Решение № 139365083, 31.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №644/11944/25

Провадження №2/639/843/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

предсиавника відповідача Суріна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2025 року на адресу Індустріального районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 у розмірі 72143,66, та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 01.07.2020 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання банківських послуг №90656/1657219(1302703), викладений в паперовій формі та підписаний сторонами власноручним підписом.

Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши Клієнту можливість користуватись кредитними коштами в межах кредитного ліміту, видавши Клієнту кредитну картку, що підтверджується розпискою (розписками) Клієнта про отримання картки. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач не виконує. Внаслідок чого у Відповідача сформувалась заборгованість перед Позивачем, яка станом на день подання цієї позовної заяви становить 72 143,66 грн.

Крім того, 18.01.2024 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (далі Новий кредитор) був укладений Договір про відступлення права вимоги №1- 2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01/07/202 року.

18.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 1-2024, відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01/07/202 року.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 19 грудня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова.

Згідно супровідного листа Індустріального районного суду міста Харкова від 12.01.2026 справа надійшла до Новобаварського районного суду міста Харкова 14.01.2026 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 21.01.2026 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 21.01.2026 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 26 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

24 лютого 2026 року представником відповідача адвокатом Суріним С.В. в системі «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд поновити строк подачі відзиву та прийняти його до розгляду. Відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача витрати по оплаті професійної правничої допомоги.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необгрутованими.

Як вбачається з матеріалів справи наданих позивачем, між відповідачем, ОСОБА_1 та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 11 серпня 2015 року було укладено Договір про надання банківських послуг №90656/1657219. Отже, фактично дані первісного договору підписаного між сторонами, а саме дата підписання та номер договору є різними з наданими даними позивачем, що унеможливлює встановити ідентичність даних договорів. Крім того, позивач посилається на терміни та предмет даного договору, в якому не має жодних умов договору про саме будь-який кредит, суму кредиту, строки його повернення, тощо.

Більш того, відповідно до наданої позивачем заяви про надання банківських послуг від 01.07.2020 року, зазначено, що дана заява заповнювалася відповідно до Договір про надання банківських послуг №90656/1657219 від 11.08.2015 року, та в даній заяві не має жодним критерій того, що сторони при укладанні даного заяви змінили умови саме первісного договору, його номер дату, тощо.

Крім того, відповідно до заяви про надання банківських послуг від 01.07.2020 року, заявник звернувся до банку з проханням відкрити поточний рахунок та видати йому кредитну картку з встановленим лімітом, де розмір кредитного лінії встановлювалася 50000,00 грн, з процентною ставкою 36% річних. Відповідно до цієї ж заяви відповідачу було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 . Отже, позивачем не надано жодного доказу того, що між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року, не надано жодного доказу того, що відповідач користувався банківським рахунком № НОМЕР_1 та отримував кредитні кошти за кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року.

Також, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази на підтвердження розміру заборгованості як за основним боргом, так і за нарахованими процентами.

Надані позивачем документи лише констатують рух коштів за кредитною карткою, але не підтверджують наявність боргу, його суму та походження. Угода, яка укладається після позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, не вважається доказом надання/отримання кредитних коштів. На етапі підписання Угоди правовідносини за договором не виникають, оскільки такий документ за своєю природою вказує лише про намір сторін вступити до правовідносин. В угоді зазначаються лише умови кредитування: строки, розміри надання та повернення кредиту, порядок кредитування та інші умови.

Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту не є належним доказом, адже такий паспорт виконує виключно інформаційну функцію і не є складовою частиною самого договору, і його підписання не означає укладення кредитного договору.

Також, позивач на підтвердження заборгованості за кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року, посилається на Розрахунок заборгованості за Кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року, сформованого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» станом на 23.01.2024 року та на виписку по картковому рахунку, які на думку позивача є безпосереднім доказом вищевказаної заборгованості.

Але, дані докази мають відповідати норм чинного законодавства, разом з тим, з долученої до матеріалів справи позивачем виписки по картковому рахунку за період з 01.07.2020 року по 23.01.2024 року вбачається, що сумарний оборот Дебету становить 56447,16 грн. та сумарний оборот Кредиту становить 56447,16 грн. Різниця між надходженнями і витратами за зазначений період (Сальдо) становить 0,00 грн за всі строки.

Крім того виписка по картковому рахунку за період з 01.07.2020 року по 23.01.2024 року не містить відомостей про початкове Сальдо (вхідне) залишок по рахунку на початок періоду. Крім того, у виписці з карткового рахунку, не має відомостей того, що оборот грошових коштів здійснювався відповідно до Кредитним договором № 90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року та за банківським рахунком № НОМЕР_1 .

Більш того, позивачем надається відомості, що начебто первісним кредитором було надано послуги починаючи з 01.07.2020 року, а розрахунки по виписці починаються з 17.04.2023 року по призначення платежу за кредитний договір №1302703 зовсім з іншого банківського рахунку, та остання операція проведена 23.01.2024 року за списання заборгованості за кредитним договором №1302703 від 17.04.2023 року згідно договору продажу (відступлення прав вимог) №1-2023 від 23.01.2024 року у сумі 14518,18.

Тобто у виписці зазначений зовсім інший кредитний договір, зовсім інший договір відступлення прав вимог на які посилається позивач, а тому даний доказ жодним чином не підтверджує заборгованість на яку посилається позивач. Позовна заява не містить обгрунтованого розрахунку заборгованості із зазначенням періоду її виникнення, залишку заборгованості за кожною операцією, алгоритму нарахування відсотків, їх розміру, бази нарахування та застосованої ставки за користування кредитом (залишком боргу), супутніх послуг, зокрема пов`язаних з виконанням договору добровільного страхування життя, а також за обслуговування рахунку. Таким чином стороною позивача не надано до суду належних, достовірних та допустимих доказів виникнення заборгованості за кредитом за основним боргом на суму 56 447,15 грн., та заборгованості по нарахованим відсоткам в сумі 388,65 грн., заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 15 307,86 грн.

Долучена до позовної заяви в якості доказів розрахунок заборгованості перед АТ «Креді Агріколь Банк» по Кредитному договору №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 станом лише вказує на розмір остаточної суми заборгованості, визначеної банком за відповідачем станом на 23.01.2024 року, а саме: сума 72 143,66 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 56 447,15 грн.; заборгованості по нарахованим відсоткам в сумі 388,65 грн.; заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 15 307,86 грн., однак не містить обчислення, порядку, підстав та методики нарахування відповідних сум, тобто детального розрахунку та достатніх відомостей, які дозволили б суду перевірити правильність нарахування заборгованості та відсотків позивачем.

Слід зазначити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо. Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

06 березня 2026 року зареєстровано відповідь на відзив представника позивача сформований в системі «Електронний суд».

Позивач ознайомившись із відзивом ОСОБА_1 на позовну заяву ТОВ «Санфорд Капітал» вважає його безпідставним, необґрунтованим, а тому й таким, що не може розглядатись судом при ухваленні рішення по суті.

Між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем 11 серпня 2015 року було укладено Договір про надання банківських послуг №90656/1657219, який є рамковим (базовим) договором комплексного банківського обслуговування клієнта. Цим договором визначено загальні умови взаємодії сторін та порядок надання Банком різних банківських послуг на підставі окремих заяв клієнта. Зокрема, у самому договорі прямо зазначено, що банківські послуги надаються клієнту на підставі цього договору та відповідної заяви клієнта про надання конкретної банківської послуги (розділ 4 «Порядок надання/отримання банківських послуг»). Таким чином, сам по собі базовий договір від 11.08.2015 року визначає лише загальні правила надання банківських послуг та не містить конкретних умов кредитування, оскільки такі умови встановлюються у відповідній заяві клієнта на отримання конкретної банківської послуги. Зокрема, положеннями договору визначено, що банківська послуга це будь-яка з послуг банку, яка замовляється клієнтом та надається банком на підставі договору та заяви клієнта. До таких послуг віднесено, зокрема, відкриття та обслуговування карткового рахунку, випуск платіжної картки, а також надання інших фінансових послуг. Таким чином, сам договір прямо передбачає, що конкретна банківська послуга, у тому числі кредитування, може надаватися клієнту шляхом подання відповідної заяви про отримання банківської послуги. Відповідно до умов цього договору банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту саме на підставі заяви про надання банківської послуги, яка є невід`ємною частиною договору. Така конструкція договору є типовою для банківської практики та відповідає моделі рамкового договору комплексного банківського обслуговування, за яким загальні умови визначаються одним договором, а конкретна банківська послуга оформлюється окремою заявою клієнта. Саме на виконання умов зазначеного договору відповідач звернувся до банку із заявою про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 01.07.2020 року, у якій визначено конкретні умови кредитування, зокрема встановлення кредитного ліміту, процентної ставки та порядок користування кредитною лінією. У позовній заяві прямо зазначено, що кредитна картка та кредитна лінія були відкриті на підставі договору про надання банківських послуг та відповідної заяви клієнта, які у сукупності становлять кредитний договір між сторонами. Заява містить істотні умови кредитування, зокрема вид кредиту, максимальний розмір кредитного ліміту, процентну ставку, порядок користування кредитною лінією та порядок погашення заборгованості. Крім того, паспорт споживчого кредиту підтверджує, що відповідачу пропонувалася кредитна лінія з кредитним лімітом до 50 000 грн, строком кредитування 36 місяців та фіксованою процентною ставкою 36 % річних, що узгоджується із заявою про надання банківської послуги та умовами кредитування від 01.07.2020. Таким чином, кредитні правовідносини між сторонами виникли саме внаслідок сукупності документів, а саме: базового договору про надання банківських послуг від 11.08.2015 року, заяви клієнта про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 01.07.2020, паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, заяви анкети на відкриття поточного (карткового) рахунку та видачі кредитної картки, а також правил комплексного банківського обслуговування, які є складовими частинами кредитного договору. Отже, твердження відповідача про те, що між сторонами не було укладено кредитного договору, є безпідставними, оскільки правова конструкція укладення такого договору прямо передбачена базовим договором 2015 року. Саме цей договір визначає порядок отримання банківських послуг, а подання клієнтом відповідної заяви є юридичним фактом, з яким сторони пов`язали виникнення конкретного виду банківської послуги кредитування.

Кредитна лінія за кредитною карткою не передбачає одноразового перерахування кредитних коштів на окремий рахунок позичальника у вигляді класичного кредиту. Натомість банк відкриває клієнту картковий рахунок та встановлює кредитний ліміт, у межах якого клієнт має можливість користуватися кредитними коштами шляхом здійснення операцій з використанням платіжної картки. Таким чином, фактичне отримання кредитних коштів відбувається шляхом здійснення операцій по картковому рахунку, що підтверджується банківськими виписками. Крім того, сам факт відкриття банківського рахунку на ім`я відповідача підтверджується заявою клієнта про надання банківської послуги, у якій зазначено реквізити відповідного рахунку, відкритого для обслуговування кредитної картки. У межах цього рахунку здійснювались операції з використанням кредитного ліміту, що відображено у виписках по рахунку. Варто також зазначити, що відповідно до положень цивільного законодавства та усталеної судової практики Верховного Суду, належними доказами отримання кредитних коштів та користування ними є, зокрема, банківські виписки з рахунку позичальника, які відображають рух коштів та здійснення операцій за рахунком. Саме такі документи підтверджують факт використання кредитного ліміту клієнтом та наявність відповідної заборгованості. Отже, доводи відповідача щодо недоведеності факту видачі кредиту та відсутності доказів приналежності рахунку або банківської картки позичальнику є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять належні докази відкриття банківського рахунку на ім`я відповідача, встановлення кредитного ліміту та здійснення операцій за відповідним рахунком, що в сукупності підтверджує як факт укладення кредитного договору, так і факт користування відповідачем кредитними коштами.

Належним та допустимим доказом на підтвердження виконання ПАТ «Креді Агріколь Банк» обов`язку по надання кредитних коштів та здійснення Відповідачем використання та повернення кредитних коштів на відновлювальну кредитну лінію (рахунок) є виписка по рахунку. При подачі позовної заяви, на підтвердження факту отримання Відповідачем кредитних коштів, як позичальником, формування суми заборгованості, Позивачем було надано Виписки по рахунку Відповідача. В обґрунтування своєї позиції Відповідач у відзиві вказує про необхідність надання банківських документів на підтвердження факту отримання Відповідачем кредитних коштів. Проте такий висновок Відповідача є безпідставним та спростовується фактичними обставинами справи та наявними в справі документами. Позивачем надані відповідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту отримання Відповідачем кредитних коштів. Таким чином Відповідач користувався саме кредитною лінією та отримував кредитні кошти саме під час користування кредитною картою (кредитною лінією), а тому належним та допустимим доказом отримання кредитних коштів є виписка по рахунку Відповідача. На підтвердження факту використання кредитного ліміту (отримання кредитних коштів) Позивачем і було надано виписку по рахунку. Наводячи свої доводи, про не підтвердження факту невиконання Відповідачем умов кредитного договору по поверненню отриманих кредитних коштів, Відповідач вказує про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження даного факту.

Проте як зазначалось вище та підтверджується і правовими висновками Верховного Суду, виписка по рахунку є належним та допустимим доказом отримання кредитних коштів та повернення отриманих в кредит коштів. Таким чином вказані висновки Відповідача зроблені останнім лише на підставі власних припущень, водночас Відповідач, сплачуючи кошти на погашення кредитної заборгованості, визнав факт укладення кредитного договору та заяви клієнта про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 01.07.2020 на визначених у них умовах, також як і факт отримання кредитних коштів (використання кредитного ліміту). Водночас, Позивач наголошує увагу суду, що виходячи із наданих до матеріалів справи чітко вбачається за який період здійснювались нарахування суми заборгованості, відсотки за користування кредитними коштами, а те що Відповідач не ознайомившись із відповідними доказами, не зрозумів їх зміст і як наслідок, доводить необґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК Єврокредит» лише безпідставними припущеннями. З огляду на наведене, надана разом із позовною заявою виписка з рахунку відповідача свідчить, як про підтвердження наданих банком коштів, та і про часткову сплату відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року.

Представник позивача, Маслюженко М.П., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року, в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні запепечував проти задоволення позовних вимог та надав пояснення аналогічіні викладеним у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 11.08.2015 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг № 90656/1657219, викладений в паперовій формі та підписаний сторонами власноручним підписом. Відповідно до п. 2.1 до умов Договору, Правил та Заяви про надання Банківської послуга, Банк надає на вимогу Клієнта Банквську послугу, а Клієнт прийме є Банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Договорі та Правилах відносно такої Банківської послуги, в таму числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані Банківські послуги.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що Банк здійснює надання кожної Бнківської послуги Клієнту відповіднодо Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді (а.с. 24).

Також 22.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» із заявою-анкетою на відкриття поточного (карткового) рахунку на видачу кредитної картки (а.с. 23).

Крім того, ОСОБА_1 22.06.2020 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому відображені істотні умови укладення кредитного договору та надання кредиту (а.с. 25-26).

01.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» із заявою про надання банківської послуги «кредитна карта» відповідно до договору № 90656/1657219 від 11.08.2015 (а.с. 22).

01.07.2020 ОСОБА_1 отримав платіжну картку, що подтверджується копією розписки із власноручним підписом (а.с. 29).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредиту, наданому ОСОБА_1 , №90656/1657219 ( НОМЕР_2 ) від 01.07.2020, складеним АТ «Креді Агріколь Банк», заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.01.2024 становила 72143,66 грн., з яких: 56447,15 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 388,65 грн. за нарахованими процентами, 15307,86 грн. за простроченими процентами (а.с. 30).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до позову, представник позивача просить стягнути з відповідача 72143,66 грн., з яких: 56447,15 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 388,65 грн. за нарахованими процентами, 15307,86 грн. за простроченими процентами.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

18.01.2024 року між Акціонерним товариством «АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір про відступлення права вимоги №1- 2024.

Згідно пункту 2.1. Договору про відступлення права вимоги №1-2024 від 18.01.2024 року, АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» права вимоги до боржників, а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуває права вимоги АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за кредитними договорами та сплачує АТ «Креді Агріколь Банк за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с. 37- 44).

23.01.2024 року було підписано реєстр прав вимог №1 за яким АТ «Креді Агріколь Банк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №1-2024 від 18.01.2024 року, відповідно до якого боржником є відповідач ОСОБА_1 (№154) за ккредитним договором №90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 (а.с. 46-51).

На підтвердження сплати фінансування надано копію платіжної інструкції №720 від 24.01.2024 на суму 1581981,48 грн. (а.с. 45).

22.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» був укладений договір про відступлення права вимоги № 2-2024 (а.с. 52 - 59).

04.03.2024 року сторонами було підписано реєстр прав вимог № 1 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» відступив ТОВ «Санфорд капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №60656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року, відповідно до якого боржником є відповідач ОСОБА_1 (№151) (а.с. 62- 65).

На підтвердження сплати фінансування надано копії платіжних інструкцій №9 від 07.03.2024, №7 від 06.03.2024, №6 від 04.03.2024 (а.с. 60-61).

Таким чином ТОВ «Санфорд капітал» набуло права вимоги за кредитним договором №60656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 в розмірі 72143,66 грн.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це закріплено вимогами ст. 1055 ЦК України).

Положеннями ч. 2-5 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».

Примірник договору, укладеного у паперовому вигляді, а також додатки до нього (за наявності) надаються особою, яка надає фінансові послуги, клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги.

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов`язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надається клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта направлений клієнту на його електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

Враховуючи заперечення представника позивача, та досліджені докази, суд дійшов висновку про не доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №№ 90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року.

З наданого позивачем рохрахунку вбачається заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 (а.с. 30).

Відповідно до наданих виписок з рахунку заборгованість ОСОБА_1 вбачається внесення прострочення заборгованості за кредитним догвоором № 1302703 від 17.04.2023 (а.с.31 -36).

Натомість матеріали справи містять лише копію договору № 90656/1657219 укладеного 11 серпня 2015 року та не містять ані виписок, ані розрахунків по ньому.

Проте матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором № 90656/1657219(1302703) від 01.07.2020 року (що не є тотожнім з договором № 90656/1657219 від 15.09.2015 року) та виписики за кредитним довогором № 1302703 від 17.04.2023.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

За відсутності банківської виписки до кредитного договору № 90656/1657219 від 01.07.2020, розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у заявленій сумі. Також не надано доказів про зміну номеру договору на № 1302703.

Також надавши банківську виписку, яка відображає рух коштів та заборгованість з посиланнням на договір №1302703 від 17.04.2023, не надано самого договору.

Крім того, позивач отримавши відзив на позовну заяву не скористався своїм правом і не долучив копії відповідних документів на підтвердження свої вимог.

Виклавши обставини в позові, а саме наявність заборгованості за кредитним договором № 90656/1657219 (1302703) від 01.07.2020, суд зазначає, що не надано первинних документів, а саме виписки за цим договором, та доказів присвоєння номеру (1302703).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процессуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином позов не пдлягає задоволенню за недоведеністю.

В позові заявлено про стягнення судових витрат, які складають із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15).

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн позивач надав копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та АО «Альянс ДЛС», відповідно до якого сума гонорару зазначається Об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг; вартості послуг (прейскурант), що є додатком № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №1 від 05.02.2025 до договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, складеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та АО «Альянс ДЛС», відповідно до якого Об`єднання надало послуги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 7200,00 грн, з яких: проведення юридичного та фінансового аналізу 1200,00 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості 6000,00 грн; реєстру боржників від 01.04.2025, ордеру про надання ТОВ «Санфорд Капітал» адвокатом Маслюженком М.П. правничої (правової) допомоги, виданий АО «Альянс ДЛС» (а.с.68-78).

Відповідачем понесені витрати по справі у розмірі витрат на професійну правничу допомогу, орієнтований розмір якої загалом становить 13 500 грн.

В обґрунтування розміру понесених відповідачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн. до матеріалів справи надано копії таких документів: ордер, договір про надання правової допомоги № 02-06/20 від 18.06.2020, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Альфа-Експерт» та ОСОБА_1 ; додаток №2 до Договору № 02-06/20 від 18.06.2020 від 18.06.2026 про надання правової допомоги, Акт № 1 про надання правової допомоги за Договором №2-06/20 від 18.06.2026 про надання правової допомоги від 10.08.2026, де надання усної консультації у справі №644/11944/25 - 500,00 грн, складання відзиву на позовну заяву - 9000,00 грн., складання заяви про перенесення судового засідання 800,00 грн., участь у судових засіданнях 13 травня та 17 червня 2026 року 3200,00 грн. (а.с.140-145).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Клопотання представника позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в матеріалах справи відсутні.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються.

З огляду на категорію та складність справи, предмет позову, відсутність заперечень позивача, беручи до уваги положення 141 ЦПК України, приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн..

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Суддя С.О. Рубіжний