляхом звільнення ПрАТ "Гірник" від зобов"язань за Договором поруки № 18 від 06.04.2026 перед ТОВ "Полтаваенергозбут" та АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц".

Загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів сформульовані в ст. 216 ЦК України, в частині першій якої вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі зазначеного, господарський суд вважає, після визнання оскаржуваного Договору поруки № 18 від 06.04.2026 недійсним, можливим є застосування наслідків його недійсності передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України з метою приведення сторін до становища, в якому вони перебували до виконання оскаржуваного договору як ефективний спосіб захисту порушеного права.

Відтак зустрічна позовна заява в цій частині задовольняється судом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд констатує, що встановлення недійсності Договору поруки № 18 від 06.04.2026 зумовлює безпідставність вимог первісного позову щодо стягнення з ПрАТ "Гірник" як поручителя боржника за вказаним договором заборгованості АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц", яка виникла в результаті неналежне виконання останнім Договору про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019.

У постанові від 20.03.2019 у справі N 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки суд задовольнив зустрічний позов та визнав недійсним Договір поруки № 18 від 06.04.2026, укладений між ТОВ "Полтаваенергозбут" (Кредитор), АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (Боржник) та ПрАТ "Гірник" (Поручитель) та застосував наслідки недійсності правочину, стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019 у повному обсязі покладається на АТ "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" .

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову ТОВ "Полтаваенергозбут" та задоволення зустрічного позову ПрАТ "Гірник" у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем за первісним позовом при зверненні до суду з даним позовом, покладається на відповідача 1 за первісним позовом, судовий збір, сплачений позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду з даним позовом - на відповідачів за зустрічним позовом у рівних частинах.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (вул. Київська, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 35328439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022; код ЄДРПОУ 42223804) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу №21510323 від 01.01.2019р. у загальному розмірі 28 336 472,68 грн, з них:

- 19 986 056,62 грн заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період березень 2022 - липень 2022, жовтень 2025 - березень 2026 (рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 , відкритий в філії ПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467, ЄДРПОУ 42223804);

- 107 645,12 грн - пеня за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 (поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804);

- 1 521 961,90 грн - 3 % річних за період з 01.01.2022 по 30.04.2026 (поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804);

- 6 720 809,04 грн - інфляційні втрати за період з 16.02.2022 по 31.03.2026 (поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804).

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (вул. Київська, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 35328439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022; код ЄДРПОУ 42223804, р/р № НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) витрати зі сплати судового збору у розмірі 340 037,67 грн

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням

4. Зустрічний позов задовольнити.

5. Визнати недійсним правочином договір поруки №18 від 06.04.2026, підписаний між Приватним акціонерним товариством "Гірник" (ЄДРПОУ 13928815), Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (ЄДРПОУ 42223804) та Акціонерним товариством "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (код ЄДРПОУ 35328439) з дати його підписання.

6. Застосувати до договору поруки №18 від 06.04.2026 правові наслідки недійсності правочину шляхом звільнення Приватного акціонерного товариства "Гірник" (ЄДРПОУ 13928815) від зобов`язань за договором поруки №18 від 06.04.2026 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (ЄДРПОУ 42223804) та Акціонерним товариством "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (код ЄДРПОУ 35328439).

7. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцьке кар"єроуправління "Кварц" (вул. Київська, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 35328439) на користь Приватного акціонерного товариства "Гірник", вул. Київська, буд. 85 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 13928815) 1 664,00грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022; код ЄДРПОУ 42223804) на користь Приватного акціонерного товариства "Гірник", вул. Київська, буд. 85 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 13928815) 1 664,00грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

9. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 31.08.2026

Суддя О.О. Ореховська